Рішення

від 10.06.2024 по справі 285/1335/24

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/1335/24

провадження у справі № 2/0285/798/24

10 червня 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

у складі: головуючої - судді Михайловської А.В.,

за участі секретаря судового засідання Валінкевич І.І.,

сторони у справі : позивач - ОСОБА_1 , представник - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 , представник - ОСОБА_4 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Звягельської міської ради Житомирської області, як орган опіки та піклування, представник - Пелешок Інна Вікторівна, Виконавчий комітет Піщівської сільської ради Звягельського району Житомирської області, як орган опіки та піклування, представник - Печоріна Любов Віталіївна,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Звягельської міської ради Житомирської області, як орган опіки та піклування, та Виконавчий комітет Піщівської сільської ради Звягельського району Житомирської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,-

встановив:

06.03.2024 року позивач ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву, в якій просила позбавити відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свої вимоги обґрунтувала тим, що відповідач ОСОБА_3 є батьком її дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У період з 21.11.2009 року по 08.02.2019 року вони перебували у зареєстрованому шлюбі. Після розірвання шлюбу визначено, що їх діти будуть проживати з нею. Також, згідно рішення суду від 08.02.2019 року з відповідача стягуються аліменти на утримання дітей. Однак відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по утриманню та вихованню дітей. Станом на 01.01.2024 року мав заборгованість по аліментах. Крім того, він не піклується про створення належних умов для фізичного розвитку дітей, не дає дітям доступу до культурних та інших цінностей, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дітей. Тобто, у вихованні та догляді за дітьми участі не бере. Їх фізичним, духовним, моральним розвитком не займається. Всі питання по вихованню вона вирішує самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Відтак, він не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться їх успіхами, станом здоров`я, не забезпечує необхідним харчуванням, не спілкується з дітьми, не створює мов для отримання ними освіти. Таку бездіяльність відповідача вона розцінює як ухилення від виконання ним своїх батьківських обов`язків, тому звернулася до суду з даним позовом.

07.03.2024 року після виконання вимог ст. 187 ЦПК України, даний позов прийнято судом до розгляду у порядку загального позовного провадження, відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

22.05.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позові, які просили задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що на зараз заборгованість по аліментах відповідачем погашена. Зазначив, що відповідач заперечує проти позбавлення його батьківських прав. Також вказав, що дійсно відповідач не у повній мірі приймає участь у вихованні дітей, оскільки у нього з позивачем вкрай неприязні відносини. Заборгованість за аліментами мала місце, так як він має іншу сім`ю та ще двох дітей, яких також потрібно утримувати.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області, як органу опіки та піклування, просила позовні вимоги задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Виконавчого комітету Піщівської сільської ради Звягельського району Житомирської області, як органу опіки та піклування, у судове засідання не з`явилася, подала письмову заяву, в якій просила справу розглянути у відсутності їх представника, щодо позовних вимог заперечує у повному обсязі, з підстав викладених у висновку щодо недоцільності позбавлення відповідача батьківських прав.

Заслухавши учасників справи, з`ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов наступного.

Відповідно свідоцтв про народження встановлено, що відповідач у справі, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , /а.с.11-13/.

У період з 21.11.2009 року по 21.03.2019 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Згідно рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08.02.2019 року у справі № 285/4065/18 після розірвання шлюбу місце проживання дітей сторін визначено з їх матір`ю - позивачем у справі.

Також, з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дітей /а.с.9-10/.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 09.01.2024 року, поданого до суду позивачем у справі, за відповідачем рахується заборгованість /а.с.20/.

Згідно довідки Звягельского ВДВС у Звягельському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 30.04.2024 року за № 75821, поданої до суду представником відповідача у справі, заборгованість зі сплати аліментів станом на 30.04.2024 року відсутня /а.с.60/.

Із довідок з місця навчання дітей сторін, зокрема Ліцею № 4 Звягельської міської ради, їх батько ОСОБА_3 контакту з ліцеєм не підтримує, успішністю дітей не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує /а.с.22,23,24/.

Згідно листа Звягельського міського центру соціальної служби від 10.01.2024 року № 10, за місцем проживання дітей сторін, за наслідками бесіди з неповнолітніми дітьми сторін, яка проведена провідним практичним психологом даного центру, з`ясовано, що діти постать батька сприймають формально та висловилися, що не проти позбавлення його батьківських прав /а.с.25/.

Натомість, відповідно до висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Піщівського сільської ради Звягельського району Житомирської області від 24.04.2024 року за № 35, за місцем проживання відповідача у справі, орган опіки та піклування вважає за недоцільне позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3 відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , /а.с.53/.

Також встановлено, що відповідач 31.08.2022 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , є батьком ще двох дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , працює в П(ПО)СП "Золота нива з 01.01.2014 року по теперішній час на посаді "Доглядач" (9141) з відрядною оплатою праці та ненормованим робочим днем, його середній заробіток становить 9 326,50 грн, за місцем роботи характеризується позитивно /а.с.62-67/.

Надаючи правову оцінку даним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Суд застосовує наступні норми права.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частинами першою-четвертою статті 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до пункту 1 статті 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини предметом їх основного піклування.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Пунктами 1, 3 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

На підставі тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України можна зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

З огляду на те що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити у задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і за наявності вини у діях батьків.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 47 рішення ЄСПЛ у справі «Савіни проти України», пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі «Хант проти України»).

Тобто в такому випадку вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і є втручанням у їх право на повагу до свого сімейного життя, яке, у свою чергу, не є абсолютним.

Ураховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд, з однієї сторони, має розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З іншої сторони, обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав неповнолітньої дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції).

ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінки. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Так, судом встановлено, що відповідач заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 30.04.2024 року заборгованості зі сплати аліментів не має, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу та не створює умов для отримання ними освіти.

Разом з тим, згідно висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Піщівського сільської ради Звягельського району Житомирської області від 24.04.2024 року за № 35, за місцем проживання відповідача у справі, орган опіки та піклування вважає за недоцільне позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3 відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Із змісту висновку вбачається, що відповідач ОСОБА_3 був присутній на засіданні комісії, на якій пояснив, що коли діти переїхали проживати з їх матір"ю - позивачем у справі, в м. Звягель, він перестав спілкуватися з дітьми, тому що остання була проти спількування дітей з батьком, переконував, що бажає спілкуватися з дітьми від попереднього шлюбу та вказав, що має намір подавати заяви для визначення часу та місця спілкування з дітьми /а.с.53/.

Така поведінка відповідача дає підстави вважати, що він не нехтує інтересами дітей та не бажає розривати з ними зв`язки, а позбавлення його батьківських прав необхідно розглядати як крайній захід сімейно-правового характеру, який застосовується до батьків, що не забезпечують належного виховання своїх дітей.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до частини шостої статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

З огляду на встановлені судом обставини та наявні у справі докази, висновок органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення відповідача батьківських, взявши до уваги бажання батька спілкуватися з дітьми, а також те, що він активно заперечує проти позбавлення його батьківських прав, з огляду на необхідність забезпечення якнайкращих інтересів дітей, зокрема в частині їх прав на спілкування з батьком та збереження зв`язків з ним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, що є крайнім (винятковим) заходом впливу, тому відмовляє у задоволенні позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав.

Разом з тим, з урахуванням встановлених обставин справи та поведінки відповідача, суд попереджає відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, поклавши на відповідний орган опіки та піклування за місцем проживання дітей та відповідача контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд не стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив :

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Звягельської міської ради Житомирської області, як орган опіки та піклування, Виконавчий комітет Піщівської сільської ради Звягельського району Житомирської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав.

Попередити ОСОБА_3 про необхідність зміни ставлення до виховання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Контроль за виконанням ОСОБА_3 батьківських обов"язків щодо дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покласти на Виконавчий комітет Звягельської міської ради Житомирської області, як орган опіки та піклування та Виконавчий комітет Піщівської сільської ради Звягельського району Житомирської області, як орган опіки та піклування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , фактично проживає - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) ,

відповідач - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 , фактично проживає - АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Звягельської міської ради Житомирської області, як орган опіки та піклування ( код ЄДРПОУ 22058098, місцезнаходження - вул. Шевченка, буд. 20, м. Звягель, Житомирська область ), Виконавчий комітет Піщівської сільської ради Звягельського району Житомирської області, як орган опіки та піклування ( код ЄДРПОУ 45374869, місцезнаходження - вул. Миру, буд. 21, с. Піщів, Звягельський район, Житомирська область ).

Дата складення повного судового рішення - 20.06.2024 року.

Суддя А.В.Михайловська