Ухвала

від 19.06.2024 по справі 910/20417/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"19" червня 2024 р. Справа№ 910/20417/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участі:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

представників сторін:

від позивача: Біллерис Ю.О.,

від відповідача: не з`явились,

від третьої особи-1: не з`явились,

від третьої особи-2: Свічколап С.Д.,

від третьої особи-3: Свічколап С.Д.,

від третьої особи-4: ОСОБА_1,

від третьої особи-5: не з`явились,

від третьої особи-6: не з`явились,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Євсікова О.О., Корсака В.А. та Алданової С.О.

від розгляду апеляційних скарг

Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ратмир-Соло"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 (повний текст складено 04.11.2022)

у справі №910/20417/21 (суддя Т.М. Ващенко)

за позовом Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк"

до Міністерства юстиції України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Державний реєстратор Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлана Олександрівна,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 2) Приватне підприємство "Ратмир-Соло",

3) Приватне підприємство "Раном",

4) ОСОБА_1 ,

5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима",

6) Товариство з обмеженою відповідальністю "Феномен Солюшнз" (Phenomen Solutions LTD),

про визнання протиправними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 апеляційні скарги Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ратмир-Соло" задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/20417/21 скасовано. У задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" на користь Міністерства юстиції України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 10 215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) грн 00 коп. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 10 215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) грн 00 коп. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" на користь Приватного підприємства "Ратмир-Соло" витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 10 215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) грн 00 коп.

Постановою Верховного Суду від 16.04.2024 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі №910/20417/21 скасовано, справу №910/20417/21 передано до Північного апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Згідно з протоколами передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 02.05.2024 апеляційні скарги Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ратмир-Соло" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/20417/21 передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 прийнято апеляційні скарги Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ратмир-Соло" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/20417/21 до провадження у визначеному складі суду. Розгляд апеляційних скарг призначено на 17.06.2024.

17.06.2024 колегією суддів у судовому засіданні оголосила перерву до 19.06.2024 згідно ст. 216 ГПК України.

19.06.2024 до апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Євсікова О.О. та суддів Алданової С.О., Корсака В.А., в якій заявник просить відвести головуючого суддю Євсікова О.О. та суддів Алданову С.О., Корсака В.А. від розгляду справи №910/20417/21.

Колегія суддів, розглянувши заяву про відвід головуючого судді Євсікова О.О. та суддів Алданової С.О., Корсака В.А., не знайшла підстав для її задоволення, виходячи з такого.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа у розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Обґрунтування поданої заяви про відвід головуючому судді Євсікову О.О., суддям Алдановій С.О. та Корсаку В.А. зводяться до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі №910/20417/21 про залишення апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Свічколапа С.Д. без руху. ОСОБА_1 зауважує, що колегія суддів відмовила у клопотанні апелянта Свічколапа С.Д. про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, однак про подані нею та директором «Ратмир-Соло» заяви про несплату позивачем 1 059 000, грн в суді першої інстанції в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 про прийняття до провадження та призначення справи до розгляду колегія суддів не зазначила. Також колегія суддів не зупинила провадження для передачі справи №910/20417/21 іншій колегії (Коробенку Г.П.) для розгляду заяв про стягнення з Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" 1 059 000,00 грн.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Стаття 35 ГПК України визначає, таке:

1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 ГПК України встановлено:

1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України відвід має бути вмотивованим.

Так, підстава, передбачена пунктом 5 частини 1 статті 35 ГПК України, презюмує не просто сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а обґрунтований сумнів. Не можуть бути підставою для відводу судді тільки припущення про існування обставин, за яких участь судді у розгляді справи виключається.

Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-якого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема, принципами, сформульованими у практиці ЄСПЛ.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не виключно, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним суддею або складом суду, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав учасників справи тощо).

Верховний Суд зазначив, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами (такий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 09.10.2023 у справі №905/993/21).

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006, схвалені Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Практика ЄСПЛ свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) потрібно визначити окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальною є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти»).

У рішенні ЄСПЛ від 09.11.2009 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Тому «мотивування» відводу полягає у тому, що в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Обставин, які б свідчили про упередженість колегії суддів стосовно вказаної справи, їх зацікавленість у певному рішенні в цій справі чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі заявник не навів, а суд не встановив.

З предмету перегляду цієї справи не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість або необ`єктивність суддів, яким заявлено відвід.

Апеляційний суд зауважує, що заява ОСОБА_1 мотивована незгодою з процесуальними рішеннями суду, причому ухваленими щодо особи, яка має намір стати самостійним учасником судового процесу і будь-яких повноважень на представництво її інтересів заявниці не надавала.

В іншій частині обґрунтування заява також стосується процесуальних питань розгляду справи.

Як зазначено вище, це не може бути підставою для відводу суду в силу ч. 4 ст. 35 ГПК України.

Отже, дослідивши наведені у заяві про відвід колегії суддів підстави, суд дійшов висновку, що заява не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями унеможливлюють участь головуючого судді Євсікова О.О., суддів Корсака В.А. та Алданової С.О. у розгляді справи №910/20417/21, а тому не підлягає задоволенню.

Окремо колегія суддів ще раз відзначає, що згідно з ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Керуючись ст. ст. 35-36, 38, 39, 233, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Євсікова О.О., Корсака В.А. та Алданової С.О. від розгляду справи №910/20417/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 27.06.2024, у зв`язку з систематичними, стабілізаційними та/або аварійними відключеннями електроенергії.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова