Ухвала

від 14.06.2024 по справі 752/11667/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/11667/24

Провадження № 1-кс/752/4912/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024100010000599 від 01.03.2024, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чернівці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого директором Благодійної організації «Благодійний фонд «Крузак», одруженого, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12024100010000599 від 01.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст.191, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 201-2 КК України. Клопотання погодив прокурор Голосіївського окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100010000599 від 01.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст.191, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.05.2023 зареєстровано неприбуткова установа Благодійна організація «Благодійний фонд «Крузак» (далі БО «БФ Крузак») Код ЄДРПОУ 44978486 з основним видом діяльності «Надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н.в.і.у.». Наказом № 1/к від 12.05.2023 призначений на посаду директора БО «БФ Крузак» ОСОБА_5 , який згідно ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою. Одним із засновників БО «БФ Крузак» є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При невстановленних досудовим розслідуванням часі та місці, але не пізніше 24.01.2024 у ОСОБА_5 за попередньою змовою з одним із засновників БО «БФ Крузак» - ОСОБА_7 виник злочинний намір на привласнення майна, шляхом зловживання службовим становищем, шляхом отримання незаконного прибутку з метою власного збагачення під продажем предметів гуманітарної допомоги, а саме : транспортних засобів ввезених на територію України в якості гуманітарної допомоги для потреб Збройних Сил України під час правового режиму воєнного стану.

Згідно із Законом України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 за № 1192-XIV встановлено вичерпний перелік товарів, що можуть бути гуманітарною допомогою та встановлено відсутність мит за розмитнення товарів гуманітарної допомоги.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 за № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» ввезення на територію України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

24.01.2024 ОСОБА_5 будучи директором БО «БФ Крузак» звернувся до Державної прикордонної служби з листом щодо транспортування гуманітарної допомоги, а саме транспортного засобу - «NISSAN» NAVARA номер кузову: НОМЕР_1 , рік випуску 2011 з номером державної реєстрації НОМЕР_2 , який буде зареєстрований на БО «БФ Крузак» та в подальшому буде переданий Збройним силам України.

24.01.2024 згідно автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги ОСОБА_5 заповнив Декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою на ввезення через митний кордон України з встановленням відсутністю мит за розмитнення.

ОСОБА_5 всупереч положенням законодавства, у з метою власного збагачення 09.06.2024 з особистого мобільного номеру НОМЕР_3 з аккаунту на торговій платформі «olx.ua» розмістив оголошення (ID 848822650) щодо продажу транспортного засобу з текстом «Нісан Навара 2012 року 2.5 дизель механіка автомобіль повністю обслужений все працює без нарікань! Авто тільки для ЗСУ всі документи в наявності» з вказаною вартістю автомобіля 282 000 грн. 12.06.2024 військовослужбовець ЗСУ ОСОБА_8 переглядаючи оголошення на торговій платформі «olx.ua» вирішив придбати вищевказаний автомобіль для особистих потреб. ОСОБА_5 розуміючи протиправність своїх дій, з метою власного збагачення погодився на продаж транспортного засобу «NISSAN NAVARA» за готівкові кошти. 13.06.2024 приблизно 10 годині 50 хвилин ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , під час зустрічі з ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що вищезазначений транспортний засіб є гуманітарною допомогою, яка має бути безоплатно передана для ЗСУ України, діючи умисно з корисливих мотивів переслідуючи мету незаконного збагачення, повідомив військовослужбовцю ЗСУ ОСОБА_8 ціну за яку можливе придбання транспортного засобу, а саме ціна автомобільної марки «NISSAN NAVARA», 2011 року випуску, становить 7 000 доларів США.

При цьому, для прикриття своєї протиправної діяльності під час продажу вказаного транспортного засобу який є гуманітарною допомогою надав складений та підписаний ним як директором БО «БФ Крузак» акт прийому-передачі безоплатної гуманітарної (благодійної) допомоги для військовослужбовцям України, який не передбачений законодавством України, тим самим здійснив реалізацію транспортного засобу, який відповідно до декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою ввезеної на територію України, які відповідно до Постанови Кабінету Міністрів (№174 від 01.03.2022, деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного) є товарами гуманітарної допомоги.

Умисними діями ОСОБА_5 за пособництва ОСОБА_7 у зв`язку із звільненням від мита, акцизу при ввезені товарів гуманітарної допомоги, спричинено матеріальну шкоду Державі в особі Державної митної служби України Волинської митниці на загальну суму 227480 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, яке виразилось у привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осію, в умовах воєнного стану.

14.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

На обґрунтування необхідності застосування щодоОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 ст. 177 КПК України.

Зазначає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування.

На підставі зазначеного слідчий просить застосувати щодо підозрюваногоОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без альтернативи внесення застави.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.

Захисник підозрюваного заперечив проти клопотання. Зазначив, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не обґрунтована та недоведена. Ризики, про існування яких стверджує слідчий у клопотанні, не доведені та відсутні повністю. На підставі зазначеного захисник просив відмовити у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, домашній арешт або особисте зобов`язання.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100010000599 від 01.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст.191, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 201-2 КК України.

14.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Отже, відповідно до положень ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, щоОСОБА_5 міг вчинитизазначений вище злочин.

Підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_5 вчинив зазначене кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження.

Сторона захисту стверджуючи про необґрунтованість підозри ОСОБА_5 будь-яких доказів на підтвердження таких обставин до матеріалів клопотання не надали.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у слідчого судді матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюванийОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3частини 1 статті 177 КПК України.

Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованим з таких підстав.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, який у відповідності до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено порання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Вказані обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Прокурором також обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи обізнаність ОСОБА_5 про осіб, які давали показання у кримінальному провадженні, він може здійснити спроби впливу на них з метою зміни наданих показань, що в подальшому виключить надання ними правдивих і повних показань під час досудового розслідування і судового розгляду.

При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Отже, на даний час існує загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення або відмови від надання показань для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Разом з тим, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи сторони обвинувачення про існування ризиків того, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, окрім формального посилання у змісті клопотання на наявність цих ризиків, будь-яких доводів в обґрунтування можливості ОСОБА_5 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, в ході розгляду клопотання прокурором наведено не було. У зв`язку з цим слідчий суддя вважає недоведеними наявність ризиків, передбачених п. 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: вік підозрюваного, стан здоров`я, сімейний стан (одружений, на утриманні малолітніх дітей чи непрацездатних осіб не має), матеріальний стан (працює директором Благодійної організації «Благодійний фонд «Крузак»), раніше не судимий.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину та доведених стороною обвинувачення двох ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваногоОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довів обставин, які б свідчили про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, які доведені прокурором у судовому засіданні.

У зв`язку із цим, у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодоОСОБА_5 слід відмовити.

Оскільки при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не довів обставину, передбачену пунктом 3 ч. 1 цієї статті, то слідчий суддя, керуючись ч. 4 ст. 194 КПК України, враховуючи встановлені обставини, наведені вище, щодо вчинення кримінального правопорушення та особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покладення на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків, з передбаченого частиною п`ятою цієї статті переліку.

Слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним прокурором ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки, виконання покладених на підозрюваногоОСОБА_5 обов`язків, є необхідним та достатнім застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Також у відповідності до положень ч.5 ст. 194 КПК України, на підозрюваного слід покласти такі обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, а саме м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При визначенні строку, на який на підозрюваного покладаються зазначені вище обов`язки, з передбаченого ч. 5 ст. 195 КПК України переліку, слідчий суддя враховує, що обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців, а також те, що досудове розслідування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Таким чином, зазначені вище обов`язки слід покласти на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, тобто до 14.08.2024 включно.

Керуючись статтями 132, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за місце його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в межах строку досудового розслідування, тобто по 14.08.2024 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, а саме: м.Київ, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратури м.Києва.

Строк дії ухвали до 14.08.2024 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1