Рішення

від 19.06.2024 по справі 922/983/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/983/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/983/24

за позовом Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова (61004, місто Харків, бульвар Гончарівський, будинок 20, код ЄДРПОУ 0291010823)

в інтересах держави в особі:

1) Харківської обласної військової адміністрації (61002, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 64, код ЄДРПОУ 23912956);

2) Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (01135,

місто Київ, проспект Берестейський, будинок 14, код ЄДРПОУ 37472062);

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів - Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815);

до відповідача - Товариства обмеженою відповідальністю «МК РІАЛ» (63209, Харківська область, Харківський район, село Новоселівка, вулиця Воскресінська, будинок 233, код ЄДРПОУ 35855917);

про стягнення пені за неналежне (несвоєчасне) виконання зобов`язання за договором поставки в розмірі 82880,54 грн,

ВСТАНОВИВ:

Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (позивача 1) та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (позивача 2) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - ТОВ «МК РІАЛ», в якій просить суд стягнути з відповідача - ТОВ «МК РІАЛ» до Державного бюджету України внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язання з поставки товару за договором на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022 № б/н пеню за період з 08.04.2022 по 06.05.2022 в розмірі 30271,23 грн та за період з 07.04.2022 по 18.05.2022 в розмірі 52609,31 грн, всього в сумі 82880,54 грн (п. 3 позовної заяви).

Також прокурор просить стягнути з відповідача на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подачу позовної заяви в сумі 3028,00 грн (реквізити отримувача: код ЄДРПОУ 02910108; юридична адреса: вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, м. Харків, 61001; розрахунковий рахунок UA178201720343160001000007171; банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) (п. 3 позовної заяви).

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної поставки продовольчих товарів за договором на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування від 15.03.2022 № б/н (далі по тексту - Договір від 15.03.2022 № б/н), укладеним між Харківською обласною військовою адміністрацією (Замовником), АТ «Українська залізниця» (Платником) та ТОВ «МК РІАЛ» (Постачальником) у зв`язку з необхідністю задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану шляхом приєднання Замовника та Постачальника до договору на постачання продовольчих товарів, затвердженого рішенням правління від 12.03.2022, витяг з протоколу № Ц-54/29 Ком.т, за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620), який оприлюднений на офіційному сайті АТ «Укрзалізниця» за посиланням https://uz.gov.ua/about/procurement/ та є у вільному доступі для всіх зацікавлених осіб. Прокурор у позовній заяві зазначає, що внаслідок порушення відповідачем (Постачальником) зобов`язання щодо поставки товару в обумовлений Договором від 15.03.2022 № б/н строк, згідно з п. 6.1 зазначеного Договору, відповідач зобов`язаний сплатити на вказаний у цьому Договорі рахунок Платника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості непоставленого товару за кожен день затримки.

Також у позовній заяві прокурор просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів - АТ «Українська залізниця», з посиланням на те, що рішення по даній справі може вплинути на права та обов`язки вказаної особи, яка відповідно до абз. 3 пп. 1 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 «Деякі питання здійснення публічний закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (зі змінами) уповноважена виступати Платником за тристоронніми договорами, Замовником за якими є військові адміністрації та/або центральні органи виконавчої влади, зі здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави, зокрема на придбання необхідних продовольчих товарів, в тому числі за Договором від 15.03.2022 № б/н.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі № 922/983/24 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено прокурору та позивачам строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповідей на відзив; встановлено відповідачу строк 5 днів з дня отримання відповідей на відзив для подання до суду заперечень на ці відповіді.

Окрім того, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів - АТ «Українська залізниця», встановлено третій особі строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання до суду пояснень щодо позовної заяви та строк 10 днів з дня отримання відзиву на позовну заяву - для подання до суду пояснень щодо відзиву.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено учасникам справи в електронному вигляді до їх електронних кабінетів в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС.

09.04.2024 за вх. № 9406/24 від Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (позивача 2) до суду надійшли пояснення щодо позовної заяви, в яких позивач 2 повністю підтримує позовні вимоги та погоджується з доводами прокурора, вважає їх обґрунтованими та законними. Зазначає, що відповідач - ТОВ «МК РІАЛ» в порушення умов Договору несвоєчасно поставив товар, тому зобов`язаний сплатити пеню в загальному розмірі 82880,54 грн, у зв`язку з чим позивач 2 просить задовольнити позовні вимоги Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова повністю. Вказані письмові пояснення, враховуючи, що вони подані з дотриманням вимог чинного законодавства, були прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

17.04.2024 за вх. № 10146/24, тобто в межах встановленого судом строку, відповідач - ТОВ «МК РІАЛ» надав відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з доводами, викладеними в позовній заяві, просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що Харківською обласною військовою адміністрацією 02.04.2022 на адресу ТОВ «МК РІАЛ» направлено заявку на закупівлю продовольчих товарів та постачання товарів на загальну суму 1.905.000,00 грн з ПДВ. 05.04.2022 ТОВ «МК РІАЛ» отримало попередню оплату у розмірі 30% вартості замовленого товару на суму 571.500,00 грн. На виконання отриманої заявки за період з 28.04.2022 по 07.05.2022 відповідач здійснив передачу товару в повному обсязі. 27.07.2022 платником здійснено остаточну оплату у розмірі 70% вартості товару на суму 1.333.500,00 грн. Крім того, Харківською обласною військовою адміністрацією 02.04.2022 на адресу ТОВ «МК РІАЛ» направлено ще одну заявку на закупівлю продовольчих товарів та постачання товарів на загальну суму 7.620.000,00 грн з ПДВ. 04.04.2022 ТОВ «МК РІАЛ» отримало попередню оплату у розмірі 30% вартості замовленого товару на суму 2.286.000,00 грн. На виконання отриманої заявки за період з 17.05.2022 по 19.05.2022 відповідач здійснив передачу товару в повному обсязі. Відповідач зазначає, що на прохання Замовника, через завантаженість холодильних камер, що унеможливлює належне зберігання товару, поставка товару здійснювалась поетапно, окремими партіями з визначенням конкретної кількості товару. Враховуючи воєнний стан та напружену бойову обстановку у місті, постійні обстріли, безпекові ризики та відсутність будь-яких гарантій щодо можливості повернутися назад після здійснення поставки, товар був поставлений відповідачем замовнику (Харківській обласній державній адміністрації) партіями повністю, а замовником прийнятий без зауважень, що підтверджується копіями актів прийому-передачі № 070522_02 від 07.05.2022 до рах. № 2203/2022_02 від 01.04.2022, № 190522_02 від 19.05.2022 до рах. № 2203/2022_01 від 01.04.2022. Відповідач не у відзиві не погоджується з визначеним прокурором у позові розміром пені, вважає, що наданий прокурором розрахунок пені здійснений з порушенням порядку та періодів нарахування такого виду неустойки, а саме: при нарахуванні пені прокурором здійснено розрахунок з включенням дат фактичної поставки товару, а розрахункова сума в кожному періоді зазначена без урахування вартості вже здійснених поставок. Також відповідач у відзиві наводить свій контррозрахунок пені, згідно з яким загальний розмір пені, який підлягає до стягнення з відповідача, має складати 78028,74 грн, з яких: 25828,14 грн за поставку товару згідно рахунку від 01.04.2022 № 2203/2022_02 на загальну суму 1.905.000,00 грн та 52200,60 грн за поставку товару згідно рахунку від 01.04.2022 № 2203/2022_01 на загальну суму 2.286.000,00 грн. Водночас, посилаючись на наявність підстав для зменшення штрафних санкцій на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, зокрема на те, що Зобов`язання з поставки товару виконані у повному обсязі та на незначну тривалість прострочення виконання зобов`язання, яке сталося не лише внаслідок дій чи бездіяльності відповідача, а внаслідок порушення та утруднення логістичних шляхів до міста Харкова у зв`язку з тим, що навколо міста в той час велися бойові дії, відповідач просить зменшити розмір пені на 50% до 39014,37 грн. Вказаний відзив, враховуючи, що він відповідає вимогам чинного законодавства та подано його в межах встановленого судом строку, було прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.

19.04.2024 за вх. № 10465/24 від третьої особи - АТ «Українська залізниця», тобто в межах встановленого судом строку, до суду надійшли письмові пояснення, в яких АТ «Укрзалізниця» повністю погоджується та підтримує позовні вимоги, викладені в позовній заяві Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова. Зазначає, що здійснивши акцепт (прийняття) умов Договору, укладеного між сторонами 15.03.2022 на умовах, що передбачені проектом Договору, опублікованому на офіційному сайті АТ «Українська залізниця», шляхом приєднання до його умов, відповідач - ТОВ «МК РІАЛ» цілком усвідомлював права та обов`язки, які він взяв на себе, зокрема, передбачений в пункті 5.4 Договору строк поставки товару, що становив 2 календарні дні з моменту отримання ним попередньої оплати. Однак, відповідачем не виконане основне зобов`язання щодо поставки товару в визначений Договором строк. Вказані письмові пояснення, враховуючи, що вони подані з дотриманням вимог чинного законодавства, були прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

23.04.2024 за вх. № 10777/24, тобто в межах встановленого судом строку, від Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова до суду надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор не погоджується з доводами відповідача, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Щодо розрахунку пені прокурор зазначає, що за заявкою Замовника від 02.04.2022 за вих. № 56, з урахуванням здійсненої Платником 05.04.2022 попередньої оплати за рахунком № 2203/2022_02 від 01.04.2022 на суму 571500,00 грн, поставка товару мала відбутись у строк до 07.04.2022 включно, однак відповідачем зобов`язання з поставки товару у визначені строки не виконано, поставлено продукцію згідно видаткових накладних: № 5637 від 28.04.2022 - на суму 273.397,86 грн; № 5709 від 30.04.2022 - на суму 661698,12 грн; № 5735 від 02.05.2022 - на суму 487822,29 грн; № 5885 від 06.05.2022 - на суму 482081,73 грн. Відповідно до акту прийому-передачі продукції № 070522_02 від 07.05.2022 до рахунку № 2203/2022_02 від 01.04.2022, продукція була поставлена Замовнику 07.05.2022 на суму 1.905.000,00 грн, сума до сплати після вирахування 30% попередньої оплати становить 1.333.500,00 грн. Платником 27.07.2022 здійснено остаточну оплату в сумі 1.333.500,00 грн. Таким чином, на думку прокурора, фактичне виконання зобов`язання з поставки продукції за вказаним рахунком на оплату відбулося 07.05.2022, хоча мало відбутись у строк до 07.04.2022 включно. Також за заявкою Замовника від 02.04.2022 за вих. № 57, з урахуванням здійсненої Платником 04.04.2022 попередньої оплати за рахунком № 2203/2022_01 від 01.04.2022 на суму 2.286.000,00 грн, поставка товару мала відбутись у строк до 06.04.2022 включно, однак відповідачем зобов`язання з поставки товару у визначені строки не виконано, поставлено продукцію згідно видаткових накладних: № 6669 від 17.05.2022 - на суму 745898,94 грн; № 6632 від 18.05.2022 - на суму 771418,32 грн; № 6670 від 19.05.2022 - на суму 768682,74 грн. Відповідно до акту прийому-передачі продукції № 190522_02 від 19.05.2022 до рахунку № 2203/2022_01 від 01.04.2022, продукція була поставлена Замовнику 09.05.2022 на суму 2.286.000,00 грн. Таким чином, на думку прокурора, фактичне виконання зобов`язання з поставки продукції за вказаним рахунком відбулося 19.05.2022, хоча мало відбутись у строк до 06.04.2022 включно. За таких обставин Постачальнику у відповідності до п. 6.1 Договору нараховано пеню за період з 08.04.2022 до 06.05.2022 та з 07.04.2022 до 18.05.2022 у розмірі 82880,54 грн. Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50% прокурор у відповіді на відзив зазначає, зокрема що Договір від 15.03.2022 був укладений між сторонами майже через місяць після початку військової агресії російської федерації проти України, у зв`язку з чим факти введення в Україні воєнного стану та проведення бойових дій на території Харківської області та міста Харкова не мають ознак непередбачуваності та були враховані сторонами при укладенні договору, додаткових угод про визнання тих чи інших обставин обставинами непереборної сили або про зміну Договору в частині умов поставки товарів не було укладено. Крім того, сума пені 82880,54 грн не є значною чи надмірно великою, виходячи із загальної ціни договорів. Вказану відповідь на відзив, враховуючи, що вона відповідає вимогам чинного законодавства та подано її в межах встановленого судом строку, було прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Також, 23.04.2024 за вх. № 10779/24 від Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова до суду надійшла заява про зміну предмету позову від 22.04.2024 вих. № 52-103-2887ВИХ-24, в якій прокурор, посилається на те, що відповідно до умов п. 6.1 Договору від 15.03.2022 № б/н, нарахована у зв`язку із затримкою поставки товару пеня підлягає сплаті на рахунок Платника, зазначений у вказаному Договорі, тобто на рахунок АТ «Українська залізниця» за реквізитами: код ЄДРПОУ 40075815; ІПН НОМЕР_1 ; банк отримувача: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний бан України» (АТ «Ощадбанк»), МФО 300465, рахунок IBAN НОМЕР_2 . У зв`язку з цим прокурор просить пункт 3 позовних вимог вважати наступними:

«Стягнути з ТОВ «МК РІАЛ» (вул. Воскресінська, буд. 233, с. Новоселівка, Харківський район, Харківська область, 63209, код ЄДРПОУ 35855917) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (банк отримувача: АТ «Ощадбанк», код банку (МФО): 300465, рахунок IBAN UA513004650000000260093011661) пеню внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язання з поставки товару за договором на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022 № б/н пеню за період з 08.04.2022 по 06.05.2022 в розмірі 30271,23 грн та за період з 07.04.2022 по 18.05.2022 в розмірі 52609,31 грн, всього 82880,54 грн Є(вісімдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят гривень 54 копійки)».

Ухвалою суду від 29.04.2024, враховуючи, що заява прокурора про зміну предмету позову від 22.04.2024 вих. № 52-103-2887ВИХ-24 (вх. № 10779 від 23.04.2024), яка фактично є заявою про уточнення порядку стягнення судом грошових коштів (пені) з відповідача - ТОВ «МК РІАЛ», подана в строки, визначені ч. 3 ст. 46 та ч. 3 ст. 252 ГПК України, було прийнято до розгляду вказану заяву, у зв`язку з чим дана справа розглядається з урахуванням зміненого предмету позову відповідно до викладених в зазначеній заяві позовних вимог, а саме:

"Стягнути з ТОВ «МК РІАЛ» (вул. Воскресінська, буд. 233, с. Новоселівка, Харківський район, Харківська область, 63209, код ЄДРПОУ 35855917) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (банк отримувача: АТ «Ощадбанк», код банку (МФО): 300465, рахунок IBAN UA513004650000000260093011661) пеню внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язання з поставки товару за договором на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022 № б/н за період з 08.04.2022 по 06.05.2022 в розмірі 30271,23 грн та за період з 07.04.2022 по 18.05.2022 в розмірі 52609,31 грн, всього 82880,54 грн (вісімдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят гривень 54 копійки)".

29.04.2024, тобто в межах встановленого судом строку, від відповідача - ТОВ МК РІАЛ через підсистему Електронний Суд ЄСІТС до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив прокурора (вх. № 11330/24 від 30.04.2024), в яких відповідач не погоджується з доводами прокурора, з посиланням на те, що поставка товару ТОВ «МК РІАЛ», на прохання Замовника, через завантаженість холодильних камер Замовника, що унеможливлює належне зберігання товару, здійснювалась поетапно, окремими партіями з визначенням конкретної кількості товару, що в усному порядку в телефонному режимі узгоджувались із відповідальним за отримання представником Замовника, який був визначений в заявках на закупівлю продовольчих товарів від 02.04.2022 року № 56 та № 57; з урахуванням технічних можливостей місця розвантаження, ТОВ «МК РІАЛ» не могло поставити та передати Замовнику Товар в кількості, що попередньо не узгоджена з представником Замовника, оскільки Змовник не мав змоги прийняти товар в такій кількості протягом 2-ох календарних днів. Враховуючи воєнний стан та напружену бойову обстановку у місті, постійні обстріли, безпекові ризики та відсутність будь-яких гарантій щодо можливості повернутися назад після здійснення поставки, товар був поставлений відповідачем Харківській обласній державній адміністрації окремими партіями повністю, та прийнятий Замовником без зауважень, що підтверджується копіями актів прийому-передачі № 070522_02 від 07.05.2022 до рах. № 2203/2022_02 від 01.04.2022 та № 190522_02 від 19.05.2022 до рах. № 2203/2022_01 від 01.04.2022. Відповідач зазначає, що поданий прокурором розрахунок пені, здійснений з порушенням порядку та періодів нарахування такого виду неустойки, зокрема ч. 3 ст. 549, ст. 253, ч. 1 ст.255 ЦК України, відповідно до положень яких пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення платежу, а день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені, а також з порушенням умов п. 6.1 Договору, згідно з якими у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує на зазначений у цьому договорі рахунок платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожний день затримки. При нарахуванні пені прокурором здійснено розрахунок з включенням дат фактичної поставки товару, а розрахункова сума в кожному періоді зазначена без урахування вартості вже здійснених поставок. Тому, здійснивши власний перерахунок пені, відповідач вважає, що обґрунтованою є пеня у загальному розмірі 78028,74 грн. Щодо зменшення розмірі пені на 50% відповідач зазначає, що ТОВ «МК РІАЛ» не ухилялося від виконання своїх зобов`язань щодо поставки товару, дії відповідача не призвели до негативних наслідків для Замовника та завдання збитків сторонам договору, тривалість прострочення виконання зобов`язання є незначною, а незначне порушення строків поставки товару настало не лише внаслідок дій чи бездіяльності відповідача, а внаслідок порушення та утруднення логістичних шляхів в місто Харків, навколо його в той час велися бойові дії, що саме по собі є форс-мажором. Зобов`язання з поставки товару виконані у повному обсязі, в період дії воєнного стану в Україні ТОВ «МК РІАЛ» зберегло виробництво, сплачувало податки, виплачувало заробітну плату, під час цього створювало безпечні умови праці для працівників, підрядників, постачальників, покупців товариства. Відповідач здійснює допомогу Збройним силам України, ветеранам, внутрішньо переміщеним особам, з урахуванням наведених обставин відповідач вважає наявними підстави для зменшення штрафних санкцій на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України на 50% до 39014,37 грн. Враховуючи, що заперечення відповідача на відповідь на відзив прокурора подані з дотриманням вимог чинного законодавства та в межах встановленого судом строку, вказані заперечення прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Позивач 1 - Харківська обласна військова адміністрація не скористався своїм правом висловити свою позицію щодо заявлених прокурором позовних вимог і звернутись до суду із відповідними заявами по суті справи, 15.04.2024 за вх. № 9966/24 через підсистему Електронний Суд ЄСІТС до суду подав клопотання. В якому, посилаючись на запровадження на території України воєнного стану згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/202, який неодноразово подовжено, у зв`язку з напруженим графіком роботи, просить дану справу розглядати за наявними у ній матеріалами.

Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи станом на 05.06.2024 на адресу суду не надходило.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що позивач 1 належно повідомлений про розгляд даної судової справи та не був позбавлений можливості висловити свою позицію щодо заявлених прокурором позовних вимог і звернутись до суду із відповідними заявами по суті справи, та із заявами чи клопотаннями з процесуальних питань, враховуючи, що подання відповіді на відзив є правом (а не обов`язком) позивача, зважаючи на те, що судом вчинено всіх необхідних дій для розгляду справи, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для прийняття об`єктивного та обґрунтованого рішення по даній справі, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності пояснень позивача 1 щодо позовних вимог прокурора за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані прокурором та іншими учасниками справи докази, суд встановив таке.

Обласні віи?ськові адміністраціі? є тимчасовими державними органами, які утворюються на територіях, де введено воєннии? стан, для забезпечення діи? Конституціі? та законів Украі?ни, забезпечення разом із віи?ськовим командуванням запровадження та здіи?снення заходів правового режиму воєнного стану, оборони цивільного захисту, громадськоі? безпеки і порядку, захисту критичноі? інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.

В умовах воєнного стану у зв`язку з утворенням Харківської обласноі? віи?ськовоі? адміністраціі?, відповідно до Указів Президента Украі?ни від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Украі?ні, № 68/2022 Про утворення віи?ськових адміністраціи? та ст. 4 Закону Украі?ни Про правовии? режим воєнного стану до Харківської обласноі? віи?ськовоі? адміністраціі? переи?шли повноваження Харківської обласноі? державноі? адміністраціі?.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану встановлено, що оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України Про публічні закупівлі та Про оборонні закупівлі, водночас переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначаються рішенням державних замовників у сфері оборони; для інших закупівель - рішенням органу управління державним майном суб`єкта господарювання державного сектору економіки.

Відповідно до абз. 3 пп. 1 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів Украі?ни від 02.03.2022 № 185 Деякі питання здіи?снення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, АТ Украі?нська залізниця уповноважується виступати платником за тристоронніми договорами, замовником за якими є віи?ськові адміністраціі? та/або центральні органи виконавчоі? влади, зі здіи?снення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави, зокрема, на придбання необхідних продовольчих товарів.

Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 193 Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету, з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави з резервного фонду Державного бюджету України виділено Міністерству інфраструктури України 6,6 млрд грн (як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а саме на придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна.

Відповідно до п. 2 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, які затверджено Постановою Уряду України від 03.05.2022 № 528 (далі по тексту - Порядок № 528), головним розпорядником субвенції є Міністерство інфраструктури України.

За змістом пп. 3-5 Порядку № 528, використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів, замовниками за якими є обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов`язаннями замовників за договорами - АТ Укрзалізниця. Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством інфраструктури України на рахунок АТ Укрзалізниця, відкритий в державному банку. Кошти, використані АТ Укрзалізниця для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів у сумі такого платежу.

Наказом Харківської обласної військової адміністрації від 06.03.2022 № 01-В Про організацію здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану у Харківської обласної військової адміністрації уповноважено формувати заявки та підписувати документи для здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану у Харківської обласної військової адміністрації керівника апарату обласної військової адміністрації Белявцеву Вікторію.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану (зі змінами) (далі по тексту Постанова КМУ від 02.03.2022 № 185) та Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 328 Деякі питання забезпечення населення продовольчими товарами тривалого зберігання та санітарно-гігієнічними товарами в умовах воєнного стану (зі змінами) укладались тристоронні договори на постачання продовольчих товарів для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави, в яких виступають: Замовником - військова адміністрація та/або центральний орган виконавчої влади; Платником - АТ Українська залізниця; Постачальником - юридична особа або фізична особа-підприємець, яка здійснила акцепт (прийняття) умов договору на постачання продовольчих товарів шляхом приєднання до його умов.

Текст Договору на постачання продовольчих товарів, затвердженого рішенням правління від 12.03.2022, Витяг з Протоколу № Ц-54/29 Ком.т, за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620) оприлюднено на саи?ті АТ Укрзалізниця за посиланням https://uz.gov.ua/about/procurement/.

З наданої прокурором до позовної заяви копії Договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування вбачається, що за умовами пункту 1.1 цього договору Постачальник зобов`язується поставити Замовнику продовольчі товари тривалого зберігання та/або пакувальні товари для і?х фасування (далі по тексту - Товар), перелік, кількість, ціни, умови оплати та поставки яких зазначаються Замовником у заявках, а Замовник зобов`язується прии?няти вказании? Товар, та Платник зобов`язується своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах цього Договору.

