Постанова

від 19.06.2024 по справі 916/2951/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2951/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,

за участю представників:

від ОСОБА_1 участі не брали,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінаре" участі не брали,

від Громадської організації "Центр захисту інвалідів" участі не брали,

від Виробничо-торгівельної фірми "Галатея" у виді дочірнього підприємства участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу, прийняту суддею Желєзною С.П., м. Одеса, повний текст складено 15.01.2024,

у справі №916/2951/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінаре"

до відповідача: Громадської організації "Центр захисту інвалідів"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Виробничо-торгівельної фірми "Галатея" у виді дочірнього підприємства

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дінаре" звернулось з позовом до Громадської організації "Центр захисту інвалідів", в якому просило стягнути (витребувати з володіння) відповідача на користь позивача рухоме майно (корпоративні права) у вигляді 100% частки у статутному капіталі Виробничо-торгівельної фірми "Галатея" у виді дочірнього підприємства.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 02.08.2023 відкрито провадження у справі №916/2951/23 та залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Виробничо-торгівельну фірму "Галатея" у виді дочірнього підприємства.

26.12.2023 та 28.12.2023 до суду першої інстанції від Громадської організації "Центр захисту інвалідів" надійшли заяви (вх.№2-1920/23 від 26.12.2023) та (вх.№2-1935/23 від 28.12.2023) про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду справи №916/2951/23, підписані представником відповідача адвокатом Сабліною Юлією Сергіївною.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 (суддя Желєзна С.П.) дії представника Громадської організації "Центр захисту інвалідів" адвоката Сабліної Юлії Сергіївни щодо подання двох заяв про відвід судді від розгляду даної справи визнано зловживанням процесуальними правами; застосовано до представника відповідача ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн; стягнуто з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі 3028 грн.

Зазначена ухвала мотивована тим, що дві заяви про відвід представника Громадської організації "Центр захисту інвалідів" адвоката Сабліної Юлії Сергіївни були подані з підстав незгоди з процесуальними рішеннями суду, що відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України не може бути підставою для відводу складу суду, при цьому вказаний адвокат, будучи фахівцем у галузі права, повинна була розуміти, що звернення з заявами про відвід з таких підстав не відповідає вимогам процесуального закону, натомість свідчить про наявність у заявника наміру досягнути певні сторонні цілі, які, вочевидь, не відповідають завданню господарського судочинства. За таких обставин, пославшись на невідповідність поведінки представника Громадської організації "Центр захисту інвалідів" принципу добросовісності, місцевий господарський суд з метою запобігання створенню адвокатом Сабліною Юлією Сергіївною протиправних перешкод у здійсненні судочинства суд першої інстанції вважав за необхідне застосувати до вказаного представника заходи процесуального примусу у вигляді накладення штрафу в порядку статті 135 Господарського процесуального кодексу України у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 у справі №916/2951/23 скасувати.

Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт наголошує на порушенні Господарським судом Одеської області норм процесуального права. Крім того, за твердженням скаржниці, звертаючись з заявами про відвід, адвокат Сабліна Юлія Сергіївна жодним чином не зловживала процесуальними правами, а використовувала їх добросовісно, помітивши несправедливість судової процедури, запровадженої суддею, внаслідок призначення надто частих судових засідань, накопичення клопотань та не вирішення їх, не з`ясування обставин справи перед завершенням підготовчого судового засідання, що свідчить про упередженість судді Желєзної С.П., її бажання розглянути справу швидко та з обмеженням процесуальних прав відповідача.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 22.04.2024 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження; встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 07.05.2024.

В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 вирішено розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу у справі №916/2951/23 поза межами строку, встановленого частиною другою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та призначено справу №916/2951/23 для розгляду вищенаведеної апеляційної скарги на 12.06.2024 об 11:30.

З метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги з забезпеченням принципу змагальності та надання учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також правильного застосування законодавства Південно-західним апеляційним господарським судом у судовому засіданні у справі №916/2951/23, яке відбулося 12.06.2024 та в якому брала участь скаржниця, шляхом постановлення протокольної ухвали було оголошено перерву до 12:45 год 19.06.2024.

У судовому засіданні 19.06.2024 представники учасників процесу участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами оскарження ухвали, при цьому ОСОБА_1 подала заяву про розгляд апеляційної скарги за її відсутності б/н від 19.06.2024 (вх.№1109/24/Д2 від 19.06.2024).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дінаре", Громадська організація "Центр захисту інвалідів" та Виробничо-торгівельна фірма "Галатея" у виді дочірнього підприємства своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не надали, що згідно з частиною третьою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Предметом дослідження суду апеляційної інстанції є правомірність застосування місцевим господарським судом заходів процесуального примусу шляхом стягнення з заявниці штрафу за зловживання процесуальними правами.

Згідно з частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В силу частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що висновки місцевого господарського суду про зловживання представником Громадської організації "Центр захисту інвалідів" ОСОБА_1 процесуальними правами полягали у наступному.

26.12.2023 до суду першої інстанції від представника Громадської організації "Центр захисту інвалідів" Сабліної Юлії Сергіївни надійшла заява (вх.№2-1920/23 від 26.12.2023) про відвід судді від розгляду даної справи.

Подану заяву про відвід представник обґрунтувала наступними доводами: суддею названо дії адвоката такими, що свідчать про зловживання відповідачем процесуальними правами; поведінка судді свідчить про особисту неприязнь до адвоката, що підтверджується коментарями суду як щодо поданих процесуальних клопотань, так і щодо поданих до справи документів; суд байдуже ставиться до з`ясування істини у цій справі, оскільки головне для нього закінчити підготовче судове засідання до кінця року, не з`ясовуючи обставин справи, суд не має наміру досліджувати питання про наявність у ОСОБА_2 права на витребування на свою користь особливо цінного майна; відкладення розгляду майже усіх заявлених заяв і клопотань відповідача та третьої особи з оголошенням перерв у судових засіданнях на один день підірвало нормальний уклад життя представника відповідача як людини, жінки та адвоката (зокрема, адвокат Сабліна Юлія Сергіївна не змогла 25.12.2023 приготувати святкову Різдвяну вечерю, бо засідання закінчилось близько 17:00 год; адвокату не вдалося відвідати салон для нарощення зламаних нігтів та фарбування волосся; про існування інших загальнолюдських і професійних справ їй довелося забути через призначення судових засідань кожного дня); адвоката почула в коридорі, що в інших справах суддя оголошує перерви, дотримуючись розумних строків для призначення засідань, на відміну від даної справи.

28.12.2023 до місцевого господарського суду від представника Громадської організації "Центр захисту інвалідів" Сабліної Юлії Сергіївни надійшла чергова заява (вх.№2-1935/23 від 28.12.2023) про відвід судді від розгляду даної справи.

В обґрунтування підстав для подання вищенаведеної заяви про відвід представник послався на те, що під час проведення судом 26.12.2023 підготовчого засідання у даній справі, не зважаючи на повідомлення адвоката Сабліної Юлії Сергіївни про подання нею заяви про відвід, суддя доповіла про не надходження до суду першої інстанції зазначеної заяви та продовжила розгляд справи попри те, що питання про відвід відповідно до чинного процесуального закону підлягає вирішенню невідкладно.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.01.2024 (суддя Желєзна С.П.) визнано заяву Громадської організації "Центр захисту інвалідів" (вх.№2-1920/23 від 26.12.2023) про відвід судді від розгляду справи №916/2951/23 необґрунтованою та передано вказану заяву на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Ухвалою місцевого господарського суду від 02.01.2024, постановленою у складі судді Літвінова С.В., відмовлено у задоволенні заяви Громадської організації "Центр захисту інвалідів" (вх.№2-1920/23 від 26.12.2023) про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду справи №916/2951/23.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.01.2024 (суддя Желєзна С.П.) визнано заяву Громадської організації "Центр захисту інвалідів" (вх.№2-1935/23 від 28.12.2023) про відвід судді від розгляду справи №916/2951/23 необґрунтованою та передано вказану заяву на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Ухвалою суду першої інстанції від 08.01.2024, постановленою у складі судді Найфлейша В.Д., відмовлено у задоволенні заяви Громадської організації "Центр захисту інвалідів" (вх.№2-1935/23 від 28.12.2023) про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду справи №916/2951/23.

В подальшому оскаржуваною ухвалою суду від 15.01.2024 дії представника Громадської організації "Центр захисту інвалідів" адвоката Сабліної Юлії Сергіївни щодо подання двох заяв про відвід судді від розгляду даної справи визнано зловживанням процесуальними правами; застосовано до представника відповідача ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн; стягнуто з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі 3028 грн.

Зокрема, в мотивах прийняття зазначеної ухвали місцевий господарський суд наголосив на тому, що обидві заяви представника Громадської організації "Центр захисту інвалідів" адвоката Сабліної Юлії Сергіївни про відвід були подані з підстав незгоди з процесуальними рішеннями суду, що відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України не може бути підставою для відводу складу суду, при цьому вказаний адвокат, будучи фахівцем у галузі права, повинен був розуміти, що звернення з заявами про відвід з таких підстав не відповідає вимогам процесуального закону, натомість свідчить про наявність у заявника наміру досягнути певні сторонні цілі, які, вочевидь, не відповідають завданню господарського судочинства. Крім того, на переконання суду, доводи адвоката Сабліної Юлії Сергіївни, наведені в обґрунтування першої заяви про відвід, щодо порушення нормального укладу життя представника як людини, жінки та адвоката (зокрема, про відсутність змоги приготувати 25.12.2023 святкову Різдвяну вечерю у зв`язку з закінченням судового засідання у цій справі близько 17:00 год, про відсутність у адвоката можливості наростити зламані нігті та пофарбувати волосся) свідчать про явну неповагу адвоката до суду та глузування над принципами господарського судочинства, між тим така поведінка представника не може залишатись поза реакцією суду, оскільки представник має усвідомлювати процесуальні наслідки подання заяви про відвід з покладенням в її основу вищенаведених доводів. Крім того, судом зазначено, що посилання адвоката у другій заяві про відвід на підтвердження правомірності власних доводів на рішення Вищої Ради Правосуддя "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Жигуліна С.М." №1348/3дп/15-23 від 20.12.2023 є своєрідним інструментом тиску та попередженням складу суду про подальші дії представника, яка вивчає практику Вищої Ради Правосуддя з питання притягнення суддів до відповідальності, адже згідно з Законом України "Про судоустрій і статус суддів" обов`язковими щодо застосування норм права є лише висновки Верховного Суду, а не Вищої Ради Правосуддя.

З огляду на зазначене, колегія суддів враховує, що на підставі власної суб`єктивної оцінки обставин справи місцевий господарський суд встановив факт зловживання заявником процесуальними правами, зокрема, внаслідок пред`явлення заяви про відвід з підстав незгоди з процесуальними рішеннями судді, тобто з підстав, які безпосередньо в силу прямої норми процесуального закону є неспроможними для відводу.

Вказані обставини, зокрема, щодо змісту та обсягу наведених підстав для відводу не спростовані апелянтом, вказують на незгоду заявника з прийнятими суддею рішеннями з процесуальних питань та підтверджуються матеріалами оскарження ухвали.

Окремо колегія суддів зауважує на тому, що доводи апеляційної скарги щодо ігнорування судом першої інстанції заяви про відвід, поданої 26.12.2023, фактично спростовуються самою скаржницею, яка зауважила на тому, що у судовому засіданні 26.12.2023 о 14:23:31 адвокат Сабліна Юлія Сергіївна лише повідомила про подання відводу, при цьому нею не було заявлено усний відвід судді з наданням часу для викладення його в письмовій формі, як і не було подано письмової заяви про відвід, що підтверджується протоколом відповідного судового засідання та не заперечувалось самою скаржницею у судовому засіданні, яке відбулося 12.06.2024 в апеляційному господарському суді, після чого суддя Желєзна С.П. обґрунтовано доповіла про не надходження до суду першої інстанції зазначеної заяви, адже з картки руху заяви, сформованої у підсистемі "Електронний суд", вбачається, що подана заявницею заява про відвід ще не була доставлена до суду, а відтак і не була зареєстрована, у зв`язку з чим суддя об`єктивно не мала можливості невідкладно її розглянути та, як наслідок, правомірно продовжила подальший розгляд справи.

Решта доводів апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта саме з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні двох заяв про відвід представника Громадської організації "Центр захисту інвалідів" адвоката Сабліної Юлії Сергіївни.

Між тим, суд апеляційної інстанції наголошує, що ухвали Господарського суду Одеської області про визнання заявлених відводів необґрунтованими та про відмову у задоволенні заяв про відвід не є предметом судового перегляду (хоча врахуванню підлягають встановлені судом першої інстанції обставини, що стали підставою для висновку про зловживання заявником процесуальними правами, адже цей факт слугував в подальшому для застосування заходів процесуального примусу у виді штрафу, правомірність накладення якого є предметом дослідження у цьому провадженні судом апеляційної інстанції), натомість скаржниця, як представник відповідача, вбачаючи наявність певних порушень процесуального права, не була позбавлена права їх оскаржити у процесуальний спосіб, включивши їх в подальшому до апеляційної скарги на рішення суду (у випадку незгоди з таким рішенням).

Подібна правова позиція щодо меж апеляційного перегляду ухвали про стягнення штрафу в якості заходу процесуального примусу викладена в постанові Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №927/1064/21.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що скаржником не доведено необґрунтованості висновку суду першої інстанції щодо наявності у діях представника Громадської організації "Центр захисту інвалідів" адвоката Сабліної Юлії Сергіївни ознак зловживання процесуальними правами.

Пунктом 4 частини першої статті 132 Господарського процесуального кодексу України визначено штраф одним із видів заходів процесуального примусу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку, зокрема, зловживання процесуальними правами.

Враховуючи наведені норми та обставини того, що суд першої інстанції, керуючись дискреційними повноваженнями, визнав зловживанням процесуальними правами дії заявниці щодо подання завідомо безпідставного відводу з метою перешкоджання розгляду справи, колегія суддів не вбачає процесуальних порушень у застосуванні вказаним судом до представника Громадської організації "Центр захисту інвалідів" адвоката Сабліної Юлії Сергіївни заходів процесуального примусу шляхом стягнення штрафу у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, беручи до уваги те, що твердження апелянта щодо порушення Господарським судом Одеської області норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали від 15.01.2024 про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу у справі №916/2951/23 не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування зазначеного судового акта суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржницю.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу у справі №916/2951/23 без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до приписів статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 20.06.2024.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук