Постанова

від 18.06.2024 по справі 910/5139/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2024 р. Справа№910/5139/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Євсікова О.О.

Шевчук С.Р.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 18.06.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЛ»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2024

у справі №910/5139/22 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЛ»

до Акціонерного товариства «Укрпошта»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство "РВС Банк"

про визнання недійсним правочину

за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Укрпошта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіел"

про стягнення неустойки у розмірі 7 391 993, 44 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіел» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - відповідач) про визнання недійсним вчиненого АТ "Укрпошта" правочину у формі Повідомлення №101.004.002.002.-2241-22 від 24.05.2022 про розірвання укладеного між сторонами договору №270521-05/127ПсЕ від 27.05.2021 в односторонньому порядку з 01.07.2022.

Позовні вимоги мотивовані тим, що право на одностороннє розірвання договору Покупець має лише у разі невиконання Продавцем умов договору, тоді як невиконання поставки зумовлено обставинами, за які Продавець не відповідає, адже поставка товару мала відбуватися у місці, визначеному Покупцем у заявках, а адресу цих місць Покупець постійно змінював.

Акціонерне товариство "Укрпошта" подало зустрічну позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіел» неустойки за несвоєчасну поставку товару за договором №270521-05/127ПсЕ у розмірі 7 391 993,44 грн, з яких: 2 351 997,76 грн - пеня та 5 039 995,68 грн - штраф.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі №910/5139/22 первісний позов задоволено повністю. Визнано недійсним вчинений АТ "Укрпошта" правочин у формі повідомлення №101.004.002.002.-2241-22 від 24.05.2022 про розірвання договору №270521-05/127ПсЕ від 27.05.2021, укладеного між АТ "Укрпошта" та ТОВ "Сіел", в односторонньому порядку з 01.07.2022. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у справі №910/5139/22 рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі №910/5139/22 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов - задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "Сіел" на користь АТ "Укрпошта" 2 351 997,76 грн - пені, 5 039 995,68 грн - штрафу. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Касаційного господарського суду від 18.10.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі №910/5139/22 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.11.2023 прийняв справу №910/5139/22 до провадження.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.04.2024 у справі №910/5139/22 призначив у справі № 910/5139/22 судову експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертів поставлено наступні питання: У якому обсязі Товариством з обмеженою відповідальністю «СІЕЛ» був поставлений товар Акціонерному товариству «Укрпошта» згідно кожної з 24 заявок по Договору №270521-05/127ПсЕ від 27.05.2021, з урахуванням внесених змін та доповнень? Чи був замовлений товар згідно кожної з 24 заявок Акціонерного товариства «Укрпошта» поставлений з дотриманням строків, встановлених Специфікацією? Якщо ні, який саме товар було поставлено з порушенням строків, встановлених Специфікацією? Провадження у справі № 910/5139/22 зупинено на час проведення судової експертизи.

Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що для з`ясування обставин, враховуючи значний обсяг матеріалів справи та доказів, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, є необхідність призначення та проведення судової експертизи, оскільки направляючи матеріали справи № 910/5139/22 на новий розгляд, Касаційний господарський суд у своїй постанові від 18.10.2023 зазначив, що суди не надали належної оцінки обсягу та змісту обставин кожної з 24 заявок та не з`ясували який з замовленого товару був поставлений з дотриманням строків, встановлених Специфікацією, а який з їх порушенням та причини, які зумовили таке порушення.

Не погодившись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЕЛ» звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі №910/5139/22; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі №910/5139/22; справу №910/5139/22 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач за первісним позовом посилається на те, що в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції не зазначено та не встановлено: в чому полягає дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування; які саме, відмінні від права, спеціальні знання необхідні для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, адже, судом в оскаржуваній ухвалі не визначено вид судової експертизи згідно наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень»; чому суд самостійно не може встановити обставини, що входять до предмету доказування; в чому полягає взаємосуперечливість (взаємовиключеність) доказів, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЛ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі №910/5139/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Шевчук С.Р.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 28.05.2024 витребував з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5139/22. Відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЛ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі №910/5139/22.

Матеріали справи №910/5139/22 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 03.06.2024.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.06.2024 відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЕЛ» в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі №910/5139/22, оскільки строк не пропущений. Відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЛ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі №910/5139/22. Розгляд апеляційної скарги призначив на 18.06.2024 о 12 год. 45 хв.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 17.06.2024 виправив описку, допущену у вступних частинах ухвал Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 та від 05.06.2024 у справі №910/5139/22.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 17.06.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіел" - Цимбалюк Оксани Петрівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнив.

У судовому засіданні 18.06.2024 представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі №910/5139/22 про призначення судової експертизи скасувати.

У судовому засіданні 18.06.2024 представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі №910/5139/22 залишити без змін.

Акціонерне товариство "РВС Банк" свого представника в судове засідання, призначене на 18.06.2024, не направило, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи повідомлене належним чином шляхом доставки ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 в його «Електронний кабінет».

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Статтею 99 ГПК України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Отже, за приписами вказаної норми суд має право призначити судову експертизу або за клопотанням учасника справи, або за власної ініціативи за наявності у сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України "Про судову експертизу", Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Таким чином судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

При цьому важливим моментом також є те, що судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмету доказування у справі.

Отже, питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об`єктам і матеріалам, які направляються на експертизу. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16, від 24.01.2018 у справі №917/50/17.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи. Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №910/882/21.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Обов`язок суду мотивувати судове рішення також спрямований на втілення принципу верховенства права, а саме підтримання довіри громадян до суду. Вмотивованість судового рішення демонструє сторонам те, що вони були почуті, забезпечує публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ "Серявін та інші проти України"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Зрештою, вимога щодо вмотивованості судового рішення є важливим елементом "належної" (справедливої) судової процедури, як вона трактується ЄСПЛ.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

ЄСПЛ у справі "Ноймайстер проти Австрії" (1968 рік) вказав, що кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості та жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом.

Отже, ключовим у принципі рівних можливостей є те, що суди мають довести готовність забезпечувати ефективне здійснення прав, гарантованих у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Змагальність сторін є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (пункту 4 частини третьої статті 2 ГПК України), зміст якої розкривають положення статті 13 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя та четверта статті 13 ГПК України).

Відповідно до статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

За змістом частин першої та третьої статті 165 ГПК України заперечення проти позову відповідач викладає у відзиві, який повинен містити, зокрема заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Частиною четвертою цієї статті встановлено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Зустрічний позов Акціонерного товариства «Укрпошта» обґрунтований тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіел" порушено строки поставки товару, отже, наявні підстави для нарахування неустойки у розмірі 7 391 993,44 грн, з яких: 2 351 997,76 грн - пеня та 5 039 995,68 грн - штраф.

Направляючи матеріали справи №910/5139/22 на новий розгляд, Касаційний господарський суд у своїй постанові від 18.10.2023 зазначив:

«Під час нового розгляду судам для правильного вирішення цього спору необхідно врахувати викладене, встановити усі обставини, що входять до предмета доказування такого позову, дослідити, у тому числі, підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, а також обґрунтованість таких підстав, визначити та перевірити правомірність нарахування пені та її розміру, і, виходячи з установленого, застосувати ті норми права, якими регулюються спірні правовідносини.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, та це не заперечувалось сторонами, що АT "Укрпошта" скерувало засобами електронного зв`язку 24 заявки від 01.06.2021 на поставку та монтаж постачальником 684 кондиціонерів у різні відокремлені підрозділи AT "Укрпошта" по Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях.

АТ "Укрпошта" протягом розгляду справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції наголошувало, що ТОВ "Сіел" було поставлено більшість замовленого товару з порушенням строків, встановлених Специфікацією, а інша частина взагалі не поставлена.

Однак, господарські суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки обсягу та змісту обставин кожної з 24 заявок та не з`ясували який з замовленого товару був поставлений з дотриманням строків, встановлених Специфікацією, а який з їх порушенням та причини, які зумовили таке порушення.»

За змістом статті 86, частини п`ятої статті 236 та статті 237 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати, зокрема, обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем за зустрічним позовом розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно ( в даній справі 7 391 993,44 грн неустойки, яка нарахована у зв`язку з порушенням терміну поставки та монтажу товару за заявкою Aкціонерного товариства "Укрпошта" у строки, встановлені у п. 6 Специфікації), то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 по справі №910/1389/18, від 14.02.2019 по справі №922/1019/18, від 22.01.2019 по справі №905/305/18, від 21.05.2018 по справі №904/10198/15, від 02.03.2018 по справі №927/467/17, від 28.01.2019 у справі №922/3782/17, від 17.01.2023 у справі №924/195/22.

Також схожий за змістом висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №922/4404/17 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2021 у справі №923/410/20.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що саме на суд покладається обов`язок надання належної оцінки обсягу та змісту обставин кожної з 24 заявок та з`ясування який з замовленого товару був поставлений з дотриманням строків, встановлених Специфікацією, а який з їх порушенням та причини, які зумовили таке порушення.

Також суд звертає увагу, що судом першої інстанції не вказано, які саме спеціальні знання необхідні для перевірки обсягу поставленого товару Товариством з обмеженою відповідальністю «СІЕЛ» Акціонерному товариству «Укрпошта» згідно кожної з 24 заявок по Договору №270521-05/127ПсЕ від 27.05.2021, з урахуванням внесених змін та доповнень, а також які саме спеціальні знання необхідні для перевірки дотриманням строків поставки товару, встановлених Специфікацією.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає необгрунтованими підстави наведені судом першої інстанції для призначення судової експертизи.

Крім того, питання поставлені на вирішення експерту не належить до жодного з завдань видів судової експертизи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для призначення у даній справі судової експертизи.

Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При ухвалені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, із посиланням на норми процесуального права, які підлягають застосуванню при розгляді питання про призначення судової експертизи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЛ» та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі №910/5139/22 і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п.п. 11, 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи, про зупинення провадження у справі.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Таким чином, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЛ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі №910/5139/22 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі №910/5139/22 скасувати.

3. Матеріали справи №910/5139/22 повернути до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду справи.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено та підписано 20.06.2024.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді О.О. Євсіков

С.Р. Шевчук