Пунктом 11.2 вказаного Договору передбачено, що відповідно до умов ст. 634 ЦК Украі?ни, цеи? Договір є договором приєднання і може бути укладении? лише шляхом приєднання Замовника та Постачальника до всіх умов Договору в цілому. Доказом повного та беззаперечного прии?няття Замовником усіх умов цього Договору (акцептом) є факт направлення Замовником на адресу Постачальника заявки, визначеноі?? пунктом 1.1 цього Договору. Доказом повного та беззаперечного прии?няття Постачальником всіх умов цього Договору (акцептом) є факт направлення Постачальником на адресу Замовника письмового повідомлення про прии??няття заявки Замовника (рахунку на попередню оплату), визначеноі? пунктом 1.1 цього Договору.

Згідно з п. 11.5 вказаного Договору, з моменту набрання чинності цей Договір має таку ж юридичну силу, як звичайний Договір на паперових носіях і не потребує підписання Сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що Замовник - Харківська обласна військова адміністрація (позивач 1) відповідно до Постанови КМУ від 02.03.2022 № 185 звернувся до Постачальника - ТОВ «МК РІАЛ» (відповідача) із заявкою від 02.04.2022 вих. № 56 на закупівлю продовольчих товарів: корейка з м`яса свиней (без кістки, без сала) - 2000,00 кг; окіст з м`яса свиней - 5000,00 кг; лопатка з м`яса свиней - 3000,00 кг; грудинка (бекон) з м`яса свиней (без кістки з витягнутими ребрами) - 3000,00 кг; ошийок з м`яса свиней - 2000,00 кг; свинина знежилована напівжирна (80/20) - 3500,00 кг (арк. спр. 41).

Відповідачем - ТОВ «МК РІАЛ» виставлено рахунок на оплату від 01.04.2022 № 2203/2022_02 за договором на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022 № б/н на загальну суму 1.905.000,00 грн з ПДВ на поставку наступних товарів: корейка з м`яса свиней (без кістки, без сала) в кількості 2000,00 кг за ціною 123,00 грн на суму 246000,00 грн; окіст з м`яса свиней в кількості 5000,00 кг за ціною 102,90 грн на суму 514500,00 грн; лопатка з м`яса свиней в кількості 3000,00 кг за ціною 100,80 грн на суму 302400,00 грн; грудинка (бекон) з м`яса свиней (без кістки з витягнутими ребрами) в кількості 3000,00 кг за ціною 100,80 грн на суму 302400,00 грн; ошийок з м`яса свиней в кількості 2000,00 кг за ціною 117,60 грн на суму 235200,00 грн; свинина знежилована напівжирна (80/20) в кількості 3500,00 кг за ціною 87,00 грн на суму 304500,00 грн (арк. спр. 42).

Отже, з огляду на положення Постанови КМУ від 02.03.2022 № 185 та умови Договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування, затвердженого рішенням правління від 12.03.2022, Витяг з Протоколу № Ц-54/29 Ком.т, за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620), та оприлюдненого на саи?ті АТ Укрзалізниця за посиланням https://uz.gov.ua/about/procurement/, між Харківською обласною віи?ськовою адміністрацією (Замовником), ТОВ МК РІАЛ (Постачальником) та АТ Укрзалізниця (Платником) укладено договір на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022 № б/н (далі по тексу - Договір).

05.04.2022 на виконання пп. 2.2.1 п. 2.2 Договору Платником здійснено попередню оплату у розмірі 30% вартості Товару на суму 571500,00 грн згідно рахунку від 01.04.2022 № 2203/2022_02 за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620), що підтверджується систематизованими відомостями щодо оплачених заявок за договорами (арк. спр. 63-65).

Відповідно до пп. 5.4-5.5 Договору, товар повинен бути поставлении? Замовнику протягом 2 календарних днів з моменту отримання Постачальником попередньоі? оплати, якщо інше не узгоджено Сторонами додатково. Датою поставки Товару є дата прии?мання Замовником партіі? Товару та підписання Замовником відповідних документів.

Згідно з п. 5.8 Договору, перехід права власності на Товар відбувається в момент прии?няття представником Замовника партіі? Товару. Доказом прии?няття партіі? Товару є акт прии?ому-передачі та/або накладна (товарно-транспортна або залізнична) та/або інші документи первинноі? звітності, що оформлені належним чином (відповідно до вимог законодавства Украі?ни та умов цього Договору) та підписані уповноваженими особами.

Таким чином, з огляду на умови п. 5.4 Договору, зважаючи на здіи?снення Платником 05.04.2022 попередньоі? оплати за рахунком від 01.04.2022 № 2203/2022_02, поставка товару Відповідачем мала відбутись у строк до 07.04.2022 включно, однак всупереч умовам договору та положенням чинного законодавства Украі?ни Відповідачем зобов`язання з поставки товару у визначені строки не виконано.

Так, відповідачем - ТОВ «МК РІАЛ» по рахунку від 01.04.2022 № 2203/2022_02 поставлено продукції:

- по видатковій накладній № 5637 від 28.04.2022 (арк. спр. 44), тобто з простроченням на 20 днів, - на загальну суму 273397,86 грн, а саме: окіст з м`яса свиней в кількості 732,8 кг на суму 75405,12 грн; свинину знежиловану напівжирну в кількості 934 кг на суму 81258,00 грн; лопатку з м`яса свиней в кількості 928,8 кг на суму 93623,04 грн та корейку з м`яса свиней (без кістки, без сала) в кількості 187,9 кг на суму 23111,70 грн;

- по видатковій накладній № 5709 від 30.04.2022 (арк. спр. 45), тобто з простроченням на 22 дні, - на загальну суму 661698,12 грн, а саме: окіст з м`яса свиней в кількості 1477,6 кг на суму 152045,04 грн; свинину знежиловану напівжирну в кількості 1586,6 кг на суму 136294,20 грн; лопатку з м`яса свиней в кількості 2652,6 кг на суму 267382,08 грн та корейку з м`яса свиней (без кістки, без сала) в кількості 861,6 кг на суму 105976,80 грн;

- по видатковій накладній № 5735 від 02.05.2022 (арк. спр. 46), тобто з простроченням на 24 дні, - на загальну суму 487822,29 грн, а саме: окіст з м`яса свиней в кількості 1255,5 кг на суму 129100,95 грн; ошийок з м`яса свиней в кількості 1031,6 кг на суму 121316,16 грн; свинину знежиловану напівжирну в кількості 999,4 кг на суму 86947,80 грн; грудинку з м`яса свиней (без кістки з витягнутими ребрами) в кількості 559,6 кг на суму 56407,68 грн та корейку з м`яса свиней (без кістки, без сала) в кількості 763,9 кг на суму 93959,70 грн;

- по видатковій накладній № 5885 від 06.05.2022 (арк. спр. 47), тобто з простроченням на 28 днів, - на загальну суму 482081,73 грн, а саме: лопатки з м`яса свиней в кількості 1859 кг на суму 187387,20 грн; окіст з м`яса свиней в кількості 1534,1 кг на суму 157358,89 грн; ошийок з м`яса свиней в кількості 968,4 кг на суму 113883,84 грн та корейку з м`яса свиней (без кістки, без сала) в кількості 186,6 кг на суму 22951,80 грн.

Вказані видаткові накладні підписані представниками Постачальника та Замовника і засвідчені печатками сторін без зауважень та заперечень щодо кількості, якості та строків поставки товару.

Відповідно до акту прийому-передачі продукції № 070522_02 від 07.05.2022 до рахунку № 2203/2022_02 від 01.04.2022, Постачальником - ТОВ «МК РІАЛ» на підставі Договору була поставлена Замовнику Харківській обласній військовій адміністрації продукція в кількості згідно відповідних накладних (стовпчик 4 Акту) (арк. спр. 43).

Зазначений Акт підписаний представниками Постачальника та Замовника і засвідчений печатками сторін з Приміткою, згідно з якою: відвантаження по рахунку № 2203/2022_02 від 01.04.2022 здійснене на загальну суму 1.905.000,00 грн; сума до сплати після вирахування 30% попередньої оплати становить 1.333.500,00 грн. Щодо кількості, якості та строків поставки товару у зазначеному акті не міститься будь-яких зауважень чи заперечень.

27.07.2022 на виконання пп. 2.2.2 п. 2.2 Договору, Платник здійснив остаточну оплату у розмірі 70% вартості Товару на суму 1.333.500,00 грн за бюджетною програмою 3121150 (КЕКВ 2620), що підтверджується систематизованими відомостями щодо оплачених заявок за договорами (арк. спр. 63-65).

Також, Замовник - Харківська обласна військова адміністрація (позивач 1) відповідно до Постанови КМУ від 02.03.2022 № 185 звернувся до Постачальника - ТОВ «МК РІАЛ» (відповідача) із заявкою від 02.04.2022 за вих. № 57 на закупівлю продовольчих товарів: свинини у півтушах охолодженої 2 категорії в кількості 100000,00 кг (арк. спр. 48).

Відповідачем - ТОВ «МК РІАЛ» виставлено рахунок на оплату від 01.04.2022 № 2203/2022_01 за договором на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022 № б/н на загальну суму 7.620.000,00 грн з ПДВ на поставку такого товару: свинини у півтушах охолодженої 2 категорії в кількості 100000,00 кг за ціною 76,20 грн на суму 7.620.000,00 грн (арк. спр. 49).

04.04.2022 на виконання пп. 2.2.1 п. 2.2 Договору Платником здійснено попередню оплату у розмірі 30% вартості Товару на суму 2.286.000,00 грн згідно рахунку від 01.04.2022 № 2203/2022_01 за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620), що підтверджується систематизованими відомостями щодо оплачених заявок за договорами (арк. спр. 63-65).

Таким чином, з огляду на умови п. 5.4 Договору, зважаючи на здіи?снення Платником 04.04.2022 попередньоі? оплати за рахунком від 01.04.2022 № 2203/2022_01, поставка товару Відповідачем мала відбутись у строк до 06.04.2022 включно, однак всупереч умовам договору та положенням чинного законодавства Украі?ни Відповідачем зобов`язання з поставки товару у визначені строки не виконано.

Так, відповідачем - ТОВ «МК РІАЛ» по рахунку від 01.04.2022 № 2203/2022_01 поставлено продукції:

-по видатковій накладній № 6669 від 17.05.2022 (арк. спр. 50), тобто з простроченням на 40 днів, - на суму 745898,94 грн, а саме: свинину у півтушах охолоджену 2 категорії в кількості 9788,7 кг на суму 745898,94 грн;

-по видатковій накладній № 6632 від 18.05.2022 (арк. спр. 51), тобто з простроченням на 41 день, - на суму 771418,32 грн, а саме: свинину у півтушах охолоджену 2 категорії в кількості 10123,6 кг на суму 771418,32 грн;

- по видатковій накладній № 6670 від 19.05.2022 (арк. спр. 52), тобто з простроченням на 42 дні, - на суму 768682,74 грн, а саме: свинину у півтушах охолоджену 2 категорії в кількості 10087,7 кг на суму 768682,74 грн.

Вказані видаткові накладні підписані представниками Постачальника та Замовника і засвідчені печатками сторін без зауважень та заперечень щодо кількості, якості та строків поставки товару.

Відповідно до акту прийому-передачі продукції № 190522_02 від 19.05.2022 до рахунку № 2203/2022_01 від 01.04.2022, Постачальником - ТОВ «МК РІАЛ» на підставі Договору була поставлена Замовнику - Харківській обласній військовій адміністрації продукція в кількості згідно відповідних накладних (стовпчик 4 Акту) (арк. спр. 49А).

Вказаний Акт підписаний представниками Постачальника та Замовника і засвідчений печатками сторін з Приміткою, згідно з якою: відвантаження по рахунку № 2203/2022_01 від 01.04.2022 здійснене на загальну суму 2.286.000,00 грн; сума до сплати після вирахування 30% попередньої оплати становить 0,00 грн. Щодо кількості, якості та строків поставки товару у зазначеному акті не міститься будь-яких зауважень чи заперечень.

У зв`язку з порушенням відповідачем - ТОВ «МК РІАЛ» своїх зобов`язань в частині здійснення поставки товару в обумовлений Договором строк Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (позивача 1) та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (позивача 2) звернулася до Господарського суду Харківської області з даним позовом до відповідача - ТОВ «МК РІАЛ» про стягнення підставі п. 6.1 Договору пені в загальному розмірі 82880,54 грн, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від загальної вартості непоставленого товару за кожний день затримки, а саме:

- за першою заявкою по рахунку № 2203/2022_02 від 01.04.2022 - виходячи із загальної вартості товару 1.905.000,00 грн, за період часу з 08.04.2022 (день, що є наступним за останнім днем, в який зобов`язання мало бути виконане) по 06.05.2022 (день, що передує дню фактичного виконання зобов`язання щодо поставки товару відповідно до акту прийому-передачі продукції № 070522_02 від 07.05.2022 до рахунку № 2203/2022_02 від 01.04.2022);

- за другою заявкою по рахунку № 2203/2022_01 від 01.04.2022 - виходячи із загальної вартості товару 2.286.000,00 грн, за період часу з 07.04.2022 (день, що є наступним за останнім днем, в який зобов`язання мало бути виконане) по 18.05.2022 (день, що передує дню фактичного виконання зобов`язання щодо поставки товару відповідно до акту прийому-передачі продукції № 190522_02 від 19.05.2022 до рахунку № 2203/2022_01 від 01.04.2022).

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору між сторонами у даній справі, суд виходить з такого.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За змістом ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Положеннями ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1-2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За приписами ч. 1 ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 266 ГК України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Положеннями ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З урахуванням вищезазначеного, проаналізувавши правовідносини, які склались між позивачем 1 - Харківською обласною військовою адміністрацією (Замовником), відповідачем - ТОВ «МК РІАЛ» (Постачальником) та третьою особою - АТ «Українська залізниця» (Платником) на підставі тристороннього договору на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022 № б/н, укладеного шляхом приєднання Замовника та Постачальника до договору на постачання продовольчих товарів, затвердженого рішенням правління від 12.03.2022, витяг з протоколу № Ц-54/29 Ком.т, за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620), який оприлюднений на офіційному сайті АТ «Укрзалізниця» та є у вільному доступі для всіх зацікавлених осіб, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки та відповідає вимогам чинного законодавства України, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, зазначений договір є обов`язковим для виконання всіма сторонами.

Як встановлено судом та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, позивач 1 - Харківська обласна військова адміністрація (Заявник) та третя особа - АТ «Українська залізниця» (Платник) свої зобов`язання за Договором виконали належним чином, зокрема Заявник у відповідності до умов Договору направив Постачальнику Заявки на поставку товару, а Платник оплатив попередню оплату та після поставки здійснив остаточний розрахунок за поставлений товар.

Відповідач також виконав свої зобов`язання за вказаним Договором, поставив Замовнику товар, але здійснив поставку з пропуском строків, передбачених п. 5.4 Договору, що не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву, а саме:

- за першою заявкою від 02.04.2022 № 56, з урахуванням здійсненої Платником 05.04.2022 попередньої оплати у зв`язку з чим поставка товару мала відбутись у строк до 07.04.2022: по видатковій накладній № 5637 від 28.04.2022 прострочено на 20 днів; по видатковій накладній № 5709 від 30.04.2022 прострочено на 22 дні; по видатковій накладній № 5735 від 02.05.2022 прострочено на 24 дні та по видатковій накладній № 5885 від 06.05.2022 прострочено на 28 днів;

- за другою заявкою від 02.04.2022 № 57, з урахуванням здійсненої Платником 0404.2022 попередньої оплати у зв`язку з чим поставка товару мала відбутись у строк до 06.04.2022: по видатковій накладній № 6669 від 17.05.2022 прострочено на 40 днів; по видатковій накладній № 6632 від 18.05.2022 прострочено на 41 день та по видатковій накладній № 6670 від 19.05.2022 прострочено на 42 дні.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Правовідносини із застосування неустойки (штрафних санкцій) за невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, правила її застосування, умови зменшення її розміру врегульовані положеннями ГК України та ЦК України.

За приписами п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 ЦК України, терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 252 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, початком відліку періоду прострочення зобов`язання (моментом прострочення) у відповідності до ст. 253 ЦК України, є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати виконання цього зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Частинами 1-3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені вище норми закону свідчать про те, що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення платежу, а день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені, адже день фактичної поставки не є днем прострочення виконання зобов`язання.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема в постановах від 07.02.2024 у справі № 910/5436/22, від 10.07.2018 у справі № 927/1091/17.

Відповідно до пп. 5.4-5.5 Договору, товар повинен бути поставлении? Замовнику протягом 2 календарних днів з моменту отримання Постачальником попередньоі? оплати, якщо інше не узгоджено Сторонами додатково. Датою поставки Товару є дата прии?мання Замовником партіі? Товару та підписання Замовником відповідних документів.

Умовами п. 6.1 Договору сторони передбачили обов`язок Постачальника (відповідача) у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому Замовником, сплатити на вказаний у цьому Договорі рахунок Платника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості непоставленого товару за кожен день затримки.

З тексту Договору вбачається, що Сторонами в цьому Договорі не було погоджено умову про те, щоб день поставки товару поставленого з порушенням строку вважався днем прострочення, за який Постачальнику має нараховуватись пеня згідно умов п. 6. 1 Договору.

Водночас, згідно з п. 5.8 Договору, перехід права власності на Товар відбувається в момент прии?няття представником Замовника партіі? Товару. Доказом прии?няття партіі? Товару є акт прии?ому-передачі та/або накладна (товарно-транспортна або залізнична) та/або інші документи первинноі? звітності, що оформлені належним чином (відповідно до вимог законодавства Украі?ни та умов цього Договору) та підписані уповноваженими особами.

Тобто умовами п. 5.8 Договору сторони домовились про те, що доказами прии?няття партії товару, в тому числі і кожної часткової партіі? Товару, можуть бути не лише акт прии?ому-передачі, а також накладна (товарно-транспортна або залізнична) та/або інші документи первинноі? звітності, що оформлені належним чином (відповідно до вимог законодавства Украі?ни та умов цього Договору) та підписані уповноваженими особами.

Отже судом відхиляється як безпідставне та необґрунтоване посилання прокурора на те, що пеню слід нараховувати без врахування дат і вартості здійснених відповідачем поставок окремих партій товару за загальний період прострочення від загальної вартості товару, що був невчасно поставлений, починаючи з 08.04.2022 та з 07.04.2022 (днів, що є наступними за останніми днями, в які зобов`язання мало бути виконане після проведених платником авансових платежів 05.04.2022 та 04.04.2022) по 06.05.2022 та по 18.05.2022 (дні, що передують дням підписання сторонами остаточних актів прийому-передачі продукції № 070522_02 від 07.05.2022 та № 190522_02 від 19.05.2022).

В той же час, перевіривши наданий прокурором розрахунок пені, суд встановив, що проведений прокурором розрахунок не відповідає вимогам ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252, ст. 253, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 549 ЦК України, оскільки в періоди прострочення з 08.04.2022 по 06.05.2022 та з 07.04.2022 по 18.05.2022 були включені дати, в які постачальник здійснював поставку окремими партіями товару відповідно до видаткових накладних.

З огляду на викладене, суд, здійснивши власний розрахунок пені за порушення строків виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару із врахуванням проведених ним часткових поставок товару (із зменшенням періодів нарахування пені в залежності від поставки часткових партій товару та зменшення суми заборгованості на суму поставленого в цих партіях товару), дійшов до висновку, що обґрунтованим є стягнення пені в розмірі 76156,5 грн, з яких: 24787,30 грн за першою заявкою по рахунку № 2203/2022_02 від 01.04.2022 за загальний період прострочення з 08.04.2022 по 06.05.2022; 51369,2 грн за другою заявкою по рахунку № 2203/2022_01 від 01.04.2022 за загальний період прострочення з 07.04.2022 по 18.05.2022, у зв`язку із чим вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 6724,04 грн є необгрунтованими.

Стосовно наведеного у відзиві відповідача контррозрахунку суд зазначає, що, незважаючи на посилання відповідача в тексті відзиву про необхідність виключити з періодів прострочення дні, в які відбувались часткові поставки товару, в самому контррозрахунку відповідачем помилково включено такі дні поставки, а відтак, проведений відповідачем контррозрахунок також є невірним.

Вирішуючи питання щодо заявленого відповідачем - ТОВ «МК РІАЛ» у відзиві на позов клопотання про зменшення штрафних санкцій (пені) на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України на 50%, суд виходить з такого.

Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Водночас застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічні норми також містить ч. 3 ст. 551 ЦК України, яка визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення ч. 3 ст. 551 ЦК України надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Тобто зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (ч. 3 ст. 551 ЦК України), господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 07.11.2023 у справі № 924/215/23 та від 26.08.2021 у справі № 911/378/17(911/2223/20).

Крім того, у вирішенні судом про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суду належить брати також до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18 та від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

Отже, для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч. 3 ст. 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (ч. 1 ст. 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Водночас закріплений законодавцем в ст. 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (ст. 6, 627 цього Кодексу) в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За ч. 2 ст. 216 ГК України, застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (ч. 3 ст. 216 ГК України).

За ч. 1, 2 ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Відповідач - ТОВ МК РІАЛ у відзиві на позов в обґрунтування підстав для зменшення розміру штрафних санкцій посилається на те, що незначне порушення строків поставки товару настало внаслідок порушення та утруднення логістичних шляхів в місто Харків, оскілки навколо міста в той час велися бойові дії, що саме по собі є форс-мажором, зобов`язання з поставки товару виконані у повному обсязі.

Суд зазначає, що існування на території України надзвичайних обставин, зокрема введення з 24.02.2022 у зв`язку з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/20 22 "Про введення воєнного стану в Україні", який в подальшому відповідними Указами Президента України був неодноразово продовжений та триває по теперішній час, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності між суб`єктами господарювання, є загальновідомим фактом та підтверджене, зокрема листом Торгово-промислової палати України (далі по тексту - ТПП України) № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

Зазначеним листом ТПП України на підставі ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР та Статуту ТПП України засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Тобто, вказаним листом ТПП України визнала форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року, та підтвердила, що зазначені обставини, починаючи із зазначеної дати (24.02.2022), до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно зі ст. 1 Закону України від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - ТОВ МК РІАЛ є підприємством, основний вид діяльності якого є виробництво м`яса (код КВЕД 10.11).

Місто Харків та Харківський район Харківської області, на території якого знаходиться та здійснює свою господарську діяльність відповідач, із самого початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та введення в зв`язку з цим в Україні воєнного стану та по теперішній час потерпають від постійних авіаційних, ракетних та артилерійських обстрілів ворожими військами, що негативно впливає як на саму господарську діяльність відповідача так і на його фінансове становище, а відтак, і на можливість відповідача належно виконувати свої грошові та інші зобов`язання перед своїми контрагентами, зокрема зобов`язання за Договором в частині здійснення поставки товару в строк, передбачений зазначеним договором.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про ухиляння відповідача - ТОВ МК РІАЛ від виконання своїх зобов`язань за Договором.

Навпаки, відповідач діяв добросовісно, не зважаючи на наявні труднощі з огляду на здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану виконав умови Договору, поставив Замовнику товар кількома партіями, хоча і з прострочкою строків поставки, які були незначними.

У справі, яка переглядається, вирішуючи питання зменшення пені, суд виходить з того, що даний випадок є винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, зокрема:

1) ступінь виконання зобов`язання боржником (Постачальником - ТОВ «МК РІАЛ»): Замовник отримав від постачальника товар відповідно до умов Договору в обсягах, які були оплачені, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі та видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень щодо кількості, якості та строків поставки товару;

2) причини неналежного виконання зобов`язання: існування об`єктивних обставин, які ускладнювали вчасне здійснення поставки, як на момент укладення Договору так і в період виконання Постачальником обов`язків, як то тривання воєнного стану та постійні ракетні та артилерійські обстріли ворожими військами міста Харкова та Харківської області, а також існування суб`єктивних обставин, що заважали поставити одразу однією великою партією товар, зокрема усна домовленість із Замовником про поетапну поставку окремими партіями через завантаженість холодильних камер Замовника, що унеможливлювало належне зберігання товару;

3) тривалість прострочення виконання зобов`язання - порушення строків поставки товару Постачальником є незначним;

4) поведінка боржника та поведінку кредитора: Постачальник і Замовник були обізнані про виникнення обставин, які могли ускладнити та ускладнювали вчасне здійснення поставки; боржник не ухилявся від виконання своїх зобов`язань щодо поставки товару, зобов`язання з поставки товару виконані ним у обсязі, які були оплачені відповідно до умов Договору;

5) відсутність негативних наслідків порушення зобов`язання.

За таких обставин, з урахуванням ступеню виконання зобов`язання, зазначених обставин в їх сукупності та сталої практики Верховного Суду зі стягнення пені суд дійшов висновку про виключність обставин даної справи, що надає підстави для зменшення суми пені на 50%, а тому, виходячи з розміру пені, який визнаний судом обґрунтованим (76156,5 грн), суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 50%, тобто до 38078,25 грн, тому відмовляє у стягненні з відповідача пені за несвоєчасну поставку товару в розмірі 38078,25 грн.

Суд відхиляє доводи прокурора про відсутність підстав застосування судом положень ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, якими передбачено можливість зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки суд, оцінивши за внутрішнім переконанням встановлені обставини та подані докази в сукупності дійшов переконливого висновку, що такі обставини є винятковими та достатніми для зменшення пені.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Такі випадки встановлено ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, якою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Із зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів: 1)наявність інтересів держави у спірних правовідносинах; 2)порушення/ загроза порушення зазначених інтересів; 3)наявність/відсутність компетентного суб`єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави; 4) нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом владних повноважень (у разі його наявності).

Частиною 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Установлена практика Європейського суду з прав людини повністю виправдовує участь прокурора на одній із сторін провадження у суді, якщо виникає необхідність, зокрема, у захисті реальних інтересів держави чи майна (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01.04.2010; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15.01.2009).

Враховуючи практику Європейського суду, прокурор, звертаючись із даним позовом, діє на захист не своїх власних порушених прав, а на захист інтересів держави в цілому, які нерозривно пов`язані із правильним застосуванням та дотриманням усіма суб`єктами законодавства у сферах життєдіяльності суспільства, що контролюються та охороняються державою.

Таким чином, звернення прокурора з позовною заявою до суду спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значущого питання використання бюджетних коштів, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання всіх прав.

Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Як свідчать матеріали справи, договір, укладений між Харківською обласною військовою адміністрацією, АТ Укрзалізниця та ТОВ МК РІАЛ, фінансувався за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Кошти для фінансування вищезгаданого Договору виділялись Мінінфраструктури у вигляді субвенції відповідно до п. 2 постанови КМУ від 03.03.2022 № 193 Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету з подальшим їх перерахуванням на рахунок АТ Укрзалізниця, яким здійснено попередню оплату за Договором.

Державний інтерес у спірних правовідносинах полягає у забезпеченні законності використання бюджетних коштів та належного виконання зобов`язань, які укладаються з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, на фінансування яких державою виділяються бюджетні кошти у значному розмірі.

Отже, звернення прокурора із вказаним позовом спрямоване на відновлення зазначених інтересів, оскільки стягнення відповідних коштів, які є компенсацією за прострочення виконання зобов?язання за договором поставки, із Постачальника на рахунок Платника з подальшим їх поверненням до державного бюджету сприятиме фінансуванню нагальних потреб держави в умовах воєнного стану.

В умовах воєнного стану надзвичайно важливим є забезпечення оперативного, належного та безперервного виконання місцевих бюджетів. З метою забезпечення ефективного функціонування бюджетної сфери та життєво необхідних потреб жителів територіальних громад у період дії воєнного стану надзвичайно важливим є раціональне, цільове та ефективне використання бюджетних коштів з огляду на їх обмежений обсяг.

Так, у спірних правовідносинах також наявні економічні інтереси територіальної громади та держави в цілому. У зв?язку з цим, захист інтересів держави у бюджетних правовідносинах, в тому числі при зайвому витрачанні чи заволодінні бюджетними коштами, є основним пріоритетом роботи усіх без винятку органів, а порушення у цій сфері є неприпустимими.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для захисту порушених інтересів держави органами прокуратури.

Неналежне виконання зобов`язання щодо постачання Товару у передбачений строк за договором на постачання продовольчих товарів з боку Відповідача призвело до порушення прав Харківської обласноі? віи?ськовоі? адміністраціі? щодо можливості розпорядження бюджетними коштами на закупівлю продовольчих товарів з метою забезпечення нагальних потреб держави в умовах воєнного стану.

Тобто, у вказаному випадку вбачається порушення інтересів держави в особі Харківської обласноі? віи?ськовоі? адміністраціі?, що полягає у несвоєчасному виконанні зобов?язання ТОВ МК РІАЛ щодо поставки Товару за Договором.

Ураховуючи наведене, у вказаному випадку має місце порушення інтересів держави у бюджетній сфері внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов?язання за договором на постачання продовольчих товарів з боку ТОВ МК РІАЛ, що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 вказала, що у випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи.

Тобто позивачем у справі за позовом прокурора є саме держава, а не конкретна особа чи орган (суб`єкт владних повноважень чи підприємство, які створені безпосередньо державою для реалізації своїх функцій у відповідних сферах).

Необхідно зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи зміст поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, висловив позицію про те, що під ним потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (п. 2 резолютивної частини).

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про правовий режим воєнного стану, на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки й порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

У разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військових адміністрацій їх статусу набувають відповідно районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу начальників відповідних військових адміністрацій.

На виконання Закону України Про правовий режим воєнного стану Президентом України 24.02.2022 виданий Указ № 68/2022 про утворення Харківської обласної військової адміністрації, статусу якоі? відповідно до Закону Украі?ни Про правовии? режим воєнного стану набула Харківська обласна державна адміністрація.

Повноваження військових адміністрацій передбачені ст. 15 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

Обласні військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, зокрема щодо складання та затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання; розподілу переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення.

Постановою Кабінету Міністрів Украі?ни № 252 від 11.03.2022 Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану визначено, що з метою оперативного та ефективного прии?няття управлінських рішень для забезпечення безперебіи?ного функціонування установ і закладів бюджетноі? сфери, комунальних підприємств та задоволення життєво необхідних потреб жителів територіальних громад у період воєнного стану, введеного Указом Президента Украі?ни № 64 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Украі?ні, виконання та формування місцевих бюджетів здіи?снюється відповідно до бюджетного законодавства з урахуванням таких особливостеи?: органи місцевого самоврядування, і?х виконавчі органи, місцеві державні адміністраціі?, віи?ськово-цивільні адміністраціі? продовжують здіи?снювати бюджетні повноваження, а у разі утворення віи?ськових адміністраціи? такі повноваження здіи?снюють віи?ськові адміністраціі? відповідно до Закону Украі?ни Про правовии? режим воєнного стану.

Також, виконавчі комітети відповідних місцевих рад, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні адміністрації або військові адміністрації здійснюють без погодження відповідною комісією місцевої ради передачу бюджетних призначень від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого, перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами, включаючи резервний фонд бюджету, додаткові дотації та субвенції, у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів, а також збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків (окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету) за бюджетною програмою.

Враховуючи викладене, функціі? Харківської обласноі? ради в частині бюджетних повноважень наразі здіи?снює Харківська обласна віи?ськова адміністрація, обласна державна адміністрація.

Постановою Кабінету Міністрів Украі?ни № 528 від 03.05.2022 Деякі питання фінансування закупівлі товарів тривалого зберігання в умовах воєнного стану затверджено розподіл у 2022 році субвенціі? з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а також Порядок та умови надання субвенціі? з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану.

Згідно із зазначеним розподілом обласному бюджету Харківської області виділено з державного бюджету на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану 388.878.200 грн.

Кошти, використані Укрзалізницею для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів, та коштами місцевих бюджетів, що передані розпорядникам субвенції, від розпорядників субвенції постачальникам товарів (виконавцям робіт або надавачам послуг), у сумі такого платежу.

Усе вищезазначене підтверджує статус Харківської обласної віи?ськової адміністрації, як розпорядника коштів.

Крім того, відповідно до п. 1 постанови КМУ від 02.03.2022 № 185, військові адміністрації є замовниками за тристоронніми договорами щодо здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави.

Згідно з умовами Договору Харківська обласна військова адміністрація є його стороною (Замовником), до прав та повноважень якої належить: прийняття товару, перевірка відповідності його асортименту, кількості, якості прийнятого товару, а також строків його прийняття, ініціювання вирішення спорів за договором у судовому порядку (п. 1.1, 6.5, 9.3 договору).

Таким чином, Харківська обласна військова адміністрація є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

Суб`єктом владних повноважень, наділеним компетенцією захищати інтереси держави у спірних правовідносинах, є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, яке є співпозивачем у справі з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 постанови № 193, з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави з резервного фонду Державного бюджету України виділено Міністерству інфраструктури України 6,6 млрд грн (як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а саме на придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна.

Порядком № 528 головним розпорядником субвенції визначено Міністерство інфраструктури України.

Пунктами 3-5 Порядку № 528, у свою чергу, передбачено, що використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів, замовниками за якими є обласні військові адміністрації, а платником за грошовими зобов`язаннями замовників за договорами АТ Укрзалізниця. Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством інфраструктури України на рахунок АТ Укрзалізниця, відкритий в державному банку. Кошти, використані АТ Укрзалізниця для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів у сумі такого платежу.

Відповідно до п. 9 Порядку № 528 розпорядники субвенції за місцевими бюджетами подають щомісяця до 10 числа Міністерству інфраструктури України звіт про її використання. У свою чергу Міністерство інфраструктури України як головний розпорядник субвенції щомісяця до 25 числа подає Міністерству фінансів України інформацію про використання субвенції здійснюючи контрольні повноваження щодо її використання, а отже, є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

Таким чином, відповідно до вимог бюджетного законодавства Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України як головним розпорядником коштів державного бюджету забезпечило виконання функцій в частині встановлення Кабінетом Міністрів України порядку надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, перерахування коштів субвенції на рахунок АТ Укрзалізниця, відкритий в державному банку, та здійснено заходи щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій у частині отриманих місцевими бюджетами доходів. Крім того, Міністерство відповідно до вимог Порядку № 528 забезпечувало отримання звітів від розпорядників субвенції за місцевими бюджетами та подання щомісяця до 25 числа Міністерству фінансів України інформацію про використання субвенції.

Другим елементом, який становить невід`ємну частину підстав для представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень.

При цьому нездійснення або неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень своїх функцій обґрунтовується та доводиться прокурором у кожному конкретному випадку самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Так, розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Аналогічна правова позиція висловлювалась неодноразово, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 10.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17.

Матеріали справи свідчать про те, що Харківська обласна військова адміністрація та Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України як органи, уповноважені державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, такого захисту не здійснюють або здійснюють його неналежно.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло і з власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру, і, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова на виконання вимог, установлених абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону, зокрема листом від 10.01.2024 № 52-103-224вих-24 повідомила Харківську обласну військову адміністрацію про існування порушення інтересів держави у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ МК РІАЛ як постачальником своїх договірних зобов`язань з постачання продовольчих товарів тривалого зберігання з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а також наявності підстав для стягнення відповідних штрафних санкцій за прострочення зобов`язання у судовому порядку.

Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави.

У відповіді від 13.02.2024 № 01-61/1261 Харківська обласна військова адміністрація зазначила, що заходи з метою досудового врегулювання спору Харківською обласною військовою адміністрацією не вживались, позов до суду про стягнення пені не подавався, з посиланням на п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якою продовжено позовну давність на строк дії воєнного стану, пояснила, що Харківською обласною військовою адміністрацією не пропущено строки позовної давності і вона може звернутися з таким позовом в межах строку дії воєнного стану.

Також Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова листом від 10.01.2024 № 52-103-225вих-24 повідомлено Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України про існування порушення інтересів держави у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ МК РІАЛ як постачальником своїх договірних зобов`язань з постачання продовольчих товарів тривалого зберігання з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а також наявності підстав для стягнення відповідних штрафних санкцій за прострочення зобов`язання у судовому порядку.

У відповідь на зазначене повідомлення Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України листом від 16.01.2024 № 885/34/10-24 повідомило, що Міністерство не є стороною за укладеним тристороннім Договором постачання продовольчих товарів, заходи на захист інтересів держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом до ТОВ МК РІАЛ не вживались.

Таким чином, внаслідок нездійснення Харківською обласною військовою адміністрацією (позивачем 1) та Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України (позивачем 2) належних заходів, інтереси держави залишаються незахищеними, в зв`язку із викладеним у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення до суду позову.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/19.

Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова дотримано вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, на виконання зазначених норм попередньо, до пред`явлення позову, листами від 18.03.2024 № 52-103-1991вих-24 та від 18.03.2024 № 52-103-1990вих-24 повідомлено позивачу 1 та позивачу 2 про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.

На підставі зазначеного, враховуючи, що звернення прокурора до суду з даним позовом здійснюється з дотриманням порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру, та зумовлене бездіяльністю компетентних органів, уповноважених державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про наявність у Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова підстав на звернення із цим позовом до суду для представництва інтересів держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (позивача 1) та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (позивача 2).

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Як вбачається з матеріалів позову, прокурор при поданні до суду з вимогами майнового характеру на загальну суму 82880,54 грн було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, тобто мінімальному розмірі, передбаченому Законом України "Про судовий збір". Сплачений позивачем судовий збір зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується відповідною Випискою про зарахування зазначеного судового збору, наявною в матеріалах справи.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені частково на суму 38078,25 грн, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати щодо сплати судового збору в розмірі 1391,17 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2."Стягнути з ТОВ «МК РІАЛ» (вул. Воскресінська, буд. 233, с. Новоселівка, Харківський район, Харківська область, 63209, код ЄДРПОУ 35855917) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (банк отримувача: АТ «Ощадбанк», код банку (МФО): 300465, рахунок IBAN UA513004650000000260093011661) пеню внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язання з поставки товару за договором на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022 № б/н в розмірі 38078,25 грн.

3.Стягнути з ТОВ МК РІАЛ (вул. Воскресінська, буд. 233, с. Новоселівка, Харківський район, Харківська область, 63209, код ЄДРПОУ 35855917) на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в сумі 1391,17 грн (реквізити отримувача: код ЄДРПОУ 02910108, юридична адреса: вул. Богдана Хмельницького, 4, м. Харків, 61001, розрахунковий рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800).

4.Відмовити у стягненні пені в розмірі 38078,25 грн.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

У зв`язку з відпусткою судді повний текст рішення складено та підписано 19.06.2024.

СуддяН.А. Новікова