Постанова

від 09.09.2024 по справі 922/983/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/983/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №1692) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 (рішення ухвалено суддею Новіковою Н.А. 19.06.2024 у приміщенні Господарського суду Харківської області, повний текст рішення складено 19.06.2024) у справі №922/983/24

за позовом Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова (61004, місто Харків, бульвар Гончарівський, будинок 20, код ЄДРПОУ 0291010823) в інтересах держави в особі:

1) Харківської обласної військової адміністрації (61002, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 64, код ЄДРПОУ 23912956);

2) Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (01135, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 14, код ЄДРПОУ 37472062);

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів - Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815);

до відповідача - Товариства обмеженою відповідальністю «МК РІАЛ» (63209, Харківська область, Харківський район, село Новоселівка, вулиця Воскресінська, будинок 233, код ЄДРПОУ 35855917);

про стягнення пені за неналежне (несвоєчасне) виконання зобов`язання за договором поставки в розмірі 82880,54 грн,

ВСТАНОВИВ:

Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ «МК РІАЛ», в якій з урахуванням заяви прокурора про зміну предмету позову від 22.04.2024 вих. №52-103-2887ВИХ-24 (вх. № 10779 від 23.04.2024) просить стягнути з ТОВ «МК РІАЛ» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» пеню внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язання з поставки товару за договором на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022 № б/н за період з 08.04.2022 по 06.05.2022 в розмірі 30271,23 грн та за період з 07.04.2022 по 18.05.2022 в розмірі 52609,31 грн, всього 82880,54 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 у справі №922/983/24 (суддя Новікова Н.А.) позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ «МК РІАЛ» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» пеню внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язання з поставки товару за договором на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022 № б/н в розмірі 38078,25 грн; стягнуто з ТОВ МК РІАЛ на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в сумі 1391,17 грн; відмовлено у стягненні пені в розмірі 38078,25 грн.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 у справі №922/983/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог прокурора про стягнення пені в сумі 44802,29 грн, та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги прокурора задовольнити в повному обсязі; судові витрати відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури за рахунок відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що, на його думку, суд першої інстанції неправомірно дійшов висновку про наявність підстав для зменшення пені, оскільки відповідно до матеріалів справи, жодних виняткових обставин, які б зменшували відповідальність відповідача не встановлено. Судом першої інстанції не враховано мету укладення договору між Харківською обласною військовою адміністрацією та ТОВ «МК РІАЛ», а також інтереси замовника за цим договором, що мають суттєве значення для розгляду справи.

За твердженням прокурора, визначений договором строк поставки у два дні мав істотне значення для замовника, оскільки придбані продовольчі товари використовувались для запобігання гуманітарної катастрофи серед цивільного населення в регіоні проведення активних бойових дій. При цьому, прокурор вважає, що відповідач через день після спливу строку виконання зобов`язання тільки приступив до виконання умов договору, натомість відповідачем не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які б свідчили на причини, які безпосередньо вплинули на факт несвоєчасного початку виконання ним своїх зобов`язань. На думку прокурора, за таких обставин збільшення терміну виконання зобов`язання постачальником, який у обумовлений договором термін навіть не приступив до його виконання, не може бути розцінене як незначне правопорушення, адже зазначені обставини унеможливили виконання Харківською обласною військовою адміністрацією своїх повноважень, визначених ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» в частині забезпечення населення основними продовольчими товарами.

Крім того, прокурор зазначає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором для укладених та невиконаних станом на 24.02.2022 договірних зобов`язань, і тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для їх невиконання, а сторонами жодної додаткової угоди про визнання тих чи інших обставин обставинами непереборної сили або про зміни умов договору у частині умов постачання товарів не було укладено. Разом з тим, прокурор стверджує, що факти введення в Україні воєнного стану та проведення бойових дій на території Харківської області та міста Харкова не мають ознаки непередбачуваності та були враховані сторонами при укладенні договору.

Прокурор також зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що кошти, які належить сплатити ТОВ «МК РІАЛ» у вигляді пені за неналежне (несвоєчасне) виконання зобов`язання, підлягають сплаті до Державного бюджету України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №1692) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 у справі №922/983/24, встановлено учасникам справи строк по 30.07.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань, письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження, попереджено, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи, витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/983/24.

18.07.2024 від Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України надійшла заява щодо апеляційної скарги, у якій позивач просив апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури у справі № 922/983/24 задовольнити повністю, розгляд справи здійснювати за відсутності представника Мінінфраструктури.

31.07.2024 від Товариства обмеженою відповідальністю «МК РІАЛ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просив апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 у справі №922/983/24 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 у справі №922/983/24 - залишити без змін.

02.08.2024 від Харківської обласної військової адміністрації надійшло клопотання розглядати справу №922/983/24 за наявними матеріалами справи з огляду на запровадження на території України воєнного стану згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/202, для забезпечення безпеки відвідувачів, у зв`язку з напруженим графіком роботи та неможливістю прибуття представника Харківської обласної державної (військової) адміністрації до приміщення Господарського суду Харківської області.

19.08.2024 від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому третя особа просить рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 у справі №922/983/24 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог прокурора про стягнення пені в сумі 44802,29 грн, та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги прокурора задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши з урахуванням положень ч. 1 ст. 269 ГПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила таке.

15.03.2022 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №185 "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" між Харківською обласною військовою адміністрацією (замовником), Акціонерним товариством «Українська залізниця» (платником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МК РІАЛ» (постачальником) було укладено договір на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування, шляхом приєднання до його умов, розміщених на офіційному веб-сайті платника за посиланням: https://uz.gov.ua/about/procurement/(далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити замовнику продовольчі товари тривалого зберігання та/або пакувальні товари для їх фасування (надалі товар) перелік, кількість, ціни, умови оплати та поставки яких зазначаються замовником у заявках, а замовник зобов`язується прийняти вказаний товар, а платник зобов`язується своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах цього договору. Укладанням цього договору постачальник підтверджує, що товар належить постачальнику на праві власності, не переданий у заставу, не арештований, не має будь-якого іншого приватного або публічного обтяження і не є предметом позовних вимог третіх осіб, якщо інше додатково не узгоджено сторонами.

Обсяги поставки товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування задатків та потреб замовника. У заявці обов`язково зазначається назва предмету закупівлі з зазначенням коду ДК 021:2015 (Єдиний закупівельний словник) згідно з показником четвертої цифри (пункти1.2, 1.3 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору загальна ціна (вартість) договору визначається виходячи із загальної вартості поставленого товару, на підставі підписаних сторонами (постачальником та замовником) первинних бухгалтерських документів.

Пунктом 2.2. договору визначено, що оплата товару платником здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №185 "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" (зі всіма чинними змінами), на таких умовах:

- попередня оплата у розмірі 30% вартості товару проводиться протягом 3 банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника (підпункт 2.2.1. договору);

- остаточний розрахунок за поставлений товар проводиться платником протягом 3-х банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього Договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника. (підпункт 2.2.2 договору).

Відповідно до пункту 5.4. договору товар повинен бути поставлений замовнику протягом двох календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено сторонами додатково.

Датою поставки товару є дата приймання замовником партії товару та підписання замовником відповідних документів. Один примірник документів, що підтверджує поставку товару негайно передається замовником платнику у визначеному цим договором порядку (п. 5.5. договору).

Згідно з пунктами 5.8, 5.9 договору перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття представником замовника партії товару в пункті призначення. Доказом прийняття партії товару є акт прийому-передачі та/або накладна (товарно-транспортна або залізнична) та/або інші документи первинної звітності, що оформлені належним чином (відповідно до вимог законодавства України та умов цього договору) та підписані уповноваженими особами. Ризик випадкового знищення або псування товару, що поставляється, переходить до замовника одночасно з виникненням у нього права власності.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує на зазначений у цьому договорі рахунок платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожний день затримки.

Вказаним договором сторони передбачили, що у разі не одержання платником відповідних рахунків (на попередню оплату та на остаточний розрахунок) у порядку відповідно до умов пункту 2.2 цього договору, платник не несе жодної відповідальності за не оплату чи несвоєчасну оплату поставленого товару. Постачальник зобов`язаний у разі не здійснення ним поставки товару з будь-яких причин повернути отриманий ним відповідно до умов цього договору авансовий платіж не пізніше, ніж протягом 5 банківських днів з моменту, коли мала бути здійснена поставка (пункти 6.7, 6.8 договору).

Згідно з пунктом 10.1 договору договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту здійснення постачальником його акцепту і діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до пунктів 11.1, 11.2 договору сторони підтверджують, що вони усвідомлюють усі ризики, пов`язані з виконанням умов цього договору, який укладається в умовах дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та продовженого Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022. Відповідно до умов статті 634 ЦК України цей Договір є договором приєднання і може бути укладений лише шляхом приєднання замовника та постачальника до всіх умов Договору в цілому. Доказом повного та беззаперечного прийняття замовником усіх умов цього договору (акцептом) є факт направлення замовником на адресу постачальника заявки, визначеної пунктом 1.1 цього договору. Доказом повного та беззаперечного прийняття постачальником всіх умов цього договору (акцептом) є факт направлення постачальником на адресу замовника письмового повідомлення про прийняття заявки замовника (рахунку на попередню оплату), визначеної пунктом 1.1 цього договору.

Згідно з пунктами 11.3, 11.4 договору постачальник не має права змінювати умови договору, а лише може до них приєднатися. Замовник має право вносити зміни у цей договір за погодженням з платником. Зміни (доповнення, уточнення) набувають чинності для сторін з дня, наступного за днем їх оприлюднення (публікації) на вказаному веб-сайті: http://uz.gov.ua. Платник має право вносити зміни до цього договору за погодженням із Замовником.

На виконання умов договору Харківською обласною військовою адміністрацією направлено заявку, оформлену листом №56 від 02.04.2022, на отримання продовольчих товарів, а саме: корейки з м`яса свиней (без кістки, без сала) - 2000,00 кг; окісту з м`яса свиней - 5000,00 кг; лопатки з м`яса свиней - 3000,00 кг; грудинки (бекону) з м`яса свиней (без кістки з витягнутими ребрами) - 3000,00 кг; ошийку з м`яса свиней - 2000,00 кг; свинини знежилованої напівжирної (80/20) - 3500,00 кг, та надати рахунок на оплату. У листі також зазначається адреса доставки товару: м. Харків, Харківська область, 449909 жд станція Харків-Ліски, Біологічна вулиця, 6.

ТОВ «МК РІАЛ» виставлено рахунок на оплату від 01.04.2022 № 2203/2022_02 за договором на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022 № б/н на загальну суму 1905000,00 грн з ПДВ на поставку наступних товарів: корейка з м`яса свиней (без кістки, без сала) в кількості 2000,00 кг за ціною 123,00 грн на суму 246000,00 грн без ПДВ; окіст з м`яса свиней в кількості 5000,00 кг за ціною 102,90 грн на суму 514500,00 грн без ПДВ; лопатка з м`яса свиней в кількості 3000,00 кг за ціною 100,80 грн на суму 302400,00 грн без ПДВ; грудинка (бекон) з м`яса свиней (без кістки з витягнутими ребрами) в кількості 3000,00 кг за ціною 100,80 грн на суму 302400,00 грн без ПДВ; ошийок з м`яса свиней в кількості 2000,00 кг за ціною 117,60 грн на суму 235200,00 грн без ПДВ; свинина знежилована напівжирна (80/20) в кількості 3500,00 кг за ціною 87,00 грн на суму 304500,00 грн без ПДВ.

