Постанова

від 12.06.2024 по справі 910/19577/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. Справа№ 910/19577/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Звершховській І.А.,

представників сторін:

від позивача: Добреля В.О. (в залі суду),

від відповідача: Кучеренко О.О. (поза межами приміщення суду),

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 (повний текст складено 18.03.2024)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" про розподіл судових витрат

за заявою фізичної особи - підприємця Яроша Віталія Валерійовича про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

у справі № 910/19577/21 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна"

до фізичної особи - підприємця Яроша Віталія Валерійовича

про стягнення 217 265,58 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

19.02.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Софарма Україна» (далі - ТОВ «Софарма Україна», Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну допомогу (далі - заява), у якій просило стягнути з фізичної особи - підприємця Яроша Віталія Валерійовича (далі - ФОП Ярош В.В.) 27 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

До заяви Товариство долучило: договір №12/12 від 12.12.2023 про надання правничої допомоги, акт №2 від 14.02.2024 наданих приймання-передачі наданих послуг, рахунок-фактуру від 14.02.204, платіжну інструкцію від 16.02.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Добрелі В.Ю., ордер на надання правничої допомоги ТОВ «Софарма Україна» на підставі договору №12/12 від 12.12.2023 у Господарському суді міста Києва на ім`я адвоката Добрелі В.Ю.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 заяву ТОВ «Софарма Україна» про розподіл судових витрат задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з ФОП Яроша В.В. на користь ТОВ «Софарма Україна» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. У решті вимог відмовлено.

Суд врахував такі критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: розгляд справи за нововиявленими обставинами, що означає перегляд деяких обставин у вже вирішеній справі (в якій уже відбувся розподіл судових витрат), розгляд заяви ФОП Яроша В.В. у спрощеному позовному провадженні; характер спірних відносин та значення справи для сторін; участь представника ТОВ «Софарма Україна» у судових засіданнях та наданні суду пояснень на заперечення відповідача в частині розподілу судових витрат; наявність у провадженні господарських судів подібних справ за заявами ТОВ «Софарма Україна», що свідчить про сформованість та сталість правової позиції заявника, яка коригується лише відповідно до фактичних обставин справи.

З метою дотримання критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом, та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд визнав за необхідне зменшити розмір витрат ТОВ «Софарма Україна» на професійну правничу допомогу та встановити їх в сумі 7 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2024, ТОВ «Софарма Україна» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване додаткове рішення скасувати та прийняте нове, яким заяву ТОВ «Софарма Україна» про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правову допомогу задовольнити повністю.

Товариство вважає оскаржуване судове рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

На думку апелянта, суд невірно застосував положення ГПК України в частині зменшення витрат на професійну правничу допомогу, а заявлений розмір цих витрат в сумі 27 000,00 грн відповідає вимогам щодо обґрунтованості, розумності та підлягає стягненню з відповідача в заявленому розмірі.

Скаржник зазначає, що умовами договору погоджено гонорар у формі погодинної оплати роботи адвоката у цій справі, який обчислювався відповідно до витраченого адвокатом часу на надання правничої допомоги. Надання послуг правничої допомоги та зазначення кількості витрат такого часу було відображено в акті приймання-передачі.

Таким чином, погоджений між позивачем та адвокатом у договорі про надання правничої (правової) допомоги розмір гонорару не є фіксованим і змінюється в залежності від обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу.

Позивач у запереченнях на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами від 28.12.2023 з дотриманням вимог ст. 124 ГПК України заявив, що попередній розмір судових витрат (витрат на правову допомогу) становить 10 000,00 грн, докази та докладний розрахунок будуть надані після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду заяви відповідача з урахуванням процесуальної поведінки відповідача.

Апелянт вважає, що застосовані судом критерії, які призвели до зменшення розміру компенсованих витрат, не є об`єктивними та обґрунтованими.

Позиції учасників справи.

ФОП Ярош В.В. надав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти її доводів заперечує та наводить власні доводи на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Товариство надало відповідь на відзив, у якій проти доводів відзиву заперечує; просить оскаржуване додаткове рішення скасувати та прийняти нове, яким його заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правову допомогу задовольнити повністю. Також Товариство надало додаткові пояснення, у яких наводить доводи на спростування окремих доводів відповідача, зокрема про те, що на розгляді в Господарському суді міста Києва перебували заяви про перегляд рішень за нововиявленими обставинами у справі №910/19572/21 за позовом ТОВ «Софарма Україна» до ФОП Мельник Г.І. про стягнення гарантійного платежу, та у справі №910/19575/21 за позовом ТОВ «Софарма Україна» до ФОП Гаасс Л.В. про стягнення гарантійного платежу, які є ідентичними справі №910/19577/21 за обставинами та доказовою базою, що, на думку відповідача, має призводити до зменшення розміру витрат на правову допомогу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/19577/21 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ТОВ «Софарма Україна» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 до надходження матеріалів справи №910/19577/21.

08.04.2024 матеріали справи №910/19577/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Софарма Україна» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 у справі №910/19577/21. Розгляд справи призначено на 13.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 заяву представника ФОП Яроша В.В. адвоката Кучеренко О.О. про участь у судовому засіданні, призначеному на 13.05.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Судове засідання 13.05.2024 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 призначено судове засідання на 12.06.2024.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

ТОВ «Софарма Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з ФОП Яроша В.В. 217 265,58 грн гарантійного платежу за договором суборенди №37/18 від 08.06.2018.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023, позовні вимоги ТОВ «Софарма Україна» задоволено частково, стягнуто з ФОП Яроша В.В. 206 428,10 грн сплаченого Товариством гарантійного платежу та 3 096, 42 грн судового збору, у решті вимог відмовлено.

08.12.2023 від ФОП Яроша В.В. надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у даній справі за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.02.2024 ФОП Ярошу В.В. у задоволенні вказаної заяви було відмовлено, рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 залишено без змін.

Після постановлення вказаної ухвали ТОВ «Софарма Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про розподіл судових витрат, понесених при розгляді справи за нововиявленими обставинами, у якій просило стягнути з ФОП Яроша В.В. 27 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У запереченні на подану Товариством заяву ФОП Ярош В.В. зазначив, що понесені Товариством під час вирішення заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 витрати є неспівмірними зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, такі витрати не були необхідними, неминучими та доцільними, позивач був ознайомлений з матеріалами позову при розгляді справи в першій та апеляційній інстанціях та всі документи мав у наявності, а зміна представника позивача не є підставою для стягнення з ФОП Яроша В.В. коштів, пов`язаних з повторним ознайомленням позивача з наявними матеріалами.

З наданих заявником документів встановлено таке.

12.12.2023 ТОВ «Софарма Україна» (замовник або клієнт) уклало з адвокатом Добрелею В.Ю. (адвокат) договір №12/12 про надання професійної правничої допомоги (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого адвокат зобов`язується надати клієнту консультативні та інші юридичні послуги, правничу допомогу з опрацювання позиції та захисту клієнта у кількох господарських справах, у т. ч. у справі № 910/19577/21 за позовом ТОВ «Софарма Україна» до ФОП Яроша В.В. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а також надати послуги з представництва (захисту) інтересів замовника в суді, а замовник зобов`язується оплатити зазначені послуги.

Згідно з п. 3.1 договору за надані адвокатом послуги замовник сплачує адвокату винагороду з розрахунку 1 000,00 грн без ПДВ за кожну годину роботи шляхом перерахування вказаної суми на рахунок адвоката. У випадку виникнення об`єктивної термінової необхідності виконання адвокатом роботи поза робочим часом (9-00 - 18-00), зокрема у випадку необхідності ознайомлення та (або) термінової підготовки процесуальних документів через недобросовісну процесуальну поведінку інших учасників справи, робота адвоката оплачується: у неробочий час в робочі дні - у подвійному розмірі; у вихідні дні - у потрійному розмірі. Участь адвоката у судовому засіданні оплачується з розрахунку 2 000,00 грн за годину роботи (що враховує зокрема витрати часу на прибуття до суду), але не менше ніж 2 000,00 грн за кожне прибуття до суду з метою участі у судовому засіданні незалежно від того чи відбулося таке засідання (окрім випадку коли судове засідання не відбулося з вини адвоката).

Беручи до уваги різноманітність об`єктивних чинників, які впливають на результат роботи адвоката, погоджуючись з тим, що професіоналізм та добросовісність адвоката не є єдиного визначальною умовою позитивного результату, сторони домовились, що робота адвоката мас бути оплачена у розмірі, встановленому п. 3.1, незалежно від результатів роботи адвоката за умови добросовісного виконання ним своїх зобов`язань.

Окрім оплати роботи замовник відшкодовує адвокату усі понесені наклади: витрати, підтверджені документально або заздалегідь погоджені (п. 3.2 договору).

Після ухвалення у справі судового рішення адвокат надає замовнику детальний звіт про надані послуги з розрахунком вартості наданих послуг (п. 3.3 договору).

14.02.2024 сторони підписали акт №2 приймання-передачі наданих послуг, згідно з якими адвокат надав послуги:

1. ознайомлення з матеріалами справи та документами відповідача в рамках його заяви про перегляд судового рішення:

- заява про перегляд рішення суду - 2 год, 2 000,00 грн;

- ознайомлення в суді з мета ріалами усієї справи №910/19577/21 - 2 год, 2 000,00 грн;

- перегляд та вивчення відеозаписів, посилання на які наводились сторонами - 2 год, 2 000,00 грн;

- клопотання про долучення доказів від 19.01.2024 - 0,5 год (коефіцієнт 2), 1 000,00 грн;

- клопотання про витребування доказів від 10.01.2024 - 1 год (коефіцієнт 2), 2 000,00 грн;

- заперечення від 12.02.2024 - 1 год (коефіцієнт 2), 2 000,00 грн.

Всього 8,5 год, 11 000,00 грн.

2. Складання процесуальних документів:

- заперечення на заяву про перегляд судового рішення - 4 год, 4 000,00 грн;

- заперечення на клопотання про витребування доказів - 2 год, 4 000,00 грн;

- заперечення на додаткові пояснення - 2 год, 2 000,00 грн;

- заперечення на письмові пояснення та долучення доказів - 2 год (коефіцієнт 2), 4 000,00 грн.

Всього 10 год, 12 000,00 грн.

3. Участь у судових засіданнях:

- 23.01.2024 - 1 год, 2 000,00 грн;

- 13.02.2024 - 1 год, 2 000,00 грн.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону №5076-VI).

Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

А отже, згідно із зазначеною нормою гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - у разі фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом у наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість (однієї) години роботи того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але у розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

За положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 ч. 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема в абз. 2 підп. 4.1 п. 4 Рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 він наголосив на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Окрім цього у визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно врахував такі критерії як: розгляд справи за нововиявленими обставинами, що означає перегляд деяких обставин у вже вирішеній справі (в якій уже відбувся розподіл судових витрат), розгляд заяви ФОП Яроша В.В. у спрощеному позовному провадженні; характер спірних відносин та значення справи для сторін; участь представника ТОВ «Софарма Україна» у судових засіданнях та надання суду пояснень на заперечення відповідача в частині розподілу судових витрат; наявність в провадженні господарських судів подібних справ за заявами ТОВ «Софарма Україна», що свідчить про сформованість та сталість правової позиції заявника, яка коригується лише відповідно до фактичних обставин справи.

Апеляційний суд також враховує, що ознайомлення з матеріалами справи та документами відповідача в рамках його заяви про перегляд судового рішення є частиною послуги зі складання відповідного документа у відповідь на нього. Так, ознайомлення із заявою про перегляд рішення суду є невід`ємною частиною такої послуги як складення заперечення на таку заяву; ознайомлення з клопотанням про витребування доказів від 10.01.2024 є частиною такої послуги як заперечення на клопотання про витребування доказів. Також, за твердженням заявника, адвокат ознайомлювався із запереченням від 12.02.2024 та клопотанням про долучення доказів від 19.01.2024, а також склав заперечення на додаткові пояснення та заперечення на письмові пояснення та долучення доказів.

Суд відзначає, що наявне у матеріалах справи клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, подане адвокатом 12.12.2023, не містить відповідної відмітки про те, що представник дійсно ознайомлювався з матеріалами справи в суді.

За наведених підстав, оскільки ознайомлення із заявою, щодо якої подавались відповідні заяви по суті, фактично є частиною послуги з підготовки таких заяв, відповідно, окремому відшкодуванню вони не підлягають.

Крім того, змістовний обсяг заперечення позивача на клопотання відповідача про витребування доказів складає трохи менше 1,5 сторінки, заперечення позивача на заперечення - трохи менше 2,5 сторінки, клопотання/заява - трохи менше 2 сторінок, що очевидно не потребує 2 годин складення для кожного з цих документів.

Колегія суддів також відзначає, що зміст таких заяв по суті свідчить, що за наявності у провадженні господарських судів подібних справ за заявами ТОВ «Софарма Україна», позиція заявника була сформованою та сталою, яка коригується лише відповідно до фактичних обставин справи. За текстом поданих заявником заяв по суті відповідач (ФОП Ярош В.В., який є особою чоловічої статі) також іноді іменується відповідачкою (тобто особою жіночої статі).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн згідно зі ст. 129 ГПК України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 у справі №910/19577/21 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 у справі №910/19577/21 залишити без змін.

3. Справу №910/19577/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.06.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова