Рішення

від 10.06.2024 по справі 295/13373/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/13373/23

Категорія 71

2/295/339/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира:

головуючого - судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Конончук Ю.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Богунського районного суду м. Житомира справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , третя особа - служба у справах дітей Березівської сільської ради до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

До Богунського районного суду м. Житомира звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , третя особа - служба у справах дітей Березівської сільської ради до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав. В обгрунтування позовних вимог вказали, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьки дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у період з 04.09.2004 р. по 22.12.2022 р. перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 21.11.22 р. шлюб розірвано. Одночасно даним рішенням суду було визначено місце проживання дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_5 з матір`ю ОСОБА_6 . На час розгляду справи у суді ОСОБА_1 та неповнолітні діти проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

До розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, а також на час слухання справи у суді ОСОБА_3 із сім`єю не проживав, оскільки проживав зі своєю матір`ю у сусідньому селі Заможне, де і працював. Всіма питаннями життєдіяльності дітей опікувалась матір дітей ОСОБА_6 . ОСОБА_3 обгрунтовував своє самоусунення від виконання батьківських обов`язків тим, що не має батьківського інстинкту, не брав жодної участі у житті дітей, не піклувався про їх здоров`я, фізичний та моральний розвиток, не проводив з ними вільний час, не організовував дозвілля, тобто не мав жодного зв`язку з дітьми. Своє ставлення від дітей та родичів дружини не приховував, відверто пояснюючи, що не має бажання виконувати батьківські обов`язки і буде доглядати не дітей, а свою матір, допоки вона жива. У 2018 р. ОСОБА_6 змушена була звільнитися з роботи і виїхати на заробітки за кордон у Фінляндію. На час її відсутності дітьми опікувався старший брат - ОСОБА_1 та баба дітей зі сторони матері ОСОБА_7 .

У 2021 р. матір дітей, ОСОБА_6 захворіла на швидко прогресуючу форму онкозахворювання. Дізнавшись про діагноз, ОСОБА_6 зібрала сім`ю, повідомила про цю обставину чоловіка та дітей щоб з`ясувати у ОСОБА_3 чи згоден він проходити з ними ці сімейні труднощі, оскільки подалі їй потрібна буде допомога в організації лікування та догляду за дітьми. ОСОБА_3 сказав, що йому потрібно подумати, а на наступний день залишив місце проживання сім`ї, забравши напередодні вночі необхідні йому цінні речі переважно техніку та інструмент, які зберігалися поза межами будинку.

Опинившись у вкрай скрутній ситуації, в тому числі фінансовій, ОСОБА_6 неодноразово зверталась до різних органів та установ за отриманням матеріальної допомоги. З поміж іншого у цих зверненнях ОСОБА_6 повідомляла, що відповідач на той час (до розірвання шлюбу) покинув сім`ю.

Догляд за хворою ОСОБА_6 взяла її матір, ОСОБА_7 , яка фактично без реєстрації з 2001 р. проживає в будинку АДРЕСА_1 , З часу хвороби ОСОБА_6 і на час слухання справи у суді ОСОБА_1 та ОСОБА_7 опікуються всіма питаннями життєдіяльності дітей: оплачують комунальні послуги у будинку за місцем проживання дітей; забезпечують ОСОБА_8 та ОСОБА_9 харчуванням та одягом, організовують та несуть витрати по лікуванню дітей, їх навчанню, в т.ч. музичній та художній школах, підтримують на попередньому рівні заходи, які за життя організовувала мати дітей щодо їх духовної освіти, а саме : діти продовжують відвідувати церкву, брати участь у заходах, які там організовуються. Таке спілкування значно покращило психоемоційний стан дітей після смерті матері.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 померла.

Все вищенаведене свідчить про суто юридичний зв`язок відповідача з дітьми без багаторічного виконання ОСОБА_3 батьківських обов`язків, що змущує старшого сина ОСОБА_1 , який виступає в інтересах неповнолітньої сестри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інтереси якої представляє адвокат Полонська Л.М. звернутися до суду за захистом своїх прав із вирішенням питання позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 в судовому порядку.

В судовому засіданні позивачі та їх представник наполягали на задоволені позовних вимог, обгрунтовуючи свою позицію наданими суду поясненями та доказами. (Т. 1 а. с. 1-73), ОСОБА_1 (Т. 1 а. с. 174-175, 198-203), ОСОБА_9 (Т. 1 а. с. 203-211), ОСОБА_5 (Т. 1 а. с. 211-215).

Відповідач та його представник в судовому засданні заперечували проти задоволення позовних вимог. Свою позицію обгрунтували у відзиві зі змісту якого свідчить, що Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 21 листопада 2022 р. шлюб з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 було розірвано. За рішенням суду, місце проживання дітей визначено з матір`ю. Від шлюбу у них народились:син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_6 його, ОСОБА_3 було відразу відсторонено від участі у вихованні дітей, почали чинитись перешкоди у спілкуванні з дітьми, під час його візитів до дітей, баба - ОСОБА_7 не впускала його до його ж власного будинку, де проживають діти, він змушений був неодноразово викликати поліцію.

Про вказані обставини він інформував Службу у справах дітей Березівської сільської ради. На що Комісією з питань захисту прав дитини- Березівської сільської ради була надана копія рішення і рекомендація вирішити спір у судовому порядку.Оскільки діти не мають бажання з ним спілкуватися через відчуження, він відкрив їм рахунок в банку куди регулярно пересилає кошти для забезпечення їх життя. Діти відмовляються отримувати кошти у зв`язку із небажанням з ним спілкуватися.

Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 17 липня 2023 р. в справі № 278/2737/23 справу про адміністративне правопорушення у відношенні його, ОСОБА_3 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП, закрито, за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст.184 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_3 звернувся до Житомирського районного суду Житомирської ооласті з позовною заявою про відібрання дітей. Справа прийнята до розгляду Житомирським районним судом.

ОСОБА_3 звертає увагу суду, що він як батько, в повному обсязі можє створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дітей, задовольнити грамотний розвиток їх особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Вважає в інтересах доньок проживати саме зі мною, а не з бабою у зв`язку з тим, що баба не є законним представником дітей. Таким чином, проживання доньок ОСОБА_5 та ОСОБА_9 разом з ним, ОСОБА_3 відповідатиме інтересам доньок. Він має можливість забезпечити їм належні умови проживання, повною мірою займатися вихованням дітей, чого відповідачка зробити не в змозі.

Об`єктивно характеризуючи себе, ОСОБА_3 вказує що він не судимий, на обліку в психоневрологічному та наркодиснансері не перебував та не перебуває, алкогольнии напоями не зловживає, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, є власником частини будинку.

Критично оцінюючи позовні вимоги, ОСОБА_3 звертає увагу суду, що до позовної заяви не долучено жодного належного доказу, котрий підтверджує невиконання ним, ОСОБА_3 батьківських обов`язків. Надані позивачами докази підтверджують обставини життя сторін. Він бажає приймати участь у вихованні та лікуванні дітей, проте йому чиняться перешкоди. (Т. 1 а. с. 94-97).

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Березівської сільської ради направила до суду клопотання про розгляд справи без участі представника та рішення виконавчого комітету Березівської сільської ради № 295 від 19 жовтня 2023 р. про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та сам висновок зі змісту якого свідчить про недоцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо його дітей. (Т. 1 а. с. 90-92).

Свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . суду пояснила, що вона являєтьяс бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ЇЇ донька, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 з 04.09.2004 р. по 22.12.2022 рік перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 21.11.22 р. шлюб розірвано. Після народження ОСОБА_1 , сімейні стосунки, перший рік, були нормальні, потім ОСОБА_12 став лишати сім`ю, приходив на підпитку. Вони з чоловіком спостерігали ці моменти але намагалися не звертати увагу на ці негаразди і приймали всі заходи щоб зберегти сім`ю доньки. Працюючи, ОСОБА_12 відїзджав у відрядження а на вихідні повертався до своєї матері, яка проживає у сусідньому селі Заможне Житомирського району. По суті діти виховувалися у її сім`ї. При розмові з зятем ОСОБА_12 він висловив думку, що у нього відсутній батьківський інстинкт. Фактично всі троє дітей виховувалися нею та її чоловіком. Донька працювала у банку але за браком грошей була вимушена виїхати на заробітки, за кордон до Фінляндії . За кордоном ОСОБА_6 працювала останні чотири роки. Весь цей час діти були на її та її чоловіка утриманні. У червні 2021 р. ОСОБА_6 повідомила, що нащупала у себе на грудях пухлину. Коли ОСОБА_6 звернулася до лікарні, то їй повідомили про онкологічне захворювання яке прогресувало. Її чоловік, ОСОБА_12 ніякої участі у лікуванні не приймав. Після захворювання ОСОБА_6 ОСОБА_3 взагалі пішов з будинку забравши трактор, мотоцикл, електроприлади. 30.03.2023 р. ОСОБА_6 померла і діти зовсім залишились на її та її чоловіка утриманні. Вона зі своїм чоловіком вступила у спадщину і продовжують, на час слухання справи у суді, проживати у будинку розташованому у селі Нова Василівка Житомирського району. Діти не сприймають ОСОБА_3 як батька. (Т. 1 а. с. 168-169, 177-188).

Аналогічні пояснення дав ОСОБА_16 . (Т. 1 а. с. 170-171, 192-198).

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що вона являється сусідкою ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 . В селі Нова ОСОБА_20 вона проживає 20 років. Її діти спілкуються з дітьми сім`ї ОСОБА_21 . Коли мати дітей, ОСОБА_6 хворіла а потім померла, то на той час і на день слухання справи у суді вихованням дітей займалися батьки ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та ОСОБА_16 . Батько, ОСОБА_3 , вихованням дітей не займається та і самі діти не мають бажання спілкуватися з батьком. (Т. 1 а. с. 172-173, 188-192).

Свідок ОСОБА_24 суду пояснила, що її брат ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_6 . Під час шлюбу у них народилося трое дітей. Так сталось, що ОСОБА_6 захворіла і померла. Перед смертю вона, ОСОБА_24 мала з ОСОБА_6 їхати на заробітки але через тяжке захворювання ОСОБА_6 не поїхала і вже перебуваючи у Фінляндії вона, ОСОБА_24 дізналася, що у ОСОБА_6 онкозахворювання. Звернула увагу, що коли вона під час заробіток приїхала додому на коротку відпустку, попросила чоловіка, щоб завіз її до ОСОБА_6 , бо хотіла її провідати. До цього у них був конфлікт і вона з ОСОБА_6 не спілкувались, бо ОСОБА_6 з її батьками стали погано ставитись до її брата, перестали його поважати. Вона, ОСОБА_24 взяла кошти і приїхала в той будинок, який купив її брат із ОСОБА_6 . Приїхавши, вона зайшла і до неї вибігла мати ОСОБА_6 . Вона спитала чого вона прийшла. ОСОБА_24 сказала, що вона хоче допомогти. Мати ОСОБА_6 сказала, що не потребує її коштів, бо вони брудні. Її, ОСОБА_24 , вигнали з будинку і допомогу не прийняли. Від допомоги її, ОСОБА_24 чоловіка, поки вона, ОСОБА_24 була у Фінляндії , теж відмовились. Був факт, що баба, ОСОБА_7 , вигнали були її племінника, ОСОБА_1 з будинку у зв`язку з чим ОСОБА_28 два роки проживав з її братом, тобто своїм батьком, ОСОБА_3 у їхній батьківській хаті. Її мама ним опікувалась. На теперішній час ОСОБА_28 з нею не вітається і робить вигляд що її не знає. Вона не згодна з тим, що ОСОБА_3 хочуть позбавити батьківських прав. Якщо вони хочуть жити з бабусею - нехай живуть, але йому нехай дозволяють брати участь у вихованні дітей. Йому не дозволяють до дітей підходити. Вона знає, що її брат, батько дітей, їх любить. ОСОБА_6 писали і пишуть заяви в поліцію, щоб брат не підходив до будинку, змінили замки в будинку, не пускають брата в свій будинок. Вона вважає, що бабуся психічно нездорова, бо намовляє дітей проти рідних. Діти не хочуть з батьком спілкуватись, бо дід з бабою так сказали. Брат має вищу освіту, працює, платить аліменти. (Т. 1 а. с. 235-236).

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу по Богунському районному суду м. Житомир від 29.09.2023 р. головуючим по справі визначено суддю І. Перекупка. (Т. 1 а. с. 74).

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомир від 19.10.2023 р. відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено розгляд справи на 09.15 год. 16.11.2023 р. (Т. 1 а. с. 77-78).

23.10.2023 р. від представника позивача адвоката Полонської Л.М. надійшла заява заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. (Т. 1 а. с. 81-82).

Ухвалою суду від 16.11.2023 р. задоволено клопотанняпредставника позивача адвоката Полонської Л.М. щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження. (Т. 1 а. с. 137-138).

12.12.2023 р. від представника позивача адвоката Полонської Л.М. надійшло клопотання про призначення комплексної психолого-психіатричної експертизи. (Т. 1 а. с. 148-149).

Ухвалою суду від 19.12.2023 р. клопотання представника позивача адвоката Полонської Л.М. про призначення комплексної психолого-психіатричної експертизи задоволено та призначена експертиза. (Т. 1 а. с. 238-240).

02.05.2024 р. позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Полонська Л.М. під час судового засідання відмовились від проведення психолого-психіатричної експертизи. (Т. 2 а. с. 4-5).

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно Свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 зареєстрували шлюб 04 вересня 2004 р. (Свідоцтво НОМЕР_1 ). (Т. 1 а. с. 16)

Згідно Свідоцтв про народження ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_9 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 році та ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_11 . Батьками дітей вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . (Т. 1 а. с. 17-19).

Згідно Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 30.03.23 р. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (Т. 1 а. с. 28).

Згідно довідки виконавчого комітету Березівської сільської ради від 18.04.2023 р. свідчить, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно згідно реєстраційного обліку проживає в АДРЕСА_1 , та його сім`я складається: сестра - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2. сестра - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3. баба - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7., проживає без реєстраційного обліку. (Т. 1 а. с. 32).

Зі змісту довідки ВП № 1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 29.05.2023 р. про результати розгляду матеріалів зареєстрованих

в ЄО № 3386 від 17.04.2023, 3577 від 22.04.2023 р. свідчить, що 17 та 22 квітня 2023 р. до чергової частини відділу поліції № 1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області із заявою звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , з приводу неналежного виконання батьківських обов`язків батьком ОСОБА_3 .

У своєму зверненні ОСОБА_1 вказав, що протягом тривалого часу батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 не виконує свої батьківські обов`язки щодо нього та двох неповнолітніх сестер ОСОБА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме не займається їх вихованням та не забезпечує всім необхідним. З метою проведення профілактичної роботи із ОСОБА_3 звернувсь до поліції.

Опитаний з даного приводу ОСОБА_3 , мешканець АДРЕСА_2 пояснив, шо має на вихованні одного повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та двох неповнолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яких забезпечує всім необхідним для навчання та побуту хоча разом з ними не проживає. З якою метою син ОСОБА_1 звернувся до поліції йому не відомо. На даний момент з дітьми не спілкується оскільки мати колишньої покійної дружини ОСОБА_7 на думку ОСОБА_3 налаштовує дітей проти нього.

З ОСОБА_3 проведено профілактичну бесіду, щодо належного виконання батьківських обов`язків, роз`яснено вимоги ст. 150 Сімейного Кодексу України та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, який направлено на розгляд до Житомирського районного суду Житомирської області. Враховуючи те, що в ході перевірки по даних матеріалах не встановлено фактів вчинення кримінального правопорушення, тому підстав для внесення ї інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань не має. (Т. 1 а. с. 66).

Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 17 липня 2023 р. справу № 278/2737/23 про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_3 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрито, за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Судом було встановлено, що з заяви старшого сина ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , являючись батьком малолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки по вихованню доньок, а саме передав виховання дітей іншим особам та не піклувався про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що не може здійснювати виховання своїх дітей оскільки вони самі не мають бажання з ним спілкуватися та разом проживати. Зазначив, що діти проживають із бабусею та дідусем. Оскільки діти не мають бажання з ним спілкуватися він відкрив їм рахунок в банку куди регулярно пересилав кошти для забезпечення їх життя, які останні не отримували у зв`язку із небажанням спілкуватися із батьком.

Допитаний в судовому засіданні син ОСОБА_3 - ОСОБА_1 пояснив, що дійсно він та його малолітні сестри тривалий час проживають окремо від батька з бабусею та дідусем. Спілкувати із батьком або мати будь який зв`язок із ним не бажають, а тому не отримували кошти, які останній перераховував на банківський рахунок.

Санкція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає попередження або накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють за ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Тобто, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає у разі ухилення батьків від виконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням їхнього належного виховання, навчання та створення необхідних умов життя.

Разом з тим, у матеріалах справи будь-які дані про ухилення чи невиконання покладених на ОСОБА_3 обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання та навчання своїх дітей відсутні у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрита за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. (а. с. 102).

Зі змісту Висновку органу опіки та піклування Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про доцільність позбавлення батьківських правОСОБА_3 , відносно неповнолітніх ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 недоцільно позбавляти батьківських прав ОСОБА_3 , відносно неповнолітніх ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Т. 1 а. с. 92).

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про вирішення спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , щодо участі батька ОСОБА_3 у вихованні неповнолітніх ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 рекомендовано вирішити спір дійшовши спільної згоди або розглянути його в судовому порядку. (Т. 1 а. с. 100-101).

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 12 травня 2023 р. відкрито загальне позовне провадження за заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про відібрання малолітніх дітей від інших осіб. (Т. 1 а. с. 108).

З пояснень ОСОБА_3 в судовому засіданні за його заявою позов залишено без розгляду.

За інформацією відповідних держаних установ ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання. (Т. 1 а. с. 110-114).

Спірні правовідносини регулюються нормами матеріального права визначені, зокрема, Сімейним кодексом України.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Аналогічні обов`язки батьків передбачені у статті 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Згідно із ч. 1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 статті 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

З аналізу вказаної статті, суд вважає, що зазначені підстави є вичерпними та позбавлення батьківських прав є правом, а не обов`язком суду.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько (мати) ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Крім того, Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків («Хант проти України», № 31111/04 від 07 грудня 2006 р., п. 54).

Разом з тим Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими («Мамчур проти України», № 10383/09 від 16 липня 2015 р., п. 100).

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини («Хант проти України», № 31111/04 від 07 грудня 2006 р., п.п. 57-58).

У п.п. 47-49 справи «Савіни проти України» (№ 39948/06 від 18 грудня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Крім того, у даному рішенні Судом звернуто увагу, що при вирішенні справ про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов`язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 р. у справі № 631/2406/15-ц зроблено висновок щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2018 р. у справі № 204/1199/16-ц (провадження № 61-170св17) зроблено висновок, що не може свідчити про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків факт стягнення з батька аліментів на утримання дитини, оскільки таке є одним із способів захисту прав дитини на належне матеріальне забезпечення та свідчить про спонукання батька до надання дитині належного утримання. Наявність заборгованості по аліментам сама по собі не є підставою для позбавлення батька дитини батьківських прав.

Також, судом враховано, що відповідач заперечував проти позбавлення його батьківських прав, бажає проводити час з дітьми та приймати участь в їх вихованні.

Крім того, матеріали справи не містять доказів притягнення відповідача до відповідальності за невиконання батьківських прав відносно малолітніх дітей, або жорстокого поводження з ними, ведення аморального способу життя, що негативно впливає на інтереси дітей. Як з`ясовано під час судового розгляду, сім`я Колесник не перебувала на обліку як така, що перебуває в складних життєвих обставинах.

За вказаних обставин, на переконання суду, такий крайній захід, як позбавлення батьківських прав відповідача відносно малолітніх дітей, є невиправданим та не відповідатиме інтересам дітей. Суд не вбачає однозначних підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р. (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Також, ВССУ у справі № 211/559/16-ц від 01.11.2017 р. зауважив, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітніх ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 порушить інтереси самих дітей. Суд вважає, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є недоцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому необхідно відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 150, 152, 155, 164, 166 СК України, постанова Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківськихправ»,ст.ст. 4,11, 12, 13, 136, 141, 247, 258, 259, 263,265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , третя особа - служба у справах дітей Березівської сільської ради до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі пододання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 20 червня 2024 року.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І.Г. Перекупка