Рішення

від 18.06.2024 по справі 280/3390/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 червня 2024 року Справа № 280/3390/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя (69050, м.Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118А, код ЄДРПОУ 0290997328)

до Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.164, код ЄДРПОУ 35258283)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради (69107, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, буд. 3, код ЄДРПОУ 43215946)

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОСЕРВІС- ДК» (69001, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 32, прим. 12, код ЄДРПОУ 38069645)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя (далі позивач) Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОСЕРВІС- ДК», відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації в частині незабезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини: Житловий будинок Г.І. Янцена, розташований по вул. Сергія Серікова, 11 у м. Запоріжжі, яка б відповідала вимогам Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, та не направлення подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення цього об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

зобов`язати Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини: Житловий будинок Г.І. Янцена, розташований по вул. Сергія Серікова, 11 у м. Запоріжжі, яка повинна відповідати Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, та направити подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення цього об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у тривалому незабезпеченні складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, а саме житловий будинок Г.І. Янцена, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Комсомольська, 11, та як наслідок - не направленні до Міністерства подання про внесення його до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. З огляду на вказане позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначає, що, первинною ланкою у системі внесення об`єкта культурної спадщини місцевого значення до Реєстру є виконавчий орган міської ради (Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради). Відповідно до приписів Положення про Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради, затвердженого рішенням міської ради № 33 від 30.09.2020, Відділ, відповідно до покладених на нього завдань, у тому числі, здійснює наступні функції: забезпечує виконання на території м. Запоріжжя Законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини», інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; подає пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до нього; організовує розроблення та виконання відповідних програм охорони культурної спадщини. Підсумовує, що у розумінні Законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2013 р. за № 528/23060 (зі змінами), саме Відділ є Ініціатором розгляду питань занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру. Об`єкт культурної спадщини Житловий будинок Г.І. Янцена, розташований по вул. Сергія Серікова, 11 у м. Запоріжжі, має статус щойно виявленого об`єкту культурної спадщини та підлягає захисту від загрози знищення, руйнування або пошкодження, що входить до компетенції органів місцевого самоврядування в особі їх виконавчих органів (Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради). Крім того, подання пропозицій до органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Реєстру Відділом не виконане в повному обсязі, а саме не надано розроблену у відповідності до Порядку облікової документації. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог

До суду надійшли пояснення Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради, у яких зазначено, що Відділом було надано пропозицію до Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації з метою подальшої організації розроблення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини житловий будинок ОСОБА_1 . Наголошує, що обов`язок забезпечення складання облікової документації на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини належить до обов`язків обласної державної адміністрації. Вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 19.04.2024 відкрито провадження у справі. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 18.06.2024 у задоволенні клопотання Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації про заміну неналежного відповідача відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Наказом Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 28.11.2013 №49-О об`єкт нерухомості, а саме: Житловий будинок Г.І. Янцена, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Комсомольська, 11, включено до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини архітектури та містобудування м. Запоріжжя (далі - Перелік від 28.11.2013 №49-О).

Окрім цього, розпорядженням Запорізької обласної військової адміністрації від 15.05.2023 № 236, на підставі Положення про Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 28.05.2021 № 370, наказу Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 28.11.2013 №49-о, був затверджений новий перелік об`єктів культурної спадщини Запорізької області, до якого також включено Житловий будинок ОСОБА_1 .

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником всіх об`єктів нерухомості розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сергія Серікова, 11, є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОСЕРВІС-ДК» код ЄДРПОУ 38069645.

Отже, власником Житлового будинку ОСОБА_1 , який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сергія Серікова, 11 є ТОВ «ТЕПЛОСЕРВІС-ДК» (код ЄДРПОУ 38069645).

30.01.2024 Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради листом № 15/01-41, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», направив до Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації пропозиції про занесення Житлового будинку ОСОБА_1 , розташованої по вул. Сергія Серікова, 11 ум. Запоріжжі до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Зазначені пропозиції надіслані у формі листа на 1 арк. без додатків.

Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації у своїх листах від 07.02.2024 № 0091/03-05 та від 14.03.2024 № 0219/03-05 зазначає, що дійсно, 30.01.2024 ними отримано пропозиції про занесення Житлового будинку ОСОБА_1 до Реєстру від Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради. Водночас, подання до Міністерства про занесення Житлового будинку ОСОБА_1 до Реєстру не подавалось у зв`язку з тим, що відсутній повний пакет документів відповідно до вказаного Порядку.

Установлено, що на Житловий будинок ОСОБА_1 у 2007 році архітектурно- будівельною групою ЗФ «НДІпроектреконструкція» виготовлена облікова документація у вигляді паспорту та облікової картки об`єкта культурної спадщини, про що свідчить інформація Відділу від 02.02.2024 № 57/01-39. Така облікова документація була розроблена до введення в дію Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Мінкульта від 11.03.2013 № 158.

Водночас, пунктом 3 Наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 «Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» (далі - Наказ № 501) передбачено, що облікова документація на щойно виявлені об`єкти, розроблена до набрання чинності цим наказом, не потребує приведенню у відповідність до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, якщо подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України подано на розгляд Міністерства культури України до 1 грудня 2020 року.

З наведеного вбачається, що розроблені у 2007 році облікова картка та паспорт щойно виявленого об`єкта культурної спадщини - Житловий будинок ОСОБА_1 після 01.12.2020 втратили чинність, оскільки з поданням про його занесення до Реєстру уповноважений орган охорони культурної спадщини не звернувся. Зазначені облікові документи не можуть бути й наразі використанні Управлінням як додаток до подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, оскільки підлягають обов`язковому приведенню у відповідність до вимог чинного Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства

культури України від 11.03.2013 № 158.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не виготовлення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини та не подання до Міністерства культури та інформаційної політики України пропозицій про занесення цього об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

При вирішенні даного спору по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною другою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з цим позовом суд керується також позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, який у постанові від 29.11.2022 у справі № 240/401/19 сформулював висновки про те, що положення статті 53 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так:

- прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку;

- прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі, не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду;

- у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено.

Правовий висновок про те, що прокурор має право звертатися до суду в інтересах держави у сфері охорони культурної спадщини, висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 02.12.2020 у справі № 734/519/15-ц, від 17.03.2021 у справі № 925/3/20, від 09.11.2022 у справі № 260/437/21 та від 17.11.2022 у справі № 640/16767/21.

Враховуючи вказане, звернення прокурора з даним позовом зумовлено відсутністю органу, уповноваженого на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до частини четвертої статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано Законом України від 08.06.2000 № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі Закон № 1805-III).

За приписами статті 1 Закону № 1805-III:

культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;

об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Отже, регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини, спрямоване на її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

За частиною другою статті 2 Закону № 1805-III за видами об`єкти культурної спадщини поділяються, зокрема, на:

об`єкти архітектури - окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів;

об`єкти містобудування - історично сформовані центри населених місць, вулиці, квартали, площі, комплекси (ансамблі) із збереженою планувальною і просторовою структурою та історичною забудовою, у тому числі поєднаною з ландшафтом, залишки давнього розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних ідей.

У відповідності до вказаної норми такий об`єкт культурної спадщини, як Житловий будинок Г.І.Янцена, належить до Переліку об`єктів культурної спадщини архітектури та містобудування Запорізької області, затвердженого наказом Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 28.11.2013 № 49-О.

За приписами частини першої, четвертої, п`ятої, сьомої статті 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:

центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;

обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;

виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частини другою статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; 6) занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 6 Закону № 1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього.

Згідно із пунктами 1, 2 частини другої статті 6 Закону № 1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно із частинами першою, третьою статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

Підпунктом 10 пункту "б" частини першої статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (частина перша статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради був зареєстрований 06.09.2019.

Відповідно до Положення про Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради, затвердженого рішенням міської ради № 33 від 30.09.2020 (далі Положення), Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради (далі - Відділ) є виконавчим органом Запорізької міської ради. Відділ підзвітний та підконтрольний міській раді, виконавчому комітету міської ради та міському голові, здійснює державне управління у сфері охорони культурної спадщини на території міста Запоріжжя у межах компетенції, визначеної законодавством України (пункт 1.1 Положення)

Згідно із пунктами 1.2, 1.3 Положення Відділ є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини. Відділ утворено відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини». Відділ у своїй діяльності керується, крім іншого, наказами Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації.

Метою діяльності Відділу відповідно до пункту 2.1 Положення є забезпечення реалізації державної політики у сфері обліку, дослідження, консервації, музеєфікації, пристосування, реабілітації, ремонту, реставрації та охорони об`єктів культурної спадщини.

Крім цього, розділом 3 Положення визначені функції Відділу, серед яких зокрема забезпечення виконання на території м. Запоріжжя Законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини», інших нормативно правових актів про охорону культурної спадщини (пункт 3.1 Положення). У пункті 3.2. Положення Відділу також зазначено, що Відділ подає пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до нього.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що саме Відділ є одним зі спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини та первинною ланкою у процедурі внесення Житлового будинку Г.І.Янцена як щойно виявленого об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятки архітектури місцевого значення, завданням якого є підготовка та внесення відповідних пропозицій до органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Реєстру.

Частиною першою статті 13 Закону № 1805-III передбачено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.

За пунктом «б» частини першої статті 14 Закону України від 08.06.2000 № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (далі - Порядок №158), врегульовано систему обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів.

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Порядку № 158 Державний реєстр нерухомих пам`яток України - банк даних, сформованих за єдиними ознаками та принципами, що містить відомості про пам`ятки культурної спадщини (далі - Реєстр).

Система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини, складання облікової документації, взяття нерухомих об`єктів культурної спадщини на державний облік, занесення чи незанесення нерухомого об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, порядок присвоєння охоронних номерів, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру), моніторинг та інвентаризацію нерухомих об`єктів культурної спадщини, формування облікових справ, порядок переміщення (перенесення) пам`яток (пункт 1.3 розділу Порядку).

Згідно із пунктом 1.4 розділу І Порядку № 158 ініціаторами розгляду питань занесення чи незанесення нерухомого об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру та внесення змін до Реєстру (далі Ініціатор) є:

уповноважений орган за категорією пам`ятки національного значення;

уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини за категорією пам`ятки місцевого значення.

Водночас визначення поняття уповноважений орган наведене у пункті 1.2 розділу І Порядку № 158, згідно з яким уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації.

Отже, уповноваженим органом у Запорізькій області у розумінні Порядку № 158 є Запорізька обласна державна адміністрація, до повноважень якої відповідно до пункту 2 частини першої статті 6 Закону № 1805-III належить подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього.

За пунктами 4.7, 4.8, 4.9 розділу IV Порядку протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення про надання нерухомому об`єкту культурної спадщини статусу щойно виявленого, Ініціатор подає до МКІП разом із супровідним листом подання за формою, наведеною в додатку 6 до цього Порядку, облікову документацію згідно з розділом III цього Порядку, Акт візуального обстеження об`єкта культурної спадщини за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку, рекомендації Українського інституту національної пам`яті (надалі - Інститут) щодо нерухомого об`єкта культурної спадщини, протокол Консультативної ради та належним чином завірену копію рішення про надання нерухомому об`єкту культурної спадщини статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини або копію зареєстрованої уповноваженим органом Картки.

Уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, внесений до Переліку до набрання чинності цим Порядком, у строк, що не перевищує 3 років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку.

МКІП координує стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності, приймає рішення про зобов`язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації.

Подання щодо занесення до Реєстру щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, а також занесення до Реєстру об`єктів культурної спадщини, зазначених у розділі VIII цього Порядку, подаються Ініціатором до МКІП. МКІП здійснює перевірку поданих документів на їх комплектність та відповідність вимогам, визначених цим Порядком (пункти 5.1, 5.2 розділу V Порядку).

Таким чином, подавати подання відповідної форми до Міністерства культури та інформаційної політики України для внесення щойно виявлених об`єктів до Реєстру, а також забезпечення складання облікової документації на такий об`єкт належить до обов`язків структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, яким у даному випадку є Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації.

Разом з тим, у Порядку не зазначено, у який спосіб уповноважений орган повинен забезпечити складання такої документації (самостійно замовляти таку документацію, або доручати органу охорони культурної спадщини нижчого рівня тощо).

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що наказом Наказом Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 28.11.2013 №49-О об`єкт нерухомості, а саме: Житловий будинок ОСОБА_1 , розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Комсомольська, 11, включено до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини архітектури та містобудування м. Запоріжжя.

Відтак, з моменту взяття на облік Житлового будинку ОСОБА_1 як щойно виявленого об`єкту культурної спадщини минуло понад 10 років, з моменту створення Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради понад 4 роки, проте лише листом 30.01.2024 Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради листом № 15/01-41 направив до Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації пропозиції про занесення Житлового будинку ОСОБА_1 , розташованої по вул. Сергія Серікова, 11 ум. Запоріжжі до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Зазначені пропозиції надіслані у формі листа на 1 арк. без додатків.

Управління у своїх листах від 07.02.2024 № 0091/03-05 та від 14.03.2024 № 0219/03-05 зазначає, що дійсно, 30.01.2024 ними отримано пропозиції про занесення Житлового будинку ОСОБА_1 до Реєстру від Відділу. Водночас, подання до Міністерства про занесення Житлового будинку ОСОБА_1 до Реєстру не подавалось у зв`язку з тим, що відсутній повний пакет документів відповідно до вказаного Порядку.

Установлено, що на Житловий будинок ОСОБА_1 у 2007 році архітектурно- будівельною групою ЗФ «НДІпроектреконструкція» виготовлена облікова документація у вигляді паспорту та облікової картки об`єкта культурної спадщини, про що свідчить інформація Відділу від 02.02.2024 № 57/01-39. Така облікова документація була розроблена до введення в дію Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Мінкульта від 11.03.2013 № 158.

Водночас, пунктом 3 Наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 «Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» (далі - Наказ № 501) передбачено, що облікова документація на щойно виявлені об`єкти, розроблена до набрання чинності цим наказом, не потребує приведенню у відповідність до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, якщо подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України подано на розгляд Міністерства культури України до 1 грудня 2020 року.

З наведеного вбачається, що розроблені у 2007 році облікова картка та паспорт щойно виявленого об`єкта культурної спадщини - Житловий будинок ОСОБА_1 після 01.12.2020 втратили чинність, оскільки з поданням про його занесення до Реєстру уповноважений орган охорони культурної спадщини не звернувся. Зазначені облікові документи не можуть бути й наразі використанні Управлінням як додаток до подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, оскільки підлягають обов`язковому приведенню у відповідність до вимог чинного Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Мінкульта від 11.03.2013 № 158.

Таким чином, направленню подання до Міністерства культури та інформаційної

політики України про занесення об`єкта культурної спадщини Житлового будинку ОСОБА_1 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує приведення у відповідність до Порядку № 158 або виготовлення нової облікової документації на зазначений об`єкт.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, станом на день розгляду справи Житловий будинок ОСОБА_1 , як об`єкт культурної спадщини, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не внесений, відповідна облікова документація на щойно виявлений об`єкт, а також подання щодо занесення такого об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України до Міністерства не надходило. При цьому, враховуючи системний аналіз вказаних вище норм, саме на Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації покладений обов`язок направлення до Міністерства культури та інформаційної політики України подання про занесення об`єкта культурної спадщини Житлового будинку ОСОБА_1 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та забезпечення складання облікової документації на цей об`єкт після подання Відділом охорони культурної спадщини Запорізької міської ради до Управління пропозиції про занесення пам`ятки до Реєстру.

Враховуючи наведені обставини щодо обізнаності Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації про не направлення подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, дієвих заходів щодо забезпечення складання облікової документації задля направлення указаного подання до цього часу вжито не було, судом встановлений визначений Конституцією України випадок, який обґрунтовує представництво прокурором інтересів держави у цій справі, оскільки не вживаються передбачені законом заходи для збереження об`єкта культурної спадщини місцевого значення протягом тривалого часу.

Отже, державний інтерес у цій справі полягає у зупиненні порушень відповідачем законодавства щодо охорони культурної спадщини шляхом спонукання вчинити певні дії для подальшого внесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідачем до суду не надано доказів, що протягом 10 років, з дня включення вищезазначеного об`єкту нерухомості до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, відповідач вживав заходів щодо складення такої документації.

Стосовно доводів відповідача щодо наявності Програми збереження пам`яток культурної спадщини міста Запоріжжя на 2021-2024 роки, затвердженої рішенням Запорізької міської ради від 22 грудня 2023 року № 47, суд зазначає, що положеннями Програми не визначено перелік об`єктів культурної спадщини на який були закладені кошти для розроблення облікової документації для занесення об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Таким чином, суд приходить до висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, яка полягає у тривалому незабезпеченні складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Житловий будинок ОСОБА_1 та як наслідок - не направленні до Міністерства подання про внесення його до Реєстру.

Згідно із статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги усе вищевикладене суд вважає, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 262, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя (69050, м.Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118А, код ЄДРПОУ 0290997328) до Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.164, код ЄДРПОУ 35258283), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради (69107, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, буд. 3, код ЄДРПОУ 43215946) Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОСЕРВІС- ДК» (69001, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 32, прим. 12, код ЄДРПОУ 38069645) - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації в частині незабезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини: Житловий будинок Г.І. Янцена, розташований по вул. Сергія Серікова, 11 у м. Запоріжжі, яка б відповідала вимогам Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, та не направлення подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення цього об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Зобов`язати Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини: Житловий будинок Г.І. Янцена, розташований по вул. Сергія Серікова, 11 у м. Запоріжжі, яка повинна відповідати Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, та направити подання до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення цього об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 18.06.2024.

Суддя О.В. Конишева