Постанова

від 12.03.2008 по справі 18/290-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

18/290-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

                                                                                     №   

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. –головуючого, Мележик Н.І., Подоляк О.А.,

          розглянувши касаційну скаргу ЗАТ „Торгівельний Дім „Донбас-Ліберті” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2007 року у справі господарського суду Дніпропетровської області за позовом ЗАТ „Торгівельний Дім „Донбас-Ліберті” до ТОВ „Ліга-Сервіс”, третя особа –комітет у справах сім'ї та молоді Ленінської районної в місті Дніпропетровську ради, про стягнення суми,

У С Т А Н О В И В:

          У червні 2007 року ЗАТ „Торгівельний Дім „Донбас-Ліберті” звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ „Ліга-Сервіс” про стягнення 215 337,4 грн.

          Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що в квітні 2004 року сторони уклали попередній договір, відповідно до умов якого вони зобов'язались до 1 вересня 2004 року укласти договір піднайму нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Савкіна,2/1196, площею 404м2.  

          Позивач відремонтував вказане приміщення та перерахував ТОВ “Ліга-Сервіс” попередні платежі, необхідні для укладення договору оренди. Всього ЗАТ “Донбас-Ліберті” витратило 215337,4гр.

          Однак, відповідач договір піднайму не уклав.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2007 року позовні вимоги було задоволено.

          Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2007 року апеляційну скаргу ТОВ “Ліга-Сервіс” задоволено, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2007 року скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2007 року.

Заявник вважає, що судом неправильно застосовано положення ст. 607 ЦК України та помилково не застосовано положення ч.1 ст. 229 та ст. 230 ЦК України.

Наголошує на тому, що позивач уклав попередній договір під впливом помилки відносно істотних обставин цього правочину.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що сторони про розгляд справи повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Судами встановлено, що 23 квітня 2004 року ТОВ “Ліга-Сервіс” звернулось до голови Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради з пропозицією укласти договір оренди нежитлового приміщення площею 388м2,  що розташоване за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Савкіна,2 та знаходиться у комунальній власності.

27 квітня 2004 року між ТОВ “Ліга-Сервіс” та ЗАТ “Донбас-Ліберті” було укладено попередній договір №ПД-1, відповідно до умов якого позивач та відповідач зобов'язались до 1 грудня 2004року укласти договір піднайму, приміщення, що орендується ТОВ “Ліга-Сервіс” і розташованого за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Савкіна,2/1196“А”, площею 404 м2.

Судами також встановлено, що в період з 4 червня 2004 року до 13 січня 2005 року позивач перерахував підрядникам, що здійснювали ремонт вищезгаданого приміщення, 211315,92 грн. Також, в червні та жовтні 2004 року позивач перерахував безпосередньо ТОВ “Ліга-Сервіс” 4021,48гр., зазначивши у платіжних документах, що платежі здійснено в якості оплати за надані послуги за договором №ПД-1.

У цей же строк сторони підписали двосторонні акти, в яких зазначено, що відповідач виконав передбачені попереднім договором послуги на суму 4021,48гр., а позивач прийняв виконання цих послуг.

Встановлено, що 1 жовтня 2004 року за згодою Дніпропетровської міської ради відповідач та комітет у справах сім'ї та молоді Ленінської районної ради уклали договір оренди комунального майна для використання під меблеву виставочну залу строком до 1 жовтня 2009 року.

          Пунктом 5.16 договору оренди ТОВ “Ліга-Сервіс” було заборонено передавати вказане приміщення у суборенду.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, станом на 29 червня 2004 року, орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відтак, вбачається, що на момент укладення попереднього договору, сторони не знали і не могли знати, що орендодавець не надасть згоди на передачу в суборенду орендованого нежитлового приміщення.

Вбачається, що відмова орендодавця надати дозвіл на передачу в суборенду орендованих відповідачем нежитлових приміщень унеможливила виконання умов попереднього договору відповідачем.

Наведене дає підстави стверджувати про неможливість застосування до спірних правовідносин положень ст. ст. 229, 230 ЦК України, на застосування яких наполягає заявник, оскільки встановлені судами обставини не можуть бути кваліфіковані як обман або помилка під час укладення сторонами попереднього договору.

Відповідно до положень ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна з сторін не відповідає.

Судами встановлено, що фактично обставини, які зумовили неможливість виконання умов попереднього договору з боку відповідача, склалися незалежно від волі сторін попереднього договору.

Відтак, судом апеляційної інстанції правильно зроблено висновок про відсутність підстав вважати, що відповідач ухилявся від укладення основного договору.

Наведене спростовує викладене в касаційній скарзі.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних та не знаходить підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2007 року.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2007 року –без зміни.

Головуючий                                                                           Т. Козир

Судді                                                                              Н. Мележик      

                                                                                               О. Подоляк