Ухвала

від 04.11.2024 по справі 520/4558/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 520/4558/24

адміністративне провадження № К/990/39972/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №520/4558/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державна податкова служба України, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 12 грудня 2023 року № 10145400/45060122 про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 28 вересня 2023 року на суму 2 027 875,20 грн у т. ч. ПДВ 20% - 337 979,20 грн (реєстраційний № 9267235001);

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати подану ТОВ «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ» в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 15 від 28 вересня 2023 року;

- стягнути з відповідачів витрати пов`язані з наданням професійної правової допомоги.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 12 грудня 2023 року №10145400/45060122 про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 28 вересня 2023 року на суму 2 027 875,20 грн у т. ч. ПДВ 20% 337 979,20 грн, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ». Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 15 від 28. Вересня 2023 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ». У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

01 травня 2024 року на адресу Харківського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, які пов`язані з понесеними позивачем витратами на отримання послуг з професійної правничої допомоги у сумі 15 000 грн, а також 3 000,00 гонорару успіху.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на правничу допомогу відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ» задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року скасовано, прийнято нову постанову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ» про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ» «ЄВРОШЛЯХ» витрати на професійну правничу допомогу понесені у суді першої інстанції у розмірі 2 000 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ» «ЄВРОШЛЯХ» витрати на професійну правничу допомогу понесені у суді першої інстанції у розмірі 2 000 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ» «ЄВРОШЛЯХ» витрати на професійну правничу допомогу понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 1 000 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ» «ЄВРОШЛЯХ» витрати на професійну правничу допомогу понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 1 000 грн.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області вже зверталося до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2024 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

19 жовтня 2024 року до Верховного Суду надійшла вдруге подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №520/4558/24.

Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що скаржник повторно не навів належних підстав касаційного оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Верховний Суд вже звертав увагу скаржника на те, що відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, на момент звернення до суду касаційної інстанції, скаржник повинен зазначити конкретний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, визначену частиною четвертою статті 328 КАС України та навести відповідне обґрунтування зазначених підстав.

Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що у скарзі не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку.

Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з постановою суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Змістовно обґрунтування касаційної скарги не змінилося.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №520/4558/24 повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов