Рішення

від 11.06.2024 по справі 688/1154/24

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/1154/24

№ 2/688/499/24

Рішення

Іменем України

11 червня 2024 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Козачук С.В.,

секретаря судового засідання - Гошовської О.О.,

з участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника третьої особи - Занов`яка І.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою адвоката Горлюк Юлії Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

11 березня 2024 року адвокат Горлюк Ю.В. звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору органу опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову посилається на те, що батьками неповнолітнього ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Батько позивача - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув під час виконання бойового завдання. Мати позивача - ОСОБА_3 разом з дитиною не проживає, її вихованням не займається, здоров`ям не цікавиться, матеріально не допомагає. В 2021 році почала проживати з іншим чоловіком, з того часу зв`язок з дитиною не підтримує. ОСОБА_6 проживає з бабусею ОСОБА_7 , яка здійснює догляд за ним, займається його вихованням та утриманням. У 2022 році бабуся позивача - ОСОБА_7 зверталася до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, проте остання переконала суд, що виправиться і буде брати активну участь в житті сина, однак ніяких дій для налагодження контакту з останнім не вчиняє. Крім того, не бажає відмовитися від оформлення коштів, які мають виплачуватися для родини загиблого героя на користь сина та вимагає, щоб він виписався з будинку, в якому зареєстрований, мотивуючи це тим, що хоче приватизувати будинок. ОСОБА_1 навчається в Шепетівському навчально-виховному комплексі №3 у складі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Н. Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою» Хмельницької області, зарекомендував себе з позитивної сторони та має намір продовжити навчання у вищому навчальному закладі, проте відповідач ОСОБА_3 маніпулює цим, зазначаючи що, якщо останній не випишеться з будинку, в якому зареєстрований, то вона не буде оплачувати його подальше навчання. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з ОСОБА_3 стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 , проте ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини остання не надає, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, взагалі не бере участі у її вихованні. Орган опіки та піклування у своєму висновку вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 щодо неповнолітнього ОСОБА_1 . Вищезаначені обставини вказують на те, що відповідач самоусунулась від виконання покладених на неї, як матері, обов`язків, не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання, а тому просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у ньому, просив його задовольнити. Пояснив, що з 2014 року проживає з бабусею по батьковій лінії ОСОБА_7 , яка піклується про нього. Мати ОСОБА_3 взагалі не цікавиться його життям, матеріально ніяк не допомагає. Ніякого бажання з матір`ю спілкуватися не має, навіть якось заблокував її в мобільному телефоні. Відносини між ними погіршилися ще й у зв`язку із тим, що вона покинула батька, проживає з іншим чоловіком, з яким він має непрязні відносини. В 2022 році вони перестали спілкуватись.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у ньому, просила його задовольнити.

Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області Занов`як І.С. позов та висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради підтримав, вважає за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , що відповідатиме інтересам останнього.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засідання позов не визнала, просила долучити до матеріалів справи відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 11.06.2024 року. Суду пояснила, що до 6 років син проживав разом із нею та чоловіком, вона піклувалась про дитину. Коли син пішов у перший клас, стала працювала позмінно у магазині, а тому не завжди мала можливість забирати його зі школи, а тому він часто залишався у бабусі, яка допомогала їм у цьому. До третього класу водила сина до школи, з далі він почав ходити сам. До 8 класу включно постійно ходила на збори, цікавилась життям та навчанням сина. В 2020 році збирала його до школи, купувала необхідні речі. Син сам вирішив проживати разом з бабусею та дідусем. Життя із батьком позивача не склалось, а тому з жовтня 2021 року вона співмешкає з іншим чоловіком. Вона пропонувала сину жити разом з нею та її новим чоловіком, однак ОСОБА_6 категорично відмовився, оскільки в нього неприязнь до нового чоловіка. З сином не спілкується тому, що останній сам того не бажає, навіть заблокував її в телефоні, а тому вона не могла з ним ніяк зв`язатися. Неодноразово пропонувала синові зустрітися, однак останній її ігнорує, не йде з нею на контакт. Матеріально не допомагає, оскільки є безробітною, працювала лише в січні-лютому 2024 року та була звільнена. В даний час проходить співбесіди щодо влаштування на нову роботу. Про наявність рішення про стягнення з неї аліментів дізналася лише в квітні 2024 року, а тому як тільки працевлаштується в майбутньому, то відразу буде сплачувати заборгованість за аліментами. Бажає брати участь у житті сина, просить не позбавляти її батьківських прав. Вказала, що протягом усього часу до поки її чоловік вважався безвісно відсутнім, грошові кошти, що йому виплачувались військовою частиною, не отримувала, а тому жодним чином не обмежувала сина у матеріальному забезпеченні. В даний час проживає у селі в Полонському районі, а тому спроможна допомогти сину лише продуктами харчування. Квартиру, у якій вони зареєстровані зі сином, отримувала мама, а тому за її вказівкою в силу юридичної необізнаності просила знятись його з реєстрації.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2024 року відкрито провадження по даній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 10 год. 00 хв. 12 квітня 2024 року, яке у зв`язку із неявкою відповідача ОСОБА_3 відкладено до 11 год. 00 хв. 09 травня 2024 року.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.05.2024 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Горлюк Ю.В. про виклик свідків та долучення письмових доказів; приєднано до матаріалів цивільної справи подані письмові докази; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 год 00 хв 27.05.2024 року.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Між сторонами виникли правовідносини щодо виконання обов`язків по вихованню дитини, які регулюються нормами Сімейного кодексу України (далі СК України).

Як встановлено в суді та вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10.07.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Батько ОСОБА_5 помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 16.01.2024 року Шепетівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центарльного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Відповідно до характеристики учня ІІ-А курсу Шепетівського навчально-виховного комплексу №3 у складі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Н. Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою» Хмельницької області ОСОБА_1 навчається у школі з першого класу. Зарекомендував себе з позитивної сторони. Має навчальні досягнення середнього і достатнього рівнів. Бере активну участь у громадському та спортивному житті школи та класу. До виконання громадських доручень ставиться дбайливо. Має гарне почуття гумору, товариський, має багато друзів, розсудливий, врівноважений. Не схильний до протиправної поведінки. Батько, ОСОБА_8 , загинув під час виконання бойового завдання. Мати, ОСОБА_9 , не цікавиться навчанням сина, не відвідує засідання класного батьківського самоврядування. ОСОБА_3 відвідувала батьківські збори з 5-го до 8-го класу, протягом 9-го класу на зв`язок не виходила. В цей період вихованням ОСОБА_1 займалися бабуся та дідусь. За період з 10-го по 11 клас мати ОСОБА_3 здійснила тільки два дзвінки.

З витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ВР-002169531 вбачається, що ОСОБА_1 на території України станом на 05.02.2024 року до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має, в розшуку не перебуває.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2024/001894286 від 23.02.2024 року та витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданого 27.02.2024 року відділом реєстрації місця проживання Шепетівської міської ради позивач ОСОБА_1 , та відповідач ОСОБА_3 зареєстровані по АДРЕСА_1 .

Згідно довідки №26, виданої 14.02.2024 року квартальним громадським комітетом №3 виконавчого комітету Шепетівської міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає по АДРЕСА_2 , з 2007 року по даний час., вказане також підтверджується актом обстеження житлового будинку по АДРЕСА_2 щодо встановлення факту не проживання громадян у житловому будинку від 14.02.2024 року.

Згідно висновку органу опіки та піклування Шепетівської міської ради Хмельницької області від 13.12.2022 року, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18.07.2023 року, яке залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 27.09.2023 року, ОСОБА_7 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав. Разом з тим судом попереджено відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання сина, поклавши на орган опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.02.2024 року з ОСОБА_3 ухвалено стягувати на корсить ОСОБА_1 аліменти на його утримання в розмірі частина усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду - 17.01.2024 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_5 від 11.03.2024 року та розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_3 у Шепетівському ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист №2/688/325 від 14.02.2024 року Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на його утримання, сукупний розмір заборгованості боржника зі сплати аліментів станом на 10.04.2024 року становить 14693,48 грн.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 11.06.2024 року ОСОБА_3 за період з 4 кварталу 2023 року по 1 квартал 2024 року отримала дохід в розмірі 17403,90 грн.

07.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Шепетівського міського голови з приводу того, щоб компенсацію, яку отримує сім`я військового, що загинув, отримувала його бабуся ОСОБА_7 , яка являється мамою його батька ОСОБА_1 , який загинув під час виконання бойового завдання. Окрім того, просив посприяти у вирішенні питання приватизації будинку, в якому він зареєстрований.

Згідно висновку органу опіки та піклування Шепетівської міської ради Хмельницької області від 13.12.2022 року орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свідок ОСОБА_10 суду надала показання, що вона є класним керівником ОСОБА_1 . За період його навчання в школі по 8 клас мама відбідувала збори, телефонувала, приймала участь в житті сина. З 9 класу ОСОБА_6 змінився, останній повідомив, що мама пішла з сім`ї. В 10 класі мати ОСОБА_3 інтерес до навчання сина проявила лише один раз, попросила їй повідомити про успішність сина, на що їй відмовила, оскільки мала запитати дозволу у ОСОБА_6 . У 11 класі мати телефонувала і питала дозволу прийти на дзвоник до школи. Навчанням та вихованням ОСОБА_1 займається бабуся ОСОБА_7 , яка на збори не приходила, проте з укриття під час повітряної тривоги внука забирала.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 показали суду, що добре знають сім`ю бабусі позивача, а тому ствердили, що останній з дитинства проживає разом з ОСОБА_7 по АДРЕСА_2 , яка доглядає його, матеріально утримує, займається його вихованням та навчанням. Батько ОСОБА_5 помер, а мама ОСОБА_3 разом з сином не проживає, його вихованням не займається.

Суд відхиляє докази, долучені до позову у вигляді скріншотів переписки та аудіозаписів розмов сторін як недопустимі докази з наступних підстав.

Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Відповідно до положень статей 31, 32 Конституції України, статей 270, 306 ЦК України кожному гарантується право на недоторканість особистого життя, право на таємницю телефонних розмов; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомила, що не давала згоди на збирання та використання такої інформації, заперечує проти її дослідження. Враховуючи наведе вище та те, що позивачем та його представником не спростовано тверджень відповідача про недопустимість наданих доказів, суд не вбачає підстав для їх дослідження.

Застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 2, 3, 5 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають, зокрема, один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п.п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування; медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення батьківських прав свідчить про його інтерес до дитини.

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 29 квітня 2020 року у справі N 522/10703/18 (провадження N 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі N 760/468/18 (провадження N 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі N 638/16622/17 (провадження N 61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі N 522/21914/14 (провадження N 61-8179св19).

У постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 643/7876/18 зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Зважаючи на те що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п. 100).

Мотиви та висновки суду

Заслухавши вступне слово позивача та його представника, відповідача, представника третьої особи, допитавги свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку у задоволенні позову відмовити з огляду на таке.

В рішенні ЄСПЛ від 10 вересня 2019 року у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (Strand Lobben and Others v. Norway, заява № 37283/13) зазначено, що коли інтереси дитини суперечать інтересам батьків, органи влади повинні встановлювати справедливий баланс цих інтересів, при цьому особливе значення надається найкращим інтересам дитини.

Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв`язки дитини з її сім`єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв`язків означає від`єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та «відновлення» сім`ї.

У матеріалах справи відсутні переконливі докази винної поведінки відповідача щодо ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню неповнолітнього сина, тобто, відсутні докази, що відповідач свідомо, систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Дійсно, свої батьківські обов`язки відповідач повністю поклала на бабусю ОСОБА_1 - матір батька позивача ОСОБА_7 , яка дбає про його розвиток, здоров`я, навчання та благополуччя в цілому, матеріально його забезпечує.

З`ясовуючи дійсні причини такої поведінки відповідача, суд встановив, що відповідач протягом півтора року не спілкувалася з сином, який категорично не бажав спілкуватися з матір`ю через її фактичні шлюбні відносини з іншим чоловіком. Відповідач зайняла пасивну лінію поведінки та активного опору небажанню сина спілкуватися з нею, не чинила. Внаслідок тривалої перерви у спілкуванні, мати й син не мають тісного психологічного зв`язку.

Вказані обставини у судовому засіданні підтвердив сам неповнолітній ОСОБА_1 , який в категоричній формі ствердив, що не бажає спілкуватися з матір`ю, оскільки мати покинула батька та на даний час проживає з чоловіком, з яким у нього неприязні стосунки. Окрім цього зазначає, що мати не бере активної участі в його житті, не надає йому матеріальної допомоги, має заборгованість зі сплати аліментів.

В той же час, згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2020 року у справі №420/1075/17 наявність заборгованості щодо сплати аліментів сама по собі не є підставою для позбавлення батька / матері дитини батьківських прав. Факт стягнення з одного з батьків на користь іншого аліментів на утримання дитини не може свідчити про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо її утримання, оскільки таке стягнення є одним із способів захисту прав дитини на належне матеріальне забезпечення та свідчить про спонукання батька / матері до надання їй належного утримання.

У постанові від 26.04.2023 року по справі № 520/17217/13-ц Верховний Суд вказав, що за положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок має рекомендаційний характер. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав та усвідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

А тому, суд не бере до уваги висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача, оскільки вказаний висновок є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини на можливість збереження сімейних зв`язків з матір`ю, не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування ОСОБА_3 своїми обов`язками та які б були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення її батьківських прав.

Надані позивачем до суду докази не свідчать про злісне ухилення відповідача ОСОБА_3 від виховання неповнолітнього сина, свідоме нехтування нею батьківськими обов`язками.

Окрім цього, відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні показала суду, що небажання сина спілкуватися з нею викликане тим, що вона проживає з іншим чоловіком, з яким у останього склалися недоброзичливі відносини, та створила нову сім`ю. Однак бажає та має намір налагодити стосунки з сином, бажає з ним спілкуватися, брати участь в його житті та вихованні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Положеннями статті 12 Конвенції про права дитини, статті 9 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на вільне висловлювання особистої думки, а тому в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається її, має бути заслуханою, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Дитина є суб`єктом права і незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має обсяг прав, одним із яких беззаперечно є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя. Вказане право дитини при вирішенні спору, яким зачіпається її інтерес, підтверджено нормами як міжнародного, так і національного права.

Разом із тим, враховуючи думку дитини, суди повинні розуміти, що неповнолітня дитина є вразливою до маніпуляцій зі сторони дорослих та певних ситуацій, а також враховувати всі обставини, що могли спричинити формування саме такого бажання в дитини, які могли виникнути під впливом зовнішніх факторів, яким вона в силу віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї. Сама по собі озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав з огляду на те, що думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, а тому при вирішенні спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та у сукупності.

В даній справі неповнолітній ОСОБА_1 тривалий час проживає з бабусею, яка опікується ним, доглядає, виховує, утримує матеріально. Батько загинув під час воєнних дій. У дитини сформована стійка неприязнь до нового чоловіка матері та незгода з її рішенням створити нову сім`ю, що виражається в ігноруванні матері, небажанні спілкуватися з нею та бажанні покарати її шляхом позбавлення її батьківських прав.

Також суд враховує, що дитина тривалий час проживала з бабусею та дідусем, а тому її думка може бути висловлена під впливом цих зовнішніх факторів, внаслідок чого не може прийматися судом як абсолютна.

Безумовно, відсутність спілкування з матір`ю вплинуло на позицію неповнолітнього щодо позбавлення матері батьківських прав, однак таке бажання, з урахуванням його віку та зрілості не свідчить про те, що задоволення позову буде відповідати його інтересам.

Врахувавши конкретні обставини справи, «як найкращі інтереси дитини», суд дійшов висновку про недоцільність застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення батьківських прав.

На переконання суду, позбавлення батьківських прав матері не призведе до безумовного покращення життя неповнолітньої дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків, а отримання грошових коштів за загиблого військовослужбовця не є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.

У справі «Ілля Ляпін проти росії» (заява (№ 70879/11) ЄСПЛ також наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши при цьому, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19 та у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17.

Зважаючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав.

На підставі ст.ст. 150, 164 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 200, 206, 259, 263-265, 273ЦПК України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову адвоката Горлюк Юлії Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області, адреса місцезнаходження: вул. Соборності, 4, в м. Шепетівка Хмельницької області.

Повне судове рішення складено 19 червня 2024 року.

Суддя: Світлана КОЗАЧУК