Рішення

від 19.06.2024 по справі 560/6822/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/6822/24

РІШЕННЯ

іменем України

19 червня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" до Хмельницької митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07.11.2023 року UA400000/2023/000281/2, яке винесене Хмельницькою митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.11.2023 UA400030/2023/000122, яка винесена Хмельницькою митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що твердження митного органу, зазначені в рішенні про коригування митної вартості товарів та картці відмови в митному оформленні товарів повністю не відповідають фактичним обставинам справи, не надають права митному органу застосувати другорядний метод митного оформлення - за ціною ідентичного товару та не відповідають вимогам Митного кодексу України.

Ухвалою від 08.05.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що під час митного оформлення митним органом було встановлено, що засновником підприємства отримувача товару - ПрАТ "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" є ТОВ "Славута Холдінг", яке в свою чергу засноване швейцарською корпорацією «Геберіт Холдінг», яке входить до групи компаній Геберіт. Отже, експортер, контрагент, виробник та Імпортер товару пов`язані між собою в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, що в свою чергу, може мати вплив на заявлену декларантом митну вартість товарів. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митною декларацією від 07.11.2023 № 23UA400030004212U7 у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» товару №1 - «арт.115.107.21.1 - Змивна клавіша (кнопка) Geberit DeltaOl. для подвійного змиву - 672 шт. матеріал: пластик; колір: глянцевий хром; Виробник: "Geberit International AG" Швейцарія. Торгова марка: "Geberit"» (далі - товар), оскільки заявлена ціна товару - 10,07 Євро/шт. не відповідає наявній у митного органу інформації про ціну подібних товарів (з тим же артикулом) 17,85 євро/шт, митне оформлення якого здійснювалось на іншій митниці.

В результаті опрацювання документів, поданих згідно ч.2 та ч.З ст. 53 МКУ виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, а саме:

- документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять всіх відомостей, щодо числового значення складових митної вартості товару, визначених частиною 10 статті 58 МКУ в тому числі комісійної (брокерської) винагороди, витрат на навантаження, витрат на транспортування з Швейцарії до Німеччини, що також підтверджується розрахунком ціни та страхування вантажу, передбаченого договором перевезення;

- пунктом 1.2 контракту від 01.04.2022 №104 передбачені специфікації до контракту, які декларантом під час митного оформлення не надавалися.

Позивач у позовній заяві зазначає, «що положення п.1.2 контракту не відносяться до числових значень складових митної вартості, бо регламентують тільки процедуру внесення змін в документи.». Митниця не погоджується зі таким ствердженням, оскільки даним пунктом визначено внесення змін до специфікацій, які як до митного оформлення, а також і після його здійснення, митному органу не надавались. А неподання даного документа, що передбачене частиною 5 статті 54 МКУ, нівелює право митного органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- в частині націнки, зазначеної в листі відправника від 22.05.2023 б/н та калькуляції собівартості від 16.10.2023 №115.107.21.1 Зокрема в листі відправника зазначена націнка 2,3 та 3,25%, тоді як в калькуляції собівартості націнка 17,10 %;

- до митного оформлення не заявлено експедиційні витрати, визначені рахунком- фактурою на оплату за перевезення №558 від 03.11.2023.

Відповідно до документів, що містять відомості про вартість перевезення, транспортні витрати з місця відвантаження (Pfullendorf, Німеччина) до кордону України (м/п Шегині), як такі, що відповідно до статті 58 МКУ включаються до митної вартості товару, становлять 70,64 грн/км (протяжність маршруту Pfullendorf, Німеччина - м/п Шегині складає 1359 км, вартість відповідно до рахунку на перевезення - 96000,00 грн.) та від місця перетину митного кордону України (м/п Шегині) до м. Славута, як такі що відповідно до цієї ж статті не мають додаватись, становлять 77,09 грн/км (протяжність маршруту м/п Шегині - м. Славута, Хмельницька область складає 362 км, вартість відповідно до рахунку на перевезення - 27906,00 грн.).

Таким чином, витрати на транспортування до митного кордону України нижчі, ніж витрати на транспортування після ввезення, що ставить під сумнів достовірність включення складових митної вартості товарів таких як транспортування тощо.

Виходячи з усіх вищевикладених обставин, у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару у відповідності до статті VII ГАТТ, що є підставою вважати подані до митного оформлення документи, як такі які не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару.

Оскільки декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, у відповідності до положень частини 6 статті 54 МКУ, Хмельницькою митницею винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується. Зазначає, що митний орган при винесенні рішення про коригування митної вартості товарів від 07.11.2023 року UA400000/2023/000281/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.11.2023UA400030/2023/000122 припустився наступних порушень: 1) не надав письмових обґрунтувань наявності впливу пов`язаності осіб до винесення спірного рішення, а тому повинно бути застосоване положення частини 14 статті 58 МК України, а саме: «у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів»; 2) поклав «зауваження», які або взагалі відсутні, або не мають відношення до числових значень складових митної вартості товарів; 3) перейшов до іншого методу митного оформлення керуючись тільки інформацією, яка міститься в інформаційних базах Митного органу; 4) не врахував принцип, закріплений у статті у статті 49 Митного кодексу України, який полягає в тому, що враховується ціна, яка сплачена або підлягає сплаті за товари. Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача подала до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначає, що в повідомленні митного органу 07.11.2023 (о 13:51), серед іншого зазначено, що в митного органу є підстави вважати, що пов`язаність продавця і покупця вплинула на ціну товару, а також запропоновано надати такі додаткові документи на товари.

У відповідь декларантом надано документи, які не усувають розбіжності та не підтверджують включення складових митної вартості товару та повідомлено про неможливість подання інших додаткових документів. Також декларант не використав своє право надання відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця та покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

01 квітня 2022 року між приватним акціонерним товариством «ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН» (надалі - позивач/Покупець) та Geberit Produktions GmbH (надалі - Продавець) було укладено договір поставки №104 (надалі - Договір/Контракт), предметом якого була поставка позивачу товару (надалі - Товар), зазначеного в комерційних рахунках (та/або інвойсах) (п. 1.1. Контракту) та на підставі окремих замовлень Покупця (п. 4.1. Контракту).

На виконання Контракту на адресу Покупця у листопаді 2023 року було направлено наступний Товар:

- відповідно до інвойсу №4300443996 від 03.11.2023, сформованого на підставі замовлення Покупця № БФ000002514 від 29.08.2023 року Покупцю був направлений Товар: змивна клавіша Geberit Delta 01 для подвійного змиву (артикул 115.1Q7.21.1) за ціною 10.07 евро за одиницю (672 штуки), надалі - Товар 1, інсталяція з бачком прихованого монтажу Duofix-Basic, (артикул 895.125.00.0) за ціною 59,60 евро за одиницю (672 штуки) - Товар 2.

З метою митного оформлення Товару 1 за Замовленнями Покупця № БФ000002514 від 29.08.2023, позивачем була заповнена та подана до Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (далі - Хмельницька митниця/Митний орган) митна декларація 23UA400030004212U7 від 07.11.2023, в якій, Товар був задекларований у митний режим «імпорт».

При проведенні процедур митного оформлення Хмельницька митниця винесла рішення, про коригування митної вартості товарів від 07.11.2023 року №ПА400000/2023/000281/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.11.2023 UA400030/2023/000122 у відношенні Товару 1, а саме змивної клавіші Geberit Delta 01 для подвійного змиву (артикул 115.107.21.1) збільшивши вартість за одиницю до 17,85 євро/шт.

В рішенні про коригування зазначено наступне:

"Документи, подані згідно ч. 2, ч. З та ч.4 cm. 53 МКУ містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості:

- документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять всіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товару, визначених частиною 10 статті 58 МК України, числових значень митної вартості, в тому числі: комісійної (брокерської) винагороди, витрат на навантаження, витрат на транспортування зі Швейцарії до Німеччини, що також підтверджується розрахунком ціни та страхування вантажу, передбаченого договором перевезення. Також до митної вартості не додано комісійну винагороду експедитора, визначену рахунком на перевезення, оскільки експедиційні послуги надаються на протязі всього маршруту перевезення.

Також відповідно до документів, що містять відомості про вартість перевезення транспортні витрати місця відвантаження до кордону України як такі, що відповідно до статті 58 МКУ включаються до митної вартості товару, становлять 71,45 грн/км та від місця перетину кордону України до м. Славута, які такі що відповідно до цієї ж статті не мають додаватись, становлять 76,45 грн/км. Таким чином, витрати на транспортування до митного кордону нижчі, ніж витрати на транспортування після ввезення, що ставить під сумнів достовірність включення складових митної вартості товарів таких як транспортування тощо.

У митного органу наявні обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, оскільки митні оформлення ідентичних артикулів, що поставляються згідно контракту, укладеного з виробником товару здійснюються зі ціною 17,85 євро/шт. При цьому, товари, що переміщуються згідно даної МД згідно посередницького контракту за рівнем ціни 10,07 євро/шт.".

Також Митний орган зазначив, "що з огляду на вищевикладене, відповідно до ч.3 та ч. 4 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно надати такі додаткові документи на товари:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені експертними організаціями;

7) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) на території України;

8) довідкову інформацію щодо вартості у країні - експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.".

У відповідь позивачем були надані пояснення №1409/01-18 від 07.11.2023 та додана копія платіжної інструкції №193 від 10.10.2023 по оплаті ідентичного товару.

В подальшому позивач скористався процедурою випуску у вільний обіг товару, передбаченою ч. 7 статті 55 МК України, оформивши митну декларацію 23UA400030004220U3 від 08.11.2023

Вважаючи рішення, прийняті відповідачем, протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 - 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частинами 1 - 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має, зокрема, містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №826/11710/17.

Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товару, зважаючи на таке.

Щодо доводів відповідача про те, що пунктом 1.2 контракту від 01.04.2022 №104 передбачені специфікації до контракту, які до митного оформлення не надаються, суд вважає їх безпідставними. Згідно з пунктом 1.2 контракту «Сторони домовились, що погоджені та підписані специфікації можуть бути змінені тільки шляхом письмової згоди Сторін». Тобто, положення пункту 1.2 контракту не відносяться до числових значень складових митної вартості, а регламентують тільки процедуру внесення змін в документи. Числові значення складових митної вартості зазначаються в комерційних рахунках (та/або інвойсах) (пункт 1.1 контракту) та на підставі окремих замовлень покупця (пункт 4.1 контракту). При цьому, відповідачу для митного оформлення були надані інвойс №4300443996 від 03.11.2023 та замовлення покупця №БФ000002514 від 29.08.2023.

Митний орган вказує, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість товару №1 - «арт.115.107.21.1 - Змивна клавіша (кнопка) Geberit DeltaOl. для подвійного змиву - 672 шт. матеріал: пластик; колір: глянцевий хром; Виробник: "Geberit International AG" Швейцарія. Торгова марка: "Geberit"» (далі - товар), оскільки заявлена ціна товару - 10,07 Євро/шт. не відповідає наявній у митного органу інформації про ціну подібних товарів (з тим же артикулом) 17,85 євро/шт, митне оформлення якого здійснювалось на іншій митниці.

Щодо таких доводів суд зазначає, що відповідно до частини 12 статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Такий правовий підхід застосовується Верховним Судом в постанові від 13.03.2018 у справі №804/5688/16.

Приписами частини 13 статті 58 МК України визначено, що за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Згідно з частиною 14 статті 58 МК України у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

З матеріалів справи слідує, що таке письмове обґрунтування митним органом декларанту не надавалось, натомість заповнення митним органом графи 33 рішення про коригування митної вартості, не є заміною або тотожністю таких пояснень.

Положеннями МК України не передбачено можливість відступу від основного методу визначення митної вартості лише за обставин того, що митна вартість імпортованого товару є нижчою за ціни іншого подібного товару.

Суд зазначає, що наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 815/6833/17.

Крім цього, Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Також, за сталою практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 зазначив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Стосовно тверджень відповідача, що документи, подані до митного оформлення, не містять визначних частиною 10 статті 58 МК України числових значень складових митної вартості, зокрема: вартість навантаження, витрат на страхування; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, суд зазначає таке.

З матеріалів справи суд встановив, що позивач отримує товар згідно договору поставки № 104 від 01.04.2022 року, який надавався для митного оформлення та який в не є посередницьким договором, а тому не може передбачати комісійну винагороду посередника.

Крім того, при митному оформленні позивач для договору поставки №104 від 01.04.2022 року використав кодування 4100 (розшифрування в митній декларації до графи 44). Продавцем товару виступає компанія Geberit Produktions GmbH, яка є продавцем товару згідно вищезазначеного контракту та яка зазначена в розшифруванні до графи 2 Митної декларації.

Згідно Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» під кодом 4100 зазначається:

"Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів".

Тобто, вищезазначене кодування зазначається саме тоді, коли застосовується договір купівлі-продажу товарів та не має місця застосування посередницьких договорів.

Таким чином, твердження відповідача, про необхідність підтверджувати взаємовідносини саме з виробником товару не відповідають вимогам законодавства.

Згідно договору поставки №104 від 01.04.2022 року, компанія Geberit Produktions GmbH є саме, продавцем (власником) товару, що постачається позивачу, а тому саме цей договір доданий для митного оформлення та всі витрати Продавця вже включені в ціну товару згідно ,умов поставки FCA Пфуллендорф Німеччина" (Incoterms 2020), а розрахунок ціни №115.107.21.1 до інвойсу №4300443996 від 03.11.2023 складений саме продавцем товару Geberit Produktions GmbH.

Щодо витрат на навантаження слід звернути увагу, що згідно умов договору поставки від 01.04.2022 №104 (пункт- 4.1.) зазначена умова поставки FCA - Пфуллендорф Німеччина (Інкотермс 2020).

Згідно умов FCA (Інкотермс 2020) поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий Покупцем, якщо названі місцем є площі продавця.

Тобто витрати на навантаження відносяться на рахунок Продавця та включаються в ціну товару, який поставляється на умовах FCA (Інкотермс 2020).

Щодо підтвердження витрат на транспортування від Швейцарії до Німеччини, суд зазначає, що згідно умов договору поставки від 01.04.2022 №104 (пункт 4.1.) зазначена умова поставки FCA - Пфуллендорф Німеччина (Інкотермс 2020).

Таким чином, вимоги Митного органу надати підтвердження транспортування від Швейцарії до Німеччини не відповідають вищенаведеним умовам поставки, в яких чітко зазначено місце поставки - Пфуллендорф (Німеччина).

Стосовно витрат на страхування слід зазначити, що договором перевезення № 09/10/23 від 09.10.2023, укладеного між Позивачем та ПП «ЛУГУКРТРАНС», заявкою на перевезення №2710 від 27.10.2023, як і розрахунком ціни - не передбачено обов`язку по страхування вантажу. Таке страхування проводиться тільки за вимогою Клієнта, яке не направлялось перевізнику. Також страхування не передбачено і договором поставки №104; від 01.04.2022 року. Факт відсутності страхування також підтверджується Рахунком №592 від 07.11.2023, в якому чітко зазначено, що страхування вантажу не проводилось.

Стосовно не додавання до митної вартості комісійної винагороди експедитора, визначеної рахунком на перевезення, суд звертає увагу, що в рахунку на перевезення відсутні послуги експедитора, тобто такі послуги не надавались, а тому до митної вартості не може додаватись вартість послуг, які не надавались позивачу.

Щодо зауважень митного органу про те, що витрати на транспортування до митного кордону нижчі, ніж витрати на транспортування після ввезення, суд зазначає, що таке твердженя є оціночним та стосується питання ціонутворення, а не складових митної вартості товарів.

Аналізуючи зміст наданих позивачем при митному оформленні документів, суд дійшов висновку, що вони були достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи викладене, суд констатує, що відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах таких розбіжностей, які б давали митному органу право коригувати задекларовану митну вартість із застосуванням другорядного методу.

За наслідками розгляду справи суд дійшов переконання в тому, що зауваження митного органу по своїй суті носять формальний характер та окремо або в сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування митної вартості товару.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

З огляду на викладене суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 07.11.2023 року UA400000/2023/000281/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.11.2023 UA400030/2023/000122, є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, пункт 110), адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України у разі задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 6056 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 07.11.2023 року UA400000/2023/000281/2, винесене Хмельницькою митницею.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.11.2023 UA400030/2023/000122, яка винесена Хмельницькою митницею.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" судові витрати в розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне акціонерне товариство "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" (вул. Козацька, 136,м. Славута,Хмельницька обл., Шепетівський р-н,30000 , код ЄДРПОУ - 32285199) Відповідач:Хмельницька митниця (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя В.К. Блонський