Постанова

від 19.06.2024 по справі 925/1517/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2024 р. Справа№ 925/1517/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Козир Т.П.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

представники сторін:

від позивача - не з`явились,

від відповідача 1 - не з`явились,

від відповідача 2 - не з`явились,

розглянувши клопотання Селянського (фермерського) господарства "Степ" про ухвалення додаткового рішення в межах розгляду апеляційної скарги Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади

на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.03.2024 (повний текст рішення складено 08.03.2024)

у справі №925/1517/23 (суддя Скиба Г.М.)

За позовом Селянського (фермерського) господарства "Степ"

до: 1. Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади

2. Фізичної особи ОСОБА_1

про визнання недійсним рішення ради, визнання права постійного користування земельною ділянкою, витребування земельної ділянки у постійне користування, -

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році Селянське (фермерське) господарство "Степ" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади та Фізичної особи ОСОБА_1 про:

- визнання за Селянським (фермерським) господарством "Степ" право постійного користування земельною ділянкою площею 10,0000 га, призначеною для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 7125786400:023:001:0610 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ЧР №20-88 від 05.06.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №88;

- визнання недійсним рішення Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади від 04.04.2023 року №35-28.27/ІХ "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 10,0000 га";

- витребування від ОСОБА_1 на користь Селянського (фермерського) господарства "Степ" у постійне користування для ведення фермерського господарства земельну ділянку загальною площею 10,0000 га, кадастровий номер 7125786400:03:001:0610, розташовану за межами с.Сигнаївка, Звенигородського району Черкаської області.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.03.2024 року позовні вимоги задоволено. Визнано за Селянським (фермерським) господарством "Степ" право постійного користування земельною ділянкою площею 10,0000 га, призначеною для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 7125786400:023:001:0610 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ЧР №20-88 від 05.06.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №88, визнано недійсним рішення Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади від 04.04.2023 року №35-28.27/ІХ "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 10,0000 га", витребувано від гр. ОСОБА_1 на користь Селянського (фермерського) господарства "Степ" у постійне користування для ведення фермерського господарства земельну ділянку загальною площею 10,0000 га, кадастровий номер 7125786400:03:001:0610, розташовану за межами с.Сигнаївка, Звенигородського району Черкаської області, належну на праві комунальної власності Шполянській міській раді об`єднаної територіальної громади. Присуджено до стягнення з Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади на користь Селянського (фермерського) господарства "Степ" 8052,00 грн. судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 04.03.2024 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 року апеляційну скаргу Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.03.2024 року у справі №925/1517/23 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 04.03.2024 року у справі №925/1517/23 залишено без змін.

24.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Селянського (фермерського) господарства "Степ", позивача у справі, надійшло клопотання ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат понесених під час розгляду апеляційної скарги Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 року розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат понесених під час розгляду апеляційної скарги Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.03.2024 року у справі №925/1517/23 призначено на 19.06.2024 року.

29.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від відповідача 1 у справі, надійшло клопотання про зменшення розміру витрат, які підлягають розподілу між сторонами та про розгляд справи без участі представника.

В судове засідання 19.06.2024 року представники сторін не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4, ст. 244 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи те, що представники сторін повідомлені про дату та час судового засідання належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи, колегія суддів вирішила розглянути клопотання про прийняття додаткового рішення у справі №925/1517/23 в даному судовому засіданні.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рендалл" про прийняття додаткового рішення у справі №925/1517/23 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до чч. 1-3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було в суді апеляційної інстанції було подано відзив на апеляційну скаргу в якому останній повідомив, що судові витрати, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції складають 30 000, 00 грн. - витрати на правничу допомогу. (т.2, а.с. 121).

Згідно зі ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Як вже було зазначено вище, 24.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Селянського (фермерського) господарства "Степ", позивача у справі, надійшло клопотання ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат понесених під час розгляду апеляційної скарги Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади.

Дана заява про розподіл судових витрат мотивована тим, що заявником понесено витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких він вважає співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність ", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Колегія суддів зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем 1 було подано клопотання про зменшення розміру витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач 1 вказав, що розмір витрат на правничу дорогу є необґрунтованим та непропорційним до фактично наданого обсягу допомоги. Зокрема відповідач 1 вважає, що у зв`язку з недбалістю, некомпетентністю та безвідповідальним ставленням представника позивача до виконання своїх професійних обов`язків у СФГ «Степ» виникла необхідність звертатися до суду. Отже, на думку відповідача 1, дії адвоката позивача, не привели до бажаних для СФГ «Степ» наслідків, а створили необхідність звернення клієнта до суду за захистом своїх прав.

Поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.01.2021 року у справі №911/3156/19, від 09.02.2021 року у справі №910/15201/17, від 03.03.2021 року у справі №912/354/20.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

Колегією суддів встановлено, що 24.04.2024 року між СФГ «Степ» та адвокатом Колотило Л.М. укладено договір №24/04 про надання правової допомоги. (т.2, а.с. 123-124).

Відповідно до п. 1.1. договору Адвокат зобов`язується надати Клієнту правову (правничу) допомогу на умовах і в порядку, визначених цим Договором.

Згідно з п. 1.2. договору Правова (правнича) допомога, яка надається Адвокатом, полягає у наступному:

надання консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта з приводу розгляду в Північному апеляційному господарському суді справи № 925/1517/23 за апеляційному скаргою Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади поданої на рішення господарського суду Черкаської області від 04.03.2024;

1.2.1. Здійснення захисту прав та законних інтересів Клієнта;

1.2.2. Складення процесуальних та інших документів правового характеру, в тому числі: відзиву на апеляційну скаргу, заяв, скарг, клопотань та ін.;

1.2.3. Представництво інтересів Клієнта у Північному апеляційному господарському суді під час розгляду справи № 925/1517/23 за апеляційному скаргою Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади поданої на рішення господарського суду Черкаської області від 04.03.2024.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що сторони домовились, що гонорар за цим Договором становить фіксовану суму в розмірі 30 000 грн.

За результатами надання правової (правничої) допомоги складається акт прийому передачі Правової (правничої) допомоги, що підписується Сторонами. (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору оплата за даним Договором здійснюється не пізніше 3-х робочих після підписання даного Договору.

Згідно з п. 7.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

В матеріалах справи також наявний акт прийому-передачі правової (правничої) допомоги згідно договору №24/04 від 24.04.2023 року, укладений 29.04.2024 року. (т.2, а.с. 125).

Відповідно до даного акту Селянське (фермерське) господарство «СТЕП», в особі голови Підмогильного Юрія Вікторовича, що діє на підставі Статуту, в подальшому іменується «Клієнт», та Адвокат Колотило Людмила Михайлівна, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Черкаською обласною кваліфікаційно дисциплінарною комісії адвокатури від 13.04.2009 року № 330, в подальшому іменується «Адвокат», з іншої сторони, підписали цей акт прийому-передачі правової (правничої) допомоги в підтвердження того, що згідно з умовами договору про надання правової допомоги №'24\04 від 24.04.2023 «АДВОКАТ» надала, а «КЛІЄНТ» прийняв наступну правову допомогу:

1. Надання правової консультації голові СФГ «СТЕП» Підмогильному Ю.В. стосовно поданої Шполянською міською радою об`єднаної територіальної громади апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.03.2024.

2. Вивчення апеляційної скарги поданої Шполянською міською радою об`єднаної територіальної громади на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.03.2024. по справі 925/1517/23.

3. Складання та подання до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади поданої на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.03.2024. по справі 925/1517/23.

4. Представництво інтересів СФГ «СТЕП» у суді апеляційної інстанції по справі № 925/1517/23.

Даний акт підтверджує, що сторони «Клієнт» та «Адвокат» претензій за надану та отриману правову допомогу один до одного не мають.

Крім того в матеріалах справи наявна квитанція до прибуткового касового ордеру від 29.04.2024 року відповідно до якої адвокатом Колотило Л.М. від СФГ «Степ» на підставі договору №24/04 від 24.04.2024 року прийнято 30 000, 00 грн. (т.2, зворот а.с. 125).

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявний відзив на апеляційну скаргу від 29.04.2024 року, який підписано адвокатом Колотило Л.М. (т.2, а.с. 117-121).

Також відповідно до протоколу судового засідання від 22.05.2024 року інтереси позивача представляв адвокат Колотило Л.М. (т.2, а.с. 159).

В матеріалах справи наявний ордер серії СА №102462 виданий СФГ «Степ» на ім`я адвоката Колотило Л.М. на підставі договору №24/04 від 24.04.2024 року для представлення інтересів клієнта в Північному апеляційному господарському суді. (т.2, а.с. 122).

Також, як вже було зазначено вище, постановою постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 року апеляційну скаргу Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.03.2024 року у справі №925/1517/23 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 04.03.2024 року у справі №925/1517/23 залишено без змін.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач 1 помилково вважає, що дії адвоката позивача, не привели до бажаних для СФГ «Степ» наслідків, а створили необхідність звернення клієнта до суду за захистом своїх прав, оскільки в даному випадку звернувся з апеляційною скаргою саме відповідач 1, а за результатами розгляду справи, апеляційним судом залишено апеляційну скаргу відповідача 1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції, яке увалено на користь позивача залишено без змін.

Отже, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 30 000, 00 грн. є пропорційними до предмета спору, відповідають критерію реальності таких витрат.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання Селянського (фермерського) господарства "Степ" про ухвалення додаткового рішення.

Отже, відповідно до вимог ст. ст. 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду, Касаційного господарського суду та критерії "необхідності і обґрунтованості", з відповідача 1 на користь позивача необхідно стягнути 30 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Селянського (фермерського) господарства "Степ" про прийняття додаткового рішення у справі №925/1517/23 - задовольнити.

2. Стягнути з Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади (м. Шпола, вул. Лозуватська, 59, код ЄДРПОУ 04061576, номер рахунку в банку невідомий) на користь Селянського (фермерського) господарства "Степ", (Черкаська область, Звенигородський район, с. Сигнаївка, вул. Радянська, 3 код ЄДРПОУ 31546086) 30 000 (тридцять тисяч гривень) 00 коп. витрат на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Черкаської області.

4. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1517/23.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 19.06.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

Т.П. Козир