Постанова

від 18.06.2024 по справі 1340/3917/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 1340/3917/18 пров. № А/857/8548/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Шевчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.02.2024р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення щодо збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість (суддя суду І інстанції: Кисильова О.Й. , час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 11 год. 13 хв. 29.02.2024р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 08.03.2024р.),-

В С Т А Н О В И В:

29.08.2018р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» (надалі - позивач, платник податків, ТзОВ «НВП «Гетьман») звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати прийняте Офісом великих платників податків ДФС, правонаступником якого є Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (надалі - відповідач, податковий орган, ЗХ МУ ДПС ВПП), податкове повідомлення-рішення № 0007104816 від 15.08.2018р. про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість /ПДВ/ на загальну суму 42555237 грн. 30 коп., у тому числі за основним платежем - 28370158 грн. 20 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14185079 грн. 10 коп. (Т.1, а.с.4-8).

Справа розглядалася судами різних інстанцій неодноразово.

Зокрема, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.02.2019р., залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019р., позов задоволений; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0007104816 від 15.08.2018р. (Т.3, а.с.67-70, 131-139).

Згідно постанови Верховного Суду від 07.12.2020р. скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.02.2019р. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019р.; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (Т.3, а.с.261-278).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2021р., залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2022р., заявлений позов задоволено (Т.5, а.с.16-37, 69-87).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 23.03.2023р. скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2021р. та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2022р. у справі № 1340/3917/18 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0007104816 від 15.08.2018р. в частині грошового зобов`язання за платежем ПДВ - 3349999 грн. 99 коп. та за штрафними санкціями - 1675000 грн., всього - 5024999 грн. 99 коп.; справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду залишені без змін (Т.5, а.с.125-141).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ТзОВ «НВП «Гетьман», який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити в розглядуваній частині (Т.6, а.с.135-138).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податкового кредиту для визначення об`єкта оподаткування ПДВ, мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Стосовно господарських операцій з ТзОВ «Рефул Ресурс» і ТзОВ «Мега Старт» наголошує, що зазначені господарські операції підтверджені належними первинними документами, позивачем здійснено авансування замовленого у цих постачальників товару, а постачальниками оформлені податкові накладні. Також контрагентами укладені додаткові угоди, якими продовжено строк поставки до 15.12.2017р., а строк дії договору пролонговано до 01.03.2018р. або повного виконання договірними сторонами своїх зобов`язань.

Також на підставі протоколів загальних зборів учасників ТзОВ «НВП «Гетьман» право вимоги до зазначених контрагентів перейшло до правонаступника (в результаті проведення реорганізації шляхом виділу) ТзОВ «Гетьман-Дистрибюшин»; вказана подія мала місце до закінчення строку дії договорів поставок.

Відповідач не надав під час судового розгляду належних і достатніх доказів того, що позивачу було відомо або повинно бути відомо про майбутнє можливе невиконання контрагентами умов договорів поставок, через що не проявлено належної обачності при виборі контрагентів. Доказів наявності фактів взаємозалежності або узгодженості дій позивача та його контрагентів, а також застосування платником податків схеми розрахунків, яка свідчить про повернення грошових коштів платнику або особам, які мають до нього відношення, відповідач не надав.

Окрім цього, на момент існування господарських відносин і на час проведення спірної перевірки судових рішень про визнання вказаних контрагентів банкрутами, щодо відкриття ліквідаційних процедур не було, що свідчить про безпідставність покликань суду на вказані обставини.

Представлені документи щодо наявності кримінальних проваджень стосовно керівників ТзОВ «Рефул Ресурс» і ТзОВ «Мега Старт» не стосуються самого позивача, а тому встановлені ними обставини згідно вимог ст.78 КАС України не мають преюдиційного значення під час розгляду цієї справи.

Також порушення певними суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання вимог податкового законодавства, із врахуванням принципу індивідуальної відповідальності платника податків, не може ставитися у вину позивача та впливати на реальність господарських операцій між позивачем та його безпосередніми контрагентами.

Відповідач ЗХ МУ ДПС ВПП скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.6, а.с.163-169).

18.06.2024р. на адресу апеляційного суду надійшли клопотання сторін про відкладення розгляду справи, а саме:

представника позивача адвоката Мушинського Т.Б. - через тимчасову непрацездатність (Т.6, а.с.190-191);

представника позивача адвоката Мельничука В.А. - через виникнення непередбачуваних обставин сімейного характеру (Т.6, а.с.192);

представника податкового органу - через перебування відповідального за супроводження справи працівника на лікарняному для догляду за хворою дитиною (Т.6, а.с.193-198).

Колегія суддів вирішила залишити вказані клопотання без задоволення, оскільки належних доказів дійсної неможливості забезпечення явки представників до суду сторони не представили. Сторони, що є юридичними особами, не були позбавлені можливості забезпечити явку до суду уповноважених представників, при цьому наведені причини не можна вважати поважними.

Водночас, розгляд справи первинно був призначений на 04.06.2024р. та був відкладений за клопотаннями представників сторін; учасники справи були завчасно повідомлені про час та місце розгляду справи (05.06.2024р. - Т.6, а.с.187-189), що забезпечувало можливість забезпечити явку до суду уповноважених представників.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

Будь-яких нових доказів або обставин по справі сторонами не наведено, клопотань про їх витребування/долучення тощо останніми не заявлено.

Додатково колегія суддів враховує, що відповідно до ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки суду, а й учасників справи.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров`я, оскільки вони пов`язані з форс-мажорними обставинами.

Отже, у зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Розглядуваний спір стосується частини заявлених позивачем вимог, а саме: збільшення платнику податків грошового зобов`язання з ПДВ на суму 3349999 грн. 99 коп. за наслідками встановлення під час перевірки безпідставного включення ТзОВ «НВП «Гетьман» до складу податкового кредиту ПДВ по операціям з контрагентами ТзОВ «Рефул Ресурс» та ТзОВ «Мега Старт».

Як встановлено під час судового розгляду, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу /ПК/ України та наказу Офісу ВПП ДФС № 119 від 14.06.2018р. податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «НВП «Гетьман» з питань господарських відносин з ТзОВ «Марселл» за вересень-жовтень 2017 року, з ТзОВ «Рефул Ресурс» за серпень 2016 року та з ТзОВ «Мега Стар» за серпень 2016 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів, робіт (послуг) або подальшої реалізації цих товарів, робіт (послуг) від вищевказаних контрагентів, та з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства.

За результатами перевірки складений Акт № 116/28-10-48-17/31804036 від 03.08.2018р.

Згідно висновків проведеної перевірки позивачем не дотримано вимог п.185.1 ст.185, пп.«а» п.198.1, п.п.198.2, 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, внаслідок включення до сум податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 28370158 грн. 20 коп. за податковими накладними, виписаними ТзОВ «Марселл», ТзОВ «Рефул Ресурс» та ТзОВ «Мега Старт», що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ на таку ж суму, в тому числі: за серпень 2016 року - 3349999 грн. 99 коп., за листопад 2017 року - 7024276 грн. 70 коп., за грудень 2017 року - 8289303 грн. 08 коп., за січень 2018 року - 1353737 грн. 20 коп., за квітень 2018 року - 6001599 грн. 31 коп., за травень 2018 року - в сумі 2351241 грн. 92 коп.

На підставі висновків Акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0007104816 від 15.08.2018р. про збільшення ТзОВ «НВП «Гетьман» грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 42555237 грн. 30 коп., у тому числі за основним платежем - 28370158 грн. 20 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14185079 грн. 10 коп.

Предметом доказування у розглядуваній справі є дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету, чи мали операції із придбання товарів та послуг реальний характер, яким чином придбавалися товари і надавалися послуги, а також дійсна можливість здійснення таких операцій.

При цьому, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

* неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

* відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

* облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

* здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

* відсутність первинних документів обліку.

Вирішуючи цей спір, апеляційний суд враховує висновки суду касаційної інстанції та розглядає справу в межах позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення № 0007104816 від 15.08.2018р. в частині збільшення ТзОВ «НВП «Гетьман» грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 5024999 грн. 99 коп., у тому числі за основним платежем - 3349999 грн. 99 коп., за штрафними санкціями - 1675000 грн.

Збільшення позивачу грошового зобов`язання з ПДВ на суму 3349999 грн. 99 коп. обумовлено встановленням під час проведення перевірки безпідставного включення ТзОВ «НВП «Гетьман» до складу податкового кредиту ПДВ по операціям з контрагентами ТзОВ «Рефул Ресурс» та ТзОВ «Мега Старт».

Під час судового розгляду з`ясовано, що 15.08.2016р. між ТзОВ «Рефул Ресурс» (постачальник) та ТзОВ «НВП «Гетьман» (покупець) було укладено договір поставки № 15-08/16 (надалі - договір № 15-08/16) за умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець - прийняти і оплатити товар - яблука українського походження, врожаю 2016 року.

Номенклатура, кількість і ціна товару, який має бути поставлений, визначається в додатках до цього договору та/або видаткових накладних на поставку відповідної партії товару.

Строк поставки товару - до 15.12.2016р.

Товар може поставлятись окремими партіями, але повний його обсяг має бути поставлений до вказаної дати. Датою поставки вважається дата підписання сторонами видаткової накладної. Оплата товару здійснюється покупцем у грошовій формі шляхом поетапного авансування замовленого товару наступним чином: до 10.09.2016р. покупець зобов`язаний здійснити часткову попередню оплату за замовлений товар в розмірі 11000000 грн, а всі наступні авансові платежі, їх розмір і строк сплати будуть узгоджуватись сторонами у додатках до договору.

На виконання умов договору № 15-08/16 ТзОВ «НВП «Гетьман» здійснило авансові платежі на загальну суму 11000000 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень: № 1995 від 26.08.2016р., № 1992 від 25.08.2016р., № 1987 від 25.08.2016р., № 1982 від 23.08.2016р., № 1976 від 23.08.2016р., № 1974 від 22.08.2016р., № 1970 від 22.08.2016р., № 1965 від 19.08.2016р., № 1961 від 19.08.2016р., № 1955 від 18.08.2016р., № 1952 від 18.08.2016р.

У свою чергу, контрагент ТзОВ «Рефул Ресурс» виписав податкові накладні на загальну суму 11000000 грн., а саме: № 388 від 18.08.2016р., № 441 від 19.08.2016р., № 492 від 22.08.2016р., № 548 від 23.08.2016р., № 659 від 25.08.2016р., № 692 від 26.08.2016р., а також здійснив відповідні розрахунки коригування вартісних показників до вказаних податкових накладних.

ТзОВ «НВП «Гетьман» включило зазначені суми до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів за першою подією на підставі п.198.2 ст.198 ПК України.

30.12.2016р. між ТзОВ «Рефул Ресурс» та ТзОВ «НВП «Гетьман» укладено додаткову угоду до договору № 15-08/16, за умовами якої поставка товару за домовленістю сторін продовжена до 15.12.2017р., а строк дії договору встановлений до 01.03.2018р. або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

22.08.2016р. між ТзОВ «Мега Старт» (постачальник) та ТзОВ «НВП «Гетьман» (покупець) було укладено договір поставки № 22-08/16 від 22.08.2016р. (надалі - договір № 22-08/16), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець - прийняти і оплатити товар - яблука українського походження, врожаю 2016 року.

Номенклатура, кількість і ціна товару, який має бути поставлений, визначається в додатках до такого договору та/або видаткових накладних на поставку відповідної партії товару.

Строк поставки товару - до 30.12.2016р. Товар може поставлятись окремими партіями, але повний його обсяг має бути поставлений до вказаної дати. Датою поставки вважається дата підписання сторонами видаткової накладної. Оплата товару здійснюється покупцем у грошовій формі шляхом поетапного авансування замовленого товару наступним чином: до 15.09.2016р. покупець зобов`язаний здійснити часткову попередню оплату за замовлений товар в розмірі 11000000 грн., а всі наступні авансові платежі, їх розмір і строк сплати будуть узгоджуватись сторонами у додатках до договору.

На виконання умов договору № 22-08/16 ТзОВ «НВП «Гетьман» провело авансові платежі на загальну суму 9100000 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 2020 від 30.08.2016р., № 2008 від 30.08.2016р., № 2007 від 29.08.2016р., № 2002 від 26.08.2016р.

В свою чергу, ТзОВ «Мега Старт» виписало податкові накладні на загальну суму 9100000 грн., а саме: № 600 від 26.08.2016р., № 710 від 29.08.2016р., № 760 від 30.08.2016р.

ТзОВ «НВП «Гетьман» включило зазначені суми до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів за першою подією на підставі п.198.2 ст.198 ПК України.

22.08.2016р. ТзОВ «Мега Старт» та ТзОВ «НВП «Гетьман» уклали додаткову угоду до договору № 22-08/16, за умовами якої поставка товару за домовленістю сторін була продовжена до 15.12.2017р., а строк дії договору пролонгований до 01.03.2018р. або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

15.02.2018р. на підставі протоколів загальних зборів учасників ТзОВ «НВП «Гетьман» № 1502/2018-1, № 1502/2018-1 та Розподільчого балансу, затвердженого учасниками товариства, право вимоги до ТзОВ «Рефул Ресурс» і ТзОВ «Мега Старт» перейшло до правонаступника ТзОВ «Гетьман-Дистрибюшин», утвореного в результаті проведення реорганізації шляхом виділу.

Позиція апелянта ТзОВ «НВП «Гетьман» ґрунтується на тому, що строк поставки товару - яблук врожаю 2016 року за договорами поставки, які укладені з контрагентами ТзОВ «Рефул Ресурс» та ТзОВ «Мега Старт» був продовжений додатковими угодами до 15.12.2017р., а строк договору - до 01.03.2018р.. Внаслідок прийняття ТзОВ «НВП «Гетьман» 15.02.2018р. рішення про реорганізацію, право вимоги покупця за вказаними договорами поставок перейшло до правонаступника - ТзОВ «Гетьман-Дистрибюшин», через що станом на 01.03.2018р. позивач втратив право вимоги до цих суб`єктів господарювання.

Відтак, фактичне неотримання позивачем товару та невчинення дій щодо повернення коштів, на переконання позивача, не може свідчити про нереальність господарських операцій.

Разом з тим, такі твердження апелянта суперечить вимогам діючого податкового законодавства та не відповідають дійсним обставинам справи, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 зазначеного Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Із змісту підпункту «а» п.198.1 ст.198 ПК України слідує, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України № 996-XIV від 16.07.1999р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Стаття 1 Закону №996-XIV дає визначення термінам:

господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з вимог наведених норм, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

В свою чергу, необхідними умовами для віднесення сплачених у ціні товару/послуг сум ПДВ до податкового кредиту є факт отримання товару/послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, та наявність зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкової накладної.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в ст.4 Законом України № 996-XIV від 16.07.1999р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так само характеризує і податковий облік.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Усталені підходи Верховного Суду щодо розподілу обов`язків доказування у цій категорії спорів та врахування судами усіх обставин при оцінці аргументів сторін є наступними.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій суб`єкт господарювання повинен представити відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне здійснення господарських операцій щодо придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податків договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Таким чином, господарські операції для визначення формування податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційного з`ясування обставин справи в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору ст.74 КАС України, частиною другої якої передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У розглядуваній справі в основу складу податкового правопорушення покладені взаємовідносини позивача з його контрагентами.

Враховуючи положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також зазначені норми податкового законодавства, колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об`єкту оподаткування ПДВ має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення господарських операцій, підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та інші первинними документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Доведеність податкового правопорушення полягає у комплексному дослідженні усіх складових господарських операцій.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

В аспекті наведеного колегія суддів враховує, що наявними матеріалами справи підтверджуються висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій, з огляду на наступне.

Із матеріалів справи слідує, що постановою господарського суду Запорізької обл. від 23.10.2018р. у справі № 908/1939/18 ТзОВ «Мега Старт» (код ЄДРПОУ 40413363) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

09.01.2019р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення ТзОВ «Мега Старт» (код ЄДРПОУ 40413363).

Постановою Господарського суду Запорізької обл. від 02.05.2019р. у справі № 908/2564/18 ТзОВ «Рефул Ресурс» (код ЄДРПОУ 40422451) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

20.08.2019р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення ТзОВ «Рефул Ресурс» (код ЄДРПОУ 40422451).

Згідно із ухвалою Шевченківського районного суд м.Львова від 30.01.2018р. у справі № 466/505/18 за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження, що внесені до ЄРДР за № 32018140000000006, звільнено Особа1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, а кримінальне провадження закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КК України. В ухвалі зазначено, зокрема, що в судовому засіданні Особа1 через свого захисника адвоката Латинську А.О. подав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі п.1 ч.2. ст.284 КПК України у зв`язку із добровільним відшкодуванням заборгованості перед бюджетом - сплатою 1475687 грн. 30 коп. податку на додану вартість. Клопотання мотивує тим, що 19.01.2018р. ТзОВ «Рефул Ресурс» згідно платіжного доручення № 1 від 18.01.2018р. перерахувало до бюджету 1475687 грн. 30 коп. податку на додану вартість.

Крім того, вироком Броварського міськрайонного суду Київської обл. від 14.06.2017р. у справі № 361/3428/17 (провадження № 1-кп/361/378/17) встановлено вчинення Особа2 злочинних дій, пов`язаних з реєстрацією ТзОВ «Пролайд», як засновника вказаного суб`єкта господарювання та директора, що надало змогу невстановленій слідством особі здійснювати незаконну діяльність, використовуючи реквізити вказаної юридичної особи.

Таким чином, підписання та надання Особа2 реєстраційних документів ТзОВ «Пролайд» невстановленій досудовим розслідуванням особі, дало змогу здійснювати незаконну діяльність, прикриваючись імітацією підприємницької діяльності перереєстрованого товариства, розпоряджатися рахунком товариства, відкритого в Черкаському ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» у м.Черкаси, здійснювати прибуткові та видаткові операції по цьому рахунку на власний розсуд, складати від його імені фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи, що свідчать про реалізовані товари, роботи (послуги), складати та видавати документи податкової звітності, з метою прикриття незаконної діяльності, що полягала у незаконному формуванні податкового кредиту та заниженню сум податку на додану вартість до сплати в бюджет платникам податків: ТзОВ «Пролайд» (код ЄДРПОУ 40405965) з метою прикриття незаконної діяльності: ТзОВ «Мега Старт» (40413363), ПП «ТК "Основа-Трейд» (39174050), ТзОВ «ББТ» (38052626), ТзОВ «Флексай» (40405897), ТзОВ «Скай Трейд Україна» (39455232).

Своїми умисними діями Особа2 вчинив пособництво фіктивному підприємництву шляхом придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, тим самим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Вказаним вироком затверджена угода від 30.05.2017р. про визнання вини у кримінальному провадженні за № 32017100110000056 від 29.05.2017р., укладеної між прокурором Рихальським В.В. та обвинуваченим (підозрюваним) Особа2; останнього визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст.205 КК України та призначено йому покарання за цією статтею у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Таким чином, Особа2 визнано винним за пособництво фіктивному підприємництву шляхом придбання суб`єкта підприємницької діяльності - ТзОВ «Пролайд» (код ЄДРПОУ 40405965), яке було контрагентом, у тому числі, ТзОВ «Мега Старт» (40413363).

Крім того, основним видом діяльності ТзОВ «Рефул Ресурс» є діяльність посередників в торгівлі товарами широкого асортименту, що полягає у придбанні продуктів харчування тривалого зберігання (кондитерські вироби, бакалія, солодощі), м`ясо та рибопродукти, а також овочів, фруктів. Власних транспортних засобів ТзОВ «Рефул Ресурс» не має.

В результаті опрацювання зібраної відповідачем податкової інформації та аналізу даних з Єдиного реєстру податкових накладних /ЄРПН/ за 2016 рік встановлено, що ТзОВ «Рефул Ресурс» сформований податковий кредит з номенклатурою товару: кондитерські вироби: чіпси, крекер, цукерки, гумку, каву, шоколад, чай, приправи, соуси, гірчиці, кетчупи, шоколад, майонези, заправки до борщу, агентська винагорода, м`ясо в асортименті, ріпак, яйця харчові, у той час, як постачальники ТзОВ «Рефул Ресурс» сформували податковий кредит з наступною номенклатурою товару (послуг): будівельні роботи, послуги по ремонту електрообладнання, реконструкція газопостачання, електромонтажні роботи, рекламні послуги в мережі Інтернет, ковбасні вироби, підшипники, йогурти, сирки, дитяче харчування, кефір, та інше.

Таким чином, згідно аналізу податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, податковий орган встановив придбання ТзОВ «Рефул Ресурс» одного переліку товарів (робіт, послуг) та реалізацію зовсім інших товарів (робіт, послуг), через що не підтверджується проведення фінансово-господарських взаємовідносин по придбанню яблук за період липень-серпень 2016 року.

Згідно кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України, відповідно до яких досудовим розслідуванням (за кримінальним провадженням № 32017160000000058 від 16.06.2017р.) встановлено, що 13.04.2016р. засновник та директор ТзОВ "Рефул Ресурс" (ЄДРПОУ 40422451), діючи умисно, з метою здійснення незаконної діяльності шляхом документального оформлення неіснуючих фінансово-господарських операцій та сприянню суб`єктам «реального» сектору економіки в умисному ухиленні від сплати податків, у тому числі ТзОВ «Бессарабія-Агро» (ЄДРГЮУ 39076260), створив вищезазначене підприємство.

У результаті опрацювання зібраної відповідачем податкової інформації та аналізу даних з ЄРПН за 2016 рік встановлено, що ТзОВ «Мега Старт» сформований податковий кредит з номенклатурою товару: кава, майонез, кетчуп, гірчиця, соуси, вафлі, цукерки, кава, чіпси, соуси, шоколад, печиво, півтуші свинні, печінка куряча, фарш індичий, скумбрія б/г, вафлі, кава, соуси, майонез, приправи, цукерки, податкове зобов`язання по номенклатурі товару яблучна начинка відр., житній солод обсмажений, суміш для виробництва йогуртів, у той час, як постачальники ТзОВ «Мега Старт» сформували податкове зобов`язання з наступною номенклатурою товару (послуг): олія соняшникова нерафінована, пшениця українського походження врожаю 2016 року.

Таким чином, згідно аналізу податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, встановлено придбання ТзОВ «Мега Старт» одного переліку товарів (робіт, послуг) та реалізації зовсім інших товарів (робіт, послуг).

За період з 01.01.2016р. по теперішній час ТзОВ «Мега Старт» згідно проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, не встановлено придбання товару - яблук.

Отже, за результатом аналізу даних, наявних в інформаційно-аналітичних ресурсах ДПС, встановлено, що матеріально-технічне забезпечення ТзОВ «Рефул Ресурс» та ТзОВ «Мега Старт», а також номенклатура придбаних ними товарів в обревізованому періоді не надавало реальної змоги вказаним суб`єктам господарювання виконати договірні зобов`язання із ТзОВ «НВП «Гетьман» щодо поставки товару - яблук врожаю 2016 року, оскільки ТзОВ «Рефул Ресурс» та ТзОВ «Мега Старт» не є сільгоспвиробниками, що вирощують такий вид продукції, а також не придбавали яблука у своїх контрагентів впродовж 2016 року.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів поставки товару-яблук, який має обмежений термін зберігання, ТзОВ «НВП «Гетьман» повинно було вжити всіх заходів щодо виконання умов поставки, які в сукупності б свідчили про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Натомість позивач, уклавши додаткові угоди, якими відтермінував строки поставки яблук врожаю 2016 року на тривалий строк - до лютого 2018 року (незважаючи на реальне збереження якості товару) і попередньої оплати за товар в серпні 2016 року, та, у подальшому, передавши право вимоги правонаступнику ТзОВ «Гетьман-Дистрибюшин», вчинив такі дії, які ставлять під сумнів ділову мету позивача та є додатковим свідченням про укладання позивачем договорів поставки з ТзОВ «Рефул Ресурс» та ТзОВ «Мега Старт» про «людське око», без наміру створення цивільно-правових наслідків для сторін, а лише з метою отримання позивачем штучних підстав для формування податкового кредиту.

Під час розгляду справи позивачем не надано доказів на підтвердження реальної можливості у ТзОВ «Рефул Ресурс» та ТзОВ «Мега Старт» виконати умови договорів щодо здійснення поставки товарів, а також доказів заявлення ТзОВ «Гетьман-Дистрибюшин» кредиторських вимог до ТзОВ «Рефул Ресурс» та ТзОВ «Мега Старт», руху товарів між вказаними особами.

Будь-яких причин, з яких ТзОВ «Гетьман-Дистрибюшин» не заявило кредиторських вимог до вказаних контрагентів, апелянт не вказав. За таких умов передача кредиторських вимог до іншої особи ТзОВ «Гетьман-Дистрибюшин» носить формальний характер та фактично є способом уникнення відповідальності апелянта за вчинення податкового правопорушення.

У свою чергу, відповідачем доведено відсутність настання реальних наслідків за правочинами, укладеними з ТзОВ «Рефул Ресурс» та ТзОВ «Мега Старт», через що право вимоги по таким не можна вважати реальним та дійсним.

Таким чином, проаналізована податковим органом податкова інформація свідчить про те, що контрагенти позивача (ТзОВ «Рефул Ресурс» та ТзОВ «Мега Старт») здійснювали операції, пов`язані з наданням податкової вигоди ТзОВ «НВП «Гетьман» з метою штучного формування податкового кредиту.

Так, відповідно до проведеного контролюючим органом аналізу фінансово-господарських операцій ТзОВ «Рефул Ресурс» та ТзОВ «Мега Старт» встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, зберігання та відвантаження яблук врожаю 2016 року при значних обсягах купівлі та реалізації товарів, що, в свою чергу, унеможливлює здійснення основного виду діяльності цих суб`єктів господарювання.

Аналізуючи номенклатуру товару згідно аналізу даних АІС «Єдиний реєстр податкових накладних», податковим органом встановлено невідповідність придбаного товару, відсутність фактів реального здійснення операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями.

Для перевірки таких висновків податкового органу суд врахував всі наявні у справі документи, що були представлені під час перевірки та судового розгляду справи.

Для з`ясування всіх істотних умов поставок яблук врожаю 2016 року суд здійснив аналіз умов укладених договорів, співставлення із цими умовами складених первинних документів, а також оцінив можливість здійснення таких господарських операцій зі сторони ТзОВ «Рефул Ресурс» та ТзОВ «Мега Старт» із використанням податкової інформації.

Будь-яких інших доказів учасниками справи самостійно та за вимогою суду не представлено.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що надані позивачем документи не відображають настання реальних наслідків за правочинами, укладеними з ТзОВ «Рефул Ресурс» та ТзОВ «Мега Старт», оскільки в розглядуваному випадку за спірними операціями з контрагентами лише проведені розрахункові операції без фактичного виконання умов договорів поставки, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Беручи до уваги наведені обставини, висновки податкового органу про те, що господарські операції позивача з ТзОВ «Рефул Ресурс» та ТзОВ «Мега Старт» не мають своїм наслідком досягнення ділової мети, оскільки не призводять до одержання прибутку, слід вважати обґрунтованими та доведеними.

За таких обставин спірне податкове повідомлення-рішення № 0007104816 від 15.08.2018р. в частині визначення ТзОВ «НВП «Гетьман» грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 5024999 грн. 99 коп., у тому числі за основним платежем - 3349999 грн. 99 коп., та за штрафними санкціями - 1675000 грн. ґрунтується на вимогах закону.

Інші висновки рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає підставними і обґрунтованими, оскільки такі відповідають вимогам податкового законодавства, діючого на момент виникнення спірних відносин.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, пп.«а» п.198.1, п.п.198.2, 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, а відтак й покладених в основу прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (в розглядуваній частині), заявлені позивні вимоги є безпідставними, через що задоволенню не підлягають.

При цьому висновок суду про правомірність рішення податкового органу (в розглядуваній частині) зроблено з дотриманням вимог КАС України, оскільки він, вживши заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, всебічно, повно та об`єктивно оцінив наявні у справі докази і постановив законне й обґрунтоване рішення.

В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ТзОВ «НВП «Гетьман».

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.02.2024р. в адміністративній справі № 1340/3917/18 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська С. М. Шевчук Дата складання повного тексту судового рішення: 19.06.2024р.