Ухвала

від 19.06.2024 по справі 910/20417/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"19" червня 2024 р. Справа№ 910/20417/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

представників сторін:

від позивача: Біллерис Ю.О.,

від відповідача: не з`явились,

від третьої особи-1: не з`явились,

від третьої особи-2: Свічколап С.Д.,

від третьої особи-3: Свічколап С.Д.,

від третьої особи-4: ОСОБА_1,

від третьої особи-5: не з`явились,

від третьої особи-6: не з`явились,

розглянувши спільну заяву директора Приватного підприємства «Ратмир-Соло» Свічколапа С.Д. та ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Євсікова О.О.

від розгляду апеляційних скарг

Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ратмир-Соло"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 (повний текст складено 04.11.2022)

у справі №910/20417/21 (суддя Т.М. Ващенко)

за позовом Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк"

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Державний реєстратор Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлана Олександрівна,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 2) Приватне підприємство "Ратмир-Соло",

3) Приватне підприємство "Раном",

4) ОСОБА_1 ,

5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима",

6) Товариство з обмеженою відповідальністю "Феномен Солюшнз" (Phenomen Solutions LTD),

про визнання протиправними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 апеляційні скарги Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ратмир-Соло" задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/20417/21 скасовано. В задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" на користь Міністерства юстиції України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 10 215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) грн 00 коп. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 10 215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) грн 00 коп. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" на користь Приватного підприємства "Ратмир-Соло" витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 10 215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) грн 00 коп.

Постановою Верховного Суду від 16.04.2024 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі №910/20417/21 скасовано, справу №910/20417/21 передано до Північного апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Згідно з протоколами передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 02.05.2024 апеляційні скарги Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ратмир-Соло" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/20417/21 передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 прийнято апеляційні скарги Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ратмир-Соло" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/20417/21 до провадження у визначеному складі суду. Розгляд апеляційних скарг призначено на 17.06.2024.

17.06.2024 до апеляційної інстанції від директора Приватного підприємства «Ратмир-Соло» Свічколапа С.Д. та ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Євсікова О.О., в якій заявники просять задовольнити заяву про відвід, здійснити новий розподіл справи та продовжити 99 розгляд у новому складі лише після розгляду по суті ухвали від 23.02.2024 раніше визначеним складом суду під головуванням судді Коробенка Г.П.

17.06.2024 колегією судді у судовому засіданні оголошено перерву до 19.06.2024 згідно ст. 216 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши спільну заяву про відвід головуючого судді Євсікова О.О., не знайшла підстав для її задоволення, виходячи з такого.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява № 7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 ст. 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) ( рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10.06.1996 у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі «Де Куббер проти Бельгії», Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі «Сасілор-Лормін проти Франції», заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

На обґрунтування поданої спільної заяви про відвід головуючого судді Євсікова О.О. заявники зазначають, що суддя Євсіков О.О. не направив справу №910/20417/21 раніше визначеному складу суду, у зв`язку з чим заявники вважають дії судді Євсікова О.О. упередженими та вбачають особисту зацікавленість судді у вирішення питання у справі №91020417/21 по суті.

Заявники зауважують, що після оголошення постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у провадженні колегії у складі суддів Коробенка Г.П. (головуючий), Кравчука Г.А., Козир Т.П. перебували заяви ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ратмир-Соло" про ухвалення додаткового рішення, розгляд яких ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2024 відкладено до закінчення перегляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 та повернення матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно з ч.ч. 3, 11 ст. 6 ГПК України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ). Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з п. 61 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відмова судді від отримання розподіленої в установленому порядку судової справи не допускається.

Отже, після скасування Верховним Судом постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 та повторного розподілу справи іншому складу суду відсутні будь-які законні підстави передачі справи попередньому складу суду, рішення якого по суті спору скасоване касаційним судом.

Стаття 35 ГПК України визначає таке.

1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 ГПК України встановлено:

1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Частиною 4 ст 35 ГПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, у спільній заяві директора Приватного підприємства «Ратмир-Соло» Свічколапа С.Д. та ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Євсікова О.О. не викладено обставин, які дійсно могли б викликати об`єктивний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а також визначених процесуальним законом підстав для відводу, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявленого відводу, а наведені у поданій заяві доводи вважає безпідставними та необґрунтованими.

Окремо колегія суддів відзначає, згідно з ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Керуючись ст. ст. 35-36, 38, 39, 233, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні спільної заяви директора Приватного підприємства «Ратмир-Соло» Свічколапа С.Д. та ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Євсікова О.О. від розгляду справи №910/20417/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 20.06.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова