Ухвала

від 19.06.2024 по справі 240/10114/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку залишення позовної заяви без руху

19 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/10114/24

категорія 106030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шуляк Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у період з 24.02.2022 по 18.07.2022;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінетом Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у період з 24.02.2022 по 18.07.2022.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 вказану позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зі змісту ухвали встановлено, що для усунення недоліків позивачу необхідно надати до суду

- належним чином завірені докази перебування позивача на службі та виконання своїх посадових обов`язків з 24.02.2022 по 18.07.2022;

- докази звернення до відповідача щодо здійснення та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень пропорційно відпрацьованому часу за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 та відповіді на таке звернення;

- клопотання (нове) про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав та документально обґрунтованих доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду.

Від представника позивача через відділ документального забезпечення 12.06.2024 надійшла заява про усунення недоліків. У вказаній заяві представник позивача зазначає, що строки звернення до суду не порушені. Наголошує, що наказ про прийняття на службу є належним доказом того, що позивач виконував свої посадові обов`язки. Щодо доказів звернення до відповідача, то зазначив, що таке звернення не передбачено.

Дослідивши подану заяву представника позивача суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції, викладеній згідно із Законом № 2352-IX) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Спір про виплату заробітної плати набуває ознак трудового спору і якщо зважити на те, що КАС України не містить норм, які передбачали б строк звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення недоотриманої/заборгованої заробітної плати/винагороди, то застосуванню до спірних правовідносин підлягає стаття 233 КЗпП України, яка, на думку суду, містить спеціальні для окреслених правовідносин норми, які встановлюють строк звернення до суду за захистом порушеного в матеріальному аспекті права на оплату праці.

На дату цього звернення стаття 233 КЗпП України вже діє у редакції, викладеній згідно із Законом № 2352-ІХ.

Так, з набранням чинності Закону № 2352-ІХ частини перша і друга статті 233 КЗпП України діють в новій редакції.

Аналізуючи положення цієї статті у часових межах існування її юридичних норм (тобто як у її редакції, чинній до 19 липня 2022 року, так і в чинній її редакції) у зіставленні з положеннями пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України, суд у вимірі обставин цієї справи дійшов таких висновків: норми частини п`ятої статті 122 КАС України є загальними нормами для правовідносин з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби стосовно норм іншого закону, які [норми] встановлюють інший строк звернення до суду у спорах, що виникають з цих правовідносин (публічної служби); стаття 122 КАС України, зокрема частина п`ята цієї статті, не містить норм, які б регулювали порядок звернення осіб, які перебували (перебувають) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

З припиненням дії карантину, якщо строк, встановлений у статті 233 КЗпП України, був «прив`язаний» до нього - закінчується і строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору. Для його поновлення, як умову для відкриття провадження у справі, заявник має пояснити, обґрунтувати причини його пропуску.

Оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення належних йому сум не обмежувалось будь-яким строком, станом на час подання позовної заяви строк звернення до суду з таким позовом складав три місяці з дня одержання позивачем відповідного письмового повідомлення, суд вважає, що у такому випадку строк звернення до суду становить три місяці та починає свій відлік з дати отримання відповідного письмового повідомлення (постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2024 у справі №120/17023/23).

Суд встановив, що про порушення свого права на виплату додаткової грошової винагороди за спірні періоди позивач мав можливість дізнатись з моменту отримання заробітної плати за період з 24.02.2022 по 18.07.2022. Позивачем не вказано, коли саме він отримав письмове повідомлення щодо нарахування даної доплати.

Таким чином, відлік тримісячного строку на звернення до суду із заявленими позовними вимогами та з урахуванням карантину розпочинається з 01.07.2023, тоді як позов подано 24.05.2024, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Позивач в клопотанні зазначає, що не обмежується жодним строк право на звернення з даним позовом, проте таке твердження є хибним з огляду на вищенаведені норми.

Суд враховує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено. Відтак, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом неповажними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постанові від 05.09.2022 у справі №520/12545/21.

А тому, з огляду на викладене, позивачу необхідно надати заяву (нову) про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку.

Окрім того, суд звертає увагу, що в межах адміністративних справ №240/12599/23 позивач вже звертався до суду 08.05.2023 з аналогічними позовними вимогами. Тобто, 08.05.2023 позивачу достеменно було відомо про порушення його прав.

Також, позивачем були подані ідентичні позови в справах №240/31259/23, №240/262/24, №240/336/24, №240/5993/24 та які були йому повернуті, у зв`язку із пропуском встановленого строку звернення до суду.

Тобто, позивач чітко знав про порушення своїх прав, однак по деяких із зазначених вище справах представник позивача проігнорував ухвали про залишення позовної заяви без руху, а по деяких відкликав позовні заяви, що і стало підставою повернення позовних заяв.

А тому, з огляду на викладене, позивачем пропущений строк звернення до суду, однак клопотання про поновлення строку звернення з обґрунтуванням підстав пропуску строку представником не подано.

Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач у позовній заяві зазначає, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" має право на додаткову винагороду у розмірі 30 000 гривень пропорційно за період з 24.02.2022 по 18.07.2022, оскільки ніс службу у вказаний період.

В той же час, будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано, зокрема, не надано доказів перебування на службі та виконання своїх посадових обов`язків з 24.02.2022 по 18.07.2022.

Суд наголошує, що наказ про прийняття на службу та звільнення не може свідчити про те, що в період з 24.02.2022 по 18.07.2022 позивач постійно виконував свої посадові обов`язки.

Також, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Пунктом 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

До матеріалів позовної заяви не надано доказів звернення до відповідача щодо здійснення та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень пропорційно відпрацьованому часу за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 та відповіді на таке звернення, які б свідчили про протиправні дії Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у період з 24.02.2022 по 18.07.2022.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

З метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 27.05.2024.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає подальшому залишенню без руху, із встановленням позивачу нового строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- належним чином завірених доказів перебування позивача на службі та виконання своїх посадових обов`язків з 24.02.2022 по 18.07.2022;

- доказів звернення до відповідача щодо здійснення та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень пропорційно відпрацьованому часу за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 та відповіді на таке звернення;

- клопотання (нове) про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав та документально обґрунтованих доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду.

Суд також звертає увагу позивача, що допущення позивачем нових недоліків позовної заяви, не визначених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху та відсутніх на момент первинного звернення із позовом до суду, має бути застережено позивачем при складені уточненої позовної заяви.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.05.2024.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Шуляк