Рішення

від 12.06.2024 по справі 921/266/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 червня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/266/24

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Керівника Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача 1 Копичинецької міської ради Чортківського району

позивача 2 Гуманітарного відділу Копичинецької міської ради Чортківського району

позивача 3 Західного офісу Державної аудиторської служби

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач"

про: визнання недійсними додаткових угод; стягнення коштів в сумі 115 422,24 грн.

за участі представників сторін:

прокуратури: Фігель О.О.- довіреність;

позивача 3: Мартинович С.Б. - довіреність;

відповідача: Мамчур Ю.В. - довіреність.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Чортківської окружної прокуратури, подана в інтересах держави в особі Копичинецької міської ради Чортківського району; Гуманітарного відділу Копичинецької міської ради Чортківського району; Західного офісу Державної аудиторської служби до ТОВ "Тернопільелектропостач" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів.

Судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на встановлення факту безпідставного укладення додаткових угод до договору постачання продукції, якими збільшено ціну за одиницю товару, що призвело до неефективного використання бюджетних коштів.

У підготовче засідання 10.04.2024 прокурор та представник позивач 3 прибули, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Повноважні представники позивачів 1 та 2 у судове засідання не прибули. Водночас, від позивача 1 23.05.2024 надійшло клопотання №566 про розгляд без участі його представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Такого ж змісту клопотання №268 від 10.06.2024 надійшло від позивача 2.

В свою чергу, відповідач звернувся до суду із заявою про визнання позову №б/н (вх. №4588) від 10.06.2024, яка у підготовчому засіданні підтримана його повноважним представником.

Згідно із ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу. Окрім цього, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В силу ч.3 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Справа розглядалась з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу відповідно до ст. 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

За результатами моніторингу веб - порталу "Prozorro" прокурором з`ясовано, що Відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області 10.11.2020 опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-11-10-005002-а, предметом яких була електрична енергія ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія в кількості 360 000 кВт/год за очікуваною вартістю 1 260 000 грн, строк поставки товару до 31.12.2021.

Згідно звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-11-10-005002-а від 18.12.2020 у відкритих торгах взяли участь 3 (три) учасники:

- ТОВ "Тернопільелектропостач" з початковою ціною 1 097 280 грн з ПДВ, кінцевою - 1 097 280 грн з ПДВ;

- ТОВ "Енергоносії України" з початковою ціною 1 209 600 грн з ПДВ, кінцевою - 1 203 300 грн з ПДВ;

- ТОВ "Енергорезерв" з початковою ціною 1 224 000 грн з ПДВ, кінцевою - 1 209 599 грн з ПДВ.

Переможцем зазначеної закупівлі стало ТOB "Тернопільелектропостач" з кінцевою ціновою пропозицією 1 097 280 грн з ПДВ.

Як наслідок, 17.12.2020 між Відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Копичинецької міської ради (Замовник) та TOB "Тернопільелектропостач" (Постачальник) було укладено договір про постачання електричної енергії №22 (далі - Договір), згідно із п. 2.1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб об`єктів Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість поставленої (спожитої) електричної енергії.

Кількість, обсяг поставки: 360 000 кВт/год. (п.2.3.).

Згідно із п.3.1 укладеного правочину строк (термін) поставки товару зазначений в додатку 1 до цього Договору.

У розділі 5 угоди сторони визначили ціну, порядок обліку та оплати електричної енергії. Так, загальна очікувана ціна становить 914 400 грн, крім того ПДВ 182 880 грн, всього з ПДВ - 1 097 280 грн.

Відповідно до п.5.2. правочину ціна за 1кВт/год електричної енергії за цим договором становить 3,048 з ПДВ у тому числі:

- ціни електричної енергії, що становить 1,33293 грн без ПДВ;

- тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,31276 грн без ПДВ;

- тариф на послуги з розподілу електричної енергії 0,89431 грн без ПДВ;

- податку на додану вартість (ПДВ) 0,508 грн.

Ціна за одиницю товару за цим договором може змінюватись з дотриманням сторонами норм, передбачених ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", що оформлюються додатковою угодою (п.5.3.).

Згідно із п.5.4 спірної угоди ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та актах приймання - передачі електричної енергії за цим договором у розмірі, який зазначений у п.5.2 Договору та є чинний у відповідному розрахунковому періоді.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата поставленої електричної енергії за відповідний розрахунковий період здійснюється на умовах післяплати на підставі акта приймання - передачі електричної енергії та рахунку Постачальника. Оплата поставленої електричної енергії здійснюється Споживачем протягом 10 робочих днів з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі електричної енергії за відповідний розрахунковий період (п.п. 5.5., 5.7 Договору).

Згідно із п.13.1 цей Договір набирає чинності з 01.01.2021 і діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію Договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови (п.13.2 Договору).

У п.13.9 правочину сторони погодили, що його істотні умови не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшення ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівлю - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину, дизельного палива та електричної енергії. Внесення таких змін в сторону збільшення ціни за одиницю товару можливе за наявності пред`явленого Постачальником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу або іншого органу, який має на це повноваження (наприклад, довідки з органів статистики або довідки з Торгово-промислової плати, тощо). Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю електричної енергії у випадках, якщо Постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни.

Невід`ємною частиною спірного Договору є: Додаток №1 Дані Споживача, строк постачання та кількість товару; Додаток №2 Заява - приєднання до договору; Додаток №3 Комерційна пропозиція "Індивідуальна та Додаток №4 Договірні (замовлені) обсяги.

У Додатку А до Заяви - приєднання сторони визначили перелік об`єктів Споживача та обсяги постачання електричної енергії споживачу.

Зазначена вище заява-приєднання містить інформацію щодо найменування Споживача, відомості про вид, адресу об`єкта, ЕІС-код точки комерційного обліку, інформацію про те, що оператором системи, з яким Споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, є ВАТ "Тернопільобленерго" та початок постачання - з 01.01.2021.

У заяві-приєднання вказано, що погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), Споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до цього Договору в повному обсязі. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку Споживач та Постачальник набувають всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання).

В обраній Споживачем комерційній пропозиції "Індивідуальна" (додаток №3 до Договору) контрагенти узгодили, що ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу розраховується Постачальником та на день укладення договору становить 2,54 грн за 1кВт/год (без ПДВ) та включає: ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку та тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,31276 грн за 1кВт/год (без ПДВ), тариф послуг оператора системи розподілу, який становить 0,89431 грн за 1 кВт/год (без ПДВ). У Додатку №3 передбачена оплата поставленої електричної енергії за відповідний розрахунковий період здійснюється на умовах післяплати на підставі акта приймання - передачі електричної енергії та рахунку Постачальника. Рахунок за спожиту електричну енергію надається Постачальником та отримується Споживачем не пізніше третього робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Якщо рахунок за електричну енергію не був отриманий Споживачем третього робочого дня з дати завершення розрахункового періоду, то він вважається таким, що вручений Споживачу на третій робочий день і Споживач з рахунком ознайомлений. Оплата поставленої електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі електричної енергії за відповідний розрахунковий період.

Крім того, у додатку №4 до Договору контрагенти визначили договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії по кожному об`єкту (без урахування субспоживачів, якщо такі є) на 2021 рік.

У подальшому, між TOB "Тернопільелектропостач" та Відділом було укладено ряд додаткових угод, зокрема:

- у Додатковій угоді №5 від 20.08.2021 сторони дійшли згоди внести зміни у Додаток №3 до Договору Комерційна пропозиція "Індивідуальна" виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 3,11182 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку, тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год (без ПДВ) та тариф на послуги з розподілу оператора системи розподілу, який становить 1,21175грн за 1 кВт/год (без ПДВ). Сторони погодили п.5.2 викласти в наступній редакції: "Ціна за 1кВт/год електричної енергії за цим договором становить 3,734184 з ПДВ у тому числі: ціни електричної енергії, що становить 1,60614 грн без ПДВ; тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,29393 грн без ПДВ; тариф на послуги з розподілу електричної енергії 1,21175 грн без ПДВ; податку на додану вартість (ПДВ) 0,622364 грн." Також сторонами внесено зміни у Додаток №4 та в п.2.3. Договору, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії до 246,07 тис. кВт/год;

- Додатковою угодою №6 від 30.08.2021 сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток №3 до Договору Комерційна пропозиція "Індивідуальна" виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 3,27082 грн за 1 кВт/год. (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год (без ПДВ) та тариф на послуги з розподілу оператора системи розподілу, який становить 1,21175грн за 1 кВт/год (без ПДВ). Сторони погодили п.5.2. викласти в наступній редакції: "Ціна за 1кВт/год електричної енергії за цим договором становить 3,924984 з ПДВ у тому числі: ціни електричної енергії, що становить 1,76514 грн без ПДВ; тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,29393 грн без ПДВ; тариф на послуги з розподілу електричної енергії 1,21175 грн без ПДВ; податку на додану вартість (ПДВ) 0,654164 грн." Також сторонами внесено зміни у Додаток №4 та в п.2.3 Договору, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії до 239,827 тис. кВт/год;

- Додатковою угодою №7 від 27.09.2021 сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток №3 до Договору Комерційна пропозиція "Індивідуальна" виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 3,39989 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку, тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год (без ПДВ) та тариф на послуги з розподілу оператора системи розподілу, який становить 1,34082грн за 1 кВт/год (без ПДВ). Сторони погодили п.5.2. викласти в наступній редакції: "Ціна за 1кВт/год електричної енергії за цим договором становить 4,079868 з ПДВ у тому числі: ціни електричної енергії, що становить 1,76514 грн без ПДВ; тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,29393 грн без ПДВ; тариф на послуги з розподілу електричної енергії 1,34082 грн без ПДВ; податку на додану вартість (ПДВ) 0,679978 грн." Також сторонами внесено зміни у Додаток №4 та в п.2.3. Договору, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії до 235,343 тис. кВт/год;

- Додатковою угодою №8 від 29.09.2021 сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток №3 до договору Комерційна пропозиція "Індивідуальна" виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 3,57463 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку, тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год (без ПДВ) та тариф на послуги з розподілу оператора системи розподілу, який становить 1,34082 грн за 1 кВт/год (без ПДВ). Сторони погодили п.5.2 викласти в наступній редакції: "Ціна за 1кВт/год електричної енергії за цим договором становить 4,289556 з ПДВ у тому числі: ціни електричної енергії, що становить 1,93988 грн без ПДВ; тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,29393 грн без ПДВ; тариф на послуги з розподілу електричної енергії 1,34082 грн без ПДВ; податку на додану вартість (ПДВ) 0,714926 грн." Також сторонами внесено зміни у Додаток №4 та в п.2.3. Договору, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії до 229,789 тис. кВт/год;

- Додатковою угодою №9 від 28.10.2021 сторони дійшли згоди внести зміни в п.5.1. Договору виклавши його в наступній редакції: "Загальна очікувана ціна цього Договору становить 747 916,67 грн, крім того ПДВ 149 583,33 грн, всього з ПДВ 897 500 грн. Сторони погодили п.5.2. викласти в наступній редакції: "Ціна за 1кВт/год електричної енергії за цим договором становить 4,462044 з ПДВ у тому числі: ціни електричної енергії, що становить 2,08362 грн без ПДВ; тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,29393 грн без ПДВ; тариф на послуги з розподілу електричної енергії 1,34082 грн без ПДВ." Крім того сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток №3 до договору Комерційна пропозиція "Індивідуальна" виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 3,71837 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год (без ПДВ) та тариф на послуги з розподілу оператора системи розподілу, який становить 1,34082 грн за 1 кВт/год (без ПДВ)." Також сторонами внесено зміни у Додаток №4, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії;

- Додатковою угодою №10 від 23.11.2021 сторони дійшли згоди внести зміни в п.5.1 Договору виклавши його в наступній редакції: "Загальна очікувана ціна цього Договору становить 747 916,67 грн, крім того ПДВ 149 583,33 грн, всього з ПДВ 897 500 грн. Сторони погодили п.5.2. викласти в наступній редакції: "Ціна за 1кВт/год електричної енергії за цим договором становить 4,903776 з ПДВ у тому числі: ціни електричної енергії, що становить 2,45173 грн без ПДВ; тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,29393 грн без ПДВ; тариф на послуги з розподілу електричної енергії 1,34082 грн без ПДВ." Крім того сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток №3 до договору Комерційна пропозиція "Індивідуальна" виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 4,08648 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку, тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год (без ПДВ) та тариф на послуги з розподілу оператора системи розподілу, який становить 1,34082 грн за 1 кВт/год (без ПДВ)." Також сторонами внесено зміни у Додаток №4, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії;

- Додатковою угодою №11 від 30.11.2021 сторони дійшли згоди внести зміни в п.5.1 Договору виклавши його в наступній редакції: "Загальна очікувана ціна цього Договору становить 747 916,67 грн, крім того ПДВ 149 583,33 грн, всього з ПДВ 897 500 грн. Сторони погодили п.5.2. викласти в наступній редакції: "Ціна за 1кВт/год електричної енергії за цим договором становить 5,389248 з ПДВ у тому числі: ціни електричної енергії, що становить 2,85629 грн без ПДВ; тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,29393 грн без ПДВ; тариф на послуги з розподілу електричної енергії 1,34082 грн без ПДВ." Крім того сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток №3 до договору Комерційна пропозиція "Індивідуальна" виклавши його в наступній редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається Споживачу, розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 4,49104 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі, який становить 0,29393 грн за кВт/год. (без ПДВ) та тариф на послуги з розподілу оператора системи розподілу, який становить 1,34082 грн за 1 кВт/год (без ПДВ)." Також сторонами внесено зміни у Додаток №4, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для укладення вищезазначених додаткових угод слугували листи-повідомлення ТОВ "Тернопільелектропостач", в яких зазначено, зокрема що:

- №4959/12 від 10.08.2021: у відповідності до довідки ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 10.08.2021 №121/150, середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" збільшилась на 47,30%;

- №5006/12 від 11.08.2021 : у відповідності до довідки ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 10.08.2021 №121/150, середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" збільшилась на 47,30%;

- №5121/12 від 11.08.2021: у відповідності до Постанови НКРЕКП від 06.08.2021 №1252 тариф на послуги з розподілу електричної енергії становить 1 340,82 грн/МВт . год без ПДВ;

- №6039/12 від 21.09.2021: у відповідності до довідки, виданої Торгово - промисловою палатою України від 16.09.2021 №2417/08.0-7.3 середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" збільшилась на 53,53%;

- №6558/12 від 21.10.2021: у зв`язку зі зміною тарифу, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" з 01.10.2021 для розрахунку за спожиту електроенергію буде застосовуватися ціна за 1 кВт/год у розмірі 3,71837 грн (без ПДВ);

- №6366/12 від 04.11.2021: у відповідності до статистичних даних та аналізів, отриманих з офіційного сайту Державного підприємства "Оператор ринку" www.oree.com.ua середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" значно збільшилась, зокрема за жовтень 2021 року середньозважена ціна електричної енергії склала величину 2,79344 грн кВт/год, що на 25% більше ціни вересня 2021. У зв`язку зі зміною тарифу, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" з 01.11.2021 для розрахунку за спожиту електроенергію буде застосовуватися ціна за 1 кВт/год у розмірі 4,08648 грн (без ПДВ);

- №7942/12 від 23.11.2021: у відповідності до статистичних даних та аналізів, отриманих з офіційного сайту Державного підприємства "Оператор ринку" www.oree.com.ua середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" значно збільшилась, зокрема за 10 днів листопада 2021 року середньозважена ціна електричної енергії склала величину 3,37495 грн кВт/год, що на 31,40 % більша ціни за І декаду жовтня 2021 року. У зв`язку зі зміною тарифу, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" з 01.11.2021 для розрахунку за спожиту електроенергію буде застосовуватися ціна за 1 кВт/год у розмірі 4,49104 грн (без ПДВ).

За даними актів прийому-передачі електричної енергії Постачальник поставив своєму контрагенту електричну енергію в наступному об`ємі :

- Акт від 03.09.2021, обсяг - 4068 кВт/год, на суму 15 966,82 грн з ПДВ;

- Акт від 30.09.2021, обсяг - 17 451 кВт/год, на суму 74 857,03 грн з ПДВ;

- Акт від 31.10.2021, обсяг - 25 430 кВт/год, на суму 113 469,76 грн з ПДВ;

- Акт від 01.12.2021, обсяг - 32 397 кВт/год, на суму 174 595,49 грн з ПДВ;

- Акт від 21.12.2021, обсяг - 18 679 кВт/год, на суму 100 670,17 грн з ПДВ.

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних документів Відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Копичинецької міської ради за електричну енергію з серпня по грудень 2021 року сплачено на рахунок відповідача кошти на загальну суму 479 559,27 грн.

Як зазначає прокурор, укладення Додаткових угод між контрагентами про зміну істотних умов закупівлі, шляхом неодноразового збільшення ціни на електроенергію, призвело до збільшення ціни на одиницю товару наступним чином:

- на підставі Додаткової угоди №5 відсоток збільшення ціни на товар склав 22,51% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №6 відсоток збільшення ціни на товар склав 5,11% від ціни за Додатковою угодою №5 та 28,77% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №7 відсоток збільшення ціни на товар склав 3,95% від ціни за Додатковою угодою №6 та 33,85% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №8 відсоток збільшення ціни на товар склав 5,14% від ціни за Додатковою угодою №7 та 40,73% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №9 відсоток збільшення ціни на товар склав 4,02% від ціни за Додатковою угодою №8 та 46,39% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №10 відсоток збільшення ціни на товар склав 9,9% від ціни за Додатковою угодою №9 та 60,89% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №11 відсоток збільшення ціни на товар склав 9,9% від ціни за Додатковою угодою №10 та 76,81% від первісної ціни за результатами торгів.

Таким чином, з урахуванням всіх Додаткових угод ціна за 1 кВт/год електричної енергії зросла, а обсяг поставленої електричної енергії зменшився до 229 789 кВт/год замість 360 000 кВт/год за основним Договором.

Отже, відповідач передав позивачу меншу кількість товару, а позивачем внаслідок незаконного укладення Додаткових угод надміру сплатив 115 422,24 грн.

Відтак, на думку прокурора, додаткові угоди №5-11 до Договору укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти підлягають стягненню з відповідача на користь Гуманітарного відділу. Наведені вище обставини й стали підставою для звернення прокурора до суду із позовною заявою.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступних міркувань.

Щодо звернення прокуратури з даним позовом, слід зазначити наступне.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У відповідності до положень п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

У зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти росії").

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор вказує на те, що ціна товару у тендерній пропозиції відповідача під час проведення Гуманітарним відділом закупівлі природного газу могла бути усвідомлено занижена для отримання перемоги у торгах, що робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів.

Щодо наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Копичинецької міської ради та Гуманітарного відділу Копичинецької міської ради.

Факт не звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

В даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва порушених інтересів держави органами прокуратури.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор вказує на: наявне порушення майнових інтересів територіальної громади у бюджетній сфері та необхідність їх захисту; орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про існування такого порушення, не здійснює захисту порушених інтересів.

Також, слід врахувати, що органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 ст. 10, ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону, (ч. 1, 4 ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Сільські, селищні, міські ради, відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за природний газ після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів.

Таким чином, неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема, шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Відтак, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку відповідно до ст. 145 Конституції України.

Окружною прокуратурою, відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", скеровано на адресу Копичинецької міської ради відповідний запит №55-634ВИХ-24 від 07.02.2024, якими повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткових угод до договору про закупівлю та постачання природного газу. Крім того, прокуратура просила надати інформацію щодо вживання органом самоврядування заходів для повернення безпідставно сплачених коштів внаслідок укладення нікчемних (недійсних) додаткових угод.

Однак, маючи відповідні правомочності для звернення до суду з цим позовом, уповноважений орган надані йому повноваження не використав. У відповідь Копичинецька міська рада у листі №239 від 28.02.2024 повідомила, що не буде звертатись із позовною заявою та не заперечує щодо звернення окружною прокуратурою із позовною заявою до суду.

Згідно п.1.1. Положення Гуманітарний відділ Копичинецької міської ради є правонаступником Відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Копичинецької міської ради та є виконавчим органом Копичинецької міської ради, підконтрольний та підзвітний Копичинецькій міській раді, підпорядкований її виконавчому комітету та Копичинецькому міському голові, фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету. Відділ є самостійною юридичною особою.

Відповідно до п.7.1. Положення фінансування видатків відділу здійснюється з місцевого бюджету, які виділяються на його утримання.

За висновками КГС ВС, викладеними у підпункті 6.45 постанови від 16.05.2021 у справі № 910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями БК України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Відповідно до статті 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 18 частини першої статті 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абзац третій пункту 7 Порядку).

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 статті 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 та від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18).

Отже, Відділ є стороною договору про закупівлю товарів за державні кошти, є юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, є розпорядником бюджетних коштів, і здійснює процедуру закупівель товарів і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно із законодавством України, а тому визначений одним з позивачів у даному спорі, який своєчасних заходів до усунення виявлених у процесі досудового розслідування порушень не вжив.

Окружною прокуратурою, відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", скеровано на адресу Гуманітарного відділу відповідний запит №55-636Вих-24 від 07.02.2024, яким повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткових угод до договору про закупівлю та постачання природного газу. Крім того, прокуратура просила надати інформацію щодо вживання Відділом заходів для повернення безпідставно сплачених коштів внаслідок укладення нікчемних (недійсних) додаткових угод.

Як вбачається із відповіді у листі №107 від 14.02.2024, Відділ повідомив, що не буде звертатись із позовом в суд з метою захисту інтересів держави та не заперечує щодо звернення з відповідним позовом Чортківською окружною прокуратурою.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, а здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Зміна ціни договору внаслідок недобросовісної конкуренції та зловживань робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що також є очевидним порушенням принципів процедури закупівлі, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Верховним Судом у постанові від 10.06.2021 у справі №910/114/19 висловлено позицію про те, що визначене положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт та послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" вимог.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі № 924/1237/17 від 20.09.2018, у справі № 918/313/17 від 27.02.2018, у справі № 912/989/18 від 21.03.2019.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Враховуючи вищевикладене, нездійснення відповідним органом повноважень щодо захисту інтересів держави, його бездіяльність, а також бездіяльність Гуманітарного відділу Копичинецької міської ради, суд вважає достатньо обґрунтованою зі сторони прокурора наявність підстав для представництва в суді інтересів держави відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом звернення до господарського суду з даним позовом.

Щодо підстав для звернення прокурора в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби.

Статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №-2939-ХІІ та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 № 43.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно з п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель. Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

На виконання вимог, установлених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", окружна прокуратура листом №55-637вих-24 від 07.02.2024 повідомила Західний офіс Держаудитслужби про порушення інтересів держави внаслідок укладення спірних додаткових угод та наявність підстав для визнання їх недійсними як таких, що суперечить інтересам держави. Зазначеним листом також витребувано інформацію щодо заходів із захисту порушених інтересів держави в судовому порядку.

У відповідь Держаудитслужба листами №131913-17/1812-2023 від 31.07.2023 та №131913-17/584-2024 від 19.02.2024 повідомило Чортківську окружну прокуратуру про те, що заходи не вживалися у зв`язку з відсутністю правових підстав, і вживатися заходи позовного характеру шляхом звернення в суд не будуть.

Однак, з огляду на перелічені вище законодавчі приписи та фактичні обставини, судом критично оцінюються такі твердження органу, котрий уповноважений державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.

Як наслідок, суд погоджується із доводами прокурора про те, що зібраними у справі доказами підтверджується бездіяльність контролюючого органу - позивача 3 та невжиття ним заходів для поновлення порушених інтересів держави.

Щодо позовних вимог суд вказує на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону, Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні, добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Як зазначено в ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Разом з тим п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Ключовим у даній нормі Закону є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди (або ж момент розповсюдження дії додаткової угоди), тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Варто відмітити, що Закон не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Разом з тим, аналізуючи підстави внесення змін до Договору шляхом підписання додаткових угод встановлено, що ТОВ "Тернопільелектропостач" під час укладення спірних додаткових угод, всупереч вимогам п.2 ч.5 ст. 41 Закону, збільшено ціну електроенергії без належного підтвердження наявності коливання ціни на електричну енергію як на момент звернення відповідача з пропозиціями про внесення змін до Договору, так і на момент підписання спірних Додаткових угод. Жоден із документів, які стали підставою для укладення Додаткових угод, не містить інформації про коливання ціна на електричну енергію на ринку у період з дати укладення попередньої Додаткової угоди, якою збільшено ціну на товар, до дати звернення Постачальника з пропозиціями внести наступні зміни до Договору в частині збільшення ціни на одиницю товару (або ж дати укладення наступної Додаткової угоди).

Як зазначалось вище, укладення Додаткових угод між контрагентами про зміну істотних умов Договору закупівлі шляхом неодноразового збільшення ціни на електроенергію, що призвело до збільшення ціни на одиницю товару наступним чином:

- на підставі Додаткової угоди №5 відсоток збільшення ціни на товар склав 22,51% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №6 відсоток збільшення ціни на товар склав 5,11% від ціни за Додатковою угодою №5 та 28,77% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №7 відсоток збільшення ціни на товар склав 3,95% від ціни за Додатковою угодою №6 та 33,85% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №8 відсоток збільшення ціни на товар склав 5,14% від ціни за Додатковою угодою №7 та 40,73% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №9 відсоток збільшення ціни на товар склав 4,02% від ціни за Додатковою угодою №8 та 46,39% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №10 відсоток збільшення ціни на товар склав 9,9% від ціни за Додатковою угодою №9 та 60,89% від первісної ціни за результатами торгів;

- на підставі Додаткової угоди №11 відсоток збільшення ціни на товар склав 9,9% від ціни за Додатковою угодою №10 та 76,81% від первісної ціни за результатами торгів.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові №922/2321/22 від 24 січня 2024 року вирішено питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від первісно встановленої ціни в договорі та, зокрема, зазначено про таке.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".

Отже, вказана норма Закону в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 18 вересня 2019 року, яким Закон було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Очевидно, що зміни, внесені законодавцем у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Поряд із наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду, слід також звернути увагу на те, що і при розгляді інших справ Верховний Суд неодноразово зазначав, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанова Верховного Суду в складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в справі № 927/491/19 від 18.06.2021, постанови від 25.11.2021 у справі № 927/563/20 та від 10.02.2022 у справі № 927/284/21)).

Будь-яке інше трактування закону та укладання договорів, коли їх сумарна вартість за одиницю товару збільшується більш, ніж на 10 % у порівнянні з тендерною пропозицією та основним договором, за висновками касаційної інстанції, повністю нівелює саму процедуру закупівель та спричинює шкоду інтересам держави, оскільки учасником (переможцем) пропонується найнижча ціна, а потім упродовж місяця після проведення торгів додатковими угодами вона необґрунтовано суттєво завищується. Як наслідок, заподіюється пряма шкода державі, оскільки кошти за поставлені продукти фінансуються виключно за рахунок видатків бюджетних асигнувань, а збільшення ціни за одиницю товару автоматично тягне за собою зменшений обсягів поставленої продукції.

Варто також звернути увагу учасників спору на те, що правова норма щодо зміни ціни за одиницю товару застосовується лише в тому разі, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

В той же час, тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

При цьому суд вважає, що беручи участь у процедурі публічних закупівель Товариство, самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору. Адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупівлі товару. Тому, на момент укладення договору від 17.12.2020, ТОВ "Тернопільелектропостач" було відомо про можливу економічну невигідність його укладення згідно зі змістом поданої тендерної пропозиції.

Водночас, Товариство не скористалось правом відмови від укладення договору про закупівлю, а підписало його, спонукуючи в подальшому Гуманітарний відділ до укладення незаконних і таких, що порушують інтереси держави, додаткових угод.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, рішення переможця про підписання договору є його добровільним волевиявленням, про те, що він погоджується на умови договору, в тому числі на ціну за одиницю товару на день підписання договору.

В свою чергу, при ініціюванні збільшення ціни у договорі постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, в постанові Верховного Суду від у справі № 927/491/19, в постанові Великої Палати Верховного Суду № 917/1062/21 від 02.11.2021.

Як наслідок, на переконання суду, у документі, який видає компетентна організація з приводу коливання ціни на відповідному ринку товарів, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 913/368/19.

Як установив суд, наявні в матеріалах справи довідки ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" №121/150 від 10.08.2021, №121/174 від 26.08.2021, довідки Торгово - промислової палати України №2417/08.2-7.3 від 16.09.2021, №2704/08.0-7.3 від 13.10.2021 не підтверджують коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладення договору до дати укладення відповідних додаткових угод.

У довідках зазначено, що інформація, яка у них надана, вважається досить вірогідною, але ТПП України не може гарантувати факт її достовірності, а також довідки носить виключно інформативний характер.

Отже, вказані документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, в них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь - які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності) згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

Ураховуючи, що у спірних правовідносинах недотримані визначені преамбулою та статтею 3 Закону принципи процедури закупівлі, то суд вважає, що додаткові угоди №5-11 слід визнати недійсними на підставі частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Щодо вимоги про повернення грошових коштів, слід зазначити наступне.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки оспорювані додаткові угоди визнані судом недійсними та не породжують правових наслідків, договірні відносини між позивачем 2 та відповідачем щодо ціни електричної енергії мають регулюватися Договором від 17.12.2020. Натомість, на виконання умов додаткових угод Гуманітарним відділом було оплачено 479 559,27 грн.

Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства, мала місце переплата коштів у розмірі 115 422,24 грн. Ці грошові кошти є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернути позивачу 2, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

З огляду на викладене, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін та встановивши норму права, що підлягає фактичному застосуванню для вирішення цього спору, суд дійшов висновку про задоволення позову і в цій частині позовних вимог.

З приводу заяви про визнання позову суд зазначає, що в ході судового розгляду цього спору судом не встановлено, що таке визнання позовних вимог порушує вимоги законодавства або права інших осіб, що не є учасниками цієї справи.

Згідно з ч. 4 ст.191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладені процесуальні норми, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд приймає визнання позову відповідачем та приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання з розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Разом з тим, частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається лише за клопотанням особи, яка його сплатила.

Оскільки таке клопотання подане прокурором, то судовий збір у розмірі 12 112 грн слід повернути Тернопільській обласній прокуратурі з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву відповідача про визнання позову.

2. Позов задовольнити.

3. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 20.08.2021 до договору №22 від 17.12.2020, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Копичинецької міської ради.

4. Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 30.08.2021 до договору №22 від 17.12.2020, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Копичинецької міської ради.

5. Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 27.09.2021 до договору №22 від 17.12.2020, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Копичинецької міської ради.

6. Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 29.09.2021 до договору №22 від 17.12.2020, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Копичинецької міської ради.

7. Визнати недійсною додаткову угоду №9 від 28.10.2021 до договору №22 від 17.12.2020, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Копичинецької міської ради.

8. Визнати недійсною додаткову угоду №10 від 23.11.2021 до договору №22 від 17.12.2020, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Копичинецької міської ради.

9. Визнати недійсною додаткову угоду №11 від 30.11.2021 до договору №22 від 17.12.2020, укладеного між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Копичинецької міської ради.

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (46016, м. Тернопіль, просп. Злуки, 2"В", код ЄДРПОУ 42145798) на користь Гуманітарного відділу Копичинецької міської ради Чортківського району (вул. 22 Січня, буд. 29, м Копичинці, Чортківський район, Тернопільська область, 48260, ідент. код 42973800) грошові кошти в сумі 115 422 (сто п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 24 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (46016, м. Тернопіль, просп. Злуки, 2"В", код ЄДРПОУ 42145798) на користь Тернопільської обласної прокуратури (р/рUA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету 2800) 12 112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

10. Повернути Тернопільській обласній прокуратурі (м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету 2800) з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 12 112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн, сплаченого відповідно до платіжної інструкцій №620 від 17.04.2024, на суму 24 224 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 19.06.2024.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко