Ухвала

від 18.06.2024 по справі 141/928/23

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/928/23

Провадження № 1-кп/141/11/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5

потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020250000057 від 26.09.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Фронтівка Оратівського району Вінницької області, проживає по АДРЕСА_1 , на даний час перебуває в ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)", у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

У С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

18.06.2024 в судовому засіданні прокурор подав клопотання № 54/1-538ВИХ-24 від 17.06.2024 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів. Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивовано тим, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 187 КК України, а саме за тяжкий суспільно небезпечний насильницький злочин, постійного місця роботи не має, у громаді характеризується негативно, не навчається, не одружений, неповнолітніх чи малолітніх дітей на утриманні немає.

Відтак, оскільки завершити судовий розгляд з об`єктивних причин до завершення строку дії ухвали суду від 30.04.2024 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо, є достатні підстави вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, зокрема в частині вчинення обвинуваченим дій, пов`язаних із переховуванням від суду, можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та можливість вчиненням інших кримінальних правопорушень останнім.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подане клопотання № 54/1-538ВИХ-24 від 17.06.2024 з наведених у ньому підстав та просив його задовольнити, оскільки наявність ризиків зберігається впродовж тримання обвинуваченого під вартою. До того ж, прокурор вважає, що неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід, оскільки кількість ризиків не зменшилася, та єдиним запобіжним заходом, який забезпечить належну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому просить продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Потерпілий (цивільнийпозивач) ОСОБА_6 не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений (цивільний відповідач) ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 також не заперечували щодо поданого клопотання прокурора від 17.06.2024 про продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, розглянувши клопотання прокурора № 54/1-538ВИХ-24 від 17.06.2024 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та матеріали справи № 141/928/23, доходить наступних висновків.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.97 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2,4,7 та 11 Конвенції", і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Згідно із частиною другою статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до Конвенції та практики ЄСПЛ, зокрема у справах "Нечипорук і Йонкало проти України", "Харченко проти України" та "Лабіта проти Італії", обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.

До того ж у п. 114 рішення ЄСПЛ у справі "Темченко проти України" Суд зазначив, що він неодноразово встановлював у своїй практиці, що розумність строку тримання під вартою ніколи не оцінюється абстрактно. Інакше кажучи, п. 3 ст. 5 Конвенції не може вважатися таким, що безумовно дозволяє тримання під вартою, якщо тривалість такого тримання не перевищує певного строку. Обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки воно коротке, має бути переконливо продемонстроване органами влади.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно ч.1ст.331КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієїстатті,необхідність покладенняяких встановленаз наведеногопрокурором обґрунтуванняклопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).

Судом установлено, що запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано за рішенням слідчого судді, тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України.

Так, як убачається з ухвали Іллінецького районного суду Вінницької області від 28.09.2023 у справі № 131/1214/23, відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134200,00 грн, з покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18.10.2023 зазначену ухвалу слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 28.09.2023 залишено без змін.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 22.11.2023 у справі № 131/1214/23 ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21.01.2024, визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134200,00 грн, з покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В подальшому,ухвалою Оратівськогорайонного судуВінницької областівід 16.01.2024у справі№ 141/928/23 ОСОБА_4 продовжено строкзастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою, з можливістю внесення застави та виконанням покладених на обвинуваченого обов`язків згідно ухвали слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 22.11.2023, строком на шістдесят днів, з 16 січня 2024 року по 15 березня 2024 року включно.

Також ухвалоюОратівського районногосуду Вінницькоїобласті від12.03.2024у справі№ 141/928/23 ОСОБА_4 продовжено строкзастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою, з можливістю внесення застави та виконанням покладених на обвинуваченого обов`язків згідно ухвали слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 22.11.2023, строком на шістдесят днів, з 12 березня 2024 року по 10 травня 2024 року включно.

30.04.2024 ухвалою Оратівськогорайонного судуВінницької областіу справі№ 141/928/23 ОСОБА_4 продовжено строкзастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою, з можливістю внесення застави та виконанням покладених на обвинуваченого обов`язків згідно ухвали слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 22.11.2023, строком на шістдесят днів, з 30 квітня 2024 року по 28 червня 2024 року включно.

Особливість застосування тримання під вартою у судовому провадженні відповідно до чинного КПК України полягає в тому, що законодавець не визначив граничний строк тримання під вартою, натомість зобов`язав суд періодично здійснювати судовий контроль за доцільністю подальшого застосування запобіжного заходу.

Такий спосіб визначення тривалості тримання обвинуваченого під вартою під час судового провадження є прийнятним у практиці ЄСПЛ і відповідає міжнародним стандартам права на свободу й особисту недоторканість, що вимагають процедури перегляду законності тривалого застосування такого запобіжного заходу, яку в чинному КПК України гарантує ч. 3 ст. 331.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Досліджуючи подане прокурором клопотання № 54/1-538ВИХ-24 від 17.06.2024 та відповідну стадію судового розгляду даного кримінального провадження, суд вважає, що наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є підставою для продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На переконання суду, вказані ризики на даний час не зникли та продовжують існувати, оскільки тяжкість покарання свідчить про наявність суспільної небезпечності обвинуваченого і дає підстави вважати, що наявна небезпека ухилення його від правосуддя, можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також можливість вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення.

На підставі наведеного, з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, суд доходить висновку, що клопотання прокурора № 54/1-538ВИХ-24 від 17.06.2024 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки прокурором доведено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_4 перебувати на волі.

Також суд зазначає, що наявність вказаних ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виправдовує продовження тримання обвинуваченого під вартою, у зв`язку із чим суд вважає, що відсутні підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, судом не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

За вказаних фактичних обставин, судовий розгляд кримінального провадження слід відкласти на іншу дату.

Керуючись ст.ст. 176-178,183,194,197,199, 331,369,372,395КПК України суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Клопотання прокурора № 54/1-538ВИХ-24 від 17.06.2024 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів задовольнити.

2. Продовжитиобвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави та виконанням покладених на обвинуваченого обов`язків згідно ухвали слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 28.09.2023, строком на шістдесят днів, з 18 червня 2024 року по 16 серпня 2024 року включно.

3. Судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, відкласти на 04.07.2024 об 11 год 00 хв.

4.Ухвала судув частиніпродовження ранішеобраного запобіжногозаходу підлягаєнегайному виконанню після її оголошення і припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття провадження.

5. Копію ухвали суду вручити прокурору та обвинуваченому ОСОБА_4 , та негайно після її оголошення направити на поштову та електронну адресу ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)" для виконання.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду в частині продовження строку тримання під вартою протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1