Рішення

від 17.06.2024 по справі 335/1285/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/1285/24 2/335/1222/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Капто Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Нємна Тетяни Ігорівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Турбоенерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2024 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Немна Т.І. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Турбоенерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з жовтня 2021 року по березень 2022 року включно у розмірі 89773,67 гривень та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 04.11.2019 року по 18.08.2023 позивач ОСОБА_1 працював в ТОВ «Турбоенерго» на посаді начальника зміни Утилізаційної турбодетандерної електростанції.

Наказом № 66-К від 18.08.2023 року був звільнений за угодою сторін у зв`язку з неможливістю працювати у військовий час згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України. Виникнення трудових відносин під час роботи зумовило виникнення взаємних прав і обов`язків у відповідності до норм Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства, зокрема, щодо виплати заробітної плати та проведення розрахунків у разі звільнення. Претензій щодо виконання роботи у відповідача до позивача не було і немає, втім, відносно оплати виконаної роботи з боку відповідача у позивача наявні претензії.

Починаючи з травня 2021 року, виплата заробітної плати здійснювалась із великим запізненням. Наприклад, розрахунок за травень 2021 року здійснено у серпні 2021 року, за червень 2021 року здійснено у жовтні 2021 року.

Крім того, виплати заробітної плати з жовтня 2021 року по день звільнення так і не здійснена, не зважаючи на постійні звернення позивача у телефонному режимі.

В травні 2022 року, позивача за допомогою засобів дистанційного зв`язку було ознайомлено з наказом № 59-K/2 від 01.04.2022 про призупинення дії трудового договору у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану Указом Президента від 24 лютого 2022 р. № 64/2022, введенням бойових дій в області де розташований підрозділ підприємства Електростанція на базі утилізаційної турбодетандерної установки УТДУ-4000 за адресою: АДРЕСА_1 , неможливістю забезпечити працівників роботою та виконання такої роботи.

Позивач був готовий відновити роботу у іншому структурному підрозділі, про що повідомив у телефонній розмові роботодавця, проте таких робочих місць йому не запропонували.

Враховуючи сукупність обставин, в тому числі й відмову у виплаті заборгованості із заробітної плати при об`єктивній можливості підприємства здійснити виплати, позивач прийняв рішення про звільнення. За період з жовтня 2021 року по 31.01.2024 рік відповідач із позивачем не розрахувався, а також не здійснив розрахунок при звільненні. Розрахунок в день звільнення із позивачем не проведений.

Крім того, представником позивача було неодноразово направлено адвокатський запит до ТОВ «Турбоенерго» з метою отримання інформації стосовно нарахованої заробітної плати, яка належить позивачу, а також отримання інформації стосовно заборгованості відповідача по заробітній платі та по розрахунковому листу перед працівником ОСОБА_1 на момент отримання запиту. Всього заборгованість по заробітній платі становить 89773,67 грн. Оскільки відповідачем не проведено розрахунок з позивачем, останній звернувся до суду за захистом своїх прав.

06.02.2024 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя заяву ОСОБА_1 залишено без руху, а позивачу надано термін для усунення недоліків.

16.02.2024 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_2 на виконання ухвали суду від 06.02.2024 року, надійшла заява про усунення недоліків разом з уточненою позовною заявою, відповідно до кількості учасників процесу.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.02.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання на 21.03.2024, яке було відкладено, у зв`язку із першою неявкою відповідача у судове засідання. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Турбоенерго» довідку щодо заборгованості по заробітній платі та всіх інших сум, що належать ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника зміни Утилізаційної турбодетандерної електростанції на момент звільнення.

Позивач в судове засідання не з`явився, разом з цим, в матеріалах цивільної справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином рекомендованим листом із повідомленням за адресою місця знаходження юридичної особи та шляхом направлення повісток до його електронного кабінету, причини неявки у судове засідання не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст.247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.

Згідно з ч. ч. 1-3ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що з 04 листопада 2019 року по 18 серпня 2023 року позивач перебував у трудових відносинах із відповідачем ТОВ «Турбоенерго», працюючи на посаді начальника зміни Утилізаційної турбодетандерної електростанції м. Запоріжжя, що підтверджується копією його трудової книжки.

Наказом №66-К від 18.08.2023 року позивач був звільнений за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, у зв`язку з неможливістю працювати у військовий час.

Звільненому працівнику відповідач не виплатив всіх сум, що належать йому від підприємства в день звільнення, що представником позивача було неодноразово направлено адвокатський запит до ТОВ «Турбоенерго» з метою отримання інформації стосовно нарахованої заробітної плати, яка належить позивачу, а також отримання інформації стосовно заборгованості відповідача по заробітній платі та по розрахунковому листу перед працівником ОСОБА_1 на момент отримання запиту, що підтверджується відповідними копіями адвокатських запитів, що долучені до матеріалів справи. Проте, відповідач ігнорував дані запити та не надавав відповіді.

Крім того, судом неодноразово направлялась ухвала від 21.02.2024 року, на адресу ТОВ «Турбоенерго» для виконання в частині витребування у відповідача довідки щодо заборгованості по заробітній платі та всіх інших сум, що належать ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника зміни Утилізаційної турбодетандерної електростанції на момент звільнення.

Відповідно до довідки форми ОК-5, ТОВ «Турбоенерго» нарахували ОСОБА_1 в жовтні 2021 року 13134,90 грн, листопад 2021 року 14940,00 грн, грудень 2021 року 14940,00 грн, січень 2022 року 16 337,91 грн, лютий 2022 року 15 210,43 грн, березень 2022 року 15 210,43 грн.

Однак, станом на день звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідачем не відшкодована та жодних відповідей на подану позивачем претензію ним надано не було.

Крім того, на адресу суду не надходили витребуванні докази.

Будь яких належних та допустимих доказів на спростування вищевказаних обставин стороною відповідача до суду не подано.

Згідно із ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Характерними ознаками трудових відносин є:

- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);

- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту №327 від 28.07.2010;

- обов`язок роботодавця надати робоче місце;

- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Згідно зі ст. 24 КЗпП, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Як встановлено судом, відповідачем порушувалися строки виплати заробітної плати.

Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Як встановлено судом на підставі доказів, наданих позивачем у порядку ст. ст. 76, 81 ЦПК України, при звільненні позивача 18.08.2023 відповідач не провів розрахунок при звільненні та між сторонами відсутній спір про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні.

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» відповідно до ст. 10 встановлює, що роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку дотримання строку розрахунку при звільненні відповідно до положень ст. 116 КЗпП України.

Судом приймаються до уваги розрахунки заборгованості вказаних сум, оскільки жодних належних та допустимих доказів на їх спростування відповідачем не подано, а сумнівів щодо правильності таких розрахунків у суду немає.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із урахуванням наведеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність та взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у повному обсязі та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі в сумі 89773,67 грн.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у відповідності ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 23, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273, 280-284, 289, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Нємна Тетяни Ігорівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Турбоенерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Турбоенерго» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у сумі 89773 (вісімдесят дев`ять тисяч сімсот сімдесят три) гривні 67 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Турбоенерго» на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складено 17 червня 2024 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Турбоенерго», місцезнаходження: м. Київ, вул. Павлівська, буд. 26/41, кв. 13, код ЄДРПОУ 42361574.

Суддя Н.І. Рибалко