05.04.2022 платником здійснено попередню оплату у розмірі 30% вартості товару на суму 571500,00 грн згідно рахунку від 01.04.2022 № 2203/2022_02 за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620), що підтверджується систематизованими відомостями щодо оплачених заявок за договорами (а.с. 63-65).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних відповідачем було поставлено згідно рахунку від 01.04.2022 № 2203/2022_02 товар на загальну суму 1905000,00 грн, що підтверджується:

- видатковою накладною № 5637 від 28.04.2022, за якою відповідачем був поставлений, а Харківською обласною військовою адміністрацією прийнятий товар на загальну суму 273397,86 грн, а саме: окіст з м`яса свиней в кількості 732,8 кг на суму 75405,12 грн; свинину знежиловану напівжирну в кількості 934 кг на суму 81258,00 грн; лопатку з м`яса свиней в кількості 928,8 кг на суму 93623,04 грн та корейку з м`яса свиней (без кістки, без сала) в кількості 187,9 кг на суму 23111,70 грн;

- видатковою накладною № 5709 від 30.04.2022, за якою відповідачем був поставлений, а Харківською обласною військовою адміністрацією прийнятий товар на загальну суму 661698,12 грн, а саме: окіст з м`яса свиней в кількості 1477,6 кг на суму 152045,04 грн; свинину знежиловану напівжирну в кількості 1586,6 кг на суму 136294,20 грн; лопатку з м`яса свиней в кількості 2652,6 кг на суму 267382,08 грн та корейку з м`яса свиней (без кістки, без сала) в кількості 861,6 кг на суму 105976,80 грн;

- видатковою накладною № 5735 від 02.05.2022, за якою відповідачем був поставлений, а Харківською обласною військовою адміністрацією прийнятий товар на загальну суму 487822,29 грн, а саме: окіст з м`яса свиней в кількості 1255,5 кг на суму 129100,95 грн; ошийок з м`яса свиней в кількості 1031,6 кг на суму 121316,16 грн; свинину знежиловану напівжирну в кількості 999,4 кг на суму 86947,80 грн; грудинку з м`яса свиней (без кістки з витягнутими ребрами) в кількості 559,6 кг на суму 56407,68 грн та корейку з м`яса свиней (без кістки, без сала) в кількості 763,9 кг на суму 93959,70 грн;

- видатковою накладною № 5885 від 06.05.2022, за якою відповідачем був поставлений, а Харківською обласною військовою адміністрацією прийнятий товар на загальну суму 482081,73 грн, а саме: лопатки з м`яса свиней в кількості 1859 кг на суму 187387,20 грн; окіст з м`яса свиней в кількості 1534,1 кг на суму 157358,89 грн; ошийок з м`яса свиней в кількості 968,4 кг на суму 113883,84 грн та корейку з м`яса свиней (без кістки, без сала) в кількості 186,6 кг на суму 22951,80 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі продукції № 070522_02 від 07.05.2022 до рахунку № 2203/2022_02 від 01.04.2022, ТОВ «МК РІАЛ» на підставі договору була поставлена Харківській обласній військовій адміністрації продукція в кількості згідно відповідних накладних. Відповідний акт підписаний представниками постачальника та замовника і засвідчений печатками сторін з приміткою, згідно з якою: відвантаження по рахунку №2203/2022_02 від 01.04.2022 здійснене на загальну суму 1905000,00 грн; сума до сплати після вирахування 30% попередньої оплати становить 1333500,00 грн.

27.07.2022 платник здійснив остаточну оплату у розмірі 70% вартості товару на суму 1333500,00 грн за бюджетною програмою 3121150 (КЕКВ 2620), що підтверджується систематизованими відомостями щодо оплачених заявок за договорами (а.с. 63-65).

Також на виконання умов укладеного договору Харківською обласною військовою адміністрацією направлено заявку, оформлену листом №57 від 02.04.2022, на отримання продовольчих товарів: свинини у півтушах охолодженої 2 категорії в кількості 100000,00 кг.

ТОВ «МК РІАЛ» виставлено рахунок на оплату від 01.04.2022 № 2203/2022_01 за договором на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022 № б/н на загальну суму 7620000,00 грн з ПДВ на поставку такого товару: свинини у півтушах охолодженої 2 категорії в кількості 100000,00 кг за ціною 76,20 грн на суму 7620000,00 грн без ПДВ.

04.04.2022 платником здійснено попередню оплату у розмірі 30% вартості товару на суму 2286000,00 грн згідно рахунку від 01.04.2022 № 2203/2022_01 за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620), що підтверджується систематизованими відомостями щодо оплачених заявок за договорами (а.с.63-65).

Так, ТОВ «МК РІАЛ» по рахунку від 01.04.2022 № 2203/2022_01 поставлено продукцію:

- по видатковій накладній № 6669 від 17.05.2022, а саме: свинину у півтушах охолоджену 2 категорії в кількості 9788,7 кг на суму 745898,94 грн;

- по видатковій накладній № 6632 від 18.05.2022, а саме: свинину у півтушах охолоджену 2 категорії в кількості 10123,6 кг на суму 771418,32 грн;

- по видатковій накладній № 6670 від 19.05.2022, а саме: свинину у півтушах охолоджену 2 категорії в кількості 10087,7 кг на суму 768682,74 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі продукції № 190522_02 від 19.05.2022 до рахунку №2203/2022_01 від 01.04.2022 ТОВ «МК РІАЛ» на підставі договору була поставлена Харківській обласній військовій адміністрації продукція в кількості згідно відповідних накладних. Відповідний акт підписаний представниками постачальника та замовника і засвідчений печатками сторін з приміткою, згідно з якою: відвантаження по рахунку № 2203/2022_01 від 01.04.2022 здійснене на загальну суму 2286000,00 грн; сума до сплати після вирахування 30% попередньої оплати становить 0,00 грн.

За твердженням прокурора, відповідач виконав поставку товарів, водночас із простроченням зазначеного у пункті 5.4 договору строку, що стало підставою для звернення Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (позивача 1) та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (позивача 2) до Господарського суду Харківської області з цим позовом про стягнення пені в загальному розмірі 82880,54 грн, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від загальної вартості непоставленого товару за кожний день затримки, а саме:

- за першою заявкою по рахунку № 2203/2022_02 від 01.04.2022 - виходячи із загальної вартості товару 1905000,00 грн, за період часу з 08.04.2022 по 06.05.2022 (день, що передує дню фактичного виконання зобов`язання щодо поставки товару відповідно до акту прийому-передачі продукції № 070522_02 від 07.05.2022 до рахунку № 2203/2022_02 від 01.04.2022) у розмірі 30271,23 грн;

- за другою заявкою по рахунку №2203/2022_01 від 01.04.2022 - виходячи із загальної вартості товару 2286000,00 грн, за період часу з 07.04.2022 по 18.05.2022 (день, що передує дню фактичного виконання зобов`язання щодо поставки товару відповідно до акту прийому-передачі продукції № 190522_02 від 19.05.2022 до рахунку № 2203/2022_01 від 01.04.2022) у розмірі 52609,31 грн.

Перевіривши наданий прокурором розрахунок пені, місцевий господарський суд встановив, що проведений прокурором розрахунок не відповідає вимогам ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252, ст. 253, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 549 ЦК України, оскільки в періоди прострочення з 08.04.2022 по 06.05.2022 та з 07.04.2022 по 18.05.2022 були включені дати, в які постачальник здійснював поставку окремими партіями товару відповідно до видаткових накладних. Тому суд першої інстанції, здійснивши власний розрахунок пені за порушення строків виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару із врахуванням проведених ним часткових поставок товару (із зменшенням періодів нарахування пені в залежності від поставки часткових партій товару та зменшення суми заборгованості на суму поставленого в цих партіях товару), та дійшов до висновку, що обґрунтованим є стягнення пені в розмірі 76156,5 грн, з яких: 24787,30 грн за першою заявкою по рахунку № 2203/2022_02 від 01.04.2022 за загальний період прострочення з 08.04.2022 по 06.05.2022; 51369,20 грн за другою заявкою по рахунку №2203/2022_01 від 01.04.2022 за загальний період прострочення з 07.04.2022 по 18.05.2022, а вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 6724,04 грн є необґрунтованими.

Вирішуючи питання щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення штрафних санкцій (пені) на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України на 50%, з урахуванням ступеню виконання зобов`язання, зазначених обставин в їх сукупності та сталої практики Верховного Суду зі стягнення пені суд першої інстанції дійшов висновку про виключність обставин даної справи, що надає підстави для зменшення суми пені на 50%, а тому, виходячи з розміру пені, який визнаний судом обґрунтованим (76156,5 грн), суд вважав за необхідне частково задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 50%, тобто до 38078,25 грн, та відмовити у стягненні з відповідача пені за несвоєчасну поставку товару в розмірі 38078,25 грн.

Надаючи власну правову оцінку обставинам справи, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з положеннями статей 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України).

Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

За приписами ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Зміст доводів апеляційної скарги зводиться до тверджень щодо помилковості висновку суду першої інстанції стосовно зменшення пені, з урахуванням чого суд апеляційної інстанції зважає на таке.

Правовідносини із застосування неустойки (штрафних санкцій) за невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, правила її застосування, умови зменшення її розміру врегульовані положеннями ГК України та ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення платежу, а день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №927/1091/17.

Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Водночас застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За частиною другою статті 233 ГК України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Подібні норми також містить частина третя статті 551 ЦК України, яка визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення частини третьої статті 551 ЦК України надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Тобто зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України), господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).

Верховний Суд в постанові від 23.02.2023 у справі №905/1677/16 констатував, що застосоване у ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України словосполучення «суд має право» та «може бути зменшений за рішенням суду» свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення.

Крім того, у вирішенні судом про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суду належить брати також до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18 та від 04.06.2019 у справі №904/3551/18).

Отже, для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Водночас закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

Вирішуючи питання про зменшення пені, судом першої інстанції, було враховано: 1) ступінь виконання зобов`язання боржником (постачальником - ТОВ «МК РІАЛ»): замовник отримав від постачальника товар відповідно до умов договору в обсягах, які були оплачені, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі та видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень щодо кількості, якості та строків поставки товару; 2) причини неналежного виконання зобов`язання: існування об`єктивних обставин, які ускладнювали вчасне здійснення поставки, як на момент укладення договору, так і в період виконання постачальником обов`язків, як то тривання воєнного стану та постійні ракетні та артилерійські обстріли ворожими військами міста Харкова та Харківської області, а також існування суб`єктивних обставин, що заважали поставити одразу однією великою партією товар, зокрема усна домовленість із замовником про поетапну поставку окремими партіями через завантаженість холодильних камер замовника, що унеможливлювало належне зберігання товару; 3) тривалість прострочення виконання зобов`язання - порушення строків поставки товару постачальником є незначним; 4) поведінка боржника та поведінку кредитора: постачальник і замовник були обізнані про виникнення обставин, які могли ускладнити та ускладнювали вчасне здійснення поставки; боржник не ухилявся від виконання своїх зобов`язань щодо поставки товару, зобов`язання з поставки товару виконані ним у обсязі, які були оплачені відповідно до умов договору; 5) відсутність негативних наслідків порушення зобов`язання.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що факт впливу форс-мажорних обставин на неможливість виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підтверджується такими обставинами.

24 лютого 2022 року Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб було введено в Україні воєнний стан, у зв`язку з широкомасштабним вторгненням РФ. У подальшому, відповідними Указами Президента України було продовжено дію воєнного стану на території України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме заявок, оформлених листами №56 від 02.04.2022, №57 від 02.04.2022, місцем доставки товару вказано: м. Харків, Харківська область, 449909 жд станція Харків-Ліски, Біологічна вулиця, 6.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: 63209, Харківська обл., Харківський р-н, село Новоселівка, вул. Воскресінська, будинок 233. Разом з тим, ТОВ МК РІАЛ є підприємством, основний вид діяльності якого є виробництво м`яса (код КВЕД 10.11).

Враховуючи, що господарська діяльність відповідача могла відбуватися лише за місцем його знаходження, то очевидним є те, що у вказаних умовах, які з початку широкомасштабної військової агресії російської федерації на територію України становили небезпеку для життя та здоров`я людей, в тому числі працівників відповідача, останній був позбавлений можливості своєчасно розпочати та завершити роботи, які були обумовлені на виконання укладеного між сторонами договору.

Колегія суддів враховує такі загальновідомі обставини, що у вказаний період розпочалася неочікувана, раптова широкомасштабна військова агресія російської федерації на територію України. Зокрема, велика територія Харківської області піддалася швидкому навальному захопленню ворогом, що спричинило небезпеку життю та здоров`ю людей. Початок агресії російської федерації має відношення до всієї країни, втім необхідно взяти до уваги, що певні регіони в перші, особливо важкі тижні війни перебували у більш вразливому становищі, спричиненому, зокрема, безпосередніми бойовими зіткненнями, проведенням безпосередніх військових дій в таких регіонах, хаотичним та навіть панічним переміщенням людей із таких регіонів у більш безпечні місця, що не могло не вплинути на організацію виробництва, здійснення органами управління суб`єктів господарювання своїх функцій. До таких регіонів беззаперечно можна віднести Харківську область (місце проведення господарської діяльності відповідача).

Слід зазначити, що є очевидним, що обставини, на які посилається відповідач як на форс-мажорні, прокурору та позивачам також були достеменно відомі, а тому не підлягали додатковому інформуванню. Факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 та близькості місця господарської діяльності до лінії зіткнення є загальновідомим.

Тому, колегія суддів вважає, що з огляду на очевидність, надзвичайність та невідворотність цих обставин, відповідач мав право посилатися на них, як на форс-мажорні та як на правомірну підставу невиконання своїх обов`язків у договірних взаємовідносинах з позивачем та можливість зменшення штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням обставин в їх сукупності та ступеню виконання зобов`язання, існує виключність обставин даної справи, що надавала підстави для зменшення суми пені на 50%.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє доводи прокурора щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень статті 233 ГК України, статті 551 ЦК України, якими передбачено можливість зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки суд, оцінивши за внутрішнім переконанням встановлені обставини та подані докази в сукупності обґрунтовано визначив, що такі обставини є винятковими та достатніми для зменшення пені. При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискреційні повноваження для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано застосував у цій справі надане статтею 233 ГК України та частиною третьою статті 551 ЦК України право щодо зменшення розміру пені.

Колегія суддів окремо зауважує на доводи прокурора щодо не взяття судом першої інстанції до уваги тих обставин, що кошти, які належить сплатити ТОВ «МК РІАЛ» у вигляді пені за неналежне (несвоєчасне) виконання зобов`язання, підлягають сплаті до Державного бюджету України, є безпідставними, і зазначає таке.

У позовній заяві прокурором було заявлено вимогу про стягнення з ТОВ «МК РІАЛ» до Державного бюджету України внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язання з поставки товару за договором на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022 №б/н пеню за період з 08.04.2022 по 06.05.2022 у розмірі 30271,23 грн та з 07.04.2022 по 18.05.2022 у розмірі 52609,31 грн, всього у сумі 82880,54 грн.

Втім, на підставі заяви про зміну предмету позову, яка була ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 прийнята до розгляду, прокурор просив розглядати справу відповідно до викладених в цій заяві позовних вимог, а саме: стягнути з ТОВ «МК РІАЛ» на користь АТ «Українська залізниця» пеню внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язання з поставки товару за договором на постачання продовольчих товарів від 15.03.2022 №б/н за період з 08.04.2022 по 06.05.2022 у розмірі 30271,23 грн та з 07.04.2022 по 18.05.2022 у розмірі 52609,31 грн, всього у сумі 82880,54 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням положень пункту 6.1. договору постачальник сплачує пеню на рахунок платника - АТ «Українська залізниця»

Колегія суддів зазначає, що походження саме з державного бюджету грошових коштів, за рахунок яких було оплачено закупівлю товару, виділення таких коштів шляхом субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, не є підставою для зміни умов господарського договору, і не є підставою для стягнення, всупереч умовам договору, пені до Державного бюджету України. Не підлягає сплаті до Державного бюджету України пеня на підставі статті 29 Бюджетного кодексу України, оскільки ця норма регулює зарахування до державного бюджету штрафів та пені, які застосовуються відповідно до закону, а не пені, сплата якої передбачається договором.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що суд розглядає справу в межах позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 у справі №922/983/24 - без змін.

З урахуванням приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 у справі №922/983/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна