Постанова

від 12.06.2024 по справі 910/10673/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. Справа№ 910/10673/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Звершховської І.А.,

представників сторін:

від позивача: не з`явились,

від відповідача-1: не з`явились,

від відповідача-2: Руденко К.М.,

від третьої особи: не з`явились,

розглянувши заяву представника Колективного сільськогосподарського підприємства "Ліктрави" адвоката Керницької О.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

під час розгляду апеляційних скарг

Колективного сільськогосподарського підприємства "Ліктрави" та Фонду державного майна України

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 (повний текст складено 20.10.2023)

у справі № 910/10673/23 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства "Ліктрави"

до 1. Міністерства аграрної політики та продовольства України,

2. Фонду державного майна України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

Державне підприємство Радгосп "Лісовогринівецький",

про скасування державної реєстрації та витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

22.04.2024 Колективне сільськогосподарське підприємство «Ліктрави» (далі - КСП «Ліктрави», Підприємство) звернулось до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» із заявою (за підписом адвоката Керницької О.В.), у якій просить стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Міністерство) на користь Підприємства 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заявник зазначає, що понесені ним витрати підтверджують долучені до цієї заяви докази: договір про надання правової допомоги №24 від 19.04.2023, укладений між адвокатом Керницькою О.В. та КСП «Ліктрави»; додаток від 19.04.2023 до договору про надання правової допомоги №24 від 19.04.2023, у якому визначена вартість роботи адвоката та фіксований розмір гонорару за представництво інтересів у судовому засіданні; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 16.04.2024 до договору про надання правової допомоги №24 від 19.04.2023, укладений на підтвердження виконання адвокатом своїх обов`язків перед клієнтом. Також заявник надав документи, що підтверджують надсилання заяви з додатками іншим учасникам справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 22.04.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О. судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 прийнято до провадження у визначеному складі суду заяву представника КСП «Ліктрави» адвоката Керницької О.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Розгляд заяви призначено на 13.05.2024.

Судове засідання 13.05.2024 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 призначено судове засідання на 12.06.2024.

Позиції учасників справи.

Міністерство надало заперечення на клопотання (заяву), у якому зазначає, що співвідповідачем у даній справі є ФДМУ, а позовні вимоги за результатами розгляду справи задоволені частково. Отже, судові витрати повинні стягуватись пропорційно з усіх учасників справи та пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Від інших учасників справи заяв, відзивів, заперечень або клопотань щодо поданої КСП «Ліктрави» заяви не надійшло.

Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.

У червні 2023 року Колективне сільськогосподарське підприємство «Ліктрави» (далі - КСП «Ліктрави», Підприємство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просить скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Міністерство) на майно та витребувати це майно з чужого незаконного володіння.

У серпні 2023 року Підприємство звернулось із заявою про зміну предмету позову, у якій просить витребувати з чужого незаконного володіння Міністерства та Фонду державного майна України (далі - Фонд, ФДМУ) на користь Підприємства розташовані за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4: склад газових балонів; котельню; теплицю; артскважину з насосною станцією; склад №2; млин; вагову; зерносклад; критий тік з асфальтованою площадкою. Стягнути з Міністерства усі судові витрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023, КСП «Ліктрави» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовну заяву КСП «Ліктрави» до Міністерства, ФДМУ про скасування державної реєстрації та витребування майна з чужого незаконного володіння в повному обсязі; здійснити розподіл судових витрат.

Апеляційну скаргу КСП «Ліктрави» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі №910/10673/23 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі №910/10673/23 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Витребувано з незаконного володіння Міністерства на користь КСП «Ліктрави»: склад газових балонів загальною площею 38,0 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1779448568250); котельню загальною площею 69,9 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1777119168250); теплицю загальною площею 818,2 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1779241168250); артскважину з насосною станцією площею 23,3 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1780038568250); зерносклад загальною площею 703,2 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1779977968250); критий тік з асфальтованою площадкою загальною площею 1782,0 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1778097068250), розташовані за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4. Апеляційну скаргу Фонду залишено без задоволення.

22.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява КСП «Ліктрави» за підписом представника адвоката Керницької О.В., в якій заявник просить стягнути з Міністерства на свою користь 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Надані заявником документи свідчать про таке.

19.04.2023 КСП «Ліктрави» (клієнт) уклало з адвокатом Керницькою О.В. (адвокат) договір про надання правничої допомоги (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого адвокат бере на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надавати необхідну правову допомогу клієнту у всіх справах, що пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням його порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, а клієнт зобов`язується оплатити послуги адвоката (гонорар) та компенсувати фактичні витрати на надання правової допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 3.1 договору гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги за договором. На визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта.

Винагорода адвоката за надання правової допомоги (гонорар) обчислюється виходячи з витрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата). Вартість однієї години роботи адвоката встановлюється сторонами у додатку до цього договору (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору у будь-якому випадку гонорар адвоката не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який встановлюється сторонами у додатку до цього договору.

У разі, якщо після розрахунку гонорару відповідно до п. 3.2 цього договору (за погодинною оплатою) розмір гонорару буде більшим, ніж фіксований розмір гонорару, встановлений сторонами у відповідному додатку, оплаті підлягає гонорар, який розрахований відповідно до п. 3.2 цього договору (п. 3.4 договору).

За умовами п. 3.5 договору вартість однієї години роботи адвоката та фіксований розмір гонорару можуть бути змінені за домовленістю сторін, що оформляється відповідною додатковою угодою.

Факт надання адвокатом правової допомоги клієнту підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), у якому має міститись опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат. У відповідному акті також може міститись посилання на конкретну судову справу (номер справи, назва суду), в межах якої адвокатом надавалася правова допомога клієнту (п. 3.6 договору).

Згідно з п. 3.7 договору клієнт сплачує адвокату гонорар протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). За домовленістю сторін гонорар може сплачуватися в інші строки (в т.ч. в момент-підписання цього договору).

Гонорар сплачується у будь-який не заборонений законодавством спосіб. На підтвердження сплати суми гонорару готівкою адвокат видає клієнту на його вимогу укладений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта (п. 3.8 договору).

Відповідно до п. 3.9 договору адвокат має право вимагати від клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, попередньої виплати фіксованого розміру гонорару, встановленого у відповідному додатку. У разі збільшення в процесі розгляду справи розміру гонорару виходячи із вартості однієї години роботи адвоката понад фіксований розмір гонорару, а неоплачена частина гонорару (різниця між розміром гонорару, розрахованого виходячи із вартості години роботи адвоката, та сплаченим фіксованим розміром гонорару) сплачується у порядку, передбаченому п. 3.7 Договору.

19.04.2023 сторони підписали додаток до договору, у п. 1 якого погодили, що вартість однієї години роботи адвоката відповідно до п. 3.2 договору встановлено в такому розмірі (у межах судової справи за позовом КСП «Ліктрави» до Міністерства, ФДМУ про скасування державної реєстрації та витребування майна з чужого незаконного володіння):

- 4 000,00 грн за представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції та надання іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою в суді першої інстанції, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовку процесуальних документів та заяв по суті справи тощо, а також під час досудового врегулювання спору;

- 5 000,00 грн за представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції та надання іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, в суді апеляційної інстанції, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовку процесуальних документів та заяв по суті справи тощо.

Згідно з п. 2 додатку гонорар адвоката відповідно до п. 3.3 договору про надання правової допомоги в межах представництва інтересів клієнта в суді в межах судової справи за позовом КСП «Ліктрави» до Міністерства, ФДМУ про скасування державної реєстрації та витребування майна з чужого незаконного володіння не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який становить 6 000,00 грн.

У разі, якщо після розрахунку гонорару відповідно п. 1 цього Додатку (за погодинною оплатою) розмір гонорару буде більшим, ніж фіксований розмір гонорару, оплаті підлягає гонорар, розрахований виходячи з вартості години роботи адвоката (п. 3 додатку).

16.04.2024 сторони підписали акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору, згідно з яким за період 24.10.2023-16.04.2024 на підставі договору адвокат надала послуги (виконала роботу):

- підготовка та подання апеляційної скарги; підготовка та подання відзиву від 01.12.2023 на апеляційну скаргу ФДМУ; підготовка та подання письмових пояснень від 12.01.2024; підготовка та подання письмових пояснень від 24.01.2024; підготовка та подання письмових пояснень від 22.02.2024; підготовка та подання письмових пояснень від 03.04.2024 - 10 год 30 хв; вартість однієї години - 5 000,00 грн; всього - 52 500,00 грн;

- представництво інтересів КСП «Ліктрави» у судових засіданнях 18.12.2023, 15.01.2024, 29.01.2024, 26.02.2024, 13.03.2024, 08.04.2024, 16.04.2024 - 1 год 30 хв; вартість однієї години - 5 000,00 грн; всього - 7 500,00 грн;

Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) при обрахунку за погодинною оплатою - 60 000,00 грн (п. 2 акта).

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону №5076-VI).

Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

А отже, згідно із зазначеною нормою гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - у разі фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом у наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість (однієї) години роботи того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але у розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору і привели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

А тому, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

За положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 ч. 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема в абз. 2 підп. 4.1 п. 4 Рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 він наголосив на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що ч. 3 ст. 126 ГПК України не визначає конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм у оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у т.ч., але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Окрім цього у визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд встановив, що КСП «Ліктрави» уклало з адвокатом договір на надання правничої допомоги, умовами розділу 3 якого визначено оплату послуг адвоката (гонорар) і порядок розрахунків. У цьому розділі сторони погодинну оплату роботи адвоката, яка у будь-якому разі не може бути меншою, ніж його фіксований розмір (60 000,00 грн).

Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору за період 24.10.2023-16.04.2024 на підставі договору адвокат надала послуги (виконала роботу) на загальну суму (погодинна оплата) 60 000,00 грн.

Враховуючи результати апеляційного розгляду (апеляційну скаргу задоволено частково), дослідивши надані заявником докази понесених витрат на правничу допомогу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених до стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 60 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Суд вважає, що справедливим, обґрунтованим, доведеним та таким, що відповідає приписам чинного законодавства, буде часткове задоволення заяви Підприємства частково, у сумі 25 000,00 грн. Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, ці витрати є співмірними з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, а також є пропорційним розміру задоволених позовних вимог з урахуванням того, що у задоволенні вимог до ФДМУ, а також вимог немайнового характеру було відмовлено , а майнові вимоги задоволено частково.

У вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу апеляційний суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Суд також бере до уваги висновок, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19. В абз. 2 та 3 п. 6.5 цієї постанови зазначено, що згідно зі змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що заява КСП «Ліктрави» підлягає задоволенню частково, до стягнення з Міністерства на користь КСП «Ліктрави» підлягає 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Колективного сільськогосподарського підприємства "Ліктрави" адвоката Керницької О.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, код ЄДРПОУ 37471967) на користь Колективного сільськогосподарського підприємства «Ліктрави» (31340, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 36897146) 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

2. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

3. Справу №910/10673/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.06.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова