Постанова

від 10.06.2024 по справі 910/520/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2024 р. Справа№ 910/520/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників згідно з протоколом судового засідання від 10.06.2024:

від позивача: Фатовенко О.О. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Поддимай А.Б - адвокат;

за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Агро Дім Деметра»

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024

у справі № 910/520/24 (суддя - Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт»

до Фермерського господарства «Агро Дім Деметра»

про стягнення 719 035, 20 грн

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фермерського господарства «Агро Дім Деметра» (надалі - відповідач) про стягнення з відповідача 719 035, 20 грн з яких: 632 130, 29 грн - основного боргу, 44 820, 62 грн - пені та 42 084, 29 грн - 30% річних.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства "Агро Дім Деметра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" 632 130,29 грн основного боргу, 44 807, 86 грн пені, 42 071, 51 грн 30% річних та 10 785, 15 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, Фермерське господарство "Агро Дім Деметра" 08.04.2024 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило прийняти апеляційну скаргу та відкрити провадження. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/520/24 від 18.03.2024. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ "АГРОСВІТ" до Фермерського господарства "АГРО ДІМ ДЕМЕТРА". Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ "АГРОСВІТ" на користь Фермерського господарства "АГРО ДІМ ДЕМЕТРА" судові витрати.

10.04.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Агро Дім Деметра" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/520/24.

14.05.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою прийняв до провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства "Агро Дім Деметра" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/520/24, у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 було відкладено розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства "Агро Дім Деметра" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/520/24 на 04.06.2024.

14.05.2024 (через Електронний суд) від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів у позивача та клопотання про зупинення апеляційного провадження.

30.05.2024 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду (яке було зареєстровано 31.05.2024).

03.06.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

03.06.2024 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, яке було реалізовано судом апеляційної інстанції.

03.06.2024 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача.

04.06.2024 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 було, зокрема, клопотання відповідача про зупинення апеляційного провадження та клопотання відповідача про долучення доказів - залишено без розгляду, клопотання відповідача про витребування доказів - задоволено частково; зобов`язано позивача надати суду оригінали всіх доказів, доданих до позовної заяви - на огляд. А також оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Фермерського господарства "Агро Дім Деметра" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/520/24 до 10.06.2024.

В судове засідання 10.06.2024 з`явились представники обох сторін. Представник апелянта свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові. Окрім цього заявив усне клопотання про призначення судової експертизи у даній справі (яке, без виходу до нарадчої кімнати, було залишено судом апеляційної інстанції без розгляду). В судовому засіданні 10.06.2024 було оглянуто надані позивачем оригінали договору та видаткових накладних, які було оглянуто за участю сторін. Також відповідач повідомив, що оригінали бланків із печатками відповідача передавав на вимогу позивача.

Представник позивача в судовому засіданні 10.06.2024 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представник позивача спростував твердження відповідача про передачу «пустих бланків товариства».

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції та зазначив про необґрунтованість рішення та неправильність установлення обставин, які мають значення для справи. Внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки доказів суд першої інстанції в порушення ст. 86, 198, 236 ГПК України не з`ясував та не дослідив, чи є справжнім договір № 21 поставки товару для сільськогосподарської продукції від 17.02.2023 року та видаткові накладні до нього з огляду на наявність (на думку апелянта) підтверджених даних про неспівпадіння підпису керівника Фермерського господарства "АГРО ДІМ ДЕМЕТРА". Окрім цього апелянт зазначає про невстановлення обставин, кому саме належать підпис на вказаних документах.

Також скаржник зазначив, що судом першої інстанції не було досліджено, чи оформлювалась заявка на отримання товару відповідно до п. 2.2 договору №21 поставки товару для сільськогосподарської продукції від 17.02.2023, а також, яким чином продавець передав позивачу товар на підставі договору №21 поставки товару для сільськогосподарської продукції від 17.02.2023 року, якщо така поставка мала місце.

А тому апелянт просив рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Так, позивач зазначив, що, вказуючи на несправжність підписів керівника, відповідач не зважає на наявність підпису та печатки свого підприємства на договорі №21 поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції, доповненнях до договору, наступних накладних: №23/04-065 від 25.04.2023 на суму 173 233, 56 грн, №23/03-060 від 23.03.2023 на суму 432 502, 99 грн, №23/05-096 від 22.05.2023 на суму 466 312, 02 грн, №23/05-017 від 02.05.2023 на суму 32 159, 52 грн, №23/05-154 від 29.05.2023 на суму 27 922, 20 грн.

При цьому, позивач зазначив, що вказуючи в апеляційній скарзі на несправжність підписів керівника, апелянт зовсім не надав своїх доказів у суді першої інстанції на підтвердження своїх доводів та не надає будь-яких доказів і до суду апеляційної інстанції. Доводи апеляційної скарги зводяться фактично до загальних заперечень всіх обставин, що стосуються договору № 21.

З огляду на наявність вказаних реквізитів у видаткових накладних, позивач вважає, що суд першої інстанції дав належну їм оцінку, як доказам, що підтверджують поставку товару. Вказана позиція суду повністю відповідає позиції Верховного Суду щодо оцінки доказів, що відображена у постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові від 20.12.2018 по справі №910/19702/17, в якій Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

А тому позивач просив апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справі та правомірно встановлено судом першої інстанції, 17 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт» (як продавцем) та Фермерським господарством «Агро Дім Деметра» (як покупцем) укладено договір №21 поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції (далі - договір), за умовами якого продавець зобов`язався здійснити постачання товарів безпосередньо пов`язаних з технологічними процесами виробництва сільськогосподарської продукції покупцю/виробникові такої сільськогосподарської продукції, а саме: насіння, засоби захисту рослин, добрива (далі - товар), яку покупець зобов`язується прийняти та оплатити відповідно до пункту 1.2. договору на умовах, що вказуються сторонами в доповненнях (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 1.2. договору загальна кількість товару, "Еквівалент ціни товару", "Погоджений курс", асортимент, ціна, строки поставки, оплати та умови оплати товару, що постачається за даним договором визначаються сторонами на кожну окрему партію товару у доповненнях до нього.

Згідно з пунктом 1.4. договору сторони в рамках даного договору можуть внести зміни до умов даного договору. Кожне окреме доповнення до цього договору є окремим погодженням в рамках даного договору, воно не відміняє та не змінює дію попередніх доповнень та самого договору, тільки якщо в ньому не вказано інше.

Відповідно до пунктів 2.1.-2.3. договору базові умови поставки: продавець постачає товар покупцю на умовах "Франко-склад" (ЕХW), Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт. Приютівка, вул. Межева, 2/1. За наявності замовленого покупцем товару на складах продавця, постачання відбувається, шляхом передання товару покупцю на складі продавця за адресою вказаною в п. 2.1. цього договору, відповідно до заявки на його отримання. Товар покупцю постачається партіями. Строки поставки визначаються між сторонами за їх згодою. За згодою продавця можлива поставка товару в адресу покупця, в такому разі вартість поставки включається до вартості договору.

Згідно з пунктом 2.4. договору датою поставки товару вважається дата вказана у видаткових накладних на відпуск товару.

За згодою покупця, можливий відпуск товару з перевищенням кількості та асортименту узгодженого сторонами. В такому випадку покупець зобов`язується прийняти та оплатити фактично відвантажену кількість товару на умовах даного договору. (пункт 2.5. договору).

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна товару, що постачається продавцем вказується сторонами в доповненнях до даного договору і визначається сторонами як "тверда ціна" та "попередня ціна".

Відповідно до пункту 3.2. договору на товар, що передається покупцю на умовах товарного кредиту, встановлюється "Попередня ціна", яка визначається у гривнях, а також встановлюється "Еквівалент ціни товару" в іноземній валюті та зазначаються в доповненнях до договору, а також, визначається "Погоджений курс", який вказується в Доповненні; ціна на товари вітчизняного виробництва не підлягає коригуванню продавцем в сторону збільшення.

Згідно з пунктом 3.4. договору сторони домовились, що ціна цього договору, може бути скоригована продавцем без додаткового погодження з покупцем, шляхом коригування вартості доповнень згідно п. 3.3. договору, за настання такої обставини: якщо з моменту укладення доповнення до цього договору до моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (кінцевого терміну оплати, остаточного розрахунку), "Ринковий курс" продажу іноземної валюти (долар США,ЄВРО) за гривні, збільшився більш як на 1% від "Погодженого курсу" гривні до іноземної валюти, що вказаний в доповненні.

Загальна ціна договору визначається як сума вартості доповнень до нього. (пункт 3.6. договору).

Згідно з пунктами 4.1.-4.3. договору покупець зобов`язується оплатити прийнятий ним товар в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, в строки встановлені в доповненнях до цього договору. Сторони за окремим доповненням до цього договору можуть вибрати іншу форму оплати за переданий товар. У разі прийняття покупцем товару, що не вказаний в доповненнях до цього договору, покупець тим самим надає свою згоду, щодо ціни, кількості та асортименту прийнятого ним товару зазначеної в видатковій накладній. покупець оплачує товар, що був прийнятий ним, згідно з п. 2.5. даного договору, в строк, що указано в останньому доповненні до цього договору.

Відповідно до пунктів 5.5.-5.6. договору товар вважається переданим продавцем і отриманим покупцем при підписанні покупцем видаткових документів. Приймання товару за якістю і кількістю проводиться повноважними представниками в момент передання товару на складі продавця.

Право власності на товар, а також пов`язаний з таким правом ризик випадкової загибелі або пошкодження (псування) поставленого згідно умов цього договору товару, переходить від продавця до покупця з моменту оформленням та врученням продавцю відповідних видаткових документів. Місцем, де буде відбуватись перехід права власності на поставлений згідно умов цього договору товар від продавця покупцеві, сторони визначили спеціалізований склад продавця, який розташовано за адресою: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт. Приютівка, вул. Межева, 2/1, або склад покупця у разі поставки товару в його адресу транспортом продавця. (пункти 8.1.-8.2. договору). Тобто умовами договору сторони самі узгодили таку альтернативу. Тому доводи скаржника в цій частині відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані.

Згідно з пунктом 13.1. договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Як правомірно зазначено судом першої інстанції, договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

17 лютого 2023 року сторонами підписано доповнення про поставку товарів на умовах товарного кредиту №1/тк до договору (далі - доповнення №1), відповідно до пункту 1.1. якого за цим доповненням, продавець передає, а покупець приймає твар, ще вказаний нижче у таблиці, на умовах товарного кредиту з процентною ставкою 0,01% від суми переданого товару, що передається за ним доповненням на весь строк кредитування, який вказаний в п 2.1. доповнення.

Відповідно до доповнення №1 поставлялося Гербіцид Пропоніт (20л) в кількості - 420,00 л., Гербіцид Мезонік-Стар (20л) в кількості - 280,00 л., ПАР Різо Оіл, (10л) в кількості - 60,00 л., Гербіцид Раундап макс (20л) в кількості - 500,00 л., Гербіцид Експрес 75 в.г, (0,5кг) в кількості - 5,00 кг, ПАР Віволт (5л) в кількості 30,00 л., ПАВ РоуБек (3л) в кількості - 24,00 л., Гербіцид Слаш (5л) в кількості - 30,00 л., Гербіцид Євро-лайтнінг, в.р (10л) в кількості - 100,00 л., Інсектицид Іл-стар, КС (5л) в кількості - 75,00 л., Гербіцид Пріма, с.е. (5л) в кількості - 70,00л. Всього на суму - 1 113 931,87 грн в тому числі ПДВ - 185 655,31 грн.

Відповідно до пункту 2 доповнення №1 до договору покупець зобов`язується сплатити за отриманий ним товар в такому порядку:

- покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок продавця до 28 лютого 2023 року в сумі 328 483,22 грн, що становить 30% вартості товару;

- покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок продавця до 20 жовтня 2023 року в сумі 766 460,84 грн, що становить 70% вартості товару;

Пунктом 3.1.-3.2. доповнення №1 до договору визначено, що загальна вартість товару, що передається за цим договором складає 1 113 931,87 грн. При настанні умов передбачених пунктом 3.4. договору, продавець може без додаткового погодження з покупцем перерахувати вартість даного доповнення у порядку визначеному п. 3.7.1., п. 3.7.2., 3.8. договору.

Відповідно до пунктів 5.5.-5.6. доповнення №1 сторони домовились, що підписи відтворені за допомогою штемпелів (факсимільний підпис) та завірені печаткою продавця прирівнюються до оригіналу підпису посадових осіб продавця. Особи, що ставлять даний відбиток факсиміле на договорах наділені повноваженнями щодо проставляння таких факсиміле на договорах та доповненнях. Факсимільний відбиток підпису прирівнюється до оригіналу підпису і договір не може бути визнаний недійсним. Дане доповнення №1 /тк до основного договору №21 від 17 лютого 2023 р. є його невід`ємною частиною.

28 лютого 2023 року Фермерське господарство "Агро Дім Деметра" перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" 500 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку, призначення платежу: "Оплата за добрива згідно рахунку №23/02-021 від 17.02.2023 р. У сумі 416666,67 грн., ПДВ - 20% 83333,33 грн".

Крім того, 28 квітня 2023 року сторонами підписано доповнення про поставку товарів на умовах товарного кредиту №2/тк до договору (далі - доповнення №2), відповідно до пункту 1.1. якого за цим доповненням, продавець передає, а покупець приймає товар, ще вказаний нижче у таблиці, на умовах товарного кредиту з процентною ставкою 0,01% від суми переданого товару, що передається за ним доповненням на весь строк кредитування, який вказаний в п 2.1, доповнення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 1 132 130, 29 грн, що підтверджується наступними доказами: накладною №23/04-065 від 25.04.2023 на суму 173 233, 56 грн, накладною №23/03-060 від 23.03.2023 на суму 432 502, 99 грн, накладною №23/05-096 від 22.05.2023 на суму 466 312, 02 грн, накладною №23/05-017 від 02.05.2023 на суму 32 159, 52 грн, накладеною №23/05-154 від 29.05.2023 на суму 27 922, 20 грн.

Однак, як зазначає позивач, апелянт не виконав взятих на себе зобов`язань з повної оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого за останнім обліковується основний борг у розмірі 632 130, 29 грн. Крім того, на основну суму боргу позивач нараховує пеню у розмірі 44 820, 62 грн, а також 30% річних у розмірі 42 084, 29 грн за період з 21 жовтня 2023 року по 09 січня 2024 року

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 цього Кодексу).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 цього Кодексу).

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень статей 11, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статей 173, 174 Господарського кодексу України договір як підстава для виникнення господарських зобов`язань є обов`язковим для виконання сторонами, за загальним правилом сторони не мають права змінити умови відповідного зобов`язання в односторонньому порядку, а повинні виконувати його належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ст. 265 Господарського кодексу України).

Предметом поставки можуть бути, зокрема, продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом (ст. 266 Господарського кодексу України).

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за договором виконав, поставив відповідачу товар на загальну суму 1 132 130, 29 грн.

Факт поставки товару на суму 1 132 130, 29 грн підтверджується наявними такими доказами у матеріалах справи: накладною №23/04-065 від 25.04.2023 на суму 173 233, 56 грн, накладною №23/03-060 від 23.03.2023 на суму 432 502, 99 грн, накладною №23/05-096 від 22.05.2023 на суму 466 312, 02 грн, накладною №23/05-017 від 02.05.2023 на суму 32 159, 52 грн та накладною №23/05-154 від 29.05.2023 на суму 27 922, 20 грн.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не було перевірено справжність договору № 21 поставки товару для сільськогосподарської продукції від 17.02.2023 року та видаткових накладних до нього, з огляду на наявність неспівпадіння підпису керівника Фермерського господарства "АГРО ДІМ ДЕМЕТРА", суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Суд апеляційної інстанції в цій частині відхиляє доводи скаржника, оскільки матеріали справи підтверджують вчинення відповідачем дій за договором № 21, що свідчать про визнання обставин не лише укладення такого договору, а і його часткового виконання.

Так, в матеріалах справи наявна копія виписки АТ «Прокредит Банк» по рахунку № НОМЕР_1 з 28.02.2023 до 08.01.2024, з якої вбачається, що 28.02.2023 Фермерське господарство "Агро Дім Деметра" перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" 500 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку № 23/02-021 від 17.02.2023, призначення платежу: "Оплата за добрива згідно рахунку №23/02-021 від 17.02.2023 р. У сумі 416666,67 грн., ПДВ - 20% 83333,33 грн".

Вказана обставина апелянтом не заперечувалась та не була спростована ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду рішення суду.

Водночас, щодо доводів скаржника про підписання наступних накладних: №23/04-065 від 25.04.2023 на суму 173 233, 56 грн, №23/03-060 від 23.03.2023 на суму 432 502, 99 грн, №23/05-096 від 22.05.2023 на суму 466 312, 02 грн, №23/05-017 від 02.05.2023 на суму 32 159, 52 грн, №23/05-154 від 29.05.2023 на суму 27 922, 20 грн. невстановленою особою, суд апеляційної інстанції зазначає, що в цій частині враховує доводи позивача, з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 910/19702/17.

За ст. 1, ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про господарську операцію.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як назва документа (форми); дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, у вказаній постанові Верховний Суд від 20 грудня 2018 року у справі № 910/19702/17 виснував, що відсутність у видатковій накладній назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності її підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що така видаткова накладна є неналежним доказом у справі. Відтиск печатки на видатковій накладній є свідченням участі як юридичної особи, у здійсненні господарської операції за цією накладною.

Таким чином, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про неналежність поданих доказів через відсутність даних, ким саме було підписано спірні видаткові накладні, оскільки відсутність таких даних (з урахуванням наявності відтиску печатки відповідача, справжність якої не було спростовано) - не свідчить про неналежність такого доказу в розумінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України. В судовому засіданні 10.06.2024 було оглянуто оригінали документів, пов`язаних з предметом позову.

Щодо посилань апелянта на ненадання позивачем відповідачу рахунку на оплату товару за спірними видатковими накладними, то необхідно зазначити, що за своєю природою рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку на оплату не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку сплатити поставлений йому товар.

А тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 632 130,29 грн - основного боргу.

Окрім суми основного боргу, судом першої інстанції було також стягнуто 44 807,86 грн - пені та 42 071,51 грн - 30% річних за період з 21 жовтня 2023 року по 09 січня 2024 року.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідачем порушено зобов`язання з оплати вартості поставленого позивачем товару в частині дотримання строку проведення кінцевого розрахунку. Вказане в силу наведених вище норм законодавства, є підставами для застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених договором, а також нарахувань згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Разом з цим, в пункті 11.2 договору сторони погодили відповідальність покупця у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

А також пунктом 11.4. договору сторони погодили, відповідно до статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання продавець може вимагати від покупця, а останній зобов`язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 30% річних від простроченої суми.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. За таких обставин доводи скаржника в цій частині не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Отже, суд першої інстанції правомірно встановивши, що відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за виконані роботи, дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування до нього відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 ЦК України. А тому стягнення 44 807,86 грн - пені та 42 071,51 грн - 30% річних за заявлений позивачем період (з 21 жовтня 2023 року по 09 січня 2024 року) - є обґрунтованим.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що апеляційна скарга не містить доводів та мотивів незгоди із сумами вказаних нарахувань, контррозрахунок відповідачем на надавався. Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що клопотання про зменшення нарахованої пені та річних відповідачем ні до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції заявлено не було. А тому з урахуванням викладеного вище - не є підставою для задоволення апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції зазначає, що розглянув справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів, які були подані у встановленому процесуальним Законом порядку, тоді як посилання скаржника на нові докази не приймаються судом апеляційної інстанції (з урахуванням мотивів не прийняття таких доказів та клопотань, що викладені в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024). Крім того, заява свідків не може підтвердити обставини, які мають бути підтверджені іншими засобами доказування (в розумінні ст. 77 ГПК України).

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткову обґрунтованість позовних вимог. А тому апеляційну скаргу у даній справі слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України). Підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не встановив.

Таким чином, на підставі ст. 2, 74-80, 86, 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення (в оскаржуваній частині) - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Агро Дім Деметра» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/520/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/520/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом не підлягає оскарженню, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.06.20.24 (з урахуванням перебування головуючої судді Коротун О.М. з 14.06.2024 по 18.06.2024 у відпустці).

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім