Постанова

від 19.06.2024 по справі 916/2951/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2951/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,

за участю представників:

від адвоката Сабліної Юлії Сергіївни участі не брали,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінаре" участі не брали,

від Громадської організації "Центр захисту інвалідів" участі не брали,

від Виробничо-торгівельної фірми "Галатея" у виді дочірнього підприємства участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу адвоката Сабліної Юлії Сергіївни

на окрему ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.03.2024, прийняту суддею Желєзною С.П., м. Одеса, повний текст складено 19.03.2024,

у справі №916/2951/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінаре"

до відповідача: Громадської організації "Центр захисту інвалідів"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Виробничо-торгівельної фірми "Галатея" у виді дочірнього підприємства

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дінаре" звернулось з позовом до Громадської організації "Центр захисту інвалідів", в якому просило стягнути (витребувати з володіння) відповідача на користь позивача рухоме майно (корпоративні права) у вигляді 100% частки у статутному капіталі Виробничо-торгівельної фірми "Галатея" у виді дочірнього підприємства.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 02.08.2023 відкрито провадження у справі №916/2951/23 та залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Виробничо-торгівельну фірму "Галатея" у виді дочірнього підприємства.

Окремою ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.03.2024 у справі №916/2951/23 (суддя Желєзна С.П.) вирішено направити дану окрему ухвалу на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області щодо неналежного виконання професійних обов`язків адвокатом Сабліною Юлією Сергіївною (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №003417 від 15.08.2018) для вирішення питання про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та зобов`язано повідомити Господарський суд Одеської області про результати розгляду цієї окремої ухвали у двомісячний строк з дня її отримання.

Зазначена ухвала мотивована неприйнятною професійною поведінкою адвоката Сабліної Юлії Сергіївни, яка містить ознаки грубого порушення вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики, оскільки полягає в явній неповазі вказаного адвоката до суду, зловживанні процесуальними правами і прагненні невиправдано затягнути розгляд цієї справи, що підриває довіру до компетентності і добросовісності адвоката, як учасника судового процесу, та свідчить про зневажання принципами чесності та порядності.

Не погодившись з вищенаведеною ухвалою, адвокат Сабліна Юлія Сергіївна звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить окрему ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.03.2024 у справі №916/2951/23 скасувати.

Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт наголошує на тому, що кількість процесуальних заяв та клопотань відповідача не була надмірною, натомість всі вони були спрямовані на доведення своєї правової позиції у справі і їх подання було зумовлене діями інших учасників процесу або наданими ними документами, при цьому чинний процесуальний закон не обмежує можливість реалізації права сторони на звернення з заявами/клопотаннями безпосередньо напередодні судового засідання, тим більше, коли вони подаються у межах визначеного процесуального строку, а у разі їх подання після спливу відповідних строків відповідачем одночасно заявлялись мотивовані клопотання про поновлення цих строків. Крім того, скаржниця зазначає про обґрунтованість поданих відповідачем заяв про відвід, про те, що подання скарги на дії судді Желєзної С.П. є правом Громадської організації "Центр захисту інвалідів", реалізація якого зумовлена істотними порушеннями прав відповідача у даній справі, а також про наявність у адвоката, крім професійних, інших зобов`язань, виконання яких не вказує про зловживання процесуальними правами, у той час як надання морально-етичної характеристики конкретному адвокату свідчить про перебільшення ролі суду у вирішенні господарської справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 01.05.2024 у справі №916/2951/23 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження; встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 16.05.2024.

В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 вирішено розглянути апеляційну скаргу адвоката Сабліної Юлії Сергіївни на окрему ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.03.2024 у справі №916/2951/23 поза межами строку, встановленого частиною другою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та призначено справу №916/2951/23 для розгляду вищенаведеної апеляційної скарги на 12.06.2024 об 11:00.

З метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги з забезпеченням принципу змагальності та надання учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також правильного застосування законодавства Південно-західним апеляційним господарським судом у судовому засіданні у справі №916/2951/23, яке відбулося 12.06.2024 та в якому брала участь скаржниця, шляхом постановлення протокольної ухвали було оголошено перерву до 12:30 год 19.06.2024.

У судовому засіданні 19.06.2024 представники учасників процесу участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами оскарження ухвали, при цьому ОСОБА_1 подала заяву про розгляд апеляційної скарги за її відсутності б/н від 19.06.2024 (вх.№1172/24/Д2 від 19.06.2024).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дінаре", Громадська організація "Центр захисту інвалідів" та Виробничо-торгівельна фірма "Галатея" у виді дочірнього підприємства своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не надали, що згідно з частиною третьою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до статей 126, 129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом (стаття 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно зі статтею 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя не зобов`язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.

Положення частини другої статті 126 Конституції України про те, що вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об`єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді (пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007).

Втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв`язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення (пункт 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007).

За умовами пункту 63 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судової влади та незмінюваності суддів свобода від необґрунтованого зовнішнього втручання є загальновизнаним принципом (Основні принципи ООН, пункт 2; Рекомендація N R (94) 12, Принцип I (2)(d)), у якому йдеться: "У законі повинні бути передбачені санкції щодо тих осіб, які прагнуть вплинути на суддів у будь-якій формі". Як загальний принцип свобода від необґрунтованого впливу й необхідність у крайніх випадках покарань за спробу такого впливу є невідворотними.

Принциповим моментом є те, що суддя при здійсненні своїх обов`язків не є чиїмсь службовцем; при цьому судді виконують державну функцію. Отже, суддя служить тільки закону й несе відповідальність тільки перед законом. Аксіомою є й те, що при винесенні рішення у справі суддя не повинен діяти за наказом або за вказівкою третьої сторони як у рамках, так і поза судовою владою. (пункт 64 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судової влади та незмінюваності суддів)

Параграф 2 Основних принципів незалежності судової влади передбачає, що судова влада повинна вирішувати справи неупереджено, на основі фактичних даних та відповідно до закону, не підпадати під будь-які обмеження, зовнішні впливи, стимули, тиск, погрози чи втручання, прямі чи опосередковані, з боку будь-якої зі сторін чи з іншої причини. У цьому ж документі в параграфі 6 зазначено, що принцип незалежності судової влади вимагає від неї справедливого розгляду судових справ та поваги до прав сторін.

Консультативна рада європейських суддів підкреслила у своєму висновку N 1(2001), що судова незалежність не є прерогативою чи привілеєм суддів, але є передумовою верховенства закону та гарантією для тих, хто шукає та очікує на правосуддя (пункт 5 висновку N (2013)16 Консультативної ради європейських суддів про відносини між суддями та адвокатами).

Якість та ефективність судочинства залежить у першу чергу від належного процесуального законодавства та норм із принципових аспектів судового процесу. Держави мають прийняти такі положення у відповідності до статті 6 Конвенції. Процес розроблення проектів таких положень із цього приводу має включати в себе обговорення цих проектів із суддями та адвокатами, не в інтересах кожної з професій, проте з метою забезпечити справедливе судочинство. Також важливим є обговорення законопроектів із користувачами судових послуг. Необхідно, щоб процесуальні норми регулярно підлягали оцінці та оновленню за потребою, а судді, адвокати та користувачі судових послуг залучалися до цього процесу.

Консультативна рада європейських суддів зауважила, що таке законодавство має забезпечити суддів ефективними процесуальними інструментами для дотримання принципів справедливого судочинства та попередження невиправданих затримок і використання незаконної тактики затягування розгляду справи. Таке законодавство має бути усталеним і передбачати чіткі та справедливі строки, проте дозволяти певну гнучкість (пункти 11, 12 висновку N (2013)16 Консультативної ради європейських суддів про відносини між суддями та адвокатами).

За приписами частин першої, другої, четвертої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Зловживання процесуальними правами це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії, але робить це на шкоду іншим особам з метою, яка не співпадає із завданням господарського процесу.

Принцип добросовісності це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/1873/17.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Саме такий правовий висновок Верховного Суду викладений в постановах від 12.08.2019 у справі №905/945/18, від 16.10.2019 у справі №906/936/18 та від 06.05.2021 у справі №910/6116/20.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Адвокат фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом, а адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (пункти 1, 2 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини першої статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом частини четвертої статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Право адвоката Сабліної Юлії Сергіївни на представництво у справі №916/2951/23 інтересів Громадської організації "Центр захисту інвалідів" підтверджується ордером серії ВН №1212477 від 17.01.2023, згідно з яким повноваження даного адвоката на представництво вказаної організації не обмежуються.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що представництво інтересів тієї або іншої сторони адвокатом має свої переваги для судового процесу в цілому, оскільки надання професійної правничої допомоги адвокатом передбачає обізнаність адвоката із матеріальним та процесуальним правом, судовою практикою та обставинами справи, що безумовно покращує рівень захисту прав учасників судового процесу.

Участь адвоката у судовому процесі також забезпечує певний рівень обізнаності сторони із процесуальними наслідками, пов`язаними з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. В свою чергу, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу та забезпечує дотримання принципу своєчасності вирішення спору з метою недопущення порушення права сторін на розгляд справи у розумний строк.

Разом з тим, за певних обставин обізнаність адвоката із особливостями ведення судового процесу та нормами процесуального права може стати інструментом, який адвокат застосовує з метою безпідставного затягування судового процесу. Намагання адвоката затягнути розгляд справи не завжди може бути встановлено з очевидною переконливістю. Проте, застосовані адвокатом заходи у сукупності можуть переконливо свідчити, що справжньою метою представництва інтересів клієнта є недопущення вирішення справи по суті у строки, визначені процесуальним законом або в розумні строки.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Частиною першою статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги.

За змістом статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги. Адвокату забороняється, зокрема, відмовлятися від надання правничої допомоги, крім випадків, установлених законом.

В силу статті 34 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Правила адвокатської етики затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 15.02.2019).

У преамбулі Правил адвокатської етики зазначено, що надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.

Відповідно до статті 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Стаття 11 Правил адвокатської етики закріплює, що адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Відповідно до статті 42 Правил адвокатської етики представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Згідно зі статтею 44 Правил адвокатської етики під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямовані на невиправдане затягування судового розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою місцевого господарського суду від 02.08.2023 підготовче засідання у даній справі було призначено на 04.09.2023 о 15:00.

04.09.2023 адвокатом Сабліною Юлією Сергіївною було подано відзив на позовну заяву, заяву про продовження процесуальних строків, заяву про залишення позовної заяви без руху, клопотання про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі, заяву про витребування доказів.

У підготовчому засіданні 04.09.2023 судом першої інстанції було оголошено перерву до 25.09.2023 о 14:00.

25.09.2023 адвокатом Сабліною Юлією Сергіївною було подано заяву про оголошення перерви.

У підготовчому засіданні 25.09.2023 місцевим господарським судом було оголошено перерву до 03.10.2023 о 13:30.

У підготовчому засіданні 03.10.2023 Господарським судом Одеської області було розглянуто заяву відповідача про продовження процесуальних строків, заяву про залишення позовної заяви без руху, клопотання про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі, заяву про витребування доказів, про що були поставлені відповідні ухвали.

У підготовчому засіданні 03.10.2023 судом першої області було оголошено перерву до 18.10.2023 о 15:45.

17.10.2023 адвокатом Сабліною Юлією Сергіївною було подано заяву про долучення доказів та витребування доказів.

18.10.2023 до суду першої інстанції від адвоката Сабліної Юлії Сергіївни надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №916/3594/21.

У підготовчому засіданні 18.10.2023 місцевим господарським судом було розглянуто заяву відповідача про витребування доказів, про що було постановлено відповідну ухвалу.

У підготовчому засіданні 18.10.2023 Господарським судом Одеської області було оголошено перерву до 30.10.2023 об 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.10.2023 провадження у даній справі було зупинено до завершення розгляду апеляційним судом скарги Виробничо-торгівельної фірми "Галатея" у виді дочірнього підприємства на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, та повернення матеріалів справи до суду.

Ухвалою суду від 16.11.2023 провадження у даній справі було поновлено з призначенням підготовчого засідання на 04.12.2023 о 15:30.

З огляду на хакерську атаку на інформаційні та електронні ресурси суду, призначене судом першої інстанції на 04.12.2023 засідання не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2023 підготовче засідання у даній справі було призначено на 20.12.2023 о 12:00.

У підготовчому засіданні 20.12.2023 судом першої інстанції було оголошено перерву до 15:00 год 21.12.2023.

21.12.2023 адвокатом Сабліною Юлією Сергіївною було подано до суду першої інстанції клопотання про залучення третьої особи та приєднання додаткових доказів.

У підготовчому засіданні 21.12.2023 місцевим господарським судом було оголошено перерву до 25.12.2023 о 15:45.

25.12.2023 адвокат Сабліна Юлія Сергіївна подала до Господарського суду Одеської області заяву про оголошення перерви до моменту розгляду Міністерством юстиції України скарги ОСОБА_2 (особи, яка декілька днів була директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінаре" та подавала заяви про відмову від позову).

У підготовчому засіданні 25.12.2023 судом першої інстанції було оголошено перерву до 26.12.2023 о 14:00.

26.12.2023 до місцевого господарського суду від адвоката Сабліної Юлії Сергіївни до суду першої інстанції надійшла заяви про винесення окремої ухвали та виключення документа позивача з числа доказів, а також заява, в додатках до якої були заяви з процесуальних питань.

У підготовчому засіданні 26.12.2023 судом першої інстанції розглянуто та відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про винесення окремої ухвали та виключення документу з числа доказів; відмовлено відповідачу та третій особі у задоволенні клопотань про залучення до участі у даній справі третьої особи; відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про зупинення провадження у даній справі. За результатом розгляду вказаних заяв/клопотань судом були постановлені відповідні ухвали. Крім того, у вказаному підготовчому засіданні судом було оголошено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.01.2024 о 14:00.

18.01.2024 адвокатом Сабліною Юлією Сергіївною було подано клопотання, в додатках до якого містилися заяви про приєднання доказів, про огляд та дослідження електронних доказів, про повернення на стадію підготовчого провадження, про долучення електронного доказу.

У судовому засіданні 18.01.2024 судом було оголошено перерву до 01.02.2024 о 14:00.

01.02.2024 до місцевого господарського суду від адвоката Сабліної Юлії Сергіївни надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 01.02.2024 судом було оголошено перерву до 13.02.2024 о 14:30.

Між тим, судове засідання, призначене на 13.02.2024, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному з 12.02.2024 до 16.02.2024.

Ухвалою від 20.02.2024 судове засідання у даній справі було призначене на 04.03.2024 о 15:00.

04.03.2024 до суду першої інстанції від адвоката Сабліної Юлії Сергіївни надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі.

У судовому засіданні 04.03.2024 судом було оголошено перерву до 08.03.2024 о 11:00.

У судовому засіданні 08.03.2024 судом було відмовлено відповідачу у задоволенні заяв про повернення на стадію підготовчого провадження, про зупинення провадження у справі, про витребування доказів, про призначення почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі, про приєднання та огляд електронних доказів, про залучення спеціаліста. За результатами розгляду вказаних заяв судом були постановлені відповідні ухвали.

У судовому засіданні 08.03.2024 судом було оголошено перерву до 11.03.2024 о 15:30.

11.03.2024 ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про залишення позову без розгляду, а також заяву, в якості додатків до якої було надано докази та клопотання про участь директора відповідача у судовому засіданні 11.03.2024 в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 11.03.2024 судом було оголошено перерву до 13.03.2024 о 15:00.

13.03.2024 до суду від нового представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, а від ОСОБА_1 пояснення до заяви про залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні 11.03.2024 суд видалився до нарадчої кімнати та повідомив, що вступна та резолютивна частини рішення будуть оголошені 14.03.2024 о 15:00.

У судовому засіданні 14.03.2024 судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, а також вступні та резолютивні частини окремих ухвал.

Колегія суддів погоджується з твердженнями скаржниці про те, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує можливість реалізації права сторони на звернення з заявами/клопотаннями з процесуальних питань безпосередньо напередодні судового засідання, між тим, як обґрунтовано зазначив місцевий господарський суд, систематичність подання адвокатом Сабліною Юлією Сергіївною відповідних заяв/клопотань як у день призначених судом засідань, так в окремих випадках безпосередньо напередодні судових засідань, мала наслідком неможливість суду та решти учасників справи (зокрема, позивача) завчасно ознайомитись з їх змістом, що постійно спричиняло необхідність суду призначати інші судові засідання у даній справі для заслуховування думки учасників судового процесу та перевірки обґрунтованості клопотань відповідача, що призвело до істотного затягування розгляду даної справи, а саме: на 8 місяців.

Відповідні дії адвоката Сабліної Юлії Сергіївни можуть бути розцінені як форма зловживання правом на подання заяв/клопотань, при цьому апеляційним господарським судом не оцінюється зміст таких заяв/клопотань на предмет обґрунтованості та необхідності їх подання, оскільки суд не втручається у тактику представництва адвокатом інтересів відповідача, натомість колегія суддів зауважує виключно на тому, що вони об`єктивно могли подаватися заздалегідь з метою дотримання принципів оперативності та процесуальної економії, однак, навіть у тих випадках, коли судові засідання відкладалися не на наступний день, а на більший проміжок часу, або у таких судових засіданнях оголошувалася перерва на декілька днів (на тиждень, 10 і більше днів тощо), заяви та клопотання все одно подавалися безпосередньо у день судового засідання, що, з огляду на їх кількість, унеможливлювало розгляд останніх одразу.

Поряд з цим, неможливість моментального розгляду судом всіх заяв та клопотань одразу після їх надходження безпосередньо перед початком судового засідання апелянтом пов`язується не з тим, що вони подалися не заздалегідь, а з тим, що суддя проявляє упередженість і накопичує заяви/клопотання, подані в інтересах Громадської організації "Центр захисту інвалідів", хоча матеріалами справи підтверджується факт розгляду судом першої інстанції всіх поданих адвокатом Сабліною Юлією Сергіївною заяв та клопотань.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, адвокатом Сабліною Юлії Сергіївни було подано дві заяви (вх.№2-1920/23 від 26.12.2023 та вх.№2-1935/23 від 28.12.2023) про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду справи №916/2951/23, які обґрунтовані не підтвердженими припущеннями щодо упередженості судді та незгодою з процесуальними рішеннями останньої.

При цьому у кожній з ухвал, постановлених за результатами розгляду вищенаведених заяв про відвід, суд першої інстанції звертав увагу представника відповідача, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України не може бути підставою для відводу.

Більше того, ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 у справі №916/2951/23, яка набрала законної сили та є чинною, визнано дії адвоката Сабліної Юлії Сергіївни щодо подання двох заяв про відвід судді від розгляду даної справи зловживанням процесуальними правами; застосовано до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.

Проте, 11.03.2024 о 15:04, тобто за пів години до призначеного судом першої інстанції засідання, канцелярією суду було зареєстроване третю заяву Громадської організації "Центр захисту інвалідів", підписану адвокатом Сабліною Юлією Сергіївною, про відвід судді від розгляду даної справи, яка знову ж таки мотивована незгодою з процесуальним рішенням судді (відмовою оглянути оригінали доказів, поданих позивачем).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.03.2024 було відмовлено Громадській організації "Центр захисту інвалідів" у задоволенні заяви про відвід судді.

Отже, адвокатом Сабліною Юлією Сергіївною з підстав незгоди з процесуальними рішенням судді подавалися численні заяви про відвід, які підлягали першочерговому розгляду, що, відповідно, унеможливлювало розгляд інших заяв та клопотань та відкладало можливість вирішення спору у розумні строки, між тим скаржниця, як представник відповідача, вбачаючи наявність певних порушень процесуального права, будучи кваліфікованим фахівцем у галузі права, не була позбавлена права їх оскаржити у процесуальний спосіб, включивши їх в подальшому до апеляційної скарги на рішення суду (у випадку незгоди з таким рішенням).

Між тим, встановивши неефективність подання відводів, адвокат Сабліна Юлія Сергіївна звернулась до Вищої ради правосуддя зі скаргою про притягнення судді до відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків під час розгляду справи (єдиний унікальний номер справи в Вищій раді правосуддя - 17/0/13-24), яка була зареєстрована Вищою радою правосуддя 10.01.2024, у той час як справа №916/2951/23 по суті ще розглянута не була, у зв`язку з чим в силу частини шостої статті 31 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" суддя Желєзна С.П. була позбавлена можливості надати свої пояснення по суті поданої скарги, що може бути розцінено як опосередкований тиск на суддю для спонукання останньої заявити самовідвід, що, в свою чергу, зумовило б розгляд справи спочатку та, відповідно, ще більше збільшило б тривалість розгляду даного спору поза розумним строком.

Консультативна рада Європейський суддів у своїх висновках відзначає, що у межах професіонального обов`язку захисту прав та інтересів своїх клієнтів адвокати мають також відігравати суттєву роль у справедливому здійсненні правосуддя.

Параграф 6 коментаря до Хартії основоположних принципів діяльності європейських адвокатів ССВЕ так визначає роль адвоката: "Роль адвоката, найнятого приватною особою, юридичною особою чи державою, включає в себе роль радника, довірену особу та представника клієнта, професіонала, якого поважають треті сторони, та незамінного учасника справедливого судового процесу. Втілюючи всі ці елементи, адвокат, який щиро служить інтересам та захищає права свого клієнта, також виконує функції адвоката в суспільстві, які виражаються в запобіганні конфліктам, у забезпеченні вирішення конфліктів відповідно до визнаних принципів цивільного, адміністративного та кримінального права й з урахуванням прав та інтересів осіб, у подальшому розвитку закону, а також у захисті свободи, справедливості та верховенства закону".

Так, стосовно адвокатів параграфи 4.1, 4.2, 4.3 та 4.4 Кодексу поведінки для європейських адвокатів ССВЕ містять такі принципи: адвокат, який постає перед судом чи бере участь у справі, має дотримуватися правил поведінки, прийнятих у цьому суді чи трибуналі. Адвокат завжди має належну увагу приділяти справедливому розгляду справи в суді. Адвокат, підтримуючи належну повагу та ввічливість відносно суду, повинен захищати інтереси клієнта гідно та безстрашно, незважаючи на інтереси адвоката чи будь-які наслідки, які можуть настати для нього самого чи іншої особи (пункт 20 висновку N (2013)16 Консультативної ради європейських суддів про відносини між суддями та адвокатами).

Відповідно до частини першої, другої статті 246 Господарського процесуального кодексу України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Окремі ухвали є засобом зміцнення законності та правопорядку, сприяють усуненню недоліків у діяльності державних органів, громадських організацій і посадових осіб, запобігають вчиненню злочинів та інших правопорушень, впливають на формування у громадян поваги до права та становлять важливу частину діяльності судів.

Відтак, окрема ухвала це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини й умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Вона може бути постановлена лише, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи було встановлене відповідне правопорушення. Суд не здійснює юридичну кваліфікацію правопорушення, хоча в окремій ухвалі може зазначити, елементи якого складу правопорушення потрібно перевірити.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 у справі №438/610/14-ц вказала, що постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки у їхній діяльності під час вирішення спору.

При вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком (постанова Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №761/32388/13-ц).

Тобто, постановлення окремої ухвали є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

Таким чином, встановивши зазначені вище недоліки у роботі адвоката Сабліної Юлії Сергіївни, наявність яких скаржницею за допомогою належних та допустимих доказів не спростована, та зауваживши на недопустимості порушення Правил адвокатської етики, Господарський суд Одеської області в межах своїх дискреційних повноважень дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для постановлення оскаржуваної окремої ухвали.

Отже, беручи до уваги те, що твердження апелянта щодо порушення Господарським судом Одеської області норм права при прийнятті оскаржуваної окремої ухвали від 14.03.2024 у справі №916/2951/23 не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування зазначеного судового акта суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржницю.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 246, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Сабліної Юлії Сергіївни залишити без задоволення, окрему ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.03.2024 у справі №916/2951/23 без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на адвоката Сабліну Юлію Сергіївну.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до приписів статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 24.06.2024.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук