Постанова

від 04.06.2024 по справі 456/6163/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/6163/21 Головуючий у 1 інстанції: Бораковський В. М.

Провадження № 22-ц/811/345/24 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року м.Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Марко О.Р.,

з участю: приватного виконавця Ільчишин Л.В.,

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 січня 2024 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку,

в с т а н о в и в:

11 січня 2024 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. звернулась до суду з поданням, в якому просила надати дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 4624555700:01:018:0843 (площею 0,13 га) та на земельну ділянку з кадастровим номером 4624555700:01:018:0845 (площею 0,02га), що зареєстровані в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4624555700:01:008:0270, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_3 , але право власності на які не зареєстровано за ним у встановленому законом порядку, для задоволення вимог стягувача за виконавчим листом №456/6163/21 від 06.09.2022 року, що виданий Стрийським міськрайонним судом Львівської області.

Подання обґрунтоване тим, що на виконанні у приватного виконавця знаходиться виконавче провадження НОМЕР_3 з виконання виконавчого листа №456/6163/21, виданого 06.09.2022 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 основну заборгованість в сумі 5238705 (п`ять мільйонів двісті тридцять вісім тисяч сімсот п`ять) грн, інфляційне збільшення заборгованості в сумі 752185 (сімсот п`ятдесят дві тисячі сто вісімдесят п`ять) грн. 35 коп., 3% річних в сумі 417807 (чотириста сімнадцять тисяч вісімсот сім) грн. 12 коп., а всього: 6408697 (шість мільйонів чотириста вісім тисяч шістсот дев`яносто сім) грн. 47 коп.

22.02.2023 року приватним виконавцем Ільчишин Л.В. розглянуто заяву стягувача про примусове виконання, в порядку вимог ст.ст.4, 5, 19, 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_3 та скеровано рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення сторонам до відома та виконання. Вказаний лист повернувся без вручення боржнику. Боржник на вимогу виконавця не з`явився та жодних усних чи письмових пояснень щодо невиконання рішення суду не надав.

З метою виконання судового рішення виконавцем скеровано запити до реєструючих установ, постановами накладено арешт на все рухоме, нерухоме майно та кошти боржника.

Із отриманих відповідей встановлено, що за боржником не зареєстровано транспортних засобів, відсутні грошові кошти на рахунках, на які б можна було звернути стягнення.

Станом на день звернення до суду з поданням, боржником заборгованість не погашена, жодних дій, спрямованих на виконання судового рішення боржником не вчинено.

У відповідності до обов`язків боржника, визначених ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_3 не надано у строк, встановлений приватним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; письмово не повідомлено приватному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб. Також на виклики виконавця для дачі пояснень щодо невиконання рішення боржник не з`являється.

В ході вчинення виконавчих дій, виконавцем встановлено, що боржнику на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2017 року належить житловий будинок, загальною площею 133,0 кв.м., житловою площею 81,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, площею 0,15 га, кадастровий номер 4624555700:01:008:0270, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за цією ж адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 1453928546245.

Згідно договору іпотеки від 01.07.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., зареєстрованого в реєстрі за №1735, з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором позики боржником ОСОБА_3 було передано в іпотеку стягувача ОСОБА_1 вищевказане нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку. Одночасно з посвідченням договору іпотеки накладено заборону відчуження зазначеного нерухомого майна.

З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 14.08.2023 року приватним виконавцем встановлено, що у зв`язку з поділом земельної ділянки на підставі Технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4624555700:01:008:0270 скасовано. В результаті поділу земельної ділянки в Державному земельному кадастрі 16.08.2019 року зареєстровано дві земельні ділянки з кадастровими номерами: 4624555700:01:018:0843 (площею 0,13 га) та 4624555700:01:018:0845 (площею 0,02га). На час розгляду запиту відомості про реєстрацію речових прав на зазначені земельні ділянки до Державного земельного кадастру з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не надходили. Станом на час звернення до суду з поданням в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію права власності боржника ОСОБА_3 на земельні ділянки з кадастровими номерами: 4624555700:01:018:0843 (площею 0,13 га) та 4624555700:01:018:0845 (площею 0,02 га), які зареєстровані в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4624555700:01:008:0270.

З посиланням на ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.440 ЦПК України, приватний виконавець Ільчишин Л.В. просила задовольнити подання.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 січня 2024 року у задоволенні подання відмовлено.

Ухвалу суду оскаржив стягувач ОСОБА_1 , просить її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що на сьогоднішній день боржником заборгованість не погашена, жодних дій, спрямованих на виконання судових рішень, ним не вчинено.

Наголошує, що у відповідності до обов`язків боржника, визначених ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_3 не надано у строк, встановлений приватним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, в тому числі, про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки в банках чи інших фінансових установах; письмово не повідомив приватному виконавцю про майно, що перебуває у заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб, на виклики виконавця для дачі пояснень щодо невиконання рішення боржник не з`являється.

Вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а висновки, викладені в ухвалі суду, не відповідають дійсним обставинам справи.

Окрім того, ухвалу суду оскаржила приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В., просить її скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення подання.

Вважає, що судом першої інстанції при розгляді подання не досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, норми ст.440 ЦПК України, ч.4 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка підлягає скасуванню.

Не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні подання з підстав не надання суду достатньо доказів того, що приватним виконавцем вжито всіх заходів для виконання вказаного виконавчого провадження, зокрема, щодо встановлення іншого майна боржника ОСОБА_4 , оскільки виконання рішення суду здійснюється шляхом солідарного стягнення заборгованості, крім житлового будинку та земельної ділянки для його обслуговування, що належить божнику ОСОБА_3 .

Наголошує, що боржником за вказаним виконавчим провадженням ВП НОМЕР_3, в межах якого приватним виконавцем здійснюються виконавчі дії щодо виявлення грошових коштів, рухомого та нерухомого майна боржника, є ОСОБА_3 .

Зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено обов`язку приватного виконавця надавати докази вжиття ним всіх заходів для виконання вказаного виконавчого провадження щодо встановлення іншого майна солідарного боржника.

Наголошує, що виконавцем можуть здійснюватися заходи примусового виконання виконавчого документа щодо виявлення, арешту та примусової реалізації майна саме боржника за даним виконавчим провадженням, а не інших осіб.

Додає, що приватним виконавцем надано суду належні та достатні докази наявності фактично у власності боржника нерухомого майна - двох земельних ділянок, які утворені в результаті поділу однієї земельної ділянки, однак, право власності на які не зареєстровано у встановленому законом порядку, що перешкоджає виконанню судового рішення.

Наголошує, що земельна ділянка з кадастровим номером 4624555700:01:008:0270 була передана в іпотеку стягувача за виконавчим провадженням - ОСОБА_1 , відтак, стягувач, як іпотекодержатель, має переважне право на задоволення своїх грошових вимог, які є значними, за рахунок іпотечного майна.

В судове засідання боржник ОСОБА_3 повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення судової повістки на адресу зареєстрованого місця його проживання, який повернувся до суду без вручення, однак, за вимогами статті 131 ЦПК України, за відсутності заяви про зміну місця проживання, особа вважається належним чином повідомленою, а тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи проведено апеляційним судом у відсутності боржника.

Заслухавши пояснення приватного виконавця та сторони стягувача в підтримання апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційних скарг з наступних підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Ільчишин Л.В. знаходиться виконавче провадження (ВП) НОМЕР_3 з виконання виконавчого листа №456/6163/21, виданого 06.09.2022 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 основної заборгованості в сумі 5238705 (п`ять мільйонів двісті тридцять вісім тисяч сімсот п`ять) грн., інфляційного збільшення заборгованості в сумі 752185 (сімсот п`ятдесят дві тисячі сто вісімдесят п`ять) грн. 35 коп., 3% річних в сумі 417807 (чотириста сімнадцять тисяч вісімсот сім) грн. 12 коп., а всього: 6408697 (шість мільйонів чотириста вісім тисяч шістсот дев`яносто сім) грн. 47 коп., за яким боржником є ОСОБА_3

22.02.2023 року приватним виконавцем Ільчишин Л.В., розглянуто заяву стягувача про примусове виконання, в порядку вимог ст.ст.4, 5, 19, 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_3 та скеровано рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення сторонам до відома та виконання. Вказаний лист повернувся без вручення боржнику.

В цей же день, 22.02.2023 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів разом із запитом про залишок грошових коштів на рахунках, що відкриті у банку та скеровано в банки України для виявлення рахунків боржника - фізичної особи. Проте, як вбачається з відповідей банків, у боржника відсутні грошові кошти на рахунках, на які можливо звернути стягнення з метою погашення заборгованості згідно виконавчого документа або ж відсутні відкриті рахунки у даній установі банку.

23.02.2023 року виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та внесено відповідні відомості про обтяження до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України від 22.02.2023 року, інформація стосовно джерел отримання боржником доходів відсутня.

Згідно відповіді МВС України, за боржником не зареєстровано транспортних засобів.

04.04.2023 року виконавцем скеровано запит в Головне управління міграційної служби України у Львівській області для отримання інформації щодо видачі документа, що дає право на виїзд з України та в`їзд в Україну і посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами.

Згідно відповіді Головного управління міграційної служби України у Львівській області, боржник документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , оформлений 24.06.2019 року, термін дії до 24.06.2029 року, орган видачі - 4602, статус - діючий, та серія НОМЕР_2 , оформлений 21.12.2012 року, термін дії до 21.12.2022 року, орган видачі - 4638, статус - діючий.

Також 04.04.2023 року приватним виконавцем скеровано запит до Державної прикордонної служби України щодо перетину державного кордону боржником.

Згідно відповіді на запит до Державної прикордонної служби України щодо перетину державного кордону боржником в період з (дати виконавчого листа ) 06.09.2022 року по 19.04.2023 року в базі даних не виявлено.

Згідно електронної відповіді ДМС на запит виконавця, боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

04.04.2023 року приватним виконавцем скеровано виклик на адресу боржника з вимогою з`явитися 04.05.2023 року на 12:00 год до виконавця та надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, надання документів, а також повідомити, чи вживаються ним дії та заходи, що спрямовані на виконання рішення. Даний виклик скерований на адресу згідно виконавчого документа, що підтверджується копією списку №14497 рекомендованих листів, поданих у Львів Поштамт від 24.04.2023 року.

Проте боржник за вказаним викликом не з`явився, жодних пояснень з приводу своєї неявки та невиконання судового рішення не надав, про що було складено відповідний акт приватного виконавця від 04.05.2023 року.

Разом з тим, встановлено, що боржник є власником будинку та земельної ділянки.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, боржнику належить на праві власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 29.12.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., зареєстрованого в реєстрі за №4161, житловий будинок, загальною площею 133,0 кв.м., житловою площею 81,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, площею 0,15 га, кадастровий номер 4624555700:01:008:0270, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за цією ж адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 1453928546245.

Згідно договору іпотеки від 01.07.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., зареєстрованого в реєстрі за №1735, з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором позики боржником ОСОБА_3 передано в іпотеку стягувачу ОСОБА_1 вищевказане нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку. Одночасно з посвідченням договору іпотеки накладено заборону відчуження зазначеного нерухомого майна.

З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 14.08.2023 року №1-13-0.2-3771/2-23 приватним виконавцем встановлено, що у зв`язку з поділом земельної ділянки на підставі Технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4624555700:01:008:0270 скасовано. В результаті поділу земельної ділянки в Державному земельному кадастрі 16.08.2019 року зареєстровано дві земельні ділянки з кадастровими номерами: 4624555700:01:018:0843 (площею 0,13 га) та 4624555700:01:018:0845 (площею 0,02 га). На час розгляду запиту, відомості про реєстрацію речових прав на зазначені земельні ділянки до Державного земельного кадастру з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не надходили.

Станом на час звернення до суду з поданням, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію права власності боржника ОСОБА_3 на земельні ділянки з кадастровими номерами 4624555700:01:018:0843 (площею 0,13 га) та 4624555700:01:018:0845 (площею 0,02 га), які зареєстровані в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4624555700:01:008:0270.

Зважаючи на викладене, приватний виконавець позбавлений можливості реалізувати вказане майно, у зв`язку з чим звернувся до суду з відповідним поданням.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частинами 1, 5 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно із частиною першою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Положеннями частин 3, 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до вимог ч.10 ст.440 ЦПК України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що нею чітко визначена умова, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність реєстрації права власності за боржником в установленому законом порядку.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2020 року у справі №910/10987/18 зазначає наступні правові висновки: «За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване у встановленому законом порядку, вирішується судом в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною десятою статті 440 ЦПК України, і стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано у встановленому законом порядку.

Матеріалами справи безспірно встановлено, що боржнику ОСОБА_3 , починаючи з 29.12.2017 року, на праві приватної власності належала земельна ділянка, кадастровий номер 4624555700:01:008:0270 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1453928546245), цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,15 га.

Заявою від 16.04.2019 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., ОСОБА_3 надав згоду на поділ земельної ділянки, площею 0,15 га, кадастровий номер 4624555700:01:008:0270, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

У заяві просив виділити з вищезазначеної земельної ділянки дві окремі земельні ділянки, площею 0,13 га та 0,02 га, згідно з кадастровим планом та розробити відповідну технічну документацію.

19.06.2019 року ОСОБА_3 уклав з ФОП ОСОБА_5 договір ДГ-0351, який став підставою для виконання робіт щодо поділу земельної ділянки, кадастровий номер 4624555700:01:008:0270.

Після цього, 01.07.2019 року з метою забезпечення виконання основного зобов`язання за договором позики від 01.07.2019 року, ОСОБА_3 передав в іпотеку житловий будинок та земельну ділянку з кадастровим номером 4624555700:01:008:0270, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Приватним нотаріусом була накладена заборона на відчуження зазначеного майна, в тому числі земельної ділянки кадастровий номер 4624555700:01:008:0270.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 14.08.2023 №1-13-0.2-3771/2-23 встановлено, що у зв`язку з поділом ділянки на підставі Технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4624555700:01:008:0270 скасовано. В результаті поділу земельної ділянки в Державному земельному кадастрі 16.08.2019 року зареєстровано дві земельні ділянки з кадастровими номерами: 4624555700:01:018:0843 (площею 0,13 га) та 4624555700:01:018:0845 (площею 0,02 га). Станом на час розгляду запиту (14.08.2023 року), відомості про реєстрацію речових прав на зазначені ділянки до Державного земельну кадастру з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не надходили.

Таким чином, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4624555700:01:008:0270, державну реєстрацію якої було скасовано внаслідок її поділу на дві земельні ділянки: земельну ділянку з кадастровим номером 4624555700:01:018:0843 (площею 0,13 га) та земельну ділянку з кадастровим номером 4624555700:01:018:0845 (площею 0,02 га), фактично не вибувала з володіння ОСОБА_3 й надалі належить йому. Сама по собі відсутність записів про державну реєстрацію двох земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав не свідчить про те, що такі земельні ділянки не належать боржнику ОСОБА_3 . Дії останнього лише дають підстави стверджувати про його свідоме ухилення від виконання судового рішення та створення перешкод приватному виконавцю у реалізації наданих їй законом повноважень для виконання судового рішення.

Враховуючи те, що боржник ОСОБА_3 в добровільному порядку рішення суду про стягнення боргу на користь ОСОБА_1 не виконав, борг не повернув, а також, зважаючи на значну суму заборгованості та відсутність у боржника іншого майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги стягувача, колегія суддів доходить висновку про наявність визначених законом підстав для задоволення подання виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку.

Враховуючи вимоги п.п.1, 5 договору іпотеки від 01.07.2019 року, за яким іпотекодавець ( ОСОБА_3 ) з метою забезпечення повного виконання зобов`язання, зазначеного в п.2 цього договору, передав в іпотеку іпотекодержателю ( ОСОБА_1 ), а іпотекодержатель прийняв в іпотеку на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно, зазначене у п.5 цього договору, зокрема: земельну ділянку кадастровий номер 4624555700:01:008:0270, а також вимоги п.п.16, 24 договору, за якими іпотекодежатель має право у випадках та в порядку, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки та вправі звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язання за договором позики, - необхідно надати дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_3 , право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме: на земельні ділянки з кадастровими номерами: 4624555700:01:018:0843 (площею 0,13 га) та 4624555700:01:018:0845 (площею 0,02 га), з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які утворені внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4624555700:01:008:0270 та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції наведених вище положень матеріального та процесуального закону в повній мірі не врахував та не дав належної правової оцінки доказам, які приватний виконавець подав на підтвердження заявлених вимог, що призвело до помилкових висновків суду по суті вирішення даного питання і є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з прийняттям апеляційним судом нового судового рішення про задоволення подання приватного виконавця в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційні скарги ОСОБА_1 та приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни задовольнити.

Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 січня 2024 року скасувати.

Прийняти постанову, якою подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, задовольнити.

Надати дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 4624555700:01:018:0843 (площею 0,13 га) та на земельну ділянку з кадастровим номером 4624555700:01:018:0845 (площею 0,02 га), що зареєстровані в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4624555700:01:008:0270, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_3 , але право власності на які не зареєстровано за ним у встановленому законом порядку, - для задоволення вимог стягувача за виконавчим листом №456/6163/21 від 06.09.2022 року, що виданий Стрийським міськрайонним судом Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 14 червня 2024 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич