Постанова

від 19.06.2024 по справі 180/1761/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5278/24 Справа № 180/1761/23 Суддя у 1-й інстанції - Хомченко С.І. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2024 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

за участю секретаря - Кошари О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Товариства обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія" про стягнення заборгованості по заробітній платі

за апеляційною скаргою Товариства обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія"

на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 07 березня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В:

19.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Мегапромекологія» про стягнення заборгованості по заробітній платі. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що з 17 вересня 2021 року він знаходиться у трудових відносинах з ТОВ «Мегапромекологія». Зазначене підтверджується записами у трудовій книжці серія НОМЕР_1 , однак, з грудня 2021 року по теперішній час заробітна плата нараховувалась, але виплат не було. Відповідачем було виплачено в лютому 2022 року - 6300,00 грн., у серпні 2023 року - 17700,00 грн. та в жовтні 2023 року - 6340 грн.. Всього за весь період було виплачено 30340,00 грн.. 15 травня 2023 року, на адресу Відповідача ним було направлено лист з проханням виплатити всі належні суми та компенсації та надати довідку про заборгованість по заробітній платі. Даний лист було повернуто за закінченням терміну зберігання, що підтверджується інформацією з сайту Укрпошти. З вини відповідача він не отримав свою заробітну плату за період з 01.12.2021 року по 31.07.2023 року. Невиплачену заробітну плату необхідно стягнути з відповідача. У даному випадку відповідач не припиняв з ним трудові відносини, що підтверджується записом в трудовій книжці. 23.01.2024 року представник позивача надав уточнену позовну заяву в якій просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 335421 гривень 58 копійок та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 14912 гривень 37 копійок (а.с.1-2, 33-34).

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 07 березня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія" про стягнення заборгованості по заробітній платі - задоволенні.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія" (ЄДРПОУ 36759863, вул. Спуск Набережний, 1, м. Марганець, Дніпропетровська область) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 335421 гривень 58 копійок та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 14912 гривень 37 копійок.

Також стягнуто судовий збір (а.с.42-46).

Не погодившись з рішенням, ТОВ "Мегапромекологія" звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі Закону) передбачено призупинення трудових відносин. Так, відповідно до ст.13 вказаного Закону, призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану.

Відповідно до ч.4 ст.13 Закону, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

З березня 2022 року по теперішній час позивач жодного разу на робочому місті не з`являвся, роботу не виконував, а тому заробітна плата за період з 23.02.2022 року по сьогоднішній день позивачу не нараховувалась.

Позивачу повністю виплачено заробіток за грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року в загальній сумі 30 340,00 грн. (в лютому 2022 року - 6300,00 грн., у серпні 2023 року - 17 700,00 грн., та у жовтні 2023 року - 6 340,00 грн.)

Компенсація за невикористану відпустку також не підлягає нарахуванню, оскільки з Позивачем було призупинено дію трудового договору (а.с.50-55) .

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Судом першої інстанції встановлено, що з 17 вересня 2021 року ОСОБА_1 знаходиться у трудових відносинах з ТОВ «Мегапромекологія». Зазначене підтверджується записами у трудовій книжці серія НОМЕР_1 .

Під час знаходження у трудових правовідносинах з Відповідачем, з боку останнього, з грудня місяця 2021 року по теперішній час заробітна плата нараховувалась, але виплат не було.

Відповідачем було виплачено в лютому 2022 року - 6300,00 грн., у серпні 2023 року - 17700,00 грн. та в жовтні 2023 року - 6340 грн.. Всього за весь період було виплачено 30340,00 грн..

15 травня 2023 року на адресу Відповідача було направлено лист з проханням виплатити всі належні суми та компенсації та надати довідку про заборгованість по заробітній платі.

Даний лист було повернуто за закінченням терміну зберігання, що підтверджується інформацією з сайту Укрпошти.

З вини відповідача позивач не отримав свою заробітну плату за період з 01.12.2021 року по 31.07.2023 року. Невиплачену заробітну плату, необхідно стягнути з відповідача.

У наданій відповідачем довідці про заборгованість вбачається, що з 24.02.2022 рік по теперішній час заробітна плата позивачу не виплачується, при цьому відповідач посилається на воєнний стан та на фактичне припинення з позивачем трудових відносин в зв`язку із воєнним станом.

Враховуючи викладене та довідку про розмір заборгованості, суд 1 інстанції прийшов до висновку, що з відповідача потрібно стягнути середній заробіток за період з 01.12.2021 року по теперішній час з урахуванням виплачених сум, а саме: 6300 грн. (лютий 2022р.), 17700 грн. (серпень 2023 р.) та 6340 грн. (жовтень 2023) із розрахунку середнього заробітку за останні повні 2 місяці, а саме: 15652,17 грн. (грудень 2021 року) + 14172,57 грн. (січень 2022 року) / 2 = 14 912,37 грн./22 роб/дні = 677,835 грн. - середньоденний заробіток.

Враховуючи викладене та довідку про розмір заборгованості за період з грудня 2021 року 01 грудня 2023 року з відповідача необхідно стягнути: за грудень 2021 року - 15652,17 грн.; за 2022 рік: січень - 14172,57 грн., лютий - 7864,70 грн. + лютий 5 днів, березень - 23 дні, квітень - 21 день, травень - 22 дні, червень - 22 дні, липень - 21 день, серпень - 23 дні, вересень - 22 дні, жовтень - 21 день, листопад - 22 дні, грудень - 22 дні; за 2023 рік: січень - 22 дні, лютий - 20 днів, березень - 23 дні, квітень - 20 день, травень - 23 дні, червень - 22 дні, липень - 21 день, серпень - 23 дні, вересень - 21 день, жовтень - 22 дні, листопад - 22 дні, грудень - 21 день. Всього - 484 дні*677,835 = 328 072,14 грн. + (15652,17+14172,57+7864,70)= 365 761,58 грн. - 30340,00 грн. (виплачені в лютому 2022 року, серпні 2023 року та жовтні 2023 року) = 335 421,58 грн.

Також з відповідача підлягає стягненню компенсація за невикористану відпустку в розмірі 14912,37 грн.

Однак, колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції у повній мірі погодитись не може, виходячи з наступних підстав.

Щодо заробітної плати.

24.02.2022 року на територію України почалась збройна агресія Російської Федерації.

24.03.2022 року директором ТОВ «Мегапромекологія» був підписаний Наказ № 24/03 про призупинення дії трудового договору зх. Наступними працівниками, серед яких під номером 63 зазначений й позивач ОСОБА_1 .

Отже, враховуючи, що з 24.02.2022 року ОСОБА_2 перестав виходити на роботу, працювати, підприємство перестало йому нараховувати заробітну плату.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

А з моменту призупинення трудового договору позивач ніякої роботи не виконував, що сторонами не заперечується.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Таким чином, відповідно до законодавчо встановлених вимог та наказу по підприємству вбачається, що з 24.03.2022 року ТОВ «Мегапромекологія» не забезпечувала позивача ОСОБА_1 роботою, а позивач ОСОБА_1 цю роботу не виконував.

Відповідно ТОВ «Мегапромекологія» заробітну плату не нараховувало, а тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач ОСОБА_1 , з яким було призупинено дію трудового договору з 24.03.2022 року, та який фактично не працював, не має право на стягнення на його користь заробітної плату, а тому апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо компенсації за невикористану відпустку.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

А якщо трудові відносини не припинені, працівник має право на відпустку, а у разі її не використання на відповідну компенсацію, а тому в цій частині рішення суду першої інстанції винесено з додержанням норм матеріального права і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи, вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, скасувавши рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі з ухваленням нового судового рішення в цій частині про відмову у задоволенні цих вимог. В іншій частині судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія" - задовольнити частково.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 07 березня 2024 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія" на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі у сумі 335421 гривень 58 копійок - скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія" на його користь заборгованості по заробітній платі у сумі 335421 гривень 58 копійок.

В іншій частині рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 07 березня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: