Постанова

від 12.06.2024 по справі 910/7947/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. Справа№ 910/7947/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Звершховській І.А.,

представників сторін:

від позивача: Грекова Л.В., ОСОБА_1.,

від відповідача: Безвершенко О.О.,

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА ІНФО»

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 (повний текст складено 25.10.2023)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛ БУД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА ІНФО»

про визнання договорів недійсними та застосування наслідків їх недійсності,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Централ Буд» (далі - ТОВ «Централ Буд») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений 05.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г.М. та зареєстрований в реєстрі за № 903, за яким ТОВ «Централ Буд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Інфо» (далі - ТОВ «Ліга Інфо») було продано гараж, автостоянка №37 в підземній автостоянці секція «Б», загальною площею 16,0 кв. м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, секц. Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 867054380000);

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений 05.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г.М. та зареєстрований в реєстрі за №901, за яким ТОВ «Централ Буд» на користь ТОВ «Ліга Інфо» було продано гараж, автостоянка №38 в підземній автостоянці секція «Б», загальною площею 15,6 кв. м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, секц. Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 867064780000);

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень, посвідчений 05.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г.М. та зареєстрований в реєстрі за №902, за яким ТОВ «Централ Буд» на користь ТОВ «Ліга Інфо» було продано нежилі приміщення з №1 по №11 (групи приміщень №13) площею 128,30 кв. м; МСК площею 9,10 кв. м (в літ. А), загальною площею 137,4 кв. м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 147389580000);

- застосувати наслідки недійсності правочину щодо договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 05.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г.М. та зареєстрованого в реєстрі за №903, а саме: витребувати з незаконного володіння ТОВ «Ліга Інфо» на користь ТОВ «Централ Буд» нерухоме майно: гараж, автостоянка №37 в підземній автостоянці секція «Б», загальною площею 16,0 кв. м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, секц. Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 867054380000);

- застосувати наслідки недійсності правочину щодо договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 05.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г.М. та зареєстрованого в реєстрі за №901, а саме: витребувати з незаконного володіння ТОВ «Ліга Інфо» на користь ТОВ «Централ Буд» нерухоме майно: гараж, автостоянка №38 в підземній автостоянці секція «Б», загальною площею 15,6 кв. м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, секц. Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 867064780000);

- застосувати наслідки недійсності правочину щодо договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 05.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г.М. та зареєстрованого в реєстрі за №902, а саме: витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «Ліга Інфо» на користь ТОВ «Централ Буд» нерухоме майно: нежилі приміщення з №1 по №11 (групи приміщень №13) площею 128,30 кв. м; МСК площею 9,10 кв. м (в літ. А), загальною площею 137,4 кв. м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 147389580000).

На обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Централ Буд» зазначає, що спірні договори укладені всупереч його (позивача) інтересам та були спрямовані на реалізацію змови керівників сторін (директора ТОВ «Централ Буд» ОСОБА_2 та директора ТОВ «Ліга Інфо» ОСОБА_4.) щодо позбавлення ТОВ «Централ Буд» активів. Директор «Централ Буд» уклав спірні договори, зловживаючи власними повноваженнями, усвідомлюючи при цьому, що наслідки цих правочинів не відповідають дійсним інтересам та волевиявленню ТОВ «Централ Буд».

ТОВ «Централд Буд» зазначає, що продаж спірного майна відбувся за заниженою вартістю (як ринковою, так і балансовою), а тому є явно економічно невигідним для Товариства. Позивач вважає, що такі дії керівника ТОВ «Централ Буд» свідчать про виведення активів Товариства та призвели до порушення його майнових інтересів як юридичної особи.

Позивач зауважує, що одразу після отримання коштів за продане майно ТОВ «Централ Буд» перерахувало їх на користь ТОВ «Нова Бетон Інтернешнл» як фінансову допомогу. При цьому станом на дату укладення спірних договорів та перерахування коштів на користь ТОВ «Нова Бетон Інтернешнл» єдиним учасником ТОВ «Нова Бетон Інтернешнл» було ТОВ «Ліга Інфо», тобто покупець нерухомого майна. Станом на дату подання цього позову ТОВ «Нова Бетон Інтернешнл» надану йому фінансову допомогу не повернуло. Таким чином, отримані від продажу спірного майна кошти було безоплатно та безповоротно передані пов`язаній з ТОВ «Ліга Інфо» особі.

На думку позивача, цей факт безумовно свідчить про те, що, укладаючи спірні договори, ТОВ «Централ Буд» та ТОВ «Ліга Інфо» переслідували мету не тільки зменшити активи ТОВ «Централ Буд» у вигляді нерухомого майна, а й вивести отримані грошові кошти від продажу такого майна на користь відповідача.

Позивач вважає, що спірні договори є фраудаторними правочинами, оскільки були укладені з метою ухилення від виконання зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Еріфія» (далі - ТОВ «Еріфія») щодо реєстрації на користь останнього податкової накладної, а також з метою уникнення накладення арешту на нерухоме майно і грошові кошти та наступного звернення стягнення на майно.

ТОВ «Централ Буд» вважає, що спірні договори укладені з порушенням ст. 13, 92, 203, 232, 237, 238 ЦК України, що є підставою для визнання їх недійсними у відповідності до ст. 215, 232 цього Кодексу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи вимоги про визнання спірних правочинів недійсними, суд зазначив, що спірні договори хоч і вчинені від імені позивача уповноваженим представником, проте всупереч його інтересам, зміст таких правочинів не відповідав справжньому волевиявленню ТОВ «Централ Буд» як суб`єкта господарювання, а був спрямований на задоволення особистих інтересів представника, який фактично діяв в інтересах іншого товариства, на користь якого виводилось майно. Відповідно, представник юридичної особи зловмисно вчинив правочин, якого не мав права вчиняти, а такі дії представника мають ознаки злочинного умислу, спрямованого на позбавлення юридичної особи належного їй майна. Укладення спірних правочинів мало на меті і призвело до безоплатного виведення майна з власності ТОВ «Централ Буд» на користь ТОВ «Ліга Інфо», тобто іншої сторони спірних договорів. Наслідки укладення спірних правочинів не передбачали та не мали за мету отримання ТОВ «Централ Буд» адекватних вигод та оплатності, що ТОВ «Ліга Інфо», у свою чергу, мало усвідомлювати. Ні оплата в сукупності 519 200,56 грн, ні надання позики не є адекватними та співмірними наслідками, оскільки не забезпечують відновлення як втрачених основних засобів, так і нормальної господарської діяльності.

При цьому суд відхилив доводи позивача про те, що спірні договори є фраудаторними правочинами, оскільки ТОВ «Еріфія» не є стороною у цьому спорі, а тому обставини завдання цій особі збитків у вигляді позбавлення її податкових вигод (формування податкового кредиту) не є предметом судового розгляду в цій справі.

Задовольняючи вимоги про застосування наслідків недійсності спірних правочинів, суд зазначив, що тлумачення змісту ч. 1 ст. 216 ЦК України свідчить, що недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов`язків, які він мав створювати, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю. Такі юридичні наслідки під час виконання сторонами недійсного правочину поєднуються з реституційними, які полягають у поверненні в натурі кожною стороною одна одній одержаного ними на виконання цього правочину. Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто у разі недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2023, ТОВ «Ліга Інфо» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник категорично не погоджується з висновками суду першої інстанції та покладеними в обґрунтування позову обставинами та правовими підставами, вважає оскаржуване рішення та позовну заяву необґрунтованими.

На думку апелянта, суд неправильно застосував норми матеріального права (ч. 2-4 ч. 1 ст. 3, ст. 15, ч. 1-3, 5, 6 ст. 203, ст. 215, ст. 232, 316, 317 ЦК України, ч. 1 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»), а також порушив норми процесуального права (ч. 4 ст. 75, ч. 1, 4, 5 ст. 236 ГПК України).

ТОВ «Ліга Інфо» стверджує, що на виконання спірних договорів сплатило на рахунок ТОВ «Централ Буд» обумовлену цими договорами вартість майна, спірні договори були нотаріально посвідчені, зареєстровані в Державному реєстрі нерухомого майна та виконані обома сторонами цих договорів. ТОВ «Ліга Інфо» відкрито володіє спірним майном з моменту його придбання.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції, що від надання в оренду спірного майна як свого основного виду діяльності ТОВ «Централ Буд» отримувало дохід, та зазначає, що окрім такого виду діяльності ТОВ «Централ Буд» має і інші, а тому такі висновки суду є надуманими суб`єктивними припущеннями, що є втручанням у господарську діяльність товариства, принцип свободи договору та вільного розпорядження своєю власністю.

Скаржник зазначає, що з 23.09.2022 номінальним учасником і директором ТОВ «Централ Буд» є ОСОБА_1 і фактично жодної господарської діяльності ТОВ «Централ Буд» з 29.09.2022 не проводить, а вся діяльності спрямована виключно на намагання рейдерського захоплення чужого майна.

На думку ТОВ «Ліга Інфо», суд першої інстанції на зазначає, які саме докази чи обставини вказують на наявність злочинної змови з іншою стороною.

Скаржник також зазначає, що рішення Господарського суду Донецької області від 04.09.2023 у справі №905/678/23, на яке посилається суд першої інстанції, було оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду, який своєю ухвалою від 04.09.2023 відкрив апеляційне провадження та зупинив дію рішення Господарського суду Донецької області від 04.09.2023 у справі №905/678/23. ТОВ «Ліга Інфо» відзначає, що не було учасником справи №905/678/23.

До апеляційної скарги ТОВ «Ліга Інфо» долучило заяву свідка ОСОБА_2 від 10.11.2023. Обґрунтування долучення цього додатку в апеляційній скарзі відсутнє.

Позиції учасників справи.

ТОВ «Централ Буд» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів скарги заперечує та наводить власні аргументи на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.

ТОВ «Ліга Інфо» надало додаткові пояснення, у яких зазначає, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 скасовано рішення Господарського суду Донецької області від 04.09.2023 у справі №905/678/23 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю. ТОВ «Ліга Інфо» наводить доводи, які, на його думку, свідчать про те, що позивач не надав суду жодних належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження наявності будь-яких протиправних домовленостей ОСОБА_2 з ТОВ «Ліга Інфо» при укладенні спірних договорів.

ТОВ «Централ Буд» надало додаткові пояснення, у яких вважає, що суд першої інстанції безпідставно самоусунувся від дослідження та надання оцінки обставинам фраудаторності спірних договорів. ТОВ «Централ Буд» просить апеляційну скаргу ТОВ «Ліга Інфо» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

ТОВ «Централ Буд» надало додаткові пояснення, у яких зазначає, що ТОВ «Ліга Інфо» з апеляційною скаргою подало заяву свідка ОСОБА_2 від 10.11.2023, посвідчену приватним нотаріусом КМНО Гончаруком С.В. і зареєстровану в реєстрі за №708. Жодної поважної причини неподання заяви свідка до суду першої інстанції ТОВ «Ліга Інфо» не вказало. Відповідач не зазначив об`єктивних причин неподання заяви свідка у встановлений законом строк, крім того у матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання нових доказів до матеріалів справи.

ТОВ «Централ Буд» зазначає, що заява свідка свідчить про факт суперечливої поведінки ОСОБА_2 , та вважає, що для повного та всебічного розгляду справи необхідно долучити до матеріалів справи копію протоколу допиту ОСОБА_2 від 01.03.2023, отриманого в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023105100000339, копію позовної заяви ОСОБА_2 від 10.11.2023 та копію повного тексту рішення у справі №910/17320/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ «Централ Буд» про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Централ Буд» та визнання акту приймання-передачі частки у статутному капіталі нечинним. Даними доказами, підтверджується факт суперечливої поведінки ОСОБА_2 щодо надання через ТОВ «Ліга Інфо» до матеріалів справи заяви свідка.

ТОВ «Централ Буд» просить поновити йому строк на подання нових доказів та долучити їх до матеріалів справи.

ТОВ «Централ Буд» надало додаткові пояснення, у яких наводить доводи, що, на його думку, свідчать про фраудаторність спірних правочинів, але не були взяті до уваги судом першої інстанції.

ТОВ «Ліга Інфо» надало додаткові пояснення у справі, у яких зазначило, що 23.09.2022 ОСОБА_2 під психологічним тиском ОСОБА_1 із застосуванням погроз, примусово в офісі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округа Задорожного О.С. за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 3, уклав з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Централ Буд». Одночасно з підписанням вказаного договору (23.09.2022) сторони склали акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Централ Буд», який був посвідчений тим же нотаріусом.

ТОВ «Ліга Інфо» вважає, що ОСОБА_2 підтвердив протиправність дій ОСОБА_1 , фактичні обставини відібрання у нього корпоративних прав на ТОВ «Централ Буд» та протиправні спроби вплинути на його волевиявлення у заяві ОСОБА_2 про відмову від раніше написаних заяв та підтвердження фактів (посвідчена 10.11.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончарук С.В., зареєстровано в реєстрі за №717) та у заяві-відмові ОСОБА_2 від показів свідка (посвідчена 10.11.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончарук С.В., зареєстровано в реєстрі за №719). Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва 24.10.2023 у справі №910/7947/23 суперечить засадам верховенства права, є незаконним і необґрунтованим, а відтак підлягає скасуванню.

ТОВ «Ліга Інфо» просить поновити процесуальний строк для подання доказів та долучити нові докази до матеріалів справи №910/7947/23: лист БЕБ №11.6-4.1.2-696-23 від 31.10.2023 у справі №910/3014/23; лист СБУ №6-12475 від 26.09.2023 у справі №910/3014/23; вирок Печерського районного суду м. Києва від 26.10.2023 щодо ОСОБА_3 ; копію виписки з ДРРП №354923771 від 17.11.2023; копію виписки з ДРРП №354925065 від 17.11.2023; копію виписки з ДРРП №354931952 від 17.11.2023; заяву ОСОБА_2 від 10.11.2023 щодо заяв підписаних під тиском; заяву-відмову ОСОБА_2 від 10.11.2023 від показів свідка.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/7947/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя, судді Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ТОВ «Ліга Інфо» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі №910/7947/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/7947/23 та призначено справу до розгляду на 27.02.2024.

26.02.2024ТОВ «Ліга Інфо» подало клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників. За твердженням заявника, спірне приміщення за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 3, знаходиться у користуванні Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників, а тому судове рішення у цій справі може вплинути на законні права та інтереси останньої.

У судовому засіданні 27.02.2024 оголошено перерву до 12.03.2024 для надання учасникам справи часу щодо подачі пояснень та клопотань з приводу поданої заяви представника апелянта про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників.

ТОВ «Централ Буд» надало заперечення на подане ТОВ «Ліга Інфо» клопотання про залучення третьої особи, у якому просить у задоволенні цього клопотання відмовити. ТОВ «Централ Буд» зазначає, що ТОВ «Ліга Інфо» не надало доказів дійсного використання Всеукраїнською асоціацією автомобільних перевізників спірного приміщення площею 137,4 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 3 , яким вона нібито користується з 2012 року.

ТОВ «Ліга Інфо» подало клопотання про зупинення розгляду справи, у якому просить зупинити провадження у справі №910/7947/23 до вирішення іншої справи - №910/17320/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ТОВ «Централ Буд», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Задорожного Олександра Сергійовича, про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Централ Буд», визнання недійсним акта та скасування запису.

На думку заявника, об`єктивна неможливість розгляду справи № 910/7947/23 до вирішення справи № 910/17320/23 полягає у тому, що рішення суду у справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 заяву про самовідвід суддів Барсук М.А., Пономаренка Є.Ю., Руденко М.А. від розгляду апеляційної скарги ТОВ «Ліга Інфо» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі №910/7947/23 задоволено. Матеріали справи №910/7947/23 передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

ТОВ «Централ Буд» надало заперечення на клопотання (заяву), у якому просить відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «Ліга Інфо» про зупинення розгляду справи. На думку ТОВ «Централ Буд», зв`язок між предметом судового розгляду у даній справі та предметом доказування у справі №910/17320/24 взагалі відсутній, а відповідач не надав жодних доказів, що обґрунтовували би необхідність зупинення провадження у даній справі.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 прийнято апеляційну скаргу ТОВ «Ліга Інфо» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі №910/7947/23 до провадження у визначеному складі суду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.04.2024.

15.04.2024 та 15.05.2024 на підставі ст. 216 ГПК України у судових засіданнях оголошувалась перерва до 15.05.2024 та до 12.06.2024 відповідно.

У судовому засіданні 15.05.2024 представник ТОВ «Ліга Інфо» Безвершенко О.О. відкликала клопотання про зупинення провадження у справі.

У цьому ж судовому засіданні (15.05.2024) суд відмовив у задоволенні клопотань представника ТОВ «Ліга Інфо» про залучення третьої особи та про долучення заяви свідка до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.06.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Щодо поданих сторонами під час апеляційного провадження нових доказів суд зазначає таке.

Приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Така обставина (відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції) виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України.

Така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже

Отже, подані учасниками справи нові докази, які були створені після прийняття оскаржуваного рішення, у будь-якому випадку не можуть бути прийняті судом.

Суд відзначає, що первісно таким доказом була подана з апеляційною скаргою заява свідка від 10.11.2023, яка не існувала станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення, а тому не може бути прийнята судом апеляційної інстанції. Інші докази, які не подавались суду першої інстанції, були подані як такі, що пов`язані зі змістом заяви свідка (про що свідчить зміст обґрунтування їх подання), а тому теж не примаються судом апеляційної інстанції.

Окремо колегія суддів відзначає, що у місцевому суді справа розглядалась протягом п`яти місяців, з яких підготовче провадження тривало практично чотири місяці. А отже у сторін було більш як достатньо часу для формування належної і повної доказової бази своїх вимог та заперечень.

Щодо доводів ТОВ «Централ Буд» про те, що суд першої інстанції не надав оцінки фраудаторності спірних правочинів колегія суддів зазначає, що ТОВ «Ліга Інфо» у своїй апеляційній скарзі висновки суду першої інстанції в цій частині не оскаржувало, а ТОВ «Централ Буд» апеляційну скаргу в цій частині у встановленому ГПК України порядку не подавало. За таких підстав перегляд рішення суду першої інстанції здійснюється у встановлених ст. 269 ГПК України межах.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

05.06.2022 рішенням №0506 єдиного учасника ТОВ «Централ Буд» надано директору ТОВ «Централ Буд» ОСОБА_2 згоду на продаж та укладення з ТОВ «Ліга Інфо» договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомості, зокрема:

- нежитлових приміщень з №1 по №11 (групи приміщень №13), заг. площею 137,4 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Окіпної Раїси, буд. 3-А, за балансовою вартістю 319 925,84 грн (п. 1);

- гаражу, автостоянки №37 в підземній автостоянці секція «Б», заг. площею 16,0 кв. м, розташованої за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Старонаводницька, буд. 13, секція Б , за балансовою вартістю 99 637,36 грн (п. 3);

- гаражу, автостоянки №38 в підземній автостоянці секція «Б», заг. площею 15,6 кв. м, розташованої за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Старонаводницька, буд. 13, секція Б , за балансовою вартістю 99 637,36 грн (п.4).

Балансова вартість зазначеного нерухомого майна визначена на підставі довідок ТОВ «Централ Буд» про балансову вартість об`єктів нерухомого майна №8 від 05.06.2020, №2 від 05.06.2020 та №3 від 05.06.2020 відповідно.

05.06.2020 ТОВ «Централ Буд» (продавець) та ТОВ «Ліга Інфо» (покупець) уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений 05.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г.М. та зареєстрований у реєстрі за №901 (далі - договір №901), згідно з п. 1.1 якого продавець передає, а покупець приймає у власність, на оплатній основі, за ціною, яка зазначена у цьому договорі, належний продавцю на праві власності об`єкт нерухомого майна, а саме: гараж, автостоянка №38 в підземній автостоянці секція «Б», площею 15,6 кв. м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, секція «Б».

Відповідно до п. 3.1 договору №901 балансова вартість відчужуваного нерухомого майна становить 99 637,36 грн без ПДВ, згідно з довідкою про балансову вартість нерухомого майна №3, виданою продавцем 05.06.2020.

За домовленістю сторін продаж нерухомого майна вчиняється за 99 637,36 грн, з урахуванням ПДВ, які покупець сплачує продавцю шляхом безготівкового перерахування з рахунку покупця на рахунок продавця, що зазначені в цьому пункті, протягом 3 місяців з моменту підписання цього договору, тобто до 05.09.2020 включно (п. 3.2 договору №901).

Згідно з п. 3.3 Договору №901 відповідно до звіту про оцінку майна від 22.05.2020, який зроблений ТОВ «Наталі Експерт», оціночна вартість предмета договору становить 134 720,00 грн без ПДВ.

Згідно з п. 3.4 договору №902 своїм підписом під цим договором продавець підтверджує, що зазначена в договорі ціна відповідає волевиявленню ТОВ «Централ Буд», є остаточною і змінам не підлягає, повністю задовольняє ТОВ «Централ Буд», умови договору є для ТОВ «Централ Буд» вигідними, не пов`язаними із збігом важких для ТОВ «Централ Буд» обставин, які могли б бути підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним.

05.06.2020 ТОВ «Централ Буд» (продавець) та ТОВ «Ліга Інфо» (покупець) уклали договір купівлі-продажу нежилих приміщень, посвідчений 05.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г.М. та зареєстрований у реєстрі за №902 (далі - договір №902), згідно з п. 1.1 якого продавець передає, а покупець приймає у власність, на оплатній основі, за ціною, яка зазначена у цьому договорі, належний продавцю на праві власності об`єкт нерухомого майна, а саме: нежилі приміщення з №1 по №11 (групи приміщень №13), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 3, літера А, заг. площею 137,4 кв. м.

Відповідно до п. 3.1 договору №902 балансова вартість відчужуваного об`єкта становить 319 925,84 грн без ПДВ, згідно з довідкою №8 про балансову вартість приміщення, виданою продавцем 05.06.2020.

За домовленістю сторін продаж об`єкта вчиняється за 319 925,84 грн, з урахуванням ПДВ, які покупець сплачує продавцю шляхом безготівкового перерахування з рахунку покупця на рахунок продавця, що зазначені в цьому пункті, протягом 3 місяців з моменту підписання цього договору, тобто до 05.09.2020 включно (п. 3.2 договору №902).

За умовами п. 3.3 договору №902 відповідно до звіту про оцінку майна від 22.05.2020, який зроблений ТОВ «Наталі Експерт», оціночна вартість предмета договору становить 432 575,81 грн.

Згідно з п. 3.4 договору №902 своїм підписом під цим договором продавець підтверджує, що зазначена в договорі ціна відповідає волевиявленню ТОВ «Централ Буд», є остаточною і змінам не підлягає, повністю задовольняє ТОВ «Централ Буд», умови договору є для ТОВ «Централ Буд» вигідними, не пов`язаними із збігом важких для ТОВ «Централ» обставин, які могли б бути підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним.

05.06.2020 ТОВ «Централ Буд» (продавець) та ТОВ «Ліга Інфо» (покупець) уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений 05.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г.М. та зареєстрований у реєстрі за №903 (далі - договір №903), згідно з п. 1.1 якого продавець передає, а покупець приймає у власність, на оплатній основі, за ціною, яка зазначена у цьому договорі, належний продавцю на праві власності об`єкт нерухомого майна, а саме: гараж, автостоянка №37 в підземній автостоянці секція «Б», площею 16,0 кв. м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, секція «Б».

Відповідно до п. 3.1 договору №903 балансова вартість відчужуваного нерухомого майна становить 99 637,36 грн без ПДВ, згідно з довідкою про балансову вартість нерухомого майна №2, виданою продавцем 05.06.2020.

За домовленістю сторін продаж нерухомого майна вчиняється за 99 637,36 грн, з урахуванням ПДВ, які покупець сплачує продавцю шляхом безготівкового перерахування з рахунку покупця на рахунок продавця, що зазначені в цьому пункті, протягом 3 місяців з моменту підписання цього договору, тобто до 05.09.2020 включно (п. 3.2 договору №903).

Згідно з п. 3.3 договору №903 відповідно до звіту про оцінку майна від 22.05.2020, який зроблений ТОВ «Наталі Експерт», оціночна вартість предмета договору становить 134 720,00 грн без ПДВ.

Згідно з п. 3.4 договору №902 своїм підписом під цим договором продавець підтверджує, що зазначена в договорі ціна відповідає волевиявленню ТОВ «Централ Буд», є остаточною і змінам не підлягає, повністю задовольняє ТОВ «Централ Буд», умови договору є для ТОВ «Централ Буд» вигідними, не пов`язаними із збігом важких для ТОВ «Централ Буд» обставин, які могли б бути підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Наявні у матеріалах справи витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчать, що 05.06.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Трач Г.М. провів державну реєстрацію права власності на зазначені вище об`єкти нерухомого майна за ТОВ «Ліга Інфо» (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №52550275, №52551089, №52548152 від 05.06.2020).

16.06.2020 платіжними інструкціями №104 на суму 99 637,00 грн, №105 на суму 99 637,00 грн, №103 на суму 319 925,00 грн ТОВ «Ліга Інфо» перерахувало на рахунок ТОВ «Централ Буд» грошові кошти на виконання умов договорів №901, 902, 903.

Зазначене підтверджується відомостями банківської виписки клієнта ТОВ «Централ Буд» за 16.06.2020 .

Ця ж банківська виписка свідчить, що ТОВ «Централ Буд» здійснило переказ зі свого рахунку на рахунок ТОВ «Нова Бетон Інтернешнл» 1 160 000,00 грн з призначенням платежу: «Перерахування фінансової допомоги згідно дог.№16/06/20-Ф від 16.06.20 без пдв».

У матеріалах справи наявна копія договору №16/06/20-Ф від 16.06.2020 про надання поворотної фінансової допомоги, за умовами п. 1.1 якого ТОВ «Централ Буд» як позикодавець надає ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл» як позичальнику поворотну фінансову допомогу у сумі 1 160 000,00 грн, яку позичальник зобов`язується повернути на умовах, передбачених даним договором.

ТОВ «Ліга Інфо» проти заявлених ТОВ «Централ Буд» вимог заперечило та зазначило, що спірні договори виконані обома сторонами, обумовлена у договорах вартість об`єктів нерухомого майна була сплачена ТОВ «Ліга Інфо» повністю, майно правомірно набуте ТОВ «Ліга Інфо» у власність і Товариство вже тривалий час користується цим майном. ТОВ «Ліга Інфо» вважає, що ТОВ «Централ Буд» не довело наявності у директора та єдиного учасника ТОВ «Централ Буд» ОСОБА_2 будь-яких протиправних домовленостей з ТОВ «Ліга Інфо» під час укладення спірних договорів. ТОВ «Ліга Інфо» також вважає, що ОСОБА_2 будучи одночасно і директором, і єдиним учасником ТОВ «Централ Буд» не міг вчинити правочин на шкоду самому собі.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно із ст. 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Отже, при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним позивач повинен довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, а також довести наявність порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №911/2129/17 виснувала, що ч. 3 ст. 203 ЦК України визначає загальні вимоги до волевиявлення учасника правочину, яке повинне відповідати внутрішній волі та бути вільним від факторів, що викривляють уявлення особи про зміст правочину при формуванні її волевиявлення чи створюють хибне бачення існування та змісту волевиявлення. Підстави недійсності правочинів, коли внутрішня воля особи не відповідає правовим наслідкам укладеного правочину, визначено у ст. 229-233 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 232 ЦК України правочин який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв`язку з вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

Для визнання правочину недійсним на підставі ст. 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №357/6663/16-ц зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

За змістом зазначеної норми закону необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою є: 1) наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і другої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди; 2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками; 3) дії представника здійснюються в межах наданих йому повноважень.

У постанові від 07.12.2018 у справі №910/7547/17 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в частині застосування ст. 232 ЦК України зазначила, що зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин. У визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.08.2018 у справі №522/15095/15-ц зазначено, що тлумачення ст. 232 ЦК України свідчить, що під зловмисною домовленістю необхідно розуміти умисну змову однієї сторони із представником іншої, проти інтересів особи, яку представляють. Зловмисна домовленість представника з контрагентом особи, що представляють, створює правову ситуацію, коли дійсна воля довірителя, яку повинен втілювати представник, замінюється його власною волею, що суперечить волі довірителя. Саме підміна волі довірителя волею представника і слугує підставою для визнання такого правочину недійсним. Тобто в основу зловмисної домовленості покладено умисні дії представника, який усвідомлював, що вчиняє правочин усупереч інтересам довірителя та бажав (або свідомо допускав) їх настання.

Для кваліфікації правочину як вчиненого внаслідок зловмисної домовленості потрібно встановити, що: від імені однієї із сторін правочину виступав представник, хоча й не виключаються випадки, коли від імені обох сторін виступають представники; зловмисна домовленість і вчинення правочину з іншою стороною відбулася на підставі наявних повноважень представника; існував умисел в діях представника щодо зловмисної домовленості; настали несприятливі наслідки для особи, яку представляють; існує причинний зв`язок поміж зловмисною домовленістю і несприятливими наслідками для особи, яку представляють.

Близький за змістом висновок також міститься у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №182/3593/17.

У постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №623/2518/17 зроблено висновки, що для визнання правочину недійсним на підставі ст. 232 ЦК України потрібно встановити умисел у діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. Водночас не має значення, чи одержав учасник такої домовленості будь-яку вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю. Для задоволення позову за ст. 232 ЦК України потрібно на підставі певних доказів встановити, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діяв у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє. Критерій "зловмисність" не залежить від того, чи був спрямований умисел повіреного на власне збагачення чи завдання шкоди довірителю, важливим є фактор того, що умови договору, укладеного повіреним, суперечать волі довірителя взагалі, тобто підставою для визнання правочину недійсним є розбіжність між волею довірителя та волевиявленням повіреного при укладенні договору, а наслідки, що настали, є такими, що є неприйнятними для довірителя.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 753/7290/17 вказано про те, що за змістом ст. 232 ЦК України необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою є: 1) наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і другої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди; 2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками; 3) дії представника здійснюються в межах наданих йому повноважень.

Таким чином, для визнання правочину недійсним на підставі ст. 232 ЦК України необхідним є встановлення у діях представника наступного складу цивільного правопорушення: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною, спрямованої на настання негативних наслідків і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя, така домовленість має бути зловмисною і спрямована проти інтересів довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Для задоволення позовних вимог за ст. 232 ЦК України необхідно на підставі певних доказів встановити, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діє при цьому у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє. Таким чином має бути доведена і домовленість з боку іншої сторони правочину.

Критерій «зловмисності» не залежить від того, чи був направлений умисел повіреного на власне збагачення чи заподіяння шкоди довірителю, важливим є фактор того, що умови договору, укладеного повіреним, суперечать волі довірителя взагалі, тобто підставою для визнання правочину недійсним є розходження волі довірителя та волевиявленням повіреного при укладенні договору, а наслідки, що настали, є такими, що є неприйнятними для довірителя.

Таким чином, необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою є: 1) наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і другої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди; 2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками; 3) дії представника здійснюються в межах наданих йому повноважень.

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

За приписом пункту 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вносяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 241 ЦК України у випадку вчинення правочину представником з перевищенням повноважень, такий правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Таким чином, у відносинах із третіми особами від імені юридичної особи завжди діятиме певна особа, через яку вчиняються юридично значимі дії, а воля цієї особи на вчинення правочину, реалізована нею через волевиявлення від імені юридичної особи, може передбачати настання невигідних для останньої наслідків, бажати чи свідомо допускати їх настання.

Отже, за змістом ч. 1, 3 та 4 ст. 92 ЦК України, ч. 1 та 2 ст. 89 ГК України, п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» орган юридичної особи, який діє одноособово, має повноваження щодо представництва юридичної особи (з можливістю їх обмеження відповідно до установчих документів чи закону), створює, змінює припиняє цивільні права та обов`язки юридичної особи, тому підпадає під поняття представництва, наведене у ст. 237 ЦК України.

При цьому орган юридичної особи, який діє одноособово, усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам та волевиявленню юридичної особи, яку представляє, передбачає настання невигідних для останньої наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання.

Згідно з ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Тобто, правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють.

З метою забезпечення інтересів цієї особи представнику заборонено вчиняти правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

Правило, передбачене ч. 3 ст. 238 ЦК України, покликане гарантувати інтереси особи, яку представляють, від можливих зловживань з боку представника.

При цьому словосполучення «у своїх інтересах» слід розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, в тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є.

Зазначена норма права передбачає також добросовісність поведінки особи-представника, який діє від імені іншої особи на підставі довіреності або в силу своїх повноважень.

Законом не встановлено виключного переліку обставин, які свідчать про недобросовісність дій. Проте, з огляду на загальні засади здійснення цивільних прав (ст. 12 ЦК України), висновок про добросовісність поведінки особи залежить від того, чи відповідало укладення договору її внутрішній волі, чи бажала ця особа реального настання правових наслідків, що обумовлені договором, і чи настали такі наслідки насправді.

Суд встановив, що балансова вартість спірного нерухомого майна визначена на підставі довідок ТОВ «Централ Буд» про балансову вартість об`єктів нерухомого майна №8 від 05.06.2020, №2 від 05.06.2020 та №3 від 05.06.2020, згідно з якими: балансова вартість нежилих приміщень з №1 по №11 (групи приміщень №13), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 3, літера А, заг. площею 137,4 кв. м становить 319 925,84 грн; балансова вартість гаражу, автостоянки №37 в підземній автостоянці секція «Б», площею 16,0 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, секція «Б» становить 99 637,36 грн; балансова вартість гаражу, автостоянки №38 в підземній автостоянці секція «Б», площею 15,6 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, секція «Б» становить 99 637,36 грн.

05.06.2020 ТОВ «Централ Буд» в особі директора ОСОБА_2, який діяв на підставі Статуту та рішення №0506 єдиного учасника цього Товариства від 05.06.2022 (продавець) та ТОВ «Ліга Інфо» в особі директора ОСОБА_4. (покупець) уклали договори №901, 902 та 903, предметом яких були купівля-продаж зазначених вище об`єктів нерухомого майна.

У п. 3.1 договорів №901, 902 та 903 зазначено балансову вартість об`єктів нерухомого майна без урахування ПДВ, яка визначена на підставі довідок ТОВ «Централ Буд» про балансову вартість об`єктів нерухомого майна №8 від 05.06.2020, №2 від 05.06.2020 та №3 від 05.06.2020.

Водночас ціна, за якою було фактично вчинено купівлю-продаж, визначена у п. 3.2 договорів № 901, № 902 та № 903, дорівнює балансовій вартості об`єктів нерухомого майна, але вказано, що в ній уже врахований ПДВ.

Зі змісту договору вбачається і сторонами не заперечується, що і продавець і покупець є платниками ПДВ. Це підтверджується зокрема наявними у матеріалах справи податковими накладними, що їх складало та реєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Централ-Буд» за результатами операцій зі здачі в оренду приміщень за адресою: м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 3, літера А, а також підземних гаражів (т. 1, а. с. 50-77).

Оскільки господарська операція з купівлі-продажу нерухомого майна є об`єктом обов`язкового оподаткування податком на додану вартість і базою оподаткування такої операції є її договірна (в даному випадку - баласова) вартість, ціна спірних договорів була занижена на суму ПДВ, тобто директор ТОВ «Централ Буд» ОСОБА_2 вчинив спірні правочини усупереч власному рішенню №0506 єдиного учасника Товариства від 05.06.2022, яким надано згоду на відчуження об`єктів нерухомого майна за їх балансовою вартістю.

При цьому колегія суддів відзначає, що за загальним правилом, визначеним абз. 2 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання необоротних активів (до яких відносяться об`єкти нерухомості) не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Тобто балансова вартість об`єкта нерухомості є лише базою для додаткового нарахування ПДВ за ставкою 20% на цю вартість для остаточного визначення ціни продажу з урахуванням цього податку.

Крім цього колегія суддів бере до уваги і таке.

Відповідно до п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Отже, з одного боку чинне законодавство не забороняє визначати ціну об`єкта продажу на базі балансової вартості, але з іншого боку встановлює й інший орієнтир - ринкову ціну.

Колегія суддів окремо відзначає, що продані підземні гаражі №№ 37 і 38 розташовані у Печерському районі м. Києва у новій забудові, але визначена сторонами ціна продажу еквівалентна менш як чотирьом тисячам доларів США за курсом НБУ на дату продажу за один об`єкт. Так само як і нежилі приміщення розташовані неподалік станції метро «Лівобережна» в інфраструктурно розвиненому і густонаселеному районі, за рік приносили дохід, який перевищував визначену в договорі вартість - 319 925,84 грн, що еквівалентно трохи менш як дванадцяти тисячам доларів США за курсом НБУ на дату продажу.

Матеріали справи також свідчать, що будучи власником спірного майна, ТОВ «Централ Буд» упродовж 2018-2019 років отримувало дохід від надання його в оренду, що відповідає основному виду його економічної діяльності та підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними.

Наведені обставини свідчать про відсутність підстав вважати дії ОСОБА_2 щодо відчуження використовуваних в господарській діяльності основних фондів вчиненими в інтересах ТОВ «Централ Буд», добросовісно та розумно, виходячи з обставин господарської діяльності Товариства, що у свою чергу свідчить про порушення закріпленого в ч. 3 ст. 92 ЦК України принципу дієздатності юридичної особи, оскільки керівник ТОВ «Централ Буд», виступаючи від імені цього Товариства, вчинив спірні правочини, які фактично зумовили позбавлення ТОВ «Централ Буд» права власності на майно, безпосередньо задіяне у його господарській діяльності.

Крім того, виходячи з визначеної п. 3.3 договорів №901, 902 та 903 вартості об`єктів нерухомого майна, директор ТОВ «Ліга Інфо» ОСОБА_4 не могла не усвідомлювати, що позивач відчужує майно за вочевидь заниженою ціною, тобто була обізнана про недобросовісність дій директора ТОВ «Централ Буд», спрямованих на протиправне позбавлення ТОВ «Централ Буд» належного йому майна.

ТОВ «Ліга Інфо» перерахувало грошові кошти в меншому розмірі, аніж передбачено умовами спірних договорів (за договором №901 недоплата становить 0,36 грн, за договором №902 - 0,84 грн, за договором №903 - 0,36 грн), що спростовує доводи ТОВ «Ліга Інфо» про фактичне виконання спірних договорів обома сторонами та опосередковано підтверджує наявність між сторонами договорів домовленості, відмінної від мети отримання обопільної вигоди від купівлі-продажу нерухомого майна.

Колегія суддів відзначає, що у апеляційній скарзі ТОВ «Ліга Інфо» стверджує, що на виконання спірних договорів сплатило на рахунок ТОВ «Централ Буд» обумовлену цими договорами вартість майна, однак такі твердження спростовуються відомостями з банківської виписки з особового рахунку ТОВ «Централ Буд» за 16.06.2020 і доказів, які спростовували би відомості цієї виписки, ТОВ «Ліга Інфо» не надало.

Суд встановив, що ТОВ «Централ Буд» не виконало вимог Податкового кодексу України щодо складення та реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних за наслідками відчуження нерухомого майна на підставі спірних договорів, що не може відповідати інтересам ТОВ «Ліга Інфо», оскільки позбавляє його (ТОВ «Ліга Інфо») права на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Бездіяльність ТОВ «Ліга Інфо» щодо спонукання ТОВ «Централ Буд» до належного виконання вимог ПК України, що завдає ТОВ «Ліга Інфо» збитків, суд першої інстанції обґрунтовано розцінив як нерозумну та недобросовісну поведінку, яка у сукупності з іншими встановленими судом обставинами, дає підстави для висновку про узгодженість дій сторін, спрямованих на виведення майна з власності ТОВ «Централ Буд».

Водночас і ТОВ «Централ Буд» як продавець не сформувало свої зобов`язання перед бюджетом на відповідні суми ПДВ, що є очевидним порушенням публічного порядку.

Наведене у сукупності свідчить про існування зловмисної домовленості в діях уповноваженої особи юридичної особи при вчиненні нею правочину від імені такої особи, з представником іншої особи.

У апеляційній скарзі апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції, що від надання в оренду спірного майна як свого основного виду діяльності ТОВ «Централ Буд» отримувало дохід, та зазначає, що окрім такого виду діяльності ТОВ «Централ Буд» має і інші, а тому такі висновки суду є надуманими суб`єктивними припущеннями, що є втручанням в господарську діяльність товариства, принцип свободи договору та вільного розпорядження своєю власністю.

Суд зауважує, що наявна у матеріалах справи виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Централ Буд» свідчить, що основним видом економічної діяльності Товариства є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20), інші види діяльності, в т.ч. зазначені скаржником у апеляційній скарзі, не є основними. Наведене спростовує відповідні доводи апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги про те, що з 23.09.2022 номінальним учасником і директором ТОВ «Централ Буд» є ОСОБА_1. і фактично жодної господарської діяльності ТОВ «Централ Буд» з 29.09.2022 не проводить, а вся діяльності спрямована виключно на намагання рейдерського захоплення чужого майна, колегія суддів оцінює критично та зазначає, що спірні договори були укладені 16.06.2020, тобто на 2 роки раніше, ніж ОСОБА_1. став директором ТОВ «Централ Буд». Крім того, у цій справі суд досліджує не поточну діяльність ТОВ «Централ Буд», а обставини укладення спірних договорів ОСОБА_2 у минулому (у червні 2020 року).

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не зазначає, які саме докази чи обставини вказують на наявність злочинної змови з іншою стороною, колегія суддів звертається до висновків Верховного Суду у постанові від 14.03.2024 у справі №920/395/23, у якій суд касаційної інстанції зауважив, що в питаннях встановлення усіх ознак правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, встановлених під час розгляду певної справи.

На переконання колегії суддів, конкретного доказу зловмисної домовленості сторін, на кшталт документа з назвою «угода про зловмисну домовленість», який був би підписаний представниками товариств та скріплений їх печатками, існувати не може. Однак у справі встановлена сукупність обставин, кожна з яких у тій чи іншій мірі свідчить про недобросовісність дій представника ТОВ «Централ Буд», який усвідомлював, що вчиняє правочини усупереч інтересам Товариства з представником іншої особи.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині, що стосується рішення Господарського суду Донецької області від 04.09.2023 у справі №905/678/23, апеляційний суд зазначає, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення у справі, що розглядається, судове рішення у справі №905/678/23 не було скасовано; апеляційне провадження з перегляду рішення Господарського суду Донецької області від 04.09.2023 було відкрито ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2023, тобто після прийняття судом рішення у справі, що розглядається.

Щодо інших встановлених судом першої інстанції обставин в частині переказу ТОВ «Централ Буд» грошових коштів на рахунки ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл», а також отримання коштів ТОВ «Централ Буд» від ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл» скаржник заперечень не виказує та їх не оскаржує.

Колегія суддів зазначає, що наявна у матеріалах справи банківська виписка по рахунку позивача свідчить, що дійсно 16.06.2020 на рахунок ТОВ «Централ Буд» від ТОВ «Ліга Інфо» надійшли грошові кошти в розмірі 319 925,00 грн, 99 637,00 грн та 99 637,00 грн оплати за спірними правочинами, а всього, окрім цих трансакцій, ТОВ «Ліга Інфо» перерахувало на рахунок ТОВ «Централ Буд» 3 351 193,00 грн.

Цього ж дня ТОВ «Централ Буд» перерахувало на рахунок ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл» 1 160 000,00 грн в якості фінансової допомоги, а також 2 707 097,38 грн як повернення фінансової допомоги за низкою договорів.

Суд дійшов висновку, заперечення щодо якого у апеляційній скарзі відсутні, про відсутність підстав стверджувати, що надання позивачем ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл» позики було профінансовано саме та виключно за рахунок відчуженого майна.

Водночас ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл» є пов`язаною з ТОВ «Ліга Інфо» особою. Так, відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчать, що станом на 05.06.2020 єдиним учасником ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл» було ТОВ «Ліга Інфо». При цьому ОСОБА_4 , будучи директором ТОВ «Ліга Інфо», одночасно обіймала посаду бухгалтера ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл», що підтверджують наявні у матеріалах справи наказ ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл» №21 від 29.05.2015 та довідка ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл» №25/02-19/т від 25.02.2021.

Доцільним для відзначення є також і те, що до ОСОБА_2 єдиним учасником ТОВ «Централ Буд» був ОСОБА_5 , який з 03.08.2022 є єдиним учасником, а також кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Ліга Інфо», що свідчить про пов`язаність цих юридичних осіб (ТОВ «Централ Буд» з ТОВ «Ліга Інфо»).

Суд має оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи встановлені у справі обставини у їх сукупності та взаємозв`язок між ними, колегія суддів вважає, що, укладаючи від імені ТОВ «Централ Буд» договори №901, 902 та 903, ОСОБА_2 відчужив спірне нерухоме майно за заниженою ціною товариству (ТОВ «Ліга Інфо»), єдиним учасником, а також кінцевим бенефіціарним власником якого в подальшому став попередній власник ТОВ «Централ Буд» ОСОБА_6 Спірні договори були укладені між пов`язаними між собою особами та між підконтрольними колишньому власнику ТОВ «Централ Буд» товариствами. Крім того, про пов`язаність ТОВ «Централ Буд» і ТОВ «Ліга Інфо» свідчить і перерахування ТОВ «Централ Буд» грошових коштів (незалежно від їх походження) на користь ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл», з яким ТОВ «Централ Буд» мало тривалі відносини (про що свідчить дата договору №02/03-2018 від 02.03.2028) як повернення фінансової допомоги, а також надання ТОВ «Централ Буд» фінансової допомоги ТОВ «Бетон Нова Інтернешнл» - підконтрольному покупцеві (ТОВ «Ліга Інфо») товариству. Наведене у сукупності свідчить про наявність домовленості між ТОВ «Централ Буд» і ТОВ «Ліга Інфо» та вчинення спірних договорів в інтересах ТОВ «Ліга Інфо» з метою виведення з володіння ТОВ «Централ Буд» належного йому майна.

Спірні договори хоча і вчинені від імені позивача уповноваженим представником, проте всупереч його інтересам, зміст таких правочинів не відповідав справжньому волевиявленню ТОВ «Централ Буд» як суб`єкта господарювання, а був спрямований на задоволення особистих інтересів представника, який фактично діяв в інтересах іншого товариства, на користь якого вибуло спірне майно.

Зазначене вказує на наявність умислу, домовленості представників сторін під час укладення спірних договорів щодо переслідування власних інтересів всупереч інтересам ТОВ «Централ Буд», що є підставою для задоволення позову, визнання недійсними спірних договорів та повернення позивачу майна, відчуженого за такими договорами.

Отже, оскаржувані договори було укладено із порушенням приписів ст. 13, 92, 203, 237, 238 ЦК України та ст. 6, 44 ГК України, оскільки такі правочини не відповідають внутрішній волі саме юридичної особи, а виражали волю виключно представника, який усвідомлював протиправність своїх дій, що є правовою підставою для визнання їх недійсними відповідно до ст. 215, 232 ЦК України їх недійсними, а тому заявлені позивачем позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Апеляційний суд відзначає, що у апеляційній скарзі ТОВ «Централ Буд» оскаржує рішення суду першої інстанції повністю, однак не наводить доводів про допущені судом першої інстанції порушення в частині задоволення вимог про застосування наслідків недійсності спірних договорів. За таких обставин, враховуючи обґрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність визнання спірних договорів недійсними та встановлені ст. 269 ГПК України межі апеляційного перегляду, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення місцевого суду в цій частині.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА ІНФО» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі №910/7947/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі №910/7947/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/7947/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.06.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова