Ухвала

від 06.06.2024 по справі 404/3410/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/3410/22

Номер провадження 1-кс/404/2044/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кіровського районного суду міста Кіровограда клопотання слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 погодженого прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_4 про надання тимчасового доступу до документів по кримінальному провадженню №12022121010001639 за ч. 3 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за згодою з прокурора звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з клопотанням про отримання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).

Статтею 32 КПК України визначені загальні правила територіальної підсудності, зокрема, скарги на рішення, дії чи бездіяльність розглядаються за правилами глави 26 КПК України, слідчим суддею того місцевого суду, в межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, враховуючи положення ст. 32 КПК України щодо територіальної підсудності.

Зазначені правила слід застосовувати і до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність, щодо яких прямо не визначена кримінальним процесуальним законом. Тобто за правилами територіальної підсудності клопотання слідчого подається до місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування відповідні державні установи - слідчі підрозділи.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України. Для визначення того, до якого суду може бути подано клопотання слідчому судді ключове значення мають дві підстави: 1) територіальна юрисдикція місцевого суду; 2) знаходження органу досудового розслідування в межах відповідної територіальної юрисдикції місцевого суду.

Згідно з п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів»районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Таким чином, юрисдикція місцевого суду поширюється на відповідний район або кілька районів, район у місті, місто або місто і певний район навколо нього.

Місцезнаходженням відповідного органу досудового розслідування є місце розташування територіального підрозділу (управління), який має статус юридичної особи публічного права, або розташування його територіального підрозділу (слідчого відділу), який такого статусу не має, до структури якого входить відповідний орган досудового розслідування.

Кропивницький РУП ГУНП в Кіровоградській області внесені відомості до ЄРДР та організовано проведення досудового розслідування про те, що: службові особи ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), які є засновниками підприємства з числа громадян російської федерації, за попередньою змовою групою осіб, упродовж 2019-2021 років привласнили грошові кошти ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Відповідно до ч. 4 Закону України «Про адміністративно-територіальний устрій», систему адміністративно-територіального устрою України складають Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища, села. На їх основі формуються адміністративно-територіальні одиниці на підставі та в порядку, визначеним цим Законом.

Згідно зч.2ст.132КПК України,клопотання прозастосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.

Всупереч ч. 5 ст. 132 КПК України, слідчий не подав доказів вчинення злочину в місті Кропивницькому.

Відповідно доч.1-2 ст.218КПК України,досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме або його вчинено за межами України, місце проведення досудового розслідування визначає відповідний прокурор з урахуванням місця виявлення ознак кримінального правопорушення, місця перебування підозрюваного чи більшості свідків, місця закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків тощо.

Так, виходячи із матеріалів клопотання встановлено, що злочин вчинено на території смт. Смоліне, Кіровоградської області.

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням без постанови прокурора відповідного рівня, про визначення місця проведення досудового розслідування. Це суперечить національному законодавству та вимогам міжнародних стандартів щодо якості проведення досудового розслідування, передбачених ст. 6 Європейської Конвенції, стосовно дотримання принципу юридичної визначеності.

Після винесення прокурором відповідного рівня постанови про визначення місця проведення досудового розслідування слідчий суддя забезпечить контроль за дотриманням прав учасників кримінального провадження. З огляду на вказане обґрунтовано стверджую , що службова особа, яка звернулася з цим клопотанням не подала доказів дотримання територіальної підслідності. Згідно з ст. 3 КПК України, керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень. Відповідно ч. 5 ст. 36 КПК України, Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.

До матеріалів клопотання слідчий не долучив доказів про неефективність проведення досудового розслідування слідчими, або постанови керівника відповідного рівня прокуратури про зміну чи визначення територіальної чи предметної підслідності проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ініціатор клопотання не подав доказів законності проведення ним досудового розслідування у цьому провадженні. Без підтвердження правосуб`єктності, передчасним стане задоволення вимог поданого ним клопотання.

Зазначене твердження узгоджуються з сталими неодноразовими висновками Верховного Суду та правовою позицією в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.09.2016 року, адресованого заступнику ІНФОРМАЦІЯ_4 , що згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів,згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Положеннями ст. 216 КПК України визначено підслідність органів досудового розслідування. Таким чином, законодавче розмежування підслідності між різними органами досудового розслідування визначає розподіл наданих кримінальним процесуальним законом повноважень таким органам. З огляду на це варто зазначити, що відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України недопустимими визнаються докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень. Водночас питання допустимості тих чи інших доказів вирішується під час судового розгляду судом, який здійснює розгляд кримінального провадження.

Перераховані недоліки є підставою для відмови у задоволенні поданого слідчим клопотання.

Керуючись ст. ст. 216-218 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні поданого слідчим клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів, відмовити.

Ухвала не оскаржується в апеляційному порядку. Заперечення на ухвалу може бути подано під час проведення підготовчого судового засідання.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1