Постанова

від 27.11.2024 по справі 300/1289/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 300/1289/24 пров. № А/857/20415/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, стягнення коштів,

суддя у І інстанціїМикитин Н.М.,

час ухвалення рішенняне зазначено,

місце ухвалення рішенням. Івано-Франківськ,

дата складення повного тексту рішення 19 червня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:

визнати протиправним та скасувати розпорядження Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області (далі Рада) №117-к від 15.12.2023 "Про накладення дисциплінарного стягнення";

стягнути з відповідача кошти, які їй належали, однак не були виплачені внаслідок накладення дисциплінарного стягнення, з розрахунку 1906,80 грн в місяць, починаючи з грудня 2023 року та закінчуючи місяцем, у якому буде прийнято рішення суду;

стягнути з Ради на користь позивачки 5000 грн у якості моральної шкоди, завданої в результаті накладення дисциплінарного стягнення.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №300/1289/24, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вказаний позов було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Ради №117-к від 15.12.2023 "Про накладення дисциплінарного стягнення". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 належним чином не забезпечила проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів на території селищної ради, не проводила своєчасне оповіщення військовозобов`язаних і контроль за їх прибутнім до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних та призову на військову службу під час мобілізації.

При прийнятті оспорюваного розпорядження відповідачем не встановлено всіх елементів складу дисциплінарного проступку, не враховано пояснень позивачки, не перевірено причин існування порушень, зазначених у рішенні Ради оборони Івано-Франківської області, яке затверджене розпорядженням Івано-Франківської обласної адміністрації від 05.12.2023 за №514, не відібрано пояснення від інших осіб, які відповідають за організацію та проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів.

Саме лише посилання у оспорюваному розпорядженні на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також ненаведення обставин вчинення дисциплінарного проступку не є належним обґрунтуванням оскаржуваного розпорядження, яке за таких обставин є протиправним і підлягає скасуванню.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено Радою, яка просила таке скасувати та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.

На обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається на те, що саме на інспектора з військового обліку та реєстрації місця проживання Ради покладено обов`язки щодо проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів на території селищної ради, проведення своєчасного оповіщення військовозобов`язаних і контроль за їх прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних та призову на військову службу під час мобілізації.

На виконання рішення Ради оборони Івано-Франківської області, яке затверджене розпорядженням Івано-Франківської обласної адміністрації від 05.12.2023 за №514, було проведено перевірку організації роботи інспектора з військового обліку та реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , за результатами якої встановлено, що вона самоусунулась від виконання покладених обов`язків щодо проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів на території селищної ради, проведення своєчасного оповіщення військовозобов`язаних і контроль за їх прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних та призову на військову службу під час мобілізації.

Це питання розглядалось на засіданні Коломийської районної військової адміністрації, за результатом якого розпорядженням №11 від 17.11.2023 Коломийської районної військової адміністрації Івано-Франківської області «Про організацію та проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів на території Івано-Франківської області» роботу на території Ради визнано такою, що не у повній мірі відповідає вимогам до органів місцевого самоврядування в умовах воєнного с тану.

Виконавчим комітетом Ради за результатами проведеної перевірки ОСОБА_1 було зобов`язано надати письмові пояснення.

Наполягає на тому, що оспорюване розпорядженням №117-к від 15.12.2023, яким позивачці оголошено догану, є правомірним, а висновки суду першої інстанції при задоволенні позову ОСОБА_1 помилковими.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 підтримала доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечила обґрунтованість апеляційних вимог та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що згідно із своєю посадовою інструкцією вона підзвітна та підконтрольна керівнику районного ІНФОРМАЦІЯ_2 і виконала роботу, покладену на неї посадою інструкцією, у повному обсязі.

Відповідальними за такий напрямок роботи у кожному із старостинських округів, які входять до Чернелицької територіальної громади, є старости цих округів. Призначення відповідальних та надання інформації районному ІНФОРМАЦІЯ_2 відбувалося за підписом селищного голови і незадовільною є робота саме в старостинських округах.

Наполягає на тому, що неодноразово зверталась до голови ОТГ з пропозиціями щодо вжиття заходів ним, як керівником, для виконання заходів з мобілізаціїлюдських ресурсів, однак жодна із пропозицій врахована не була. про що вказала письмово у своєму поясненні від 11.12.2023.

Рішенням Ради оборони Івано-Франківської області, затвердженим розпорядженням Івано-Франківської обласної військової адміністрації від 05.12.2023 № 514, визнано такою, що не у повній мірі відповідає вимогам до органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану саме роботу Чернелицького селищного голови ОСОБА_2 , як керівника. Саме за його розпорядженням призначено відповідальних осіб, щодо яких їй не надавалось повноважень здійснювати контроль за їх роботою.

Твердження апелянта про те, що комісією у складі трьох осіб проводилася перевірка організації її роботи не відповідає дійсності і про проведення такої вона дізналась тільки із відзиву на позовну заяву.

Окрім того, серед осіб, які підписали доповідну записку щодо неї, були особи, які були у списку осіб, що мали прибути ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак уникають цього. Зі змістом цієї записки від 07.12.2023 її ознайомлено не було, і у оспорюваному розпорядженні на таку також немає посилання. Тому вважає, що складання доповідної записки відбулось вже після надходження до Ради матеріалів судової справи.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції на підставі матеріалів справи, ОСОБА_1 з 15.02.2021 перебувала на посаді на посаді інспектора з військового обліку та реєстрації місця проживання Ради, тобто була посадовою особою органу місцевого самоврядування.

Згідно з пунктами 1.1, 1.3 розділу 1 посадової інструкції інспектора з військового обліку та реєстрації місця проживання, затвердженої сільським головою Чернелицької селищної ради 15.02.2021 (далі Посадова інструкція), інспектор з військового обліку та реєстрації місця проживання належить до категорії службовців; підпорядкований селищному голові, підзвітний та підконтрольний військовому комісаріату. Виконує рішення селищної ради та її виконавчого комітету, службові доручення селищного голови, військового комісаріату надані в межах їх повноважень.

Розділом 2 Посадової інструкції визначені, серед іншого, такі повноваження та функціональні обов`язки інспектор з військового обліку та реєстрації місця проживання:

включення до військового обліку військовозобов`язаних та до списків призовників громадян України, які прибули на постійне місце проживання;

знімання з військового обліку військовозобов`язаних та призовників;

виявлення військовозобов`язаних, які проживають на території ради і не перебувають на військовому обліку в органах місцевого самоврядування;

здійснення оповіщення на вимогу військового комісаріату військовозобов`язаних та призовників про їх виклик в ВК і сприяння їхньому вчасному прибуттю за викликом;

надання інформації в ВК щодо змін облікових даних військовозобов`язаних;

здійснення записів у військових квитках військовозобов`язаних, знятих з військовою обліку за досягненням граничного віку, проведення інформаційно-агітаційної роботи щодо військової служби за контрактом;

подання щороку в грудні до ВК списків юнаків, які підлягають приписці до призовної дільниці;

підготовка звернення щодо призовників і військовозобов`язаних, які ухиляються від виконання військового обов`язку до органів Національної поліції для їх розшуку, затримання і доставки;

підтримка постійної взаємодії з військовим комісаріатом з питань строків та способів звірки даних карток первинного обліку військовозобов`язаних і списків призовників з обліковими даними ВК;

здійснення постійного контролю за виконанням правил військового обліку, проведення роз`яснювальної роботи серед населення;

винесення на розгляд виконавчого комітету питання щодо призову громадян до Збройних Сил України та інших питань, що стосуються роботи бюро;

здійснення контролю за оформленням документів військового обліку військово - зобов`язаних та призовників;

здійснення контролю за виконанням вимог та дотриманням обов`язків, встановлених у Положенні про військовий облік у органах місцевого самоврядування.

При цьому у відповідності до пункту 6 Посадової інструкції інспектор з військового обліку та реєстрації місця проживання селищної ради за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, несе цивільну, адміністративну, або дисциплінарну відповідальність згідно з чинним законодавством.

У відповідності до розпорядження Коломийської районної військової адміністрації Івано-Франківської області від 17.11.2023 №11 "Про організацію та проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів на території Коломийського району" міським, селищним, сільським головам вказано, зокрема, забезпечити проведення заходів з мобілізації відповідно до обсягів призову мобілізаційних людських ресурсів для територіальних громад Коломийського району поданих ІНФОРМАЦІЯ_1 встановити обсяги призову військовозобов`язаних в розрізі населених пунктів територіальних громад з визначенням відповідальних осіб.

Згідно з додатком до цього розпорядження Чернелицькій територіальній громаді встановлено обсяг призову мобілізаційних людських ресурсів на період з 17.11.2023 по 16.12.2023 у кількості 10 військовозобов`язаних.

Розпорядження Ради від 17.11.2023 №1 "Про організацію та проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів на території Чернелицької селищної ради" передбачено, зокрема, інспектору з військового обліку та реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , старостам старостинських округів:

забезпечити проведення заходів з мобілізації відповідно до обсягів призову мобілізаційних людських ресурсів для територіальних громад Коломийського району, поданих ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

встановити обсяги призову військовозобов`язаних в розрізі населених пунктів територіальних громад з визначенням відповідальних осіб;

проводити своєчасне оповіщення військовозобов`язаних - і контроль за їх прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних та призову на військову службу під час мобілізації;

у триденний строк письмово повідомляти ІНФОРМАЦІЯ_1 про результати оповіщення, виконання військовозобов`язаними вимог законодавства.

Відповідно до витягу з рішення Ради оборони Івано-Франківської області, затвердженого розпорядженням Івано-Франківської обласної військової адміністрації від 05.12.2023 №514, заслухано звіт Чернелицького селищного голови Івана Скрип`юка та у пункті 3.1. зазначено, що роботу Чернелицького селищного голови щодо виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів", розпорядження Івано-Франківської обласної державної (військової) адміністрації від 15.11.2023 №459 ДСК "Про організацію та проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів на території Івано-Франківської області", рішень Ради оборони Івано-Франківської області від 16.11.2023, 21.11.2023, 28.11.2023 на відповідній території визнано такою, що не у повній мірі відповідає вимогам до органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану.

На виконання рішення Ради оборони Івано-Франківської області від 05.12.2023 за №514 за розпорядженням селищного голови №1дск від 17.11.2023 заступником селищного голови ОСОБА_3 , начальником відділу загальної, організаційної та кадрової роботи селищної ради ОСОБА_4 , інспектором з охорони праці та цивільного захисту населення ОСОБА_5 проведено перевірку організації роботи інспектора з військового обліку та реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , за результатами якої 07.12.2023 складено доповідну записку, відповідно до якої інспектор з військового обліку та реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , яка відповідно до посадової інструкції є відповідальною за виконання розпорядження Ради оборони області Коломийською РДА № 11дск від 17.11.2023 та розпорядження селищного голови №1 дск від 17.11.2023 на території смт. Чернелиця та села Хмелева, належним чином не забезпечує проведення заходів з мобілізації людських ресурсів, не проводить своєчасне оповіщення військовозобов`язаних і контроль за їх прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних та призову на військову службу під час мобілізації. При цьому комісією запропоновано вжити заходів до ОСОБА_1 з метою недопущення виявлених недоліків.

11.12.2023 ОСОБА_1 на ім`я селищного голови ОСОБА_6 , голови Коломийської районної військової адміністрації Глушкова В., начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 було подано письмове пояснення, у якому зазначено, що на виконання вимог посадової інструкції розпорядження Коломийської районної військової адміністрації №11 від 17.11.2023 нею виконано у частині територіальної громади, виходячи із можливостей, наданих головою Ради. Зокрема, проведено нараду зі старостами, звірку даних шляхом обходу дворів на території смт. Чернелиця, однак не завжди вдавалось без працівників поліції та ТЦК потрапити на подвір`я.

Відтак, розпорядженням Ради №117-к від 15.12.2023 "Про накладення дисциплінарного стягнення" за невиконання посадових обов`язків згідно з посадовою інструкцією та розпорядження Коломийської районної військової адміністрації №11 від 17.11.2023 інспектору і військового обліку та реєстрації місця проживання ОСОБА_1 оголошено догану. Підставою накладення дисциплінарного стягнення зазначено її пояснювальну записку від 11.12.2023.

ОСОБА_1 не погодилася із правомірністю вказаного рішення відповідача та звернулася до адміністративного суду з позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

На підставі аналізу матеріалів справи та позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, апеляційний суд дійшов переконання, що на стадії апеляційного перегляду суть публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до перевірки висновку суду першої інстанції про відсутність у відповідача належних підстав для прийняття оспорюваного розпорядження про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх посадових обов`язків.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регламентовано приписами Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування (далі Закон № 2493-III).

У відповідності до статті 19 Закону № 2493-III особливості дисциплінарної відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

За приписами пункту 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2493-ІІІ на органи і посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про державну службу" в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Згідно із частиною 3 статті 7 Закону № 2493-III на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

За приписами статті 147 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Згідно з частиною 1 статті 147-1 КЗпП дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Статтею 148 КЗпП встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

У відповідності до положень статті 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 було затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»(далі Порядок №950).

Пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що він визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону України Про запобігання корупції.

За приписами пункту 2 Порядок №950 відповідно до цього Порядку може бути проведено службове розслідування в разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особою, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, а також недодержання вимог законодавства.

Згідно з пунктом 4 Порядку №950 рішення про проведення службового розслідування приймає орган (посадова особа) (далі - суб`єкт призначення), якому (якій) відповідно до законодавства надано повноваження призначати на посаду та звільняти з посади особу, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, або керівник органу, підприємства, установи, організації, в якому (яких) виявлено порушення (далі - керівник органу).

Як свідчать матеріали справи, службове розслідування щодо можливого неналежного виконання своїх посадових обов`язків ОСОБА_1 не призначалося та не проводилося.

Суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції у тому, що підставою застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків. Для правомірного застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки працівника, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.

Як свідчать матеріали справи, 11.12.2023 ОСОБА_1 на ім`я голови Чернелицької селищної ради Скрип`юка І., голови Коломийської районної військової адміністрації Глушкова В., начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 надала письмові пояснення, у яких зазначило, що на виконання вимог посадової інструкції та розпорядження Коломийської районної військової адміністрації №11 від 17.11.2023 виконала його у частині територіальної громади, виходячи із можливостей, наданих головою Ради. Зокрема, провела нараду зі старостами, звірку даних шляхом обходу дворів на території смт. Чернелиця, однак потрапити на подвір`я не завжди вдавалось без працівників поліції та ТЦК.

У оспорюваному розпорядженні №117-к від 15.12.2023 "Про накладення дисциплінарного стягнення" зазначено, що підставою накладення дисциплінарного стягнення є пояснювальна записка ОСОБА_1 від 11.12.2023

При цьому апеляційний суд не приймає до уваги зміст доповідної записки від 07.12.2023, оскільки така не вказана у якості підстави для прийняття оспорюваного розпорядження відповідача №117-к від 15.12.2023.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд першої інстанції слушно зауважив, що у спірному випадку саме на відповідача покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

На підставі наведених правових норм та встановлених фактичних обставин апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 належним чином не забезпечила проведення заходів з мобілізації людських і транспортних ресурсів на території селищної ради, не проводила своєчасне оповіщення військовозобов`язаних і контроль за їх прибутнім до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних та призову на військову службу під час мобілізації.

Водночас суд першої інстанції в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доречно врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі №1340/4847/18, відповідно до яких саме лише посилання в розпорядженні на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного розпорядження.

Приписами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

На переконання апеляційного суду, встановлені у ході апеляційного розгляду фактичні обставини дають підстави для висновку про те, що оспорюване позивачкою розпорядження відповідача вказаним критеріям не відповідає.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Хоча ця справа стосується податкового спору, на переконання апеляційного суду, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Одночасно апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20.09.2012, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оспорюване ОСОБА_1 розпорядження Ради №117-к від 15.12.2023 "Про накладення дисциплінарного стягнення" є протиправним та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №300/1289/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк