Ухвала

від 18.06.2024 по справі 924/100/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.06.2024Справа № 924/100/24

За позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький;

до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (відповідач 1);

Хмельницької обласної державної адміністрації (відповідач 2);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство оборони України;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1:

Адміністрація Державної прикордонної служби України;

про визнання недійсною державної реєстрації земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності та права користування, скасування кадастрового номеру земельної ділянки.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І.П.

Представники:

Від позивача: Маркітан А. В., в порядку самопредставництва;

Від відповідача 1: Косміна Д. В., довіреність № 14/5103-23-Вих від 26.06.2023;

Від відповідача 2: не з`явилися;

Від третьої особи 1: Салівон Д. О., довіреність № 220/8/Д від 05.01.2024;

Від третьої особи 2: Капелюх А. П., в порядку самопредставництва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом, в якому просить суд:

- визнати недійсною державну реєстрацію земельної ділянки з кн. № 6810100000:27:004:0279 площею 377,8 га;

- скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки за кадастровим № 6810100000:27:004:0279 площею 377,8 га, зареєстрованою за номером запису 40519560 в державному реєстрі прав;

- скасувати державну реєстрацію права користування земельної ділянки за кадастровим № 6810100000:27:004:0279 площею 377,8 га, зареєстрованою за номером запису 40519589 в державному реєстрі прав;

- скасувати кадастровий номер земельної ділянки № 6810100000:27:004:0279 шляхом видалення відомостей з державного земельного кадастру як об`єкту державного земельного кадастру.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.01.2024 справу № 924/100/24 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького до Хмельницької обласної державної адміністрації про: визнання недійсною державну реєстрацію земельної ділянки з кн. № 6810100000:27:004:0279 площею 377,8 га; скасування державної реєстрації права власності земельної ділянки за кадастровим № 6810100000:27:004:0279 площею 377,8 га, зареєстрованою за номером запису 40519560 в державному реєстрі прав; скасування державної реєстрації права користування земельної ділянки за кадастровим № 6810100000:27:004:0279 площею 377,8 га, зареєстрованою за номером запису 40519589 в державному реєстрі прав; скасування кадастрового номеру земельної ділянки №6810100000:27:004:0279 шляхом видалення відомостей з державного земельного кадастру як об`єкту державного земельного кадастру передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

19.02.2024 матеріали справи № 924/100/24 надійшли на адресу Господарського суду міста Києва, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024 справу передано на розгляд судді Мандриченку О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі № 924/100/24 постановлено, зокрема, прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, а підготовче засідання призначити на 02.04.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Міністерство оборони України (третя особа 1), а також відкладено підготовче засідання до 21.05.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 Адміністрацію Державної прикордонної служби України (третя особа 2), підготовче засідання відкладено до 11.06.2024.

У підготовчому засіданні 18.06.2024 судом розглядалося клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький про призначення у справі № 924/100/24 земельно-технічної експертизи, проти задоволення якого заперечували представники відповідача 1 та третьої особи 2 та задовольнити яке просили представники позивача та третьої особи 1.

Як роз`яснено у п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 № 4, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Системний аналіз ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що суд призначає експертизу у випадку коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з питань, вирішення яких має значення для справи. При цьому за змістом ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, питання про задоволення клопотання про призначення експертизи не залежить від обґрунтованості підстав для проведення експертизи, якщо сторона не обґрунтовує та не доводить обставини, які перешкоджали самостійному наданню висновків експерта.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 25.02.2021 у справі № 910/1668/19.

Дослідивши клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький про призначення експертизи у справі суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у його задоволенні, оскільки представником позивача не обґрунтовано неможливості вирішення спору без призначення у справі судової експертизи та дійсної необхідності для застосування спеціальних знань з урахуванням заявлених позовних вимог. Також суд відзначає, що позивач не був обмежений у праві надати суду висновок експерта на його замовлення відповідно до ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України.

Також у підготовчому засіданні 18.06.2024 представником Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький подано заяву про відвід судді Мандриченка О. В.

Вказана заява обґрунтована тим, що судом відмовлено Квартирно-експлуатаційному відділу міста Хмельницький у задоволенні заяви про забезпечення позову та у підготовчому засіданні 18.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про призначення у справі № 924/100/24 земельно-технічної експертизи, та яку позивач не має можливості оскаржити окремо від рішення.

За змістом ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Суд зазначає, що заява Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький подана до господарського суду у підготовчому засіданні 18.06.2024.

А відтак, вказана заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Суд вказує, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях статтями 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв`язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Разом з тим, статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності, відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії").

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії").

Оскільки йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ у справах "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

Відповідно до пункту 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 18.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки (вчиненні певних (процесуальних) дій, які б свідчили про його упередженість) при вирішенні такої справи.

Частиною 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.

Натомість, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Як вказувалося судом, заява Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький обґрунтована тим, що судом відмовлено Квартирно-експлуатаційному відділу міста Хмельницький у задоволенні заяви про забезпечення позову та у підготовчому засіданні 18.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про призначення у справі № 924/100/24 земельно-технічної експертизи, та яку позивач не має можливості оскаржити окремо від рішення.

При цьому суд зазначає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2024, подання апеляційної скарги на яку передбачено Господарським процесуальним кодексом, однак Квартирно-експлуатаційним відділом міста Хмельницький апеляційна скарга на вказану ухвалу суду подана не була.

Отже, з наведеного вбачається, що обставини, наведені Квартирно-експлуатаційним відділом міста Хмельницький у заяві про відвід судді Мандриченка О. В. від розгляду справи №924/100/24, не є належними та достатніми у розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу, а тому суд доходить висновку про необґрунтованість поданої заяви про відвід.

Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Мандриченка О. В. в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід судді не вбачається.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький про відвід судді Мандриченка О. В. від розгляду справи №924/100/24.

Керуючись ст. 35, 38, 39, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький про відвід судді Мандриченка О.В. від розгляду справи № 910/1422/24 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Мандриченко