Ухвала

від 19.06.2024 по справі 520/4558/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

19 червня 2024 року № 520/4558/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заічко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на правничу допомогу по адміністративнe справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ» (пров.Подільський, буд.5, м.Харків, індекс 61003, код ЄДРПОУ 45060122) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, 46 м.Харків інд.61057 код ЄДРПОУ 43983495) до Державної податкової служби України (Львівська площа, б. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 по справі № 520/4558/24 задоволено частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ» (пров.Подільський, буд.5, м.Харків, індекс 61003, код ЄДРПОУ 45060122) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, 46 м.Харків інд.61057 код ЄДРПОУ 43983495) до Державної податкової служби України (Львівська площа, б. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 12.12.2023 № 10145400/45060122 про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 28.09.2023 на суму 2027875,20 грн у т. ч. ПДВ 20% 337979,20 грн, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ».

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 15 від 28.09.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ».

Від представника позивача, надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення, наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем на підтвердження витрат з оплати правової допомоги, понесених ним при розгляді справи у суді, подано наступні документи: ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АХ № 1173042, договір від 12.02.2024 № 12/02 про надання правничої допомоги, укладеного; акт прийому-передачі наданих послуг від 01.05.2024 № 1.

Суд дослідивши вказаний акт прийому-передачі наданих послуг від 01.05.2024 № 1, ставиться до нього критично, оскільки в ньому не деталізовано обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу по кожному із видів наданих послуг та відповідно розмір гонорару, який повинен бути сплачений за них.

Крім того, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, платіжного доручення, квитанції тощо.

Також Верховний Суд в додатковій постанові від 08.05.2018 у справі № 810/2823/17 зробив висновок, що надані позивачем первинні документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу повинні:

відповідати вимогам первинного документа встановленим вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, містити посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;

зміст послуг (зазначених в договорі про надання правової допомоги та актах) повинен мати посилання на конкретні дії та/або документи вчинені/складені адвокатом;

платіжний документ має утримувати в собі належне, повне призначення платежу та відмітки банку його проведення відповідно до пунктів 1.22, 2.3, 2.24 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України від 21 січня 2004 № 22.

Також в постанові від 22.05.2018 у справі № 826/8107/16 Верховний Суд прийшов до висновків про те, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Крім того, в постанові від 22.05.2018 у справі № 826/8107/16 Верховний Суд зазначив, що у поданих документах позивачем жодним чином не обґрунтовано заявлену Фахівцем у галузі права та адвокатом вартість послуг з посиланням на первинні документи.

З огляду на запровадження нових правил відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне доведення відображення Фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, - як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Мінлохолів від 16 вересня 2013 року № 481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення", зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 р. за № 1686/24218.

Також Європейській суд з прав людини прийшов до висновків про те, що у випадку якщо підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), № 31107/96).

Суд зазначає, що до заяви про ухвалення додатково рішення відповідачем не було надано документу про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ» правничої допомоги адвокату у сумі 15 000,0 грн та гонорару успіху в розмірі 3 000,0 гривень.

У відповідних рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Баришевський проти України» від 26.02.2015, заява № 71660/11 (п.95), «Гімайдуліна та інші проти України від 10.12.2009 року ( п.п.34-36), «Двойних проти України» від 12.10.2006 року, заява 72277/01 (п.80), «Меріт проти України» від 30.03.2004 року (п.88), Суд зазначив, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Таким чином суд, враховуючи, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження факту сплати вказаної сими, дійшов висновку, що вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн та гонорару успіху в розмірі 3 000,0 грн, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись положеннями ст. ст. 132, 241-243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на правничу допомогу по адміністративнe справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ» (пров.Подільський, буд.5, м.Харків, індекс 61003, код ЄДРПОУ 45060122) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) до Державної податкової служби України (Львівська площа, б. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після підписання, проте, може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.