Постанова від 30.05.2024 по справі 910/1245/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2024 року м.Дніпро Справа № 910/1245/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023 (суддя Левкут В.В.)

у справі № 910/1245/17

за позовом Заступника Генерального прокурора України Керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах Фонду державного майна України

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат

відповідача-2: Компанії Толексіс Трейдінг Лімітед

про розірвання договору та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі №910/1245/17 позов Заступника Генерального прокурора України Керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури задоволено. Розірвано договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат № 85 від 22.02.2013, укладений Фондом державного майна України та Компанією Толексіс Трейдінг Лімітед в повному обсязі. Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат повернути до сфери управління Фонду державного майна України майно, визначене в Акті приймання-передачі майнового комплексу Державного підприємства Запорізький титано-магнієвий комбінат до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат від 31.12.2013 з додатками №№ 1 5 і передавальному акті від 30.09.2015 №284 з додатком №1 (передавальний баланс). Стягнуто з Компанії Толексіс Трейдінг Лімітед 3200,00 грн. судового збору на користь Генеральної прокуратури України (на даний час - Офіс Генерального прокурора) та 238 400,00 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України. Видано накази.

До Господарського суду Запорізької області 27.11.2023 від Фонду державного майна України надійшла заява (вих. № 10-25-30282 від 20.11.2023), в якій заявник просить суд частково змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі № 910/1245/17 замінити частину майна, визначеного в додатках заяви 7-15, а саме нематеріальні активи; капітальні інвестиції; основні фонди; незавершене виробництво; напівфабрикати; готова продукція; товари; дебіторська заборгованість; запаси.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023 у справі №910/1245/17 заяву Фонду державного майна України про зміну способу виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі №910/1245/17 задоволено. Частково змінено спосіб виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі №910/1245/17 замінити частину майна, визначеного в додатках до заяви 1-6 на майно, визначене в додатках заяви 7-15, а саме: нематеріальні активи; капітальні інвестиції; основні фонди; незавершене виробництво; напівфабрикати; готова продукція; товари; аванси; дебіторська заборгованість; запаси (згідно переліку, на загальну суму 334 626 305,40 грн.).

Не погодившись з вказаним судовим рішенням Компанія "Толексіс Трейдінг Лімітед" (Tolexis Trading Limited) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023 у справі № 910/1245/17 та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Фонду державного майна України про зміну способу виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі №910/1245/17.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права за нез`ясування усіх обставин, що мають значення для справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Апеляційна скаргам мотивована тим, що:

- Фонд державного майна України в заяві про зміну способу виконання рішення суду від 04.08.2021 року поставив питання про фактичну зміну суті рішення суду, що є неприпустимим в розумінні чинного законодавства України, натомість суд першої інстанції проігнорував дану обставину і не надав їй належну оцінку;

- судом не враховано, що відповідно до пунктів 7.1.3 та 7.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. При зміні способу виконання рішення суду суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення). За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу, зміна способу виконання рішення суду шляхом передачі позивачу іншого індивідуально визначеного майна чи коштів є зміною суті рішення суду. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які належні і допустимі докази щодо співвідношення вартості майна присудженого для передачі до сфери управління Фонду державного майна, а також іншого майна, яке Фонд державного майна України має намір отримати від ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат»;

- заявником не надано належні докази неможливості виконання судового рішення, зокрема, відсутня будь-яка інформація від органів Державної виконавчої служби (наприклад постанова про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), яка б вказувала на неможливість виконання рішення суду. Свідчення ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», яке є боржником у виконавчому провадженні, з приводу відсутності в нього майна, не є і не може бути належним доказом відсутності такого майна, оскільки такий факт має бути встановлений уповноваженою особою, а саме державним виконавцем;

- в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б вказували на отримання ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» згоди органу приватизації на укладення правочинів чи вчинення інших дій по відчуженню чи передачі в управління майна товариства; більше того, виконавче провадження (ВП №68677930) з примусового виконання Наказу Господарського суду Запорізької області по справі №910/1245/17, є зупиненим саме з підстав прийняття рішення про приватизацію ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», оскільки відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2024 колегією суддів у складі головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач, суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед" (Tolexis Trading Limited) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023 у справі № 910/1245/17

Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.

13.02.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

В судове засідання 30.05.2024 року з`явилися представники учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 30.05.2024 просив суд апеляційну скаргу задовольнити: ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення.

Прокурор та представники позивача та відповідача-1 заперечили проти задоволення апеляційної скарги, в тому числі з підстав, викладених у відзиві, наполягали на необхідності залишення оскаржуваної ухвали без змін.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою від 23.01.2012 № 243 «Деякі питання титанової галузі» Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Фонду державного майна України та Міністерства промислової політики щодо передачі майнового комплексу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» в управління Фонду державного майна України, визначивши Фонду державного майна України подати пропозиції щодо утворення за участю недержавних учасників Товариства, а також поклав на Фонд державного майна України обов`язок після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про погодження зазначених у пункті 2 цієї постанови пропозицій здійснити заходи щодо утворення товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», зокрема виступити від імені держави засновником.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 № 955 «Деякі питання утворення Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Постанова № 955) Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Фонду державного майна України щодо утворення Товариства з державною часткою в статутному капіталі Товариства не менш як 51 відсоток шляхом внесення до статутного капіталу Товариства з боку держави майнового комплексу Підприємства, реорганізації Підприємства шляхом приєднання до Товариства.

Фондом державного майна України (позивач) та Компанією Толексіс Трейдінг Лімітед (відповідач-2), які разом іменуються учасники, 22.02.2013 укладений договір №85 про заснування товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат (ТОВ ЗТМК) (надалі Договір).

Пунктом 20.8 Договору передбачено, що в разі розірвання Договору майновий комплекс Підприємства повертається державі в особі позивача як учаснику Товариства.

Згідно з протоколом установчих зборів Товариства від 14.11.2013 прийняті рішення: про утворення Товариства шляхом внесення до статутного капіталу Товариства з боку держави майнового комплексу Підприємства, що реорганізується шляхом приєднання до Товариства; про затвердження статуту Товариства та стратегічної програми розвитку та технічної модернізації виробництва Товариства, яка викладена в додатку №3 до зазначеного протоколу.

Статут Товариства зареєстрований 19.11.2013, в якому відтворені умови Договору щодо статусу Товариства як підприємства з іноземними інвестиціями, державною часткою 51%, а також щодо розміру статутного капіталу, розмірів часток учасників та зобов`язань відповідача-2 протягом трьох місяців з дати утворення Товариства забезпечити погашення простроченої заборгованості Підприємства з виплати заробітної плати, податків, зборів, інших обов`язкових платежів та за спожиті енергоносії.

Позивачем та Товариством 31.12.2013 підписаний акт приймання-передачі майнового комплексу Підприємства вартістю 749 164 000,00 грн. до статутного капіталу Товариства. В акті визначено, що зобов`язання та власний капітал Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» передаються відповідно до передавального акту, складеного в процесі реорганізації Підприємства шляхом приєднання до Товариства згідно з Постановою №955.

Позивач 15.10.2015 затвердив передавальний акт №284, згідно з яким комісія у складі представників Підприємства та Товариства передала майновий комплекс, що належить до державної власності, з балансу Підприємства на баланс Товариства за даними передавального балансу станом на 30 вересня 2015 року (додаток №1).

Водночас, рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі №910/1245/17 позов Заступника Генерального прокурора України Керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури задоволено. Розірвано договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат № 85 від 22.02.2013, укладений Фондом державного майна України та Компанією Толексіс Трейдінг Лімітед в повному обсязі. Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат повернути до сфери управління Фонду державного майна України майно, визначене в Акті приймання-передачі майнового комплексу Державного підприємства Запорізький титано-магнієвий комбінат до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат від 31.12.2013 з додатками №№ 1 5 і передавальному акті від 30.09.2015 №284 з додатком №1 (передавальний баланс). Стягнуто з Компанії Толексіс Трейдінг Лімітед 3 200,00 грн. судового збору на користь Генеральної прокуратури України (на даний час - Офіс Генерального прокурора) та 238 400,00 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2021 у справі №910/1245/17 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На виконання рішення 05.01.2022 видано відповідні накази.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2022 постанова ЦАГС від 30.11.2021 та рішення ГСЗО від 04.08.2021 у справі № 910/1245/17 залишені без змін.

Поряд з цим, відповідно до п. 20.8 Договору про заснування ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» № 85 від 22.02.2013 та п. 20.8 Додаткової угоди до нього від 18.10.2013, у разі розірвання даного Договору державі в особі Фонду державного майна України, як Учасника Товариства, повертається майновий комплекс державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

Отже, у разі розірвання даного Договору майновий комплекс державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», який був внесений до статутного капіталу Товариства з боку держави, підлягає поверненню державі в особі Фонду державного майна України, як Учаснику товариства, оскільки правова підстава для утримання зазначеного майна відповідачем-1 відпала.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1049 від 16.09.2022 «Про утворення міжвідомчої робочої групи для координації дій з питань повернення у державну власність майнового комплексу державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», переданого до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» утворено міжвідомчу робочу групу для координації дій з питань повернення у державну власність майнового комплексу державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

Згідно Протоколу № 1 від 15.06.2023 засідання міжвідомчої робочої групи для координації дій з питань повернення у державну власність майнового комплексу державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», переданого до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», повідомлено про проведення товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» інвентаризації майна, переданого відповідно до Акту приймання-передачі майнового комплексу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до статутного капіталу ТОВ «ЗТМК» від 31.12.2013 з додатками №№ 1-5 і передавальному акті від 30.09.2015 № 284 з додатком № 1 (передавальний баланс). Рекомендовано Фонду державного майна України розглянути можливість звернення до господарського суду щодо зміни способу виконання рішення суду з метою вирішення питання щодо можливості повернення до сфери управління Фонду іншого майна, що перебуває на балансі ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на заміну втраченого майна, яке не може бути повернутим згідно з рішенням Господарського суду в Запорізькій області від 04.08.2021 у справі № 910/1245/17.

Листом від 31.10.2023 № 11/01-729 товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» звернулося до Фонду з метою самостійного виконання рішення Господарського суду в Запорізькій області від 04.08.2021 у справі 910/1245/17, постанови Центрального апеляційного Господарського суду від 30.11.2021 та постанови Касаційного Господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2022 в частині повернення до сфери управління Фонду державного майна України, визначеного в Акті приймання-передачі майнового комплексу ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до статутного капіталу ТОВ «ЗТМК» від 31.12.2013 з додатками №№1-5 і передавальному акті від 30.09.2015 №284 з додатком №1 (передавальний баланс) та повідомило наступне.

За період з 01.01.2014 по 30.09.2023 частина майна, яка отримана комбінатом на підставі Акту приймання-передачі майнового комплексу та передавального Акту втрачена (списана, реалізована тощо).

Станом на 30.09.2023 ТОВ «ЗТМК» не має можливості повернути до сфери управління Фонду державного майна України, відповідно до додатків 1-5 Акту приймання-передачі майнового комплексу та передавального Акту:

- 6 одиниць нематеріальних активів;

- капітальних інвестицій на загальну суму 47 650 234,03 грн.;

- 1941 одиницю основних фондів;

- запасів на загальну суму 98 939 894,15 грн.;

- незавершеного виробництва на загальну суму 6 788 013,76 грн.;

- напівфабрикатів на загальну суму 34 574 706,85 грн.;

- готової продукції на загальну суму 187 203 098,70 грн.;

- товарів на загальну суму 82 756,36 грн.;

- грошей та їх еквівалентів у загальній сумі 98 716,57 грн.;

- авансів виданих на загальну суму 49 668,48 грн.;

- витрат майбутніх періодів на загальну суму 11 714,0 грн.;

- дебіторської заборгованості та інших оборотних активів на загальну суму 20095827,96 грн.

Крім цього, станом на 30.09.2023 року, у зв`язку з військовою агресією, ТОВ «ЗТМК» не має можливості повернути до сфери управління Фонду державного майна України основних фондів у загальній кількості 2 332 одиниці.

Загальна вартість майна, що не може бути повернута до сфери управління Фонду державного майна України склала 401 645 779,53 грн.

При цьому, вартість майна переданого Фондом до ТОВ «ЗТМК» за актом від 31.12.2013 з додатками №№1-5 та передавальним актом від 30.09.2015 №284 становила 770 586 238,14 грн.

ТОВ «ЗТМК» запропонувало Фонду, як стягуваxу, розглянути можливість звернення до суду з заявою про часткову зміну способу виконання рішення, відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України, згідно з наступним переліком (станом на 30.09.2023) необхідного майна, яке забезпечить подальше безперебійне виробництво (на загальну суму 334 626 305,40 грн.), а саме:

- нематеріальні активи у кількості 74 одиниці;

- капітальні інвестиції на загальну суму 60 344 004,23 грн.;

- основні фонди загальною залишковою вартістю 41 711 697,79 грн.;

- незавершене виробництво на загальну суму 14 155 125,80 грн.;

- напівфабрикати на загальну суму 2 181 042,46 грн.;

- готова продукція на загальну суму 13 625 492,08 грн.;

- товари на загальну суму 201 726,65 грн.;

- запаси на загальну суму 165 198 575,49 грн.;

- аванси видані на загальну суму 10 702 453,31 грн.;

- дебіторська заборгованість на загальну суму 26 506 187,59 грн.

Зауважується, що при утворені ТОВ «ЗТМК» з боку держави в особі Фонду передано майновий комплекс ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат, сукупність активів якого забезпечувало проведення виробничої діяльності із завершальним циклом виробництва.

У зв`язку з тим, що рішення суду стосувалося переліку майна актуального на 2013 рік, об`єктивно виконати його в повному обсязі неможливо з огляду на значний проміжок часу, за який вказане майно використовувалось в ході господарської діяльності ТОВ «ЗТМК» (в. т. ч. перероблено в готову продукцію, яка була реалізована) або було втрачено в зв`язку з веденням бойових дій.

Перелік майна, повернення якого неможливе наведено в Додатках 1-6, загальна вартість такого майна складає 401 631 693,13 грн.

Разом з тим, неповернення майна загальною вартістю 401 631 693,13 грн. призведе до порушення виробничого циклу об`єкта, що в свою чергу призведе до порушення прав та інтересів держави та невиконання рішення суду.

Враховуючи неможливість виконання рішення суду щодо повернення майна визначеного в додатках 1-6 заяви, Товариством запропоновано частково замінити його на інше майно згідно переліку (Додатки 7-15) на загальну суму 334 626 305,40 грн. Майно, яке пропонується використати для заміни використовується безпосередньо для господарсько-виробничої діяльності. Використання майна, яке передається за рішенням суду, без наведеного в додатках 7-15 в повному обсязі неможливе.

Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність обставин неможливості виконання судового рішення без вчинення судом зміни способу його виконання, а відтак наявність підстав для задоволення заяви Фонду державного майна України в повному обсязі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина); наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Судом встановлено, що оскільки рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі № 910/1245/17 розірвано договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат № 85 від 22.02.2013, з метою ефективного виконання зазначеного рішення суду та повернення майна, визначеного в Акті приймання-передачімайновогокомплексуДержавного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» від 31.12.2013 з додатками №№ 1-5 і передавальному акті від 30.09.2015 № 284 з додатком №1 (передавальний баланс) Фонду державного майна України, враховуючи лист ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» від 31.10.2023 № 11/01-729 щодо можливої часткової заміни майна, яке неможливо повернути, Протокол № 1 засідання міжвідомчої робочої групи та лист Офісу Генерального Прокурора від 24.10.2023 та користуючись ст. 331 ГПК України Фонд звернувся до Господарського суду Запорізької області з заявою Фонду державного майна України про зміну способу виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі № 910/1245/17.

Таким чином, матеріалами справи, а саме листом боржника ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» від 31.10.2023 № 11/01-729, Протоколом № 1 засідання міжвідомчої робочої групи від 15.06.2023, який складено уповноваженими представниками позивача (стягувача), прокуратури та інших компетентних органів, засвідчено відсутність майна, перелік якого наведено відповідно до додатків 1-5 Акту приймання-передачі майнового комплексу від 31.12.2013 та передавального Акту від 30.09.2015 №284, тобто є доведеною відсутність частини майна, щодо якого існує зобов`язання з його повернення в управління ФДМУ, а відтак дійсно вбачається неможливість виконання судового рішення без заміни використаного або втраченого майна на інше наявне у Товариства майно.

При цьому апеляційний суд не погоджується з аргументами скаржника про те, що свідчення ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», яке є боржником у виконавчому провадженні, з приводу відсутності в нього майна, не є і не може бути належним доказом відсутності такого майна, оскільки такий факт має бути встановлений уповноваженою особою, а саме державним виконавцем, адже вимогами законодавства не визначено вичерпний перелік доказів, якими може обґрунтовуватися неможливість виконання судового рішення.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Водночас, Компанією "Толексіс Трейдінг Лімітед" не надано суду будь-яких доказів на спростування викладених обставин щодо відсутності майна за наведеним переліком, що не заперечується як стягувачем, заінтересованою особою, так і боржником.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що Фонд державного майна України в заяві про зміну способу виконання рішення суду від 04.08.2021 року поставив питання про фактичну зміну суті рішення суду, що є неприпустимим в розумінні чинного законодавства України, як безпідставні, позаяк сам інститут зміни способу виконання судового рішення передбачає можливість зміни способу його виконання альтернативним шляхом, який може бути узгоджено сторонами, та має відповідає їх інтересам й прямо не суперечити закону.

Варто зауважити, що обраний спосіб заміни однієї частини майна, що була втрачена та використана (спожита в процесі діяльності, перероблена в готову продукцію, яка була реалізована тощо) на іншу частину майна, що становить собою сукупність активів виробничого циклу, не заборонений законодавством і відповідач-2 не наводить аргументів які саме норми якого закону порушує такий механізм, визначений ГПК України.

Посилання на пункти 7.1.3 та 7.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» судом визнається необґрунтованим, оскільки постанови Пленуму Верховного суду України, Вищих спеціалізованих судів України, не є нормативно-правовими актами або правовими актами індивідуальної дії, не є актами, ухваленими при здійсненні владних управлінських функцій, не породжують певних правових наслідків та не мають обов`язкового характеру для учасників судового процесу. Не є такі постанови й джерелом прав в розумінні норм процесуального закону.

Щодо відсутності доказів співвідношення вартості майна присудженого для передачі до сфери управління Фонду державного майна, а також іншого майна, яке Фонд державного майна України має намір отримати від ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», то як вбачається з матеріалів справи при її визначенні за основу бралася балансова вартість, щодо розміру якої між стягувачем та боржником відсутній спір, а доказів, що спростовували б ці обставини, скаржником суду не представлено.

Слід наголосити, що при визначенні можливості зміни способу та порядку виконання судового рішення суд має виходити перш за все з інтересів сторін зобов`язання, які в даному випадку зацікавлені у його виконанні та сприяють у цьому, використовуючи доступні та розумно застосовані до ситуації процесуальні інструменти.

Відносно доводів апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б вказували на отримання ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» згоди органу приватизації на укладення правочинів чи вчинення інших дій по відчуженню чи передачі в управління майна товариства; більше того, виконавче провадження (ВП №68677930) з примусового виконання Наказу Господарського суду Запорізької області по справі №910/1245/17, є зупиненим саме з підстав прийняття рішення про приватизацію ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», оскільки відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, то як правильного зазначив господарський суд, в даному випадку розглядається питання зміни способу виконання судового рішення шляхом передачі наявного у Товариства майна, замість втраченого/використаного майна Товариства, визначеного в Акті приймання-передачі майнового комплексу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до статутного капіталу ТОВ «ЗТМК» від 31.12.2013 з додатками №№1-5 і передавальному акті від 30.09.2015 №284 з додатком №1 (передавальний баланс), а не питання щодо укладення правочинів або вчинення інших дій щодо майна Товариства.

Отже, вирішення зміни способу виконання судового рішення жодним чином не стосується приватизації державної частки у статутному капіталі ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

Крім того, орган, який повинен, на думку відповідача-2, надати згоду на укладення правочинів чи вчиняти будь-які дії щодо майна товариства (в тому числі дії щодо передачі в управління), є і позивачем, і заявником у даній справі (Фонд державного майна України).

В свою чергу, порушень прав та інтересів інших осіб зміною способу виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі №910/1245/17 судом не встановлено та про такі не зазначається Компанією "Толексіс Трейдінг Лімітед".

Необхідно також акцентувати увагу на тому, що виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (див. рішення від 19.03.1997 зі справи «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи «Шмалько проти України»).

Підсумовуючи можливо констатувати, що порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до постановлення помилкової ухвали, апеляційним судом не виявлено, доводи скаржника висновків суду не спростовують.

За таких умов у задоволенні апеляційної скарги належить відмовити, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023 у справі № 910/1245/17.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за її заявником.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023 у справі № 910/1245/17 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023 у справі № 910/1245/17 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Компанію "Толексіс Трейдінг Лімітед".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 19.06.2024

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов