Рішення

від 13.06.2024 по справі 914/7/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2024 Справа № 914/7/24

За позовом: Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі: Буської міської ради Золочівського району Львівської області, м. Золочів Львівської області,

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів,

про: усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4620685800:10:000:0125 площею 47,4419 га

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

Представники учасників справи:

прокурор: Котовська І.А.

від позивача: Маценко О.О. - представник

від відповідача: Телічак Ю.В. - представник

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/7/24 за позовом Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі: Буської міської ради Золочівського району Львівської області до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4620685800:10:000:0125 площею 47,4419 га.

Ухвалою суду від 04.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 23.05.2024 закрито підготовче провадження у справі № 914/7/24 та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.06.2024.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав наведених в позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що у результаті державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 4620685800:10:000:0125 площею 47,4419га порушено водоохоронну зону уздовж річки Західний Буг, а землі в межах прибережної захисної смуги сформовано як землі сільськогосподарського призначення. Таким чином створена перешкода власнику в ефективному використанні вказаної ділянки як земель водного фонду. Крім того, згідно з положеннями ст. 61 ЗК України та ст. 89 ВК України землі прибережних захисних смуг віднесені до природоохоронних територій з режимом обмеженої господарської діяльності, у межах яких забороняється розорювання земель, садівництво та городництво тощо. Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером №4620685800:10:000:0125 не може існувати у встановлених межах, її державна реєстрація повинна бути скасована та створено новий об`єкт (об`єкти) земельних відносин з іншим цільовим призначенням.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити в повному обсязі, в поданих поясненнях у справі, зазначив, що водним кодексом України зміна цільового призначення земельних ділянок водного фонду з метою їх використання в інших цілях не передбачена. Відведення за рахунок водного фонду земельної ділянки сільськогосподарського призначення супроводжувалось фактичною незаконною зміною цільового призначення цієї ділянки всупереч ч.1 ст.20 ЗК України та ст.4 ВК України. Земельна ділянка з кадастровим номером № 4620685800:10:000:0125 площею 47,4419га розташована в межах прибережної захисної смуги річки «Західний Буг», а отже не може відноситися до земель сільськогосподарського призначення та існувати у встановлених межах.

Отже, як зазначає позивач, з метою реального поновлення прав держави, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером № 4620685800:10:000:0125 площею 47,4419га підлягає скасуванню.

В судовому засіданні відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, зокрема, зазначивши, що Позивачем не надано жодних доказів, щодо звернення із заявою до державного кадастрового реєстратора для державної реєстрації обмеження у використанні земель, не представлено відмови державного кадастрового реєстратора у щодо реєстрації відповідних обмежень, також, не представлено жодних доказів вчинення Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області перешкод щодо прийняття рішення органом місцевого самоврядування щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

Відповідач також зазначив, що Буська міська рада - як власник спірної земельної ділянки з кадастровим номером: 4620685800:10:000:0125, має можливість у позасудовому порядку скористатися визначеними ст. 20 Земельного кодексу України, ст. 28 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ст. 47 Закону України «Про землеустрій» положеннями щодо встановлення обмежень та зміни цільового призначення оспорюваної земельної ділянки у випадку наявності таких підстав.

Не погоджуючись з позицією відповідача, прокуратурою скеровано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що з інформації з інформаційно телекомунікаційної системи «Автоматизована система Державного земельного кадастру» вбачається, що вказана земельна ділянка кадастровий номер 4620685800:10:000:0125 площею, 47,4419га розташована в межах прибережної захисної смуги річки Західний Буг. Такі відомості є загальновідомими, а тому не потребують доказування (ч.3 ст. 75 ГПК України)

Без скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки, землі водного фонду будуть обліковуватись як землі сільськогосподарського призначення, а отже на них не буде поширюватись режим обмеженої господарської діяльності.

Існування вказаної ділянки унеможливлює виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення меж водогосподарських зон та прибережної захисної смуги.

У судовому засіданні 13.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши представницю прокуратури та представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

За результатами вивчення Золочівською окружною прокуратурою даних Публічної кадастрової карти України, зокрема накладенням аналітичного шару «Умовна прибережна захисна смуга» на базовий шар «Ортофотоплан» в кадастровому поділі, виявлено, що земельна ділянка кадастровий номер 4620685800:10:000:0125 площею 47,4419 га розташована впритул до річки Західний Буг та їй присвоєно категорію землі сільськогосподарського призначення.

Прокуратурою встановлено, що 27.08.2013 головою Буської районної державної адміністрації прийнято розпорядження №221 «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Буського району» (в подальшому - Розпорядження). Вказане розпорядження прийняте з урахуванням клопотання Відділу Держземагентства у Буському районі від 23.08.2013 №1636 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо проведення робіт з інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою КМУ №513 від 23.05.2012.

11.10.2013 Головним управлінням Держземагентства у Львівській області прийнято наказ №161 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності» (в подальшому - Наказ), яким надано дозвіл ТзОВ «Террафлекс» на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Буського району Львівської області орієнтовною площею 4251 га.

На підставі вказаного Наказу та Розпорядження ТзОВ «Террафлекс» у 2013 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Соколянської сільської ради Буського району Львівської області, що включає земельну ділянку №12 площею 47,4419га (надалі Технічна документація).

Як вбачається з пояснювальної записки до Технічної документації, такою передбачено здійснити інвентаризацію земель Соколянської сільської ради Буського району Львівської області загальною площею 475,5га, що включає 33 земельних ділянок, серед яких земельна ділянка №12 площею 47,4419га з подальшим присвоєнням земельній ділянці кадастрового номера та внесення відомостей про земельну ділянку до автоматизованої системи Державного земельного кадастру, а також державної реєстрації права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства. При цьому, земельна ділянка №12 площею 47,4419га знаходиться в південно-західній частині сільської ради. Згідно реєстру ділянка для сінокосіння та випасання худоби 47,4га, сінокоси. З північно-східної та східної сторони обмежена каналом, далі навколо протікає річка Західний Буг, відповідно встановлена зона природоохоронного призначення 100 метрів. Ділянка має неправильну форму.

Як вбачається з переліку обмежень у використанні земельних ділянок, викладених у Висновку №1203/1 від 18.10.2013 Відділу Держземагентства у Буському районі ГУ Держземагентства у Львівській області про погодження Технічної документації, долученого до Проекту землеустрою, земельним ділянкам сільськогосподарського призначення загальною площею 472,2569 га, в тому числі: ділянка №12 47,4419га земельний сервітут не встановлений.

Схемою розташування земельної ділянки №12 на території Соколянської сільської ради Буського району Львівської області у Масштабі 1:10 000 площею 47,4419га відображено наявну річку західний Буг без прибережної захисної смуги у розмірі 100 метрів, яка займає третину земельної ділянки з кадастровим номером 4620685800:10:000:0125 (аркуші 17, 35 Технічної документації). Вказане також підтверджується робочим інвентаризаційним планом земельної ділянки №12 (аркуш 16 технічної документації).

Польовим абрисом земельної ділянки №12 чітко відображено межу річки Західний Буг (опис меж Б-А), яка суміжна із земельною ділянкою площею 47,4419га без відображення прибережної захисної смуги у розмірі 100 метрів (аркуш 18 Технічної документації).

17.10.2013 начальником відділу Держземагентства у Буському районі складено Акт узгодження меж земельної ділянки №12 сільськогосподарського призначення державної власності площею 47,4419га на території Соколянської сільської ради за межами населеного пункту.

Як зазначає прокурор, межі, що проходять від Б до А землі Буського управління водного господарства річка Західний Буг не погодженні землекористувачем в особі Буського УВГ.

Зведеним інвентаризаційним планом земельної ділянки №12 площею 47,4419га земель сільськогосподарського призначення державної власності відображено земельну ділянку, що інвентаризується із відображенням охоронної смуги річки Західний Буг у розмірі 100 метрів, про що вказано в умовних позначеннях та нанесено охоронну зону земельної ділянки, що складає третину усієї площі (аркуш 36-37 Технічної документації). Таким чином, у відповідності до вимог ст. 111 ЗК України встановлено обмеження для земельної ділянки: код 05 Водоохоронне обмеження, код 05.02. Прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах.

За результатами проведеної інвентаризації земельних ділянок на території Соколянської сільської ради Буського району утворились земельні ділянки сільськогосподарського призначення, у тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 4620685800:10:000:0125 площею, 47,4419га відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру.

Як вбачається з наданої прокурором інформації з інформаційно телекомунікаційної системи «Автоматизована система Державного земельного кадастру», вказана земельна ділянка кадастровий номер 4620685800:10:000:0125 площею, 47,4419га розташована в межах прибережної захисної смуги річки Західний Буг.

Як вбачається з інформації, наявної у інформаційно телекомунікаційній системі «Автоматизована система Державного земельного кадастру» на підставі заяви Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про державну реєстрацію земельної ділянки (реєстраційний № ЗВ-4611704472019 від 05.12.2019) зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 4620685800:10:000:0125; адреса земельної ділянки Львівська область, Буський район, Соколянська сільська рада; категорія земель землі сільськогосподарського призначення; вид використання землі запасу; цільове призначення 16.00; площа 47,4419га; форма власності державна власність (відомості про власника відсутні).

У відомостях про державну реєстрацію земельної ділянки зазначено: інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Соколянської сільської ради Буського району Львівської області 2013 року, ТзОВ «Террафлекс»; орган, який зареєстрував земельну ділянку Відділ Держземагентства у Буському районі Головного управління Держземагентства у Львівській області, дата державної реєстрації земельної ділянки 24.10.2013.

Відомості щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку кадастровий номер 4620685800:10:000:0125 площею 47,4419га у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні (інформаційна довідка 358895420 від 18.12.2023).

Згідно інформації Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну №09/1795 від 26.12.2023 паспорт річки Західний Буг не розроблявся.

Також, вказані обставини підтверджують інформацією Буської міської ради Золочівського району №2527 від 18.12.2023 з якої вбачається, що технічна документація щодо земельної ділянки кадастровий номер 4620685800:10:000:0125 площею 47,4419га розроблена ТзОВ «Террафлекс» у 2013 році, земельна ділянка зареєстрована як землі сільськогосподарського призначення, право комунальної власності на вказану земельну ділянку не зареєстровано.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №50-ОТГ від 15.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» вирішено передати Буській міській раді (Буській територіальній громаді) у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4702,5617га, які розташовані на території Буської міської ради за актом приймання-передачі.

Відповідно до Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 15.12.2020 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області передало із державної власності, а Буська міська рада прийняла у комунальну власність земельні ділянки, у тому числі земельну ділянку кадастровий номер 4620685800:10:000:0125 площею 47,4419га.

За твердженням прокурора, у результаті державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 4620685800:10:000:0125 площею 47,4419га порушено водоохоронну зону уздовж річки Західний Буг, а землі в межах прибережної захисної смуги сформовано як землі сільськогосподарського призначення. Таким чином, на думку прокурора, створена перешкода власнику в ефективному використанні вказаної ділянки як земель водного фонду.

Як зазначає прокурор, без скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки, землі водного фонду будуть обліковуватись як землі сільськогосподарського призначення, а отже на них не буде поширюватись режим обмеженої господарської діяльності.

Існування вказаної ділянки унеможливлює виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення меж водогосподарських зон та прибережної захисної смуги.

Як зазначає прокурор, земельна ділянка з кадастровим номером 4620685800:10:000:0125 не може існувати у встановлених межах, її державна реєстрація повинна бути скасована та створено новий об`єкт (об`єкти) земельних відносин з іншим цільовим призначенням.

Листом №14.54/05-45-4993вих-23 від 14.12.2023 окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Буську міську раду Золочівського району про виявлені порушення.

За результатами розгляду вказаного листа Буською міською радою Золочівського району надано відповідь №2527 від 18.12.2023, згідно з якою міська рада не була замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Соколянської сільської ради Буського району Львівської області, право комунальної власності на земельну ділянку не зареєстровано, про вжиті заходи щодо відновлення порушених інтересів шляхом звернення до суду не зазначено, що вказує на бездіяльність вказаного органу.

Відтак, прокуратурою повідомлено Буську міську раду Золочівського району про виявлені порушення, однак, вказаний орган самостійно не звернувся до суду з позовом.

На виконання вимоги ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Золочівською окружною прокуратурою листом від 21.12.2023 №14.54/05-45-5070вих-23, повідомлено Буську міську раду Золочівського району про намір подання окружною прокуратурою позовної зави в інтересах позивача до Господарського суду Львівської області.

Відтак, наведені обставили зумовили звернення Золочівської обласної прокуратури Львівської області, в інтересах держави в особі, позивача: Буської міської ради Злочівського району Львівської області з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Підстави для представництва прокурором інтересів держави у суді.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво в суді інтересів держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справи тощо.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз норм Конституції України, Земельного кодексу України свідчить, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у земельних правовідносинах діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи ці повноваження, вказані органи вступають у правовідносини з юридичними та фізичними особами.

Вилучення з порушенням земельного законодавства земель водного фонду, зміна їх цільового призначення, загрожує порушенню використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та порушує інтереси держави в особі Кам`янка-Бузької міської ради Львівського району Львівської області.

Крім того, незаконна зміна цільового призначення, неможливість реєстрації територіальною громадою права власності на земельну ділянку відповідно до законодавства безумовно становить суспільний інтерес.

В даному випадку, порушення інтересів держави полягає в тому, що земельна ділянка з кадастровим номером № 4620685800:10:000:0125 не може існувати в межах прибережної захисної смуги річки Західний Буг як землі сільськогосподарського призначення, її державна реєстрація повинна бути скасована та створено новий об`єкт (об`єкти) земельних відносин з іншими цільовим призначенням.

З огляду на викладене, у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до звернення з даним позовом до суду прокурором повідомлено уповноважений орган про наявність факту порушень інтересів держави, який полягає у неправомірній зміні цільового призначення земельної ділянки з земель водного фонду на землі сільськогосподарського призначення, та надано останньому можливість протягом розумного строку відреагувати на вказане порушення.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У Конституції України (статті 13, 14) передбачено, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ст. ст. 4, 5 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) завданням земельного законодавства, яке включає цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Статті 19 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на землі сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісового та водного фонду, промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно із ч.-ч. 1, 2, 7 ст. 20 Земельного Кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного Кодексу України та ст. 4 Водного Кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Відповідно до ст. 59 Земельного Кодексу України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно ж до частини четвертої ст. 84 ЗК України землі водного фонду взагалі не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема громадян, передбачені положеннями частини другої ст. 59 Земельного Кодексу України.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (ч. 4 ст. 59 Земельного Кодексу України).

За положеннями ст. 60 Земельного Кодексу України та ст. 88 Водного Кодексу України уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60, 62 Земельного Кодексу України та статтями 1, 88, 90 Водного Кодексу України.

Так, згідно зі ст. 61 Земельного Кодексу України та ст. 89 Водного Кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Відповідно до ст. 60 ЗК України та ст. 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

- для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари 25 метрів;

- для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари 50 метрів;

- для великих річок, водосховищ на них та озер 100 метрів.

Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.

З огляду на наведене, положення ч.1 ст. 83, ч.1 ст. 84, ст. 122 ЗК України, ст.-ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, водні ресурси є об`єктами права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Річка Західний Буг згідно з ст. 79 ВК України належить до категорії середніх річок. Відповідно до ст. 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок (у меженний період) шириною для середніх річок 50 метрів, якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Вказане підтверджується інформацією Департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА №31-3427/0/2-23 від 15.12.2023.

Відповідно до Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 15.12.2020 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області передало із державної власності, а Буська міська рада прийняла у комунальну власність земельні ділянки, у тому числі земельну ділянку кадастровий номер 4620685800:10:000:0125 площею 47,4419га.

У результаті державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 4620685800:10:000:0125 площею 47,4419га порушено вимоги ЗК України щодо визначення цільового призначення земельної ділянки, водоохоронну зону уздовж річки Західний Буг, а землі водного фонду в межах прибережної захисної смуги протиправно перенесено до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Згідно з положеннями ст. 61 ЗК України та ст. 89 ВК України землі прибережних захисних смуг віднесені до природоохоронних територій з режимом обмеженої господарської діяльності, у межах яких забороняється розорювання земель, садівництво та городництво тощо.

Згідно з ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Спеціальним законом, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, є Закон України «Про Державний земельний кадастр

В постанові від 03.09.2020 у справі № 911/3306/17 Верховний Суд вказав, що держава, втручаючись у права щодо земельних ділянок, зокрема тих, які перебувають під посиленою правовою охороною, захищає загальні інтереси у безпечному довкіллі, не погіршенні екологічної ситуації, у використанні майна не на шкоду людині та суспільству і ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок.

Статтями 16, 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Також, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки закривається і відповідна Поземельна книга.

Отже, з метою реального поновлення прав держави, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером № 4620685800:10:000:0125 підлягає скасуванню.

Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації (ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку. У разі скасування державної реєстрації з цієї підстави, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав. Відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора, відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи та зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями (п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051).

Як вбачається з інформації, наявної у інформаційно телекомунікаційній системі «Автоматизована система Державного земельного кадастру» на підставі заяви Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про державну реєстрацію земельної ділянки (реєстраційний № ЗВ-4611704472019 від 05.12.2019) зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 4620685800:10:000:0125; адреса земельної ділянки Львівська область, Буський район, Соколянська сільська рада; категорія земель землі сільськогосподарського призначення; вид використання землі запасу; цільове призначення 16.00; площа 47,4419га; форма власності державна власність (відомості про власника відсутні).

У відомостях про державну реєстрацію земельної ділянки зазначено: інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Соколянської сільської ради Буського району Львівської області 2013 року, ТзОВ «Террафлекс»; орган, який зареєстрував земельну ділянку Відділ Держземагентства у Буському районі Головного управління Держземагентства у Львівській області, дата державної реєстрації земельної ділянки 24.10.2013.

Таким чином, орган що допустив порушення та уповноваженим органом на усунення такого порушення шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером №4620685800:10:000:0125 є Головне управління Держгеокадастру у Львівській області.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Перелік способів захисту земельних прав викладений у ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, якою, зокрема передбачено і застосування інших, передбачених законом способів.

Таким чином, обраний прокурором спосіб захисту порушених прав держави є ефективним, відповідає змісту порушеного права та інтересу, призведе до реального відновлення інтересів держави у спірних правовідносинах, який узгоджується з положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, а саме скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером №4620685800:10:000:0125 як об`єкта цивільних прав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду надані прокурором докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відтак, приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2. Усунути Буській міській раді Золочівського району Львівської області перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування вчиненої 24.10.2013 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4620685800:10:000:0125 площею 47,4419га.

3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, пр. В. Чорновола, 4; код ЄДРПОУ 39769942) на користь Львівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910031; 79005, Львівська обл., м. Львів, пр-т Шевченка, буд. 17/19) 2147,20 грн судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ЙV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.06.2024.

СуддяБерезяк Н.Є.