Справа №521/8363/24
Провадження №2-з/521/109/24
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2024 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Бодрухіної К.І.,
розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнізаяву представника ОСОБА_1 прозабезпечення позовуу цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участітретіх осіб:Публічного акціонерноготовариства «ДельтаБанк»,Фонду гарантуваннявкладів фізичнихосіб,Товариства зобмеженою відповідальності«Фінансова компанія«МАНІБІГУТ» провитребування майназ чужогонезаконного володіння,визнання недійснимдоговору іпотекита усуненняперешкод уздійсненні власникомправа розпорядженнясвоїм майном,
ВСТАНОВИВ:
В травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третіх осіб: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «МАНІБІГУТ» про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки та усунення перешкод у здійсненні власником права розпорядження своїм майном.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 19 червня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження за вищевказаним позовом.
Разом із позовною заявою представник позивача подала заяву про забезпечення позову, в якій просила суд:
1. Накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,9 кв.м.
2. Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб?єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Заборонити ОСОБА_2 та третім особам вчиняти будь-які дії з володіння, користування та розпорядження квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі виселяти мешканців квартири, вселяти інших осіб до вказаної квартири, проникати та входити до вказаної квартири, укладати договори щодо оренди квартири, щодо надання/припинення комунальних послуг та інших дій;
4. Заборонити ОСОБА_2 та третім особам вчиняти будь-які дії щодо обмеження прав ОСОБА_1 у володінні та користуванні квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначила наступне.
15.09.2014 року Малиновським районним судом міста Одеси було ухвалено заочне рішення по справі №521/8551/14-ц, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру: місце реєстрації застави: АДРЕСА_1 ; загальна площа: 46,9 кв.м.; житлова площа: 30,8 кв.м. (на підставі іпотечного договору Ne б/н від 19.05.2008 р.) шляхом передачі іпотекодержателю ПАТ «Дельта Банк» права власності на вказане майно. Визнано за ПАТ «Дельта банк» право власності на предмет іпотеки.
Вказане рішення стало підставою для реєстрації права власності на спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав за ПАТ «Дельта Банк».
Постановою Одеського апеляційного суду від 08.10.2020 року по справі №521/8551/14-ц заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2014 року було скасовано та відмовлено ПАТ «Дельта Банк» у позові до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі права власності на нерухоме майно, визнання права власності на нерухоме майно, припинення права власності на нерухоме майно і виселення.
Проте, не зважаючи на те, що постановою Одеського апеляційного суду від 08.10.2020 року по справі було скасоване заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2014 року, яким право власності на іпотечне майно було визнано за ПАТ «Дельта Банк», спірну квартиру було відчужено на електронному аукціоні 09.12.2020 року.
02.06.2021 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Манібігут» було укладено Договір купівлі продажу, відповідно до умов якого, у власність ТОВ «ФК «Манібігут» було передано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
В свою чергу, 15.06.2021 року ТОВ «ФК «Манібігут» відчужив спірну квартиру на користь ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу квартири, який в подальшому передав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в іпотеку ОСОБА_3 на підставі Договору іпотеки квартири від 23.07.2021 року.
Представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 разом зі своєю сім?єю досі проживають у спірній квартирі, ні ОСОБА_2 ні будь-яка інша особа не оглядали вказаної квартири ні при її купівлі, ні під час передачі її в іпотеку в 2021 році.
Представник позивача вказує, що відчуження або не відчуження спірної квартири залежить виключно від волі ОСОБА_2 та може відбутися у будь-який час. За таких обставин, вважає, що сама по собі наявність у нового власника об`єктивної можливості відчужити спірну квартиру є достатньою для підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цій справі. Новий власник ОСОБА_4 має змогу реалізувати спірну квартиру чи передати квартиру у найм (оренду) третім особам, що заподіє ще більшої шкоди позивачу, та може значним чином ускладнити виконання рішення суду у випадку задоволення позову або взагалі зробить його виконання неможливим. Крім того, кредитор ОСОБА_2 - ОСОБА_3 може звернути стягнення на спірну квартиру, у випадку невиконання позичальником його зобов`язань за Договором позики. Ці дії унеможливлять або встановлять значні перепони, щодо виконання судового рішення у випадку задоволення позову. У зв`язку з чим, є необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із вимогами п.п. 1,2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних заходів, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та застосовуються з метою недопущення вчинення відповідачем дій, направлених на фактичну неможливість виконання судового рішення.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилається на те, що право власностіна спірнемайно,може бутивідчужене на користь третіх осіб тощо.
Вказані обставини дають суду підстава вважати, що невжиття заходів у вигляді накладення арешту та заборони відчуження може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.
Разом із цим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині заборони ОСОБА_2 та третім особам вчиняти будь-які дії з володіння, користування та розпорядження квартирою, в тому числі, вчиняти будь-які дії щодо обмеження прав ОСОБА_1 у володінні та користуванні спірною квартирою, оскільки спірна квартира на праві власності належить ОСОБА_2 . Вказане право власності не скасоване, а тому забезпечення позову в цій частині призведе до порушення його права користування та розпорядження своїм майном, яке гарантоване законом.
Суд звертає увагу, що забезпечення позову направлено на охорону матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, врахувавши характер спірних правовідносин, доходить висновку про наявність підстав вважати, що між сторонами наявний спір, та невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду і є підстави для застосування таких заходів.
Суд вважає, що зустрічне забезпечення у даній справі не підлягає застосуванню.
Керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третіх осіб: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «МАНІБІГУТ» про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки та усунення перешкод у здійсненні власником права розпорядження своїм майном задовольнити частково.
Накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,9 кв.м.
Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб?єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Попередити, що особи, винні у невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену Законом.
Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.
Суддя Ю.В. Тополева
Суд | Малиновський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2024 |
Оприлюднено | 24.06.2024 |
Номер документу | 119865074 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Малиновський районний суд м.Одеси
Тополева Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні