Постанова

від 28.11.2007 по справі 18/290-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/290-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2007                                                                                   Справа № 18/290-07  

       Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Бахмат Р.М., Головко В.Г.

при секретарі судового засідання       Ревковій Г.О.

з участю представників :

позивача –Калько Т.Ю., Плісова О.П.

третьої особи  - Лещенко М.О.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга-Сервіс” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2007р. у справі

за позовом   Закритого акціонерного товариства “Торгівельний Дім “Донбас-Ліберті”, м. Харцизьк Донецької області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга-Сервіс”, м. Дніпропетровськ

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - комітет у справах сім'ї та молоді Ленінської районної в місті Дніпропетровськ ради

про стягнення 215337,4гр.

В С Т А Н О В И В :

    20.06.2007р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов закритого акціонерного товариства “Торгівельний Дім “Донбас-Ліберті” (далі ЗАТ “Донбас-Ліберті”) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга-Сервіс” (далі ТОВ “Ліга-Сервіс”) 215337,4гр. Свої вимоги позивач мотивував тим, що в квітні 2004р. сторони уклали попередній договір, відповідно до умов якого вони зобов'язались до 1.09.2004р. укласти договір піднайму нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Савкіна,2/1196, площею 404м2.  Позивач відремонтував вказане приміщення та перерахував ТОВ “Ліга-Сервіс” попередні платежі, необхідні для укладення договору оренди. Всього ЗАТ “Донбас-Ліберті” витратило 215337,4гр. В зв'язку з тим, що відповідач так і не уклав договору піднайму, позивач просив стягнути с ТОВ “Ліга-Сервіс” зазначену суму.

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2007р. (суддя Петрова В.І.) позов задоволено.

    Не погодившись з рішенням ТОВ “Ліга-Сервіс” звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення та відмовити в задоволенні позову. При цьому апелянт  зазначив що судом не враховано, що сторони не направляли одне одному проекту основного договору, а тому правовідносини, що виникли між ними в зв'язку з укладенням попереднього договору, припинились.

    У своєму відзиві позивач зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

    Представник відповідача в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, якого належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.

    Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.11.2007р. до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено комітет у справах сім'ї та молоді Ленінської районної в місті Дніпропетровськ ради.

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав :

    З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2004р. ТОВ “Ліга-Сервіс” звернулось до голови Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради з пропозицією укласти договір оренди нежитлового приміщення площею 388м2,  що розташоване за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Савкіна,2 та знаходиться у комунальній власності.

    27.04.2004р. ТОВ “Ліга-Сервіс” та ЗАТ “Донбас-Ліберті” уклали попередній договір №ПД-1. Відповідно до умов вказаного договору позивач та відповідач зобов'язались до 1.12.2004р. укласти договір піднайму, приміщення що орендується ТОВ “Ліга-Сервіс” і розташованого за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Савкіна,2/1196“А”, площею 404м2 (т1 а.с.7-9).

    За згодою власника нежитлового приміщення (Дніпропетровської міської ради) відповідач та комітет у справах сім'ї та молоді Ленінської районної ради уклали 1.10.2004р. договір оренди комунального майна для використання під меблеву виставочну залу строком до 1.10.2009р. При цьому п.5.16 договору ТОВ “Ліга-Сервіс” заборонено передавати вказане приміщення у суборенду (т2 а.с.5-8).

    В період з 4.06.2004р. до 13.01.2005р. позивач перерахував підрядникам, що здійснювали ремонт вищезгаданого приміщення 211315,92гр. (т1 а.с.10-28). Крім того, в червні та жовтні 2004р. ЗАТ “Донбас-Ліберті” перерахувало безпосередньо ТОВ “Ліга-Сервіс” 4021,48гр., зазначивши у платіжних документах що платежі здійснено в якості оплати за надані послуги по договору №ПД-1 (т1 а.с.29-35). В цей же строк сторони підписали двосторонні акти, в яких зазначено, що відповідач виконав передбачені попереднім договором послуги на суму 4021,48гр., а позивач прийняв виконання цих послуг (т1 а.с.36,38-39,48-49).

    Ані в обумовлений попереднім договором строк, ані на час розгляду справи в суді, сторони не уклали договір піднайму нежитлового приміщення.

    Представник третьої особи під час апеляційного перегляду справи пояснив, що з квітня 2004р. на балансі комітету у справах сім'ї та молоді Ленінської районної у м. Дніпропетровськ ради знаходиться нежитлове приміщення, розташоване по вул. Савкіна,2. Приміщення знаходилось у напівзруйнованому стані та не ким не використовувалось. У квітні 2004р. до комітету надходили пропозиції укласти договір оренди вказаного приміщення, в тому числі і від відповідача. Оскільки умови, на яких ТОВ “Ліга-Сервіс” пропонувало орендувати приміщення були найкращими, було прийнято рішення про укладення з відповідачем договору оренди. Ніякої інформації про намір ТОВ “Ліга-Сервіс” передавати вказане приміщення в суборенду до комітету не надходило. Коли та ким у 2004р. проводився ремонт приміщення комітету невідомо, оскільки через стан приміщення вхід до нього був вільний і комітет не контролював питання, чи користується ним хто-небудь. Крім того, дозвіл на проведення ремонту вказаного приміщення ані комітетом ані міськвиконкомом відповідачу та іншим особам не надавався.

    Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції послався на те, що в порушення умов попереднього договору відповідач не підготував документи, необхідні для укладання основного договору, а тому, у відповідності до п.4.1 договору №ПД-1, ТОВ “Ліга-Сервіс” повинно відшкодувати понесені позивачем збитки.

    Проте вказані висновки судом зроблено без всебічного та повного дослідження обставин справи.

    Так, зі змісту попереднього договору та обставин справи, вбачається, що сторони домовились про укладення до певного строку договору суборенди майна, що знаходиться у комунальній власності і яким нібито міг розпоряджатися відповідач. Але як на час укладання договору №ПД-1 та час, коли сторони повинні були укласти основний договір, ТОВ “Ліга-Сервіс” немало право передавати вказане приміщення у суборенду.

     Питання укладення договорів оренди об'єктів нерухомості, що знаходяться у комунальній власності, регламентуються положеннями Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ГК України та ЦК України. Відповідно до ст. 22 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (в редакції від 7.02.2002р. та 29.06.2004р.) орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно, якщо інше не передбачено договором оренди. Аналогічні приписи, щодо можливості передання у піднайом майна тільки за умови відсутності відповідної заборони у договорі оренди містяться в ст.774 ЦК України та ст.288 ГК України.

    Таким чином, для укладення попереднього договору та договору піднайму ТОВ “Ліга-Сервіс” повинно бути орендарем приміщення, що знаходиться у комунальній власності та мати відповідний дозвіл власника комунального майна на його передання у суборенду. В той же час, на момент укладення попереднього договору №ПД-1 відповідач взагалі не мав договору оренди з власником приміщення, оскільки дозвіл на укладення такого договору було надано вповноваженою на це особою лише 19.08.2004р.

    Укладений 1.10.2004р. на підставі рішення Дніпропетровського міськвиконкому №2246 від 19.08.2004р. договір оренди нежитлового приміщення має заборону на передання приміщення в суборенду. Крім того, вказаний договір, всупереч вимогам ст. 793 ЦК України, укладено без нотаріального посвідчення, а тому у відповідності до ст.219 ЦК України зазначений договір є нікчемним.

    В зв'язку з цим, ТОВ “Ліга-Сервіс” не мала на час укладення попереднього договору право на передачу у суборенду приміщення, розташованого за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Савіна та не отримало такого права в подальшому.

    Здійснюючи у відповідності до ст.42,44 ГК України на свій страх та ризик господарську діяльність, не маючи при цьому жодної правової підстави для того, щоб мати можливість укласти в подальшому договір піднайму майна, що знаходиться у комунальній власності та не пересвідчившись у наявності такого права у контрагента попереднього договору, ЗАТ “Донбас-Ліберті” уклало договір №ПД-1, після чого позивач приступив до ремонту приміщення, що знаходиться в комунальній власності не зважаючи на те, що ані у позивача, ані у відповідача не мали права користування вказаним приміщенням.

    Таким чином, позивач поніс збитки у вигляді витрачених на ремонт коштів, не внаслідок того, що ТОВ “Ліга-Сервіс” не виконало умови попереднього договору, а внаслідок того, що відповідач взагалі не мав можливості виконати умови попереднього договору. При цьому немає підстав вважати, що відповідач ухилявся від укладення основного договору, оскільки укладення договору суборенди можливо лише при наявності договору оренди комунального майна в якому буде відсутня заборона щодо передання його у суборенду, тобто виконання умов попереднього договору було заздалегідь неможливим на час укладення договору №ПД-1, що у відповідності до ст.607 ЦК України є підставою для припинення договірних зобов'язань.

    Таким чином судом безпідставно зроблено висновок про те, що збитки які понесло ЗАТ “Донбас-Ліберті” виникли внаслідок невиконання відповідачем умов договору, що унеможливлює задоволення позову, обґрунтованого посиланням на порушення відповідачем договірних зобов'язань. При цьому суд не має передбачених ст.83 ГПК України підстав для виходу за межі позовних вимог для захисту інтересів позивача та для обговорення питання щодо можливості стягнення з відповідача понесених позивачем збитків виходячи з інших правових підстав.

    За таких обставин колегія суддів доходить висновку що рішення суду повинно бути змінено на підставі п.4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а в задоволенні позову повинно бути відмовлено.

    В зв'язку з ухиленням відповідача від виконання дій, покладених на нього ухвалами суду від 31.10.2007р., з ТОВ “Ліга-Сервіс” стягується штраф у сумі по 1700гр. за невиконання вимог кожної ухвали.

    Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

   П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга-Сервіс” задовольнити.

    Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2007р. скасувати.

    В задоволенні позову відмовити.

    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга-Сервіс” (49600 м. Дніпропетровськ, вул. Савкіна, 6/114 код ЄДРПОУ 32561304) в доход державного 3400гр.               

    Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

    Головуючий                                                                                                    А.О. Логвиненко

    Суддя                                                                                                                     В.Г. Головко

Суддя                                                                                                                     Р.М. Бахмат

Постанову оформлено

у відповідності до вимог ст.84 ГПК