Рішення

від 19.06.2024 по справі 300/1289/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2024 р. справа № 300/1289/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернелицької селищної ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє представник адвокат Артиш Володимир Володимирович, звернулася до суду з адміністративним позовом до Чернелицької селищної ради (далі відповідач) про визнання незаконним та скасувати розпорядження №117-к від 15.12.2023 "Про накладення дисциплінарного стягнення", стягнення коштів, які належали, однак не були виплачені внаслідок накладення дисциплінарного стягнення з розрахунку 1 906,80 грн в місяць, починаючи з грудня 2023 року та закінчуючи місяцем в якому буде прийнято рішення суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядженням №117-к від 15.12.2023 "Про накладення дисциплінарного стягнення", ОСОБА_1 оголошено догану, за невиконання посадових обов`язків згідно посадової інструкції та розпорядження Коломийської РВА №11 від 17.11.2023, підставою накладення дисциплінарного стягнення в розпорядженні зазначено пояснювальну записку від 11.12.2023. Однак, представник позивача розпорядження №117-к від 15.12.2023, вважає його незаконним та протиправним, оскільки ОСОБА_1 не порушувала посадову інструкцію. Так, на виконання постанови КМУ "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів" від 30.12.2022, своїх посадових обов`язків та листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 підготовлено інформацію, згідно якої закріплено відповідальних осіб за веденням військово-облікової роботи по старостинських округах Чернелицької селищної ради. Призначення відповідальних а також надання інформації ІНФОРМАЦІЯ_2 відбувалось за підписом селищного голови ОСОБА_2 , що свідчить про те, що керівнику селищної ради було відомо, хто мав займатись даною роботою по старостинських округах, що підтверджує виконання роботи позивача по Чернелицькій громаді. При цьому, претензій з боку військового комісаріату, керівнику якого, згідно посадової інструкції позивач підзвітна та підконтрольна згідно посадової інструкції не було. Відтак, представник позивача звертає увагу, що накладення на позивача дисциплінарного стягнення не має нічого спільного з роботою яку позивач виконував сумлінно, а справжньою його причиною є особиста неприязнь, з боку голови ОТГ ОСОБА_2 . Вважає, що її вини у вчиненні дисциплінарного порушення не доведено. Крім того, згідно пункту 3.5, розділу 3 Посадової інструкції, затвердженої селищним головою 15.02.2021, позивач мала право вимагати проведення службового розслідування з метою спростування безпідставних звинувачень, однак це право реалізоване не було, оскільки в голови ОТГ ОСОБА_2 не було мети з`ясувати, чи дійсно розпорядження Коломийської РВА не виконано, чи виконано воно лише частково та хто в цьому винен. Вказує, що незаконне звільнення завдало їй моральних страждань які вона оцінює у 5000 грн. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 01.04.2024. Проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши, що у випадку порушення посадовою особою місцевого самоврядування трудової дисципліни, до неї може бути застосовано таких захід стягнення як догана, перед накладенням якого, уповноважений орган повинен отримати письмові пояснення. Разом з тим, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться роботодавцем на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення. Відтак, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду територіальній громаді, обставини, за яких вчинено бездіяльність позивачем, рішення Ради оборони області, яке затверджене розпорядженням Івано-Франківською обласною адміністрацією від 05.12.2023 за №514, Розпорядження №11 від 17.11.2023 Коломийської районної військової адміністрації Івано-Франківської області "Про організацію та проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів на території Івано-Франківської області", за змістом яких роботу на території ради, визнано такою, що не в повній мірі відповідає вимогам до органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану, доповідну записку, зі змісту якої встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не забезпечує проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів на території селищної ради, не проводить своєчасне оповіщення військовозобов`язаних і контроль за їх прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_3 , для уточнення військово-облікових даних та призову на військову службу під час мобілізації та пропозицію комісії, письмове пояснення позивача від 11.12.2023, розпорядженням селищного голови за №117-к від 15.12.2023, правомірно ОСОБА_1 оголошено догану. При цьому, не підлягають преміюванню повністю або преміюються у зменшеному розміру працівники, які допустили порушення трудової дисципліни та за неналежне виконання службових обов`язків. З наведеним розпорядженням позивача ознайомлено в цей же день, що підтверджується особистим підписом. Відтак, вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

05.04.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що заперечення викладені у відзиві відповідача жодним чином не спростовують незаконності та протиправності розпорядження №117-к від 15.12.2023 "Про накладення дисциплінарного стягнення". Також у відзиві не наведено жодних доказів порушення мною посадової інструкції. При цьому, представник позивача звертає увагу, що відповідальними за вживання відповідних заходів, щодо проведення своєчасного оповіщення військовозобов`язаних, не здійснення контролю за їх прибуттям до районного ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних та призову на військову службу під час проведення мобілізації в кожному із старостинських округів, які входять до Чернелицької територіальної громади є старости цих округів. Призначення відповідальних, а також надання інформації районному ІНФОРМАЦІЯ_1 відбувалось за підписом селищного голови ОСОБА_2 , і, незадовільною є робота саме в старостинських округах. Зважаючи на викладене, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

ОСОБА_1 з 15.02.2021 перебувала на посаді на посаді Інспектора з військового обліку та реєстрації місця проживання Чернелицької селищної ради, що визнається та не заперечується сторонами.

Розпорядженням від 17.11.2023 №11, Коломийської районної військової адміністрації Івано-Франківської області "Про організацію та проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів на території Коломийського району", серед іншого визначено міським, селищним, сільським головам: забезпечити проведення заходів з мобілізації відповідно до обсягів призову мобілізаційних людських ресурсів для територіальних громад Коломийського району поданих ІНФОРМАЦІЯ_3 встановити обсяги призову військовозобов`язаних в розрізі населених пунктів територіальних громад з визначенням відповідальних осіб (а.с.66-69).

Згідно додатку до вищевказаного розпорядження встановлено обсяги призову мобілізаційних людських ресурсів на період з 17.11.2023 по 16.12.2023, зокрема Чернелицькій територіальній громаді 10 військовозобов`язаних, яких необхідно призвати(а.с. 70).

Відповідно до розпорядження від 17.11.2023 №1, Чернелицької селищної ради "Про організацію та проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів на території Чернелицької селищної ради", серед іншого визначено Інспектору з військового обліку та реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , старостам старостинських округів Чернелицької селищної ради: забезпечити проведення заходів з мобілізації відповідно до обсягів призову мобілізаційних людських ресурсів для територіальних громад Коломийського району поданих ІНФОРМАЦІЯ_3 ; встановити обсяги призову військовозобов`язаних в розрізі населених пунктів територіальних громад з визначенням відповідальних осіб, проводити своєчасне оповіщення військовозобов`язаних - і контроль за їх прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних та призову на військову службу під час мобілізації, у триденний строк письмово повідомляти ІНФОРМАЦІЯ_3 про результати оповіщення, виконання військовозобов`язаними вимог законодавства (а.с.71-72).

Згідно, витягу з рішення Ради оборони області, затверджений розпорядженням Івано- Франківською обласною військовою адміністрацією від 05.12.2023 №514, заслухано звіт Чернелицького селищного голови Івана Скрип`юка та зазначено у п.3.1. Роботу Чернелицького селищного голови, щодо виконання вимог Постанови КМ України від 30.12.2022 року №1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів", розпорядження Івано-Франківської обласної державної (військової) адміністрації від 15.11.2023 №459 ДСК "Про організацію та проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів на території Івано-Франківської області", рішень Ради оборони Івано-Франківської області від 16.11.2023, 21.11.2023, 28.11.2023 на відповідній території, визнано такою, що не в повній мірі відповідає вимогам до органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану (а.с.64-65).

На виконання рішення 05.12.2023 за №514, за розпорядженням селищного голови №1дск від 17.11.2023, заступником селищного голови ОСОБА_3 , начальником відділу загальної, організаційної та кадрової роботи селищної ради ОСОБА_4 , інспектором з охорони праці та цивільного захисту населення ОСОБА_5 проведено перевірку організації роботи Інспектора з військового обліку та реєстрації місця проживання ОСОБА_1 .

За результатами перевірки організації роботи Інспектора і військового обліку та реєстрації місця проживання ОСОБА_1 комісією 07.12.2023 складено Доповідну записку, зі змісту якої встановлено, на виконання Ради оборони області Коломийською РДА було прийнято розпорядження № 11дск від 17.11.2023, а селищним головою прийнято розпорядження №1 дск від 17.11.2023. Відповідальною за виконання вказаних розпоряджень на території смт. Чернелиця та села Хмелева, відповідно до посадової інструкції було покладено на інспектора з військового обліку та реєстрації місця проживання ОСОБА_1 . Остання належним чином не забезпечує проведення заходів з мобілізації людських ресурсів, не проводиться своєчасне оповіщення військовозобов`язаних і контроль за їх прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних та призову на військову службу під час мобілізації. Комісією запропоновано вжити заходи до ОСОБА_1 з метою недопущення недоліків працівником (а.с.77).

11.12.2023 ОСОБА_1 на ім`я голови Чернелицької селищної ради Скрип`юка І., Голови Коломийської районної військової адміністрації ОСОБА_6 , Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , надано письмове пояснення, за змістом якого зазначено, що на виконання вимог посадової інструкції та вимог Розпорядження Коломийської РВА №11 від 17,11.2023 позивачем виконано його в частині територіальної громади, виходячи із можливостей наданих головою Чернелицької селищної ради. Зокрема нею проведено нараду зі старостами, звірку даних шляхом обходу дворів на території смт. Чернелиця, однак не завжди вдавалось без працівників поліції та ТЦК потрапити на подвір`я (а.с.78).

Розпорядженням №117-к від 15.12.2023 "Про накладення дисциплінарного стягнення", за невиконання посадових обов`язків згідно посадової інструкції та розпорядження Коломийської РВА №11 від 17.11.2023, Інспектору і військового обліку та реєстрації місця проживання ОСОБА_1 оголошено догану, підставою накладення дисциплінарного стягнення в розпорядженні зазначено пояснювальну записку від 11.12.2023 (а.с.79).

Представник позивача неодноразово звертався до голови Чернелицької селищної ради із адвокатськими запитами від 02.01.2024 та 14.012024, в яких просив скасувати Розпорядження №117-к від 15.12.2023 "Про накладення дисциплінарного стягнення" (а.с.10-11,13).

Відповідно до наданих відповідачем відповідей на адвокатські запити представника позивача, зазначено що з моменту накладення дисциплінарного стягнення ОСОБА_8 позбавлена премії, згідно положення про преміювання працівників Чернелицької селищної ради (а.с.12,14-15).

Так, згідно наявної в матеріалах справи довідки про доходи за 6 місяців, що надана Чернелицькою селищною радою, в січні 2024 року, в результаті накладення дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 позбавлено премії (а.с.24).

Вважаючи розпорядження №117-к від 15.12.2023 "Про накладення дисциплінарного стягнення" протиправним та таким, що підлягає скасуванню, невиплатою премії та завдання їй моральної шкоди позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно статті 9 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначає Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (надалі також - Закон № 2493-III, в редакції, чинній станом на час спірних правовідносин).

Відповідно до статті 2 Закону № 2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Приписами статті 19 Закону № 2493-III, зокрема, передбачено, що особливості дисциплінарної відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до пункту 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2493-ІІІ на органи і посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про державну службу" в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Згідно із частиною 3 статті 7 Закону № 2493-III на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно статті 147 Кодексу законів про працю України (надалі також - КЗпП України, в редакції, станом на час спірних правовідносин) за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Загальний порядок та підстави застосування дисциплінарних стягнень передбачені статтями 147-1-149 Кодексу законів про працю України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 147-1 Кодексу законів про працю України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Статтею 148 Кодексу законів про працю України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Згідно зі статтею 149 Кодексу законів про працю України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Приписами статті 150 Кодексу законів про працю України передбачено, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону УкраїниПро запобігання корупціїприрівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»(надалі також - Порядок №950) стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції»(далі - Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування:

- у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян;

-у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;

- на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

- з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки (далі - керівник органу).

Згідно з пунктом 2 Порядку №950 рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі - особа, стосовно якої проводиться службове розслідування).

Положеннями пунктів 8, 9 Порядку №950 визначено, що за результатами службового розслідування члени комісії складають акт. Акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу в одному примірнику.

Судом встановлено, що з 15.02.2021 ОСОБА_1 перебуває на посаді Інспектора з військового обліку та реєстрації місця проживання Чернелицької селищної ради, що визнається та не заперечується сторонами, а отже є посадовою особою органу місцевого самоврядування.

Згідно з п.1.1, 1.3, розділу 1 Посадової Інструкції інспектора з військового обліку та реєстрації місця проживання, затвердженої сільським головою Чернелицької селищної ради від 15.02.2021, Інспектор з військового обліку та реєстрації місця проживання належить до категорії службовців; підпорядкований селищному голові, підзвітний та підконтрольний військовому комісаріату. Виконує рішення селищної ради та її виконавчого комітету, службові доручення селищного голови, військового комісаріату надані в межах їх повноважень.

Розділом 2 Посадової Інструкції інспектора з військового обліку та реєстрації місця проживання, визначені, зокрема, такі повноваження та функціональні обов`язки Інспектор з військового обліку та реєстрації місця проживання: включення до військового обліку військовозобов`язаних та до списків призовників громадян України, які прибули на постійне місце проживання; знімання з військового обліку військовозобов`язаних та призовників; виявлення військовозобов`язаних, які проживають на території ради і не перебувають на військовому обліку в органах місцевого самоврядування; здійснення оповіщення на вимогу військового комісаріату військовозобов`язаних та призовників про їх виклик в ВК і сприяє їхньому вчасному прибуттю за викликом; надання інформації в ВК щодо змін облікових даних військовозобов`язаних; здійснення записів у військових квитках військовозобов`язаних, знятих з військовою обліку за досягненням граничного віку, проводить інформаційно-агітаційну роботу щодо військової служби за контрактом; подає щороку в грудні до ВК списки юнаків, які підлягають приписці до призовної дільниці; готує звернення щодо призовників і військовозобов`язаних, які ухиляються від виконання військового обов`язку до органів Національної поліції для їх розшуку, затримання і доставки (п.2.1); підтримує постійну взаємодію з військовим комісаріатом з питань строків та способів звірки даних карток первинного обліку військовозобов`язаних і списків призовників з обліковими даними ВК (п.2.2); Здійснює постійний контроль за виконанням правил військового обліку, проведення роз`яснювальної роботи серед населення (п.2.3); виносить на розгляд виконавчого комітету питання щодо призову громадян до Збройних Сил України та інших питань, що стосуються роботи бюро (п.2.4); інформує виконавчий комітет про стан військового обліку на підприємствах та організаціях міста (п.2.6); здійснює контроль за оформленням документів військового обліку військово - зобов`язаних та призовників (п.2.7); здійснює контроль за виконанням вимог та дотриманням обов`язків, встановлених у Положенні про військовий облік у органах місцевого самоврядування (п.2.8).

Відповідно до пункту 6 вказаної Посадової Інструкції інспектора з військового обліку та реєстрації місця проживання Інспектор з військового обліку та реєстрації місця проживання селищної ради за не виконання чи неналежне виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, несе цивільну, адміністративну, або дисциплінарну відповідальність згідно з чинним законодавством (а.с.73-76).

Відтак, положенням Посадової Інструкції інспектора з військового обліку та реєстрації місця проживання покладено на ОСОБА_1 відповідні повноваження та функціональні обов`язки, за не виконання чи неналежне виконання, перевищення яких, несе цивільну, адміністративну, або дисциплінарну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Як встановлено судом, згідно, витягу з рішення Ради оборони області, затверджений розпорядженням Івано- Франківською обласною військовою адміністрацією від 05.12.2023 №514, заслухано звіт Чернелицького селищного голови Івана Скрип`юка та зазначено п.3.1. Роботу Чернелицького селищного голови, щодо виконання вимог Постанови КМ України від 30.12.2022 року №1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів", розпорядження Івано-Франківської обласної державної (військової) адміністрації від 15.11.2023 №459 ДСК "Про організацію та проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів на території Івано-Франківської області", рішень Ради оборони Івано-Франківської області від 16.11.2023, 21.11.2023, 28.11.2023 на відповідній території, визнано такою, що не в повній мірі відповідає вимогам до органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану (а.с.64-65).

На виконання рішення 05.12.2023 за №514, за розпорядженням селищного голови №1дск від 17.11.2023, заступником селищного голови ОСОБА_3 , начальником відділу загальної, організаційної та кадрової роботи селищної ради ОСОБА_4 , інспектором з охорони праці та цивільного захисту населення ОСОБА_5 проведено перевірку організації роботи Інспектора з військового обліку та реєстрації місця проживання ОСОБА_1 .

В подальшому, за результатами перевірки організації роботи Інспектора і військового обліку та реєстрації місця проживання ОСОБА_1 комісією 07.12.2023 складено Доповідну записку, зі змісту якої встановлено, на виконання Ради оборони області Коломийською РДА було прийнято розпорядження № 11дск від 17.11.2023, а селищним головою прийнято розпорядження №1 дск від 17.11.2023. Відповідальною за виконання вказаних розпоряджень на території смт. Чернелиця та села Хмелева, відповідно до посадової інструкції було покладено на інспектора з військового обліку та реєстрації місця проживання ОСОБА_1 . Остання належним чином не забезпечує проведення заходів з мобілізації людських ресурсів, не проводиться своєчасне оповіщення військовозобов`язаних і контроль за їх прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних та призову на військову службу під час мобілізації. Комісією запропоновано вжити заходи до ОСОБА_1 з метою недопущення недоліків працівником (а.с.77).

11.12.2023 ОСОБА_1 на ім`я голови Чернелицької селищної ради Скрип`юка І., Голови Коломийської районної військової адміністрації ОСОБА_6 , Начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 , надано письмове пояснення, за змістом якого зазначено, що на виконання вимог посадової інструкції та вимог Розпорядження Коломийської РВА №11 від 17,11.2023 позивачем виконано його в частині територіальної громади, виходячи із можливостей наданих головою Чернелицької селищної ради. Зокрема нею проведено нараду зі старостами, звірку даних шляхом обходу дворів на території смт. Чернелиця, однак не завжди вдавалось без працівників поліції та ТЦК потрапити на подвір`я (а.с.78).

Однак, суд зазначає, що підставою застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, зокрема: КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Так, дисциплінарне стягнення це передбачена законом міра примусу, що застосовується уповноваженим органом до працівника, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому для правомірного застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.

Поряд з тим, процедура дисциплінарного провадження як процес дослідження обставин дисциплінарного проступку, визначення його наслідків та доведення вини особи, зокрема, повинна бути достатньо прозорою, задля того, щоб і сама особа, яка притягується до дисциплінарної відповідальності, та орган, що застосовує дисциплінарне стягнення, а також суд, перевіряючи законність накладення дисциплінарного стягнення, могли з`ясувати фактичні підстави, покладені в основу прийнятого рішення, та надати їм оцінку.

Рішення, прийняте за наслідками такого дисциплінарного провадження, повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали значення для його прийняття.

Суд зазначає, що дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх посадових обов`язків.

Дисциплінарне стягнення це передбачена законом міра примусу, що застосовується уповноваженим органом до працівника, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

Для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю:Кодекс законів про працю України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Для правомірного застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.

Відтак, накладення дисциплінарного стягнення передбачає обов`язкове з`ясування його наявності та всіх обставин вчинення, ступеня тяжкості та інших обставин які можуть вплинути на прийняття рішення.

Як слідує зі змісту Доповідної записки від 07.12.2023, ОСОБА_1 належним чином не забезпечує на виконання розпорядження Коломийськї РДА № 11дск від 17.11.2023, та розпорядження виконавчого комітету Чернелицької селищної ради №1 дск від 17.11.2023. Відповідальною за виконання вказаних розпоряджень на території смт. Чернелиця та села Хмелева, відповідно до посадової інструкції було покладено на інспектора з військового обліку та реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , так вона належним чином не забезпечує проведення заходів з мобілізації людських ресурсів, не проводиться своєчасне оповіщення військовозобов`язаних і контроль за їх прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних та призову на військову службу під час мобілізації. Комісією запропоновано вжити заходи до ОСОБА_1 з метою недопущення недоліків працівником (а.с.77).

У розпорядженні №117-к від 15.12.2023 "Про накладення дисциплінарного стягнення", зазначено, що за невиконання посадових обов`язків згідно посадової інструкції та розпорядження Коломийської РВА №11 від 17.11.2023, Інспектору і військового обліку та реєстрації місця проживання ОСОБА_1 оголошено догану, підставою накладення дисциплінарного стягнення в розпорядженні зазначено пояснювальну записку від 11.12.2023

Так, згідно розділів 2 та 6 Посадової Інструкції інспектора з військового обліку та реєстрації місця проживання, ОСОБА_1 має відповідні повноваження та функціональні обов`язки щодо організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за не виконання чи неналежне виконання, перевищення яких, несе цивільну, адміністративну, або дисциплінарну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Водночас суд зазначає, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту, що ОСОБА_1 належним чином не забезпечує проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів на території селищної ради, не проводить своєчасне оповіщення військовозобов`язаних і контроль за їх прибутнім до ІНФОРМАЦІЯ_3 , для уточнення військово-облікових даних та призову на військову службу під час мобілізації.

Так, надані суду копії рішення Ради оборони області, яке затверджене розпорядженням Івано-Франківською обласною адміністрацією від 05.12.2023 за №514, Розпорядження №11 від 17.11.2023 Коломийської районної військової адміністрації Івано-Франківської області "Про організацію та проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів на території Івано-Франківської області", за змістом яких роботу на території ради, визнано такою, що не в повній мірі відповідає вимогам до органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану та доповідна записка не можуть бути беззаперечними доказами що ОСОБА_1 належним чином не забезпечує проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів, не проводить своєчасне оповіщення військовозобов`язаних і контроль за їх прибутнім до РТЦК та СП, оскільки в цих документах не вказано які саме порушення вчинені позивачем щодо виконання своїх обов`язків визначених Посадовою Інструкцією інспектора з військового обліку та реєстрації місця проживання.

Таким чином, твердження представника позивача про те, що ОСОБА_1 не порушувала посадову інструкцію, та сумлінно виконувала покладені на неї повноваження та функціональні обов`язки щодо організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідачем не спростовано.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з п.1.3, розділу 1 Посадової Інструкції інспектора з військового обліку та реєстрації місця проживання, Інспектор з військового обліку та реєстрації місця проживання підпорядкований селищному голові, підзвітний та підконтрольний військовому комісаріату. Виконує рішення селищної ради та її виконавчого комітету, службові доручення селищного голови, військового комісаріату надані в межах їх повноважень.

Однак, при прийнятті розпорядження №117-к від 15.12.2023 "Про накладення дисциплінарного стягнення", відповідачем не встановлено всіх елементів складу дисциплінарного проступку, не враховано пояснень позивача, не перевірено причин існування щодо порушень зазначених в рішенню Ради оборони області, яке затверджене розпорядженням Івано-Франківською обласною адміністрацією від 05.12.2023 за №514, не відібрані пояснення від інших осіб які відповідають за організацію та проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів.

Накладення дисциплінарного стягнення передбачає обов`язкове з`ясування його наявності та всіх обставин вчинення, ступеня тяжкості та інших обставин які можуть вплинути на прийняття рішення.

Відтак, суд критично оцінює твердження відповідача, зазначене у спірному розпорядженні, про невиконання ОСОБА_1 посадових обов`язків згідно посадової інструкції та розпорядження Коломийської РВА №11 від 17.11.2023.

В частині порушення ОСОБА_1 розпорядження 1 від 17.11.2023 виконавчого комітету Чернелицької сільської ради «Про організацію та проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів на території Чернелицької селищної громади», суд зазначає таке.

У п. 1 вказаного Розпорядження №1 визначено Інспектору з військового обліку та реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , старостам старостинських округів Чернелицької селищної ради: забезпечити проведення заходів з мобілізації відповідно до обсягів призову мобілізаційних людських ресурсів для територіальних громад Коломийського району поданих ІНФОРМАЦІЯ_3 ; встановити обсяги призову військовозобов`язаних в розрізі населених пунктів територіальних громад з визначенням відповідальних осіб, проводити своєчасне оповіщення військовозобов`язаних - і контроль за їх прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних та призову на військову службу під час мобілізації, у триденний строк письмово повідомляти ІНФОРМАЦІЯ_3 про результати оповіщення, виконання військовозобов`язаними вимог законодавства

Відтак, визначені розпорядженням №1 обов`язки покладено на кількох суб`єктів, а саме, інспектора з військового обліку та реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та старостів у шести старостинських округів Чернелицької селищної ради.

Як вбачається з доповідної записки від 07.12.2023, ОСОБА_1 належним чином не забезпечує на виконання розпорядження виконавчого комітету Чернелицької селищної ради №1 дск від 17.11.2023 на території смт. Чернелиця та села Хмелева. Втім, комісією, що складала доповідну записку не заначено, які саме документи ними досліджувались для того щоб дійти висновку про не належне виконання розпорядження. Також відсутні докази про порівняння роботи ОСОБА_1 на території смт. Чернелиця та с.Хмелева відносно обсягів роботи старост на тариторії решти шести старостинських округів Чернелицької селищної ради.

Вищенаведене спростовує доводи відповідача про порушення саме ОСОБА_1 розпорядження 1 від 17.11.2023 виконавчого комітету Чернелицької сільської ради «Про організацію та проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів на території Чернелицької селищної громади».

Стосовно доводів представника позивача про порушення відповідачем приписів в частині не проведення службового розслідування з метою встановлення причин і умов, що сприяли правопорушенню позивача та її ступеня вини, слід наголосити, що накладення дисциплінарного стягнення у виді догани не вимагає обов`язкового проведення службового розслідування, однак прийняття відповідачем оскаржуваного рішення за фактом неналежного виконання позивачем посадових обов`язків без проведення службового розслідування, дає підстави вважати, що відповідач не врахував всіх обставин обговорюваних подій та наявності вини позивача.

Суд зазначає, що в спірному випадку, службове розслідування щодо позивача не проводилось, тобто вчинення дисциплінарного правопорушення відповідачем фактично встановлено не було.

Однак, саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Також, суд вважає за доцільне звернути увагу, що оскаржуване розпорядження містить лише посилання наневиконання посадових обов`язків, без обґрунтованих висновків щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку.

Таким чином, відповідач в оскаржуваному розпорядженні обмежився лише формальними посиланнями на невиконання позивачем своїх посадових обов`язків, не вказавши чітко суть та обставини допущених працівником проступків. Не містить розпорядження даних про час вчинення і час виявлення проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення.

Крім того, суд зауважує, що саме лише посилання в розпорядженні на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного розпорядження.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі №1340/4847/18.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 380/3045/21 від 01 листопада 2022 року.

Тому, відповідач в оскаржуваному розпорядженні повинен був чітко зазначити суть вчиненого позивачем порушення, в чому конкретно виразилося неналежне виконання його посадових обов`язків, а також, які норми чинного законодавства були порушені та обставини, за яких мало місце порушення.

Таким чином, суд вважає, що оскаржуване розпорядження є необґрунтованим та таким, що не містить всіх передбачених закономвідомостей, необхідних для висновку про наявність чи відсутність в діях працівника складу дисциплінарного проступку.

Відтак, підсумовуюче наведене, суд доходить висновку, що розпорядження №117-к від 15.12.2023 "Про накладення дисциплінарного стягнення" є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення коштів, які належали, однак не були виплачені внаслідок накладення дисциплінарного стягнення з розрахунку 1 906,80 грн в місяць, починаючи з грудня 2023 року та закінчуючи місяцем в якому буде прийнято рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.

За змістом пунктів 1, 2постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54 і 57.

Відповідно до пункту 6 Постанови № 268 преміювання сільських, селищних і міських голів, голів районних і районних у містах рад, їх заступників, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.

Натомість підпунктом 1 «в» пункту 2 цієї ж Постанови(з урахуванням пункту 1) керівникам органів місцевого самоврядування надано право у межах затвердженого фонду оплати праці встановлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи.

Цим же підпунктом установлено, що у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується.

Комплексний аналіз указаних положень Постанови № 268 дає підстави для такого висновку.

Керівники сільських рад (сільські голови) наділені повноваженнями установлювати та скасовувати працівнику відповідної ради надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у відповідному розмірі в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».

Так, за змістом уже наведеного підпункту 1 «в» пункту 2 Постанови № 268 надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи скасовується у разі:

1) несвоєчасного виконання завдань;

2) погіршення якості роботи;

3) порушення трудової дисципліни.

Крім того, рішенням 3 сесії Чернелицької селищної ради восьмого скликання №62 від 30.12.2020 затверджено Положення «Про преміювання працівників Чернелицько селищної ради». За змістом п.3.4 Положення, встановлено що, розмір премії кожного працівника визначається в залежності від його особистого внеску в загальні результати діяльності селищної ради

Пунктом 3.8 вказаного Положення визначено, що не підлягають преміюванню повністю або преміюються у зменшеному розміру працівники, які допустили порушення трудової дисципліни та за неналежне виконання службових обов`язків.

Проте, суд вказує, що скасування позивачу надбавки та премії реалізовано разом із притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності, що в свою чергу визнано незаконним та протиправним, а тому, як наслідок, підстави до позбавлення премії позивача у спосіб визначений розпорядженням відсутні, втім розмір є дискреційними повноваженнями селищного голови. Так, відповідно до п. 3.4. Положення розмір премії визначається посадовим особам, службовцям та робітникам, які обслуговують органи місцевого самоврядування розпорядженням селищного голови.

В той же час, суд зазначає, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, у спірних правовідносинах позивач фактично вказує про захист від можливого порушення його прав у майбутньому та не надає суду доказів порушення таких прав при зверненні до суду.

При цьому, суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є саме наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача коштів, які належали, однак не були виплачені внаслідок накладення дисциплінарного стягнення з розрахунку 1 906,80 грн в місяць, починаючи з грудня 2023 року та закінчуючи місяцем в якому прийнято рішення суду є передчасною і такою, що задоволенню не підлягає, оскільки розмір премії повинен бути визначений селищним головою та виплачений у зв`язку із скасуванням розпорядження №117-к від 15.12.2023 "Про накладення дисциплінарного стягнення".

Щодо стягнення з Чернелицької селищної ради моральної шкоди суд зазначає наступне.

Стаття 56 Конституції Українипередбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини 5статті 21 КАС Українивимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Оскільки позивачем вимогу про відшкодування моральної шкоди заявлено разом з вимогами до Чернелицької селищної ради, то такі вимоги розглядаються адміністративним судом.

Поняття моральної шкоди наведене устатті 23 Цивільного кодексу України(далітакожЦК України), в якій зазначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зістаттею 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбаченихстаттею 1174 Цивільного кодексу України, є шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогамзаконуабо договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

З урахуванням наведених норм, суд зазначає, що при вирішенні питання відшкодування моральної шкоди, з`ясуванню підлягають фактичні обставини можливого заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, зокрема, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до роз`яснень, наданих упостанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17.

Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49).

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п. 52).

Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставини справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силустатті 1173 ЦК Українишкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмуєтьсяобов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (частина другастатті 77 КАС України) (п. 57).

Статтею 9 КАС Українивизначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Із зазначеного вбачається, що першочерговим завданням судочинства є захист порушених прав та свобод людини, які визнаються найвищою цінністю. З цією метою сторонам забезпечується рівність та свобода у наданні суду доказів, що підтверджують заявлені ними вимоги.

Поняття доказів наведено устатті 72 КАС України, відповідно до якої доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статей73,74 КАС Українинадані сторонами докази мають відповідати вимогам належності та допустимості, тобто, містити інформацію щодо предмета доказування та бути одержаними в порядку, встановленому законом.

Обов`язок доказування в адміністративному процесі встановленийстаттею 77 КАС України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.

Із врахуванням вищезазначених правових норм, суд зазначає, що у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування її заподіяння покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

З матеріалів справи встановлено, що до позовної заяви представник позивача долучив екокардіографію від 27.01.2024, консультативний висновок кардіолога та Епікриз №418, в яких зазначено діагнози, а саме пневмонія вірус-бактеріальна, та дати звернень - з 17.01.2024 по 25.01.2024 (а.с.21-22),

Однак, жодних доказів того, що саме протиправні дії Чернелицької селищної ради спричинили погіршення стану здоров`я позивача не наведено. Навпаки, даними доказами спростовується пов`язаність хворобливого стану позивача, а саме вірус-бактеріальної пневмонії, з діями чи бездіяльністю Чернелицької селищної ради.

Інших доказів завданих внаслідок дій відповідачів моральної шкоди позивачу у справі немає.

Відтак, зважаючи на те, що представником позивача не доведено обставини, що підтверджують заподіяння ОСОБА_1 душевних страждань, шкоди здоров`ю, чи інших втрат немайнового характеру, з яких суд міг би встановити характер та обсяг моральних страждань позивача, та не доведено причинно-наслідковий зв`язок з предметом позову, суд приходить до переконання про те, що в цій частині заявлених вимог слід відмовити.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Відповідно до вимогстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Щодо здійснення розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3статті 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог.

Відтак, враховуючи, що позивач згідно з квитанцією №N0SGC4691M від 22.02.2024 (а.с.5), підтвердила сплату судового збору на суму 1211,20 грн, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення, на користь позивача з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн, що пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Чернелицької селищної ради №117-к від 15.12.2023 "Про накладення дисциплінарного стягнення".

В задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернелицької селищної ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

відповідач: Чернелицька селищна рада (код ЄДРПОУ 04355601, вул. Незалежності, 19, смт. Чернелиця, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78112).

Суддя Микитин Н.М.