Ухвала

від 23.04.2024 по справі 2-314/11

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-зз/679/3/2024

Справа № 2-314/11

У Х В А Л А

23 квітня 2024 року місто Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Бражук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Нетішинського міського суду клопотання представника заявника ОСОБА_1 адвоката Нікітюка П.М., заінтересована особа: ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

встановив:

18 квітня 2024 року до Нетішинського міського суду від представника заявника ОСОБА_1 адвоката Нікітюка П.М. надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя (цивільна справа №2-314/11), а саме, арешту, накладеного, відповідно до Ухвали Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 лютого 2011 року, на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 108CDI», державний номерний знак « НОМЕР_1 » (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 ).

В обґрунтування клопотання представником заявника ОСОБА_1 адвокатом Нікітюком П.М. зазначено:

10 березня 2011 року у цивільній справі за №2-314/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, відповідно до ухвали Нетішинського міського суду від 10 березня 2011 року, між сторонами затверджено мирову угоду з закриттям провадження у зазначеній справі, за умовами якої:

за позивачем ОСОБА_2 , яка до 01 серпня 2011 року мала виплатити відповідачу ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 18000 гривень, визнано право власності на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 108CDI», державний номерний знак « НОМЕР_1 », 2000 року випуску (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 ),

відповідно до ст.158 ЦПК України у випадку закриття провадження у справі суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову, у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду,

однак, під час затвердження мирової угоди в ухвалі Нетішинського міського суду від 10 березня 2011 року залишилось не вирішеним питання про скасування заходів забезпечення позову, зокрема, в частині скасування арешту, накладеного, відповідно до Ухвали Нетішинського міського суду від 14 лютого 2011 року, на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 108CDI», державний номерний знак « НОМЕР_1 » (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 ), що унеможливлює в повному обсязі здійснювати права власника стосовно належного останньому майна,

оскільки, відповідно до листа Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) за №2280 від 29 лютого 2024 року, на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 108CDI», державний номерний знак « НОМЕР_1 » (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 ), в межах ВП №24628421, на виконання Ухвали Нетішинського міського суду від 14 лютого 2011 року, накладено арешт,

що і слугувало підставою звернення до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, а саме, арешту, накладеного, відповідно до Ухвали Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 лютого 2011 року, на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 108CDI», державний номерний знак « НОМЕР_1 » (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 ), у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

18 квітня 2024 року, відповідно до Ухвали Нетішинського міського суду від 18 квітня 2024 року, клопотання представника заявника ОСОБА_1 адвоката Нікітюка П.М., заінтересована особа: ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, прийнято до розгляду з призначенням судового засідання.

Представник заявника (відповідача) ОСОБА_1 адвокат Нікітюк П.М. та заявник (відповідач) ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомленими про час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явилися, надавши до суду відповідне клопотання від 23 квітня 2024 року (вх. №ЕП-795 від 23 квітня 2024 року), щодо можливості проведення судового розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову за їх відсутності, підтримавши останнє в повному обсязі.

Заінтересована особа (позивач) ОСОБА_2 , будучи своєчасно та належним чином повідомленою про час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду та будь-яких заперечень щодо заявленого клопотання про скасування заходів забезпечення позову до суду не надала.

У судовому засіданні встановлено:

10 березня 2011 року (а.с.4) у цивільній справі за №2-314/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, відповідно до ухвали Нетішинського міського суду від 10 березня 2011 року, між сторонами затверджено мирову угоду з закриттям провадження у зазначеній справі, за умовами якої: за позивачем ОСОБА_2 , яка до 01 серпня 2011 року мала виплатити відповідачу ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 18000 гривень, визнано право власності на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 108CDI», державний номерний знак « НОМЕР_1 », 2000 року випуску (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 ),

14 лютого 2011 року (а.с.5) у цивільній справі за №2-314/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, відповідно до ухвали Нетішинського міського суду від 14 лютого 2011 року, задоволено заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову, в тому числі, шляхом накладення арешту на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 108CDI», державний номерний знак « НОМЕР_1 » (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 ),

відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с.6) автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 108CDI», державний номерний знак « НОМЕР_1 », 2000 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3 , зареєстровано 10 травня 2008 року у 8 ВРЕР УДАІ міста Нетішин УМВС України у Хмельницькій області, з зазначенням власника ОСОБА_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 ,

відповідно до довідки Нетішинського міського суду №2-314/2011 від 23 квітня 2024 року (а.с.14) цивільна справа №2-314/2011 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, знищена, на підставі акту Нетішинського міського суду №22 від 23 січня 2017 року, у зв`язку із закінченням строків зберігання (архівний №257),

згідно копії Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 09 січня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції Хмельницької області (а.с.7) 09 січня 2008 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції Хмельницької області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб, про що свідчить відповідний актовий запис за №1 від 09 січня 2008 року,

відповідно до інформації Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) за №2280 від 29 лютого 2024 року (а.с.9), на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 108CDI», державний номерний знак « НОМЕР_1 » (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 ), в межах ВП №24628421, на виконання Ухвали Нетішинського міського суду від 14 лютого 2011 року, накладено арешт.

Так, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом, дотримуючись завдань та основних засад цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, і судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників судового процесу.

Під час здійснення судочинства національні суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод №ETS N 005 від 04 листопада 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у Рішенні від 29 червня 2006 року (Справа «Пантелеєнко проти України») зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які, зазвичай, можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження, тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Крім того, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах ВС (ст.263 ч.4 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст.4 ЦПК України), що, окрім того, закріплено у ст.16 ЦК України, за приписами якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тож, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених ЦПК України випадках, і учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, при цьому, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, при цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст. 12, 81 ЦПК України).

У ст.2 ч.3 п.5 ЦПК України вказано, що однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність, отже, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ст.12 ч.2 ЦПК України), якими розпоряджаються на власний розсуд.

За правовою позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України №4-рп/2011 від 31 травня 2011 року, з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України, передбачено інститут забезпечення позову, що є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права, який віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема, в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя, і забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в судочинстві, а також, однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення, оскільки, забезпечення позову спрямоване на недопущення ситуацій, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ст.149 ч.2 ЦПК України).

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, та які є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер, та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову врегульовано положеннями ст.158 ЦПК України, за якими суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи, за результатами розгляду якого постановляється ухвала.

Крім того, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову, і, у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (ст.158 ч.ч.9-10 ЦПК України).

Тож, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника), що діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (ст.154 ЦПК України).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, і власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, при цьому, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст.ст.316-319 ЦК України).

За приписами ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, і право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

І власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст.391 ЦК України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд, дослідивши клопотання представника заявника ОСОБА_1 адвоката Нікітюка П.М. про скасування заходів забезпечення позову, а саме, арешту, накладеного, відповідно до Ухвали Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 лютого 2011 року, на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 108CDI», державний номерний знак « НОМЕР_1 », у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, з урахуванням наданих в обґрунтування останнього матеріалів цивільного провадження, а також, беручи до уваги наявність судового рішення, зокрема, ухвали Нетішинського міського суду від 10 березня 2011 року, відповідно до якої затверджено мирову угоду між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 з закриттям провадження у зазначеній справі, вважає за необхідне, враховуючи відсутність вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову, зокрема, в частині скасування арешту, накладеного на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 108CDI», державний номерний знак « НОМЕР_1 », в означеному рішенні суду, що перешкоджає реалізації права на власність, право на що є непорушним, клопотання представника заявника ОСОБА_1 адвоката Нікітюка П.М. про скасування заходів забезпечення позову задовольнити, скасувавши арешт на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 108CDI», державний номерний знак « НОМЕР_1 », 2000 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 ), оскільки, за приписами цивільного та цивільного процесуального законодавства, у випадку закриття провадження у справі суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову, і власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним конституційно закріпленого права користування та розпорядження своїм майном.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 158, 258-261, 353 ЦПК України, суд,

постановив:

Клопотання представника заявника ОСОБА_1 адвоката Нікітюка П.М., заінтересована особа: ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, задовільнити повністю.

Захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 108CDI», державний номерний знак « НОМЕР_1 », 2000 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 ), відповідно до ухвали Нетішинського міського суду від 14 лютого 2011 року, у цивільній справі за №2-314/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, скасувати.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: