Ухвала

від 12.06.2024 по справі 372/2664/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 червня 2024 року

м. Київ

справа № 372/2664/21

провадження № 61-12921св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

відповідачі за первісним позовом: Козинська селищна рада Обухівського району Київської області як правонаступник Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи за первісним позовом: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Обухівської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , нотаріус Дев`ятої київської державної нотаріальної контори Майданник Ігор Віталійович, приватний нотаріус Вербовський Валерій Мирославович,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Свиридовського Олександра Анатолійовича про відвід суддів Коротуна В. М. та Червинської М. Є. у справі за позовом ОСОБА_1 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області як правонаступника Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Обухівської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , нотаріус Дев`ятої київської державної нотаріальної контори Майданник Ігор Віталійович, приватний нотаріус Вербовський Валерій Мирославович, про визнання незаконним та скасування рішення про передачу у власність земельних ділянок, визнання незаконною та скасування державної реєстрації свідоцтв про права власності, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акта

за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Шворака Олександра Миколайовича на рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року і за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Свиридовського Олександра Анатолійовича на постанову Київського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, уточнивши позовні вимоги, просила визнати незаконними та скасувати рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (далі - Підгірцівська сільська рада) 57-ї сесії 6-го скликання від 30 жовтня 2014 року в частині надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок громадянам: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 ;

визнати незаконними та скасувати рішення Підгірцівської сільської ради 59-ї сесії 6-го скликання від 19 грудня 2014 року в частині затвердження проектів землеустрою та передачі безкоштовно у приватну власність земельних ділянок громадянам: ОСОБА_6 - на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223186801:13:009:0171; ОСОБА_5 - на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223186801:13:009:0172; ОСОБА_7 - на земельну ділянку площею 0,20 га з кадастровим номером 3223186801:13:009:0174; ОСОБА_4 - на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223186801:13:009:0173;

визнати незаконними та скасувати державну реєстрацію свідоцтв про право власності на вказані земельні ділянки та витребувати ці земельні ділянки із незаконного володіння ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , скасувавши в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про право власності;

стягнути солідарно на її користь з Козинської селищної ради Обухівського району Київської області (далі - Козинська селищна рада) як правонаступника Підгірцівської сільської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завдану моральну шкоду в розмірі 300 000,00 грн.

У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому, уточнивши позовні вимоги, просив визнати недійсним державний акт ОСОБА_1 на право приватної власності на землю від 09 квітня 1998 року серії ІІІ-КВ № 097880.

Обухівський районний суд Київської області рішенням від 23 лютого 2023 року первісний позов задовольнив частково. Витребував із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку, яка розташована на АДРЕСА_1 , належну їй на підставі державного акта на право приватної власності на землю ІІІ-КВ № 097880, виданого 09 квітня 1998 року Підгірцівською сільською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1603, а саме в частині накладень цієї земельної ділянки із іншими земельними ділянками, що перебувають у їх володінні: ОСОБА_3 - частину вказаної вище земельної ділянки площею 2 500 кв. м; ОСОБА_3 - частину вказаної вище земельної ділянки площею 2 500 кв. м; ОСОБА_2 - частину вказаної вище земельної ділянки площею 737 кв. м; ОСОБА_2 - частину вказаної вище земельної ділянки площею 1 263 кв. м; ОСОБА_4 - частину вказаної вище земельної ділянки площею 1 128 кв. м. У задоволенні іншої частини вимог первісного позову відмовив. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Київський апеляційний суд постановою від 08 серпня 2023 року в задоволені апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовив. Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнив. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 лютого 2023 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовив. В іншій частині рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 лютого 2023 року залишив без змін.

У серпні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Свиридовський О. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У вересні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Шворак О. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції; рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Свиридовського О. А. та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Шворака О. М.

23 жовтня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 07 червня 2024 року в касаційному провадженні № 61-12921св23 призначено справу судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю. та для її розгляду визначено такий склад суддів, які входять до складу колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В., Коротуна В. М. , Тітова М. Ю. , Червинську М. Є.

11 червня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Свиридовський О. А. через систему «Електронний Суд» надіслав до Верховного Суду заяву про відвід суддів Коротуна В. М. і Червинської М. Є .

Заява мотивована тим, що судді Коротун В. М. і Червинська М. Є. всупереч частині першій статті 33 ЦПК України були визначені до складу колегії не за принципом випадковості, а призначені як члени колегії, що є окремою підставою для відводу цих суддів. Суддя Червинська М. Є. входить до складу обох колегій як у справі № 372/2664/21 (провадження 61-12921св23), так і у справі № 372/2456/21 (провадження № 61-235св24) за аналогічним позовом дочки ОСОБА_1 - ОСОБА_8 . При цьому розгляд справи № 372/2456/21 (провадження № 61-235св24) колегія суддів безпідставно затягує, що викликає обґрунтований сумнів у неупередженості цієї судді.

Відповідно до частин другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді (частина восьма статті 40 ЦПК України).

Підстави для відводу судді передбачені, зокрема, у частині першій статті 36 ЦПК України, згідно з якою суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 ЦПК України).

Крім того, статтею 37 ЦПК України передбачені випадки недопустимості повторної участі судді в розгляді справи, зокрема суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

На час вирішення заяви про відвід немає підстав вважати, що суддя Червинська М. Є. виявляє особисту упередженість та/або має пряму чи опосередковану заінтересованість у результаті розгляду справи.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Нормами частин третьої, четвертої, п`ятої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Відповідно до частин першої, третьої, статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно з частиною одинадцятою статті 14 ЦПК України несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України (частина тринадцята статті 14 ЦПК України).

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (далі - Положення).

Пунктом 57 розділу IV «Особливості автоматизованого розподілу судових справ» Положення передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду судових справ (проваджень) здійснюється в суді у порядку, визначеному процесуальним законом, у день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Аналогічно питання щодо розподілу судових справ врегульоване у пункті 2.3.1 розділу 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Радою суддів України 02 квітня 2015 року за № 25, в якому зазначено, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8 затверджено Тимчасові засади використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді (далі - Тимчасові засади).

Тимчасові засади використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді з метою введення в дію змін, унесених до процесуального законодавства, приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, у відповідність із нормами процесуального законодавства (діють до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) визначають правила: 1) застосування цього Положення з урахуванням юрисдикції та інстанційності Верховного Суду, норм процесуальних кодексів та законів України, зокрема, щодо автоматизованого розподілу позовних та інших заяв, апеляційних, касаційних та інших скарг, кримінальних проваджень, клопотань, подань та інших визначених законом процесуальних документів, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, судових справ (далі - судові справи) між суддями; 2) визначення складу суду у Верховному Суді (пункт 1.1 Тимчасових засад (зі змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду від 16 листопада 2018 року № 10, від 24 травня 2019 року № 7)).

Згідно з пунктом 1.7 Тимчасових засад визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється автоматизованою системою документообігу суду (далі - АСДС) під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати - користувачем АСДС, який має відповідні функціональні обов`язки та права, а також в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з урахуванням спеціалізації (за наявності).

Як відомо з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 07 червня 2024 року, в автоматизованому призначенні колегії суддів брали участь судді Верховного Суду, за винятком тих суддів, які перебували у відпустці чи відрядженні.

Будь-яких достовірних відомостей про те, що під час призначення до складу колегії суддів Коротуна В. М. і Червинської М. Є. був порушений порядок визначення колегії суддів для розгляду, справи немає.

Визначення складу суду для розгляду конкретної справи здійснюється не за бажанням учасників справи, а в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством, зокрема статтею 33 ЦПК України.

Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді справи є порушенням права на справедливий суд.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина одинадцята статті 40 ЦПК України).

Оскільки під час розгляду заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Свиридовського О. А. передбачені законом підстави для відводу суддів не встановлені, у задоволенні заяви необхідно відмовити.

Керуючись статтями 14, 33, 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Свиридовського Олександра Анатолійовича про відвід суддів Верховного Суду Коротуна В. М. і Червинської М. Є. у справі № 372/2664/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов