Постанова

від 18.06.2024 по справі 203/1905/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/116/24 Справа № 203/1905/22 Суддя у 1-й інстанції - Єдаменко С.В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Барильської А.П.

суддів - Демченко Е.Л., Деркач Н.М.

секретар судового засідання - Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2022 року про забезпечення позову по справі за позовом Громадської організації "Інвалідів "Карітас" в інтересах невизначеного кола споживачів до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про захист прав споживачів, за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", треті особи: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах", Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про визнання дій протиправними та припинення їх шляхом визнання односторонніх правочинів недійсними, за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", треті особи: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах", Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо"», про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2022 року Громадська організація"Інвалідів "Карітас" в інтересах невизначеного кола споживачів звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про захист прав споживачів.

Одночасно із позовом, Громадська організація"Інвалідів "Карітас" в інтересах невизначеного кола споживачів звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.

Вказана заява мотивована тим, що невизначене коло споживачів є споживачами АТ КБ «Приватбанк», який на підставі договорів доручень з ПРАТ СК «Інгосстрах» та ТДВ «СК «Кредо», одночасно пропонував споживачам страхові послуги.

Споживачами за посередництвом АТ КБ «Приватбанк» укладено договори страхування з ПРАТ СК «Інгосстрах» та ТДВ «СК «Кредо», які є діючими до кінця цього року та у наступному році, весь час отримання страхових послуг та обслуговування договорів страхування зі споживачами здійснювалось АТ КБ «Приватбанк», у тому числі із використанням власної матеріально-технічної бази, технологій (системи дистанційного обслуговування «Система.Приват24») та власних працівників.

Споживачі дізнались про те, що АТ КБ «Приватбанк», як страховий агент, відмовився з серпня 2022 року від договорів доручень, укладених з ПРАТ СК «Інгосстрах» та ТДВ СК «Кредо» та розірвав договори доручення.

Позивач зазначає, що такі дії Банку, який є страховим агентом, містять елементи примусу та істотно впливають чи можуть вплинути на свободу вибору і поведінку споживачів, що мають діючі договори страхування, укладені через Банк, як страхового агента.

Свої послуги страхування споживачі тривалий час отримують через комунікації та системи обслуговування Банку.

Наведені дії призвели до примусу для споживачів, які постали перед вибором способів отримання страхових послуг або зберігати технології отримання страхових послуг через АТ КБ «Приватбанк», але вже як страхового агента інших страхових компаній, тобто зберігаючи для себе можливість продовжувати користування у послугах зі страхування системою дистанційного обслуговування «Система «Приват24», користуватись безкоштовною телефонною лінією банку 3700, подавати заяви про настання страхових випадків через дистанційну систему, користуватись послугою регулярний платіж, яка автоматично у необхідні дати без контролю з боку споживачів забезпечує перерахування з їх банківських рахунків страхові платежі тощо, або ж продовжувати отримувати страхові послуги за діючими договорами страхування, але за відсутності можливості використання технології отримання страхових послуг, яка тривалий час використовувалась ними за діючими договорами страхування з початку їх укладання. Позивач зазначає, що перевагами, які спонукали споживачів укладати договори страхування через страхового агента АТ КБ «Приватбанк» є можливість використання при отриманні страхових послуг дистанційної системи «Приват24» та її можливостей у питаннях послуг страхування, а також поєднання отримання банківських послуг та послуг страхування за допомогою однієї особи, та однаковими технологіями.

Припинення АТ КБ «Приватбанк» обслуговування споживачів, за укладеними ним, як страховим агентом, договорами страхування, впливає на свободу вибору та поведінку споживача стосовно отримуваних послуг, та містить елементи примусу до переукладання договорів страхування з іншими страховими компаніями, страховим агентом яких продовжує бути АТ КБ «Приватбанк».

Позивач зазначає, що такі дії також призводять до нерівного становища споживачів, що застраховані в ПРАТ СК «Інгосстрах» і ТДВ СК «Кредо» порівняно зі становищем інших клієнтів АТ КБ «Приватбанк», з якими Банк, як страховий агент інших страхових компаній, уклав договори страхування, та для яких залишається незмінною технологія та комунікації щодо отримання страхових послуг за діючими договорами страхування.

Позивач зазначає, що у разі не забезпечення його позову, АТ КБ «Приватбанк» буде продовжувати реалізовувати свої протиправні дії та припинить обслуговування споживачів, які мають діючи договори страхування з ПРАТ СК «Інгосстрах» та ТДВ «Кредо», виконання оспорюваних односторонніх правочинів призведе до неможливості відновлення порушених таким правочином і протиправними діями прав невизначеного кола споживачів, адже внаслідок виконання таких правочинів для споживачів можуть наступити обставини, що призведуть до автоматичного припинення їх договорів страхування, не здійснення АТ КБ «Приватбанк» дій щодо автоматичного перерахування з карток споживачів страхових платежів, неможливості споживачами за встановленими каналами зв`язку, зокрема через систему дистанційного обслуговування «Система.Приват24» подати заяви про настання страхових випадків і як наслідок втратити право на отримання страхового відшкодування.

Крім того, позивач вказує, що за час розгляду судом позовної заяви, оспорювані правочини можуть бути повністю виконані та настати наслідки у вигляді припинення відносин АТ КБ «Приватбанк», як страхового агента, з ПРАТ СК «Інгосстрах» та ТДВ СК «Кредо», що в свою чергу потягне невідворотні наслідки для споживачів, які мають діючи договори страхування з ПРАТ СК «Інгосстрах» та ТДВ «СК «Кредо», які укладались та впродовж всього часу їх дії обслуговувались страховим агентом - АТ КБ «Приватбанк», у тому числі з використанням своєї матеріально-технічної бази, каналів комунікації.

Враховуючи викладене, позивач просив вжити заходи забезпечення позовних вимог шляхом заборони АТ КБ «Приватбанк», ПРАТ СК «Інгосстрах», ТДВ «СК «Кредо» їх працівникам, а також будь - яким іншим особам, які діють в їх інтересах або за їх дорученням, ухилятись від виконання чи перешкоджати будь-яким чином виконанню договорів страхування, що були укладені між споживачами (страхувальниками) та Приватним акціонерним товариством «Страхова Компанія «Інгосстрах» та/або Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Кредо», за посередництвом страхового агента - Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», у тому числі вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення ділових (договірних) відносин Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» з Приватним акціонерним товариством «Страхова Компанія «Інгосстрах» та з Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Кредо» з обслуговування страхових продуктів Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Інгосстрах» та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Кредо», відмовляти, ухилятись чи перешкоджати (ускладнювати будь-яким чином) клієнтам та діючим споживачам страхових послуг в пролонгації, переукладенні на нових умовах, укладенні нових договорів страхування, внесенні змін до існуючих договорів страхування, надавати страхувальникам (споживачам страхових послуг) менш сприятливі, умови укладання та виконання договорів страхування з Приватним акціонерним товариством «Страхова Компанія «Інгосстрах» та/або Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», ніж надаються у випадках укладання договорів страхування з іншими страхувальниками, перешкоджати здійсненню страхових платежів, блокувати списання страхових платежів в овердрафт з рахунків страхувальників та обмеження страхувальників (споживачів страхових послуг) у користуванні банківською послугою «Регулярний платіж», спонукання страхувальників (споживачів страхових послуг) до припинення здійснення страхових платежів та/або договірних відносин з Приватним акціонерним товариством «Страхова Компанія «Інгосстрах» та/або Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», спонукання до укладання договорів страхування з іншими страховиками.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2022 року заяву Громадської організації "Інвалідів "Карітас" в інтересах невизначеного кола споживачів про забезпечення позову - задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили ухвалу суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга Банку мотивована тим, що вжиті судом заходи забезпечення позову є тотожними позовним вимогам. Крім того, апелянт вказує, що судом першої інстанції порушений принцип заборони незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини.

Розглянувши виділені матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду з ухваленням нового судового рішення, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, є співмірними із заявленими позовними вимогами, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або навіть унеможливити ефективний захист оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду. При цьому, такі заходи забезпечення позову не є тотожними заявленим позовним вимогам.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається із виділених матеріалів, заявником не обґрунтовано наявність підстав для обрання заходу забезпечення позову у вигляді заборони відповідачам та будь-яким іншим особами, які діють в їх інтересах або за їх дорученням, ухилятись від виконання чи перешкоджати будь-яким чином виконанню договорів страхування, що були укладені між споживачами (страхувальниками) та Приватним акціонерним товариством «Страхова Компанія «Інгосстрах» та/або Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Кредо», за посередництвом страхового агента - Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк».

Крім того, доводи, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги щодо вжиття вказаних вище заходів забезпечення позову є аналогічними тим, що зазначені ними в позові і їх перевірка судом фактично призведе до вирішення цього спору по суті, а не до встановлення підстав для застосування інституту забезпечення позову в цій справі.

Під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Також, колегія суддів вважає, що обраний позивачем вид забезпечення позову є втручанням у господарську діяльність АТ КБ «ПриватБанк», що є недопустимим.

На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, в зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді вказаної заяви, судом першої інстанції були порушені вимоги процесуального закону, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

При цьому, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про закриття провадження по справі, яке було заявлене представником Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" в засіданні колегії суддів, та яке мотивоване тим, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.06.2024 року скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2022 року та посилання представника позивача на те, що ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська вже частково скасовані вжиті заходи забезпечення позову, так як суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали на момент її постановлення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена без дотримання вимог матеріального та процесуального права, у звязку з чим підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - задовольнити.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2022 року - скасувати.

У задоволенні заяви Громадської організації "Інвалідів "Карітас" в інтересах невизначеного кола споживачів про забезпечення позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 20 червня 2024 року.

Головуючий суддя А.П. Барильська

Судді Е.Л. Демченко

Н.М. Деркач