Постанова

від 05.12.2007 по справі 16/348-47/343

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/348-47/343

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 05 грудня 2007 р.                                                                                    № 16/348-47/343  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

головуючого      Михайлюка М.В.,

суддівДерепи В.І.,

Рибака В.В.,

розглянувши  у  відкритому  судовому   засіданні  касаційну   скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен Л.Л."

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року

у справі№ 16/348-47/343 господарського суду м. Києва

за  позовом ТОВ "Дієт-Сервіс"

доТОВ "Клен Л.Л."

про  розірвання договору підряду та стягнення 74800 грн.

за участю представників сторін:

позивача Спасова Н.В.,

відповідачаКопилова Л.А.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.04.2007 року у справі №16/348-47/343 (суддя: Станік С.Р.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року (судді: Лосєв А.М., Гарник Л.Л., Зубець Л.П.) позов задоволено частково: розірвано контракт № 9 від 01.09.2003 року, стягнуто з відповідача на користь позивача 33235,33 грн. авансових платежів та судові витрати. В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою апеляційного господарського суду відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати.

Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, правильність застосування судом матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановив місцевий господарський суд, позивач (замовник) та відповідач (підрядник) уклали контракт підряду №9 від 01.09.2003 р., згідно п. 1 якого замовник передає, а підрядник виконує будівельно-монтажні роботи (в т. ч. монтаж вентиляційних систем та обладнання) за адресою м. Київ, вул. Обсерваторна, 7, 2-й поверх, які забезпечуються фінансуванням замовника.          

Згідно п. 2 контракту договірна ціна за контрактом на 2003 р. становить 335417 грн., що додатково сторонами узгоджено у зведеній кошторисній відомості по об'єкту за адресою м. Київ, вул. Обсерваторна, 7, 2-й поверх.

Позивач платіжними дорученнями №178 від 16.09.2003 р., №191 від 02.10.2003 р., №202 від 15.10.2003 р., №211 від 22.10.2003 р., №240 від 18.11.2003 р., №244 від 19.11.2003 р., №248 від 26.11.2003 р., №266 від 10.12.2003 р., №237 від 24.12.2003 р., №12 від 27.01.2004 р., №18 від 11.02.2004 р., №35 від 01.03.2004 р., №59 від 29.03.2004 р. з призначенням платежу "сплата за будівельно-монтажні роботи згідно контракту підряду №9 від 01.09.2003 р." перерахував на рахунок відповідача 181500 грн., що сторони не заперечували, заяв, клопотань чи письмових пояснень з цього приводу до суду  не надходило.

Згідно актів приймання робіт № 4.03 за серпень 2003 р., №6.03 за вересень 2003 р., №4.03 за жовтень 2003 р., №4.03 за листопад 2003 р., №3.03 за листопад 2003 р., №4.03 за листопад 2003 р., №3.03 за грудень 2003 р., №5.03 за грудень 2003 р. та  №1.03 за січень 2004 р., які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень щодо обсягів, якості, вартості виконаних підрядних робіт, з проставленими печатками сторін, відповідач за період з серпня 2003 р. по січень 2004 р. виконав підрядні роботи по об'єкту: м. Київ, вул. Обсерваторна, 7, 2-й поверх, які замовник прийняв на  суму 148264,67 грн. (сумарна вартість виконаних підрядних робіт на об'єкті з урахуванням акту прийняття робіт №1.03 за січень 2004 р. на суму 30000 грн., який не врахований позивачем при подачі позову та вирахуванні суми позову, яка складала вищенаведену суму - 148264,67 грн. внаслідок помилкового зазначення позивачем у позові, що по акту приймання робіт №4.03 за жовтень 2003 р. відповідач виконав не 55000 грн., а - 45833,33 грн., а по акту приймання робіт №3.03 за листопад 2003 р. виконав не 14386,48 грн., а - 11988,73 грн., що вбачається з граф "Всього по акту" вищезазначених актів про приймання робіт №4.03 за жовтень 2003 р. та №3.03 за листопад 2003 р.).

Водночас, відповідач надав суду акти про приймання робіт за лютий 2004 р. б/н, №5.03 за лютий 2004 р., №8.03 за березень 2004 р., №8.03 за квітень 2004 р. на загальну суму 40701,52 грн., які підписав лише відповідач.

07.06.2004 р. позивач надіслав відповідачу претензію №01-806/04, згідно якої позивач вимагав від відповідача виконати у повній мірі зобов'язання за контрактом в 7-денний термін з моменту отримання даного повідомлення, або  повернути суму авансового платежу та в подальшому (згідно листа №01-29 від 09.06.2004 р.) позивач повідомив відповідача про припинення будівництва, у зв'язку з відсутністю можливості подальшого фінансування будівельно-монтажних робіт по контракту, через що позивач прохав відповідача розглянути можливість розірвання контракту підряду №9 від 01.09.2003 року.

15.06.2004 р. відповідач надіслав позивачу супровідний лист №15-113, відповідно до якого відповідач висловив згоду на подальше припинення будівельно-монтажних робіт за контрактом підряду №9 від 01.09.2003 р. У абз. 4 супровідного листа відповідач зазначив документи, які надсилаються позивачу, зокрема, акт про закриття контракту підряду №9 від 01.09.2003 р.; локальний розрахунок на правах звітного; складські накладні будівельних матеріалів, не використаних в будівельно-монтажних роботах №1, №2 та №3 від 09.06.2004 р., які позивач не підписав.

Як зазначив позивач, згідно контракту підряду №9 від 01.09.2003 р., платіжних доручень та актів приймання робіт замовник перерахував підряднику в рахунок авансових (попередніх) оплат за підрядні роботи по контракту 181500 грн., а відповідач належним чином не виконав будівельно-монтажних робіт по контракту внаслідок завищення вартості виконаних будівельно-монтажних робіт по об'єкту у м. Києві по вулиці Обсерваторній, 7, 2 поверх, які відображені у актах приймання робіт згідно висновку спеціаліста Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №4403/4404 від 09.08.2004 р. на загальну суму 141898,65 грн., у зв'язку з чим, відповідач повинен повернути позивачу суму авансових платежів у сумі 141898,65 грн.

Відповідно до законодавства, яке діяло на момент виникнення договірних правовідносин сторін, а саме ЦК УРСР, за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу, а зобов'язання, які внаслідок цього виникають, повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться (ст.ст. 332, 161).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено де під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно статті 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором, а за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач згідно платіжних доручень №178 від 16.09.2003 р., №191 від 02.10.2003 р., №202 від 15.10.2003 р., №211 від 22.10.2003 р., №240 від 18.11.2003 р., №244 від 19.11.2003 р., №248 від 26.11.2003 р., №266 від 10.12.2003 р., №237 від 24.12.2003 р., №12 від 27.01.2004 р., №18 від 11.02.2004 р., №35 від 01.03.2004 р., №59 від 29.03.2004 р. перерахував відповідачу авансових платежів на загальну суму 181500 грн. та прийняв, при цьому, належним чином, відповідно до імперативних вимог ст. 853 ЦК України, виконаних відповідачем підрядних робіт, які перелічені у актах приймання робіт №4.03 за серпень 2003 р., №6.03 за вересень 2003 р., №4.03 за жовтень 2003 р., №4.03 за листопад 2003 р., №3.03 за листопад 2003 р., №4.03 за листопад 2003 р., №3.03 за грудень 2003 р., №5.03 за грудень 2003 р. та №1.03 за січень 2004 року суму 148264,67 грн., жодних відступів від умов контракту або інших недоліків у виконаних відповідачем будівельно-монтажних роботах не виявив і як наслідок відповідачу про них не заявляв, а відповідач, в свою чергу, виконав підрядних робіт обумовлених контрактом на суму 148264,67 грн., що підтверджується вищенаведеними двосторонньо підписаними актами приймання робіт.

Зважаючи, що відповідач, порушуючи вимоги ст. 882 ЦК України не передав позивачу акти приймання робіт без номеру за лютий 2004 р., №5.03 за лютий 2004 р., №8.03 за березень 2004 р., №8.03 за квітень 2004 р. на суму 40701,52 грн., для підписання та можливості перевірки фактичних обсягів виконаних робіт на об'єкті - зазначеним у вищеназваних актах, через що у суду відсутні законом визначені підстави вважати, що відповідач виконав підрядні роботи, які перелічені у актах про приймання робіт без номеру за лютий 2004 р., №5.03 за лютий 2004 р., №8.03 за березень 2004 р.,  №8.03 за квітень 2004 р. на суму 40701,52 грн., у зв'язку з чим, відповідач істотно порушив умови двостороннього зобов'язання не повернувши позивачу різницю суми авансових платежів (181500 грн.) та загальної вартості виконаних та прийнятих підрядних робіт по актах приймання робіт №4.03 за серпень 2003 р., №6.03 за вересень 2003 р., №4.03 за жовтень 2003 р., №4.03 за листопад 2003 р., №3.03 за листопад 2003 р., №4.03 за листопад 2003 р., №3.03 за грудень 2003 р., №5.03 за грудень 2003 р. та №1.03 за січень 2004 р. (148264,67 грн.)  у розмірі 33235,33 грн., через що вимога позивача про розірвання контракту визнається судом законною та обгрунтованою у повному обсязі, а вимога щодо стягнення з відповідача суми авансових платежів (попередньої оплати) у розмірі - 141898,65 грн., визнається судом законною та обгрунтованою частково, в сумі  33235,33 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого господарського суду України також дійшла висновку, що судом обгрунтовано частково задоволено позов: розірвано контракт та стягнуто 33235,33 грн. авансових платежів, оскільки відповідач порушив свої зобов'язання за контрактом.

На підставі викладеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги. Відтак, постанова апеляційного господарського суду є обгрунтованою та законною, а тому підстави для її скасування відсутні.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вищенаведених  обставин справи та зроблених апеляційним судом висновків.

Крім того, відповідно до вимог ст. 1117 Господарського  процесуального  кодексу  України  касаційна  інстанція  не має  права  встановлювати  або  вважати  доведеними  обставини, які не були  встановлені  у рішенні або  постанові  господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про  достовірність  того чи іншого доказу,  про перевагу  одних  доказів.

          Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року у справі № 16/348-47/343 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                               М. Михайлюк

Судді          :                                                                                В. Дерепа                                                                      

                                                                                           В. Рибак