Рішення

від 11.06.2024 по справі 904/645/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2024м. ДніпроСправа № 904/645/22 (173/1433/23)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушина Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання (помічник за дорученням) Рустамової З.Р.

за участю представників учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , паспорт.

від позивача: Давлатов Шавкат Бобоєвич, Договір про надання правової допомоги №5 від 03.07.2023.

від відповідача: ОСОБА_2 , керуючий санацією.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Дніпропетровської обласної ради" (51600, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, місто Верхньодніпровськ, вулиця Котляревського, будинок 4, код ЄДРПОУ 02128201)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: розпорядник майна - арбітражний керуючий Гольчановський Григорій Сергійович

про поновлення на роботі, стягнення заборгованості невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку, вихідної допомоги, моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії

в межах справи №904/645/22

за заявою Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" (52300, Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Аули, Аулівська селищна рада, Комплекс будівель і споруд №2, код ЄДРПОУ 34621490)

до боржника Комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Дніпропетровської обласної ради" (51600, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, місто Верхньодніпровськ, вулиця Котляревського, будинок 4, код ЄДРПОУ 02128201)

про визнання банкрутом

ПРОЦЕДУРА

До суду звернувся позивач, ОСОБА_1 з позовом про поновлення на роботі, стягнення заборгованості невиплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку, стягнення вихідної допомоги, стягнення моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії до відповідача: КП «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпропетровської обласної ради»

24.05.2023 ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду відкрите провадження у справі. Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 03.07.2023.

07.06.2023 від представника відповідача КП «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпропетровської обласної ради», а 28.06.2023 від арбітражного керуючого, адвоката Гольчановського Г.С., надійшли клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду, оскільки 16.06.2022 ухвалою судді Господарського суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі про банкрутство стосовно КП «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпропетровської обласної ради».

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду від 03.07.2023 клопотання представника комунального підприємства «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпропетровської обласної ради» та арбітражного керуючого, адвоката Гольчановського Григорія Сергійовича про передачу справи на розгляд господарського суду задоволено. Ухвалено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Комунального підприємства «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпропетровської обласної ради» (код ЄДРПОУ 02128201) про поновлення на роботі, стягнення заборгованості невиплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку, стягнення вихідної допомоги, стягнення моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії передати за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області, для розгляду та вирішення спору в порядку господарського судочинства.

25.07.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області від Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла справа №173/1433/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Дніпропетровської обласної ради" (код ЄДРПОУ 02128201) про поновлення на роботі, стягнення заборгованості невиплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку, стягнення вихідної допомоги, стягнення моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.07.2023 справу №904/645/22 (173/1433/23) передано на розгляд судді Первушина Ю.Ю.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.09.2023 о 12:30 год.

16.08.2023 до відділу канцелярії суду відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. суду №41631/23, том-1, арк.с. 166-193), за змістом якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

29.08.2023 до відділу канцелярії суду позивач подав відповідь на відзив в порядку статті 166 ГПК України (вх. суду №43644/23, том-1, арк.с. 195-199) та клопотання про витребування доказів (вх. суду №43645/23).

04.09.2023 до відділу канцелярії суду відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. суду №44593/23, том-1, арк.с. 203-234).

У судовому засіданні 04.09.2023 оголошено перерву до 10.10.2023 о 11:00 год.

14.09.2023 до відділу канцелярії суду представник позивача подав письмові пояснення до заперечень від 01.09.2023 (вх. суду №46953/23) та клопотання про витребування доказів (вх. суду №46952/23).

25.09.2023 на адресу суду від відповідача надійшла відповідь на клопотання про витребування доказів (вх. суду №48664/23) та клопотання про долучення доказів (вх. суду №48669/23).

02.10.2023 до відділу канцелярії суду відповідач подав пояснення щодо наведених представником позивача пояснень (від 14.09.2023 №б/н) на заперечення на відповідь на відзив від 01.09.2023 (вх. суду №49958/23).

10.10.2023 на електронну адресу суду розпорядник майна - арбітражний керуючий Гольчановський Григорій Сергійович надіслав заяву про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача розпорядника майна Комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Дніпропетровської обласної ради" (вх. суду №51485/23) та письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (вх. суду №51492/23) .

У судовому засіданні заслухано представників позивача, відповідача та арбітражного керуючого Гольчановського Г.С. щодо вищевказаного клопотання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 залучено розпорядника майна - арбітражного керуючого Гольчановського Григорія Сергійовича до участі у справі №904/645/22(173/1433/23) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Зобов`язано позивача надіслати третій особі копію позовної заяви та додані до неї документи, відповідь на відзив, письмові пояснення, докази про що надати суду. Зобов`язано відповідача надіслати третій особі копію відзиву на позовну заяву та додані до нього документи, заперечення на відповідь на відзив, докази про що надати суду.

У судовому засіданні 10.10.2023 оголошено перерву до 14.11.2023 о 14:00 год.

23.10.2023 через систему "Електронний суд" представник позивача подав клопотання про долучення позовної заяви, відповідь на відзив, пояснення на заперечення (вх. суду №53784/23).

24.10.2023 через систему "Електронний суд" представник позивача подав клопотання про долучення доказів направлення копії документів на адресу третьої особи (вх. суду №54153/23).

26.10.2023 через систему "Електронний суд" представник позивача подав заяву про повернення судового збору (вх. суду №54649/23).

13.11.2023 на електронну адресу суду третя особа надіслала клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду №58024/23).

Судове засідання 14.11.2023 не відбулось, задля збереження життя та здоров`я учасників судового процесу, оскільки по всій території України була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 відкладено судове засідання на 12.12.2023 о 14:30 год., для подальшого розгляду справи.

12.12.2023 на електронну адресу суду відповідач надіслав додаткові пояснення до відзиву (вх. суду №63659/23).

12.12.2023 третя особа розпорядник майна-арбітражний керуючий Гольчановський Григорій Сергійович надіслав письмові пояснення (вх. суду №63537/23) та клопотання про розгляд справи без участі третьої особи (вх. суду №63574/23).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні заслухано пояснення представника позивача щодо заявлених вимог.

Представник позивача заявив усне клопотання про залишення без розгляду раніше подане клопотання про витребування доказів, оскільки дані докази вже долучено відповідачем до матеріалів справи.

Представник позивача просив суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з необхідністю додаткового часу для подання додаткових письмових пояснень.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 клопотання Позивача про витребування доказів (вх. суду №43645/23 від 29.08.2023) - залишено без розгляду. Додаткові письмові пояснення до відзиву КП "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства "Дніпропетровської обласної ради" (вх. суду №63659/23) - повернуто без розгляду. Відкладено судове засідання на 29.01.2024 о 14:30 год.

13.12.2023 до відділу канцелярії суду від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву (вх. суду №63988/23).

03.01.2024 через систему "Електронний суд" представник позивача надіслав пояснення до клопотання про повернення судового збору (вх. суду №473/24).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв.

Судове засідання суду 29.01.2024 було перервано, задля збереження життя та здоров`я учасників судового процесу, оскільки по всій території України була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2024 відкладено на судове засідання 05.03.2024 о 14:30 год., для подальшого розгляду справи.

13.02.2024 через систему "Електронний суд" представник позивача подав заяву (вх. суду №7525/24).

Відповідач у судове засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив. Про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні заслухано пояснення позивача та представника позивача щодо заявлених позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача та представника позивача, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу подати до суду розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 відкладено судове засідання на 01.04.2024 о 11:30 год.

15.03.2024 через систему "Електронний суд" представник позивача надіслав заяву про повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 814, 39 грн (вх. суду №13110/24).

01.04.2024 до відділу канцелярії суду керуючий санацією - арбітражний керуючий Віктор Величко подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду №15775/24).

У судовому засіданні заслухано пояснення представника позивача щодо поданої заяви про повернення судового збору та заявлених позовних вимог.

Враховуючи неявку відповідача, та наявність клопотання про відкладення слухання справи, ухвалою суду від 01.04.2024 відкладено розгляд справи на 13.05.2024 о 15:00 год.

22.04.2024 через систему "Електронний суд" Позивач надіслав заяву (вх. суду №19773/24), в якій викладено остаточну редакцію позовних вимог до відповідача.

Судове засідання призначене на 13.05.2024 о 15:00 год. не відбулось, задля збереження життя та здоров`я учасників судового процесу, оскільки по всій території України була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 відкладено на судове засідання 11.06.2024 о 14:30 год., для подальшого розгляду справи.

В судовому засіданні 11.06.2024 прийняли участь позивач та представники позивача та відповідача.

Представник позивача та позивач у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Судом заслухано представників учасників справи, поставлені запитання учасникам провадження, вивчено матеріали справи, досліджено докази. Після виходу до нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Аргументи сторін

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позивач у позовній заяві зазначає, що із 2011 по 2016 роки він обіймав посаду начальника Комунального підприємства Верхньодніпровського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпропетровської обласної ради» (далі - КП «ВВУВКГ» «ДОР»).

В подальшому, із 2016 року обіймав посаду заступника начальника КП «ВВУВКГ» «ДОР».

27.02.2023 Позивач отримав письмове попередження про звільнення за скороченням з посади заступника начальника підприємства з 28.04.2023, у зв`язку з тяжким фінансовим станом підприємства і відсутністю потреби в даній одиниці. Цим попередженням було запропоновано посаду машиніста насосних установок 2 р. у цьому ж самому підприємстві.

Наказом виконуючого обов`язки начальника КП «ВВУВКГ» «ДОР» від 28.04.2023 Позивача було звільнено з посади у зв`язку з скороченням штату, на підставі пункту 1 статті 140 КЗпП України.

Позивач в позові зазначає, що його звільнення є незаконним, з наступних підстав:

по-перше, Позивачу було запропоновано лише посаду машиніста насосних установок 2 р., але при цьому не враховано кваліфікацію та займану посаду позивача.

по-друге, Позивач стверджує, що у наказі №44 від 27.02.2023 КП «ВВУВКГ» «ДОР» від 27.02.2023 щодо скорочення штатних одиниць відсутні посилання на те, які саме зміни виникли в організації виробництва і праці комунального підприємства. Крім того, роботодавець не ознайомив з наказом "Про внесення змін до штатного розпису КП «ВВУВКГ» «ДОР» , тому Позивач не був обізнаний про виведення зі штатного розкладу займаної мною посади заступника начальника КП «ВВУВКГ» «ДОР».

по-третє, роботодавцем не проведено остаточний розрахунок і не виплачено вихідну допомогу у розміри середнього місячного заробітку відповідно до статті 44 КЗпП України та не виплачено грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку у кількості 50 календарних днів.

Враховуючи вищевказані обставини, з урахування заяви (вх. суду №19773/24 від 22.004.2024) про уточнення позовних вимог, Позивач просить суд:

1. Скасувати Наказ про звільнення від 28.04.2023 №95-к, виданий КП «ВВУВКГ» ДОР;

2. Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника КП «ВВУВКГ» «ДОР»;

3. Стягнути з КП «ВВУВКГ» ДОР на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.04.2023 до дня поновлення на роботі, виходячи із розрахунку середньоденної заробітної плати 985,03 гривень.

4. Стягнути з КП «ВВУВКГ» ДОР на користь ОСОБА_1 200 000 грн. (двісті тисяч гривень) завданої моральної шкоди.

5. Зобов`язати КП «ВВУВКГ» ДОР сплатити внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2017 до 28.04.2023 в сумі 337 519, 86 грн.

6. Стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 3 285,38 гривень (три тисячі двісті вісімдесят п`ять гривень 38 копійок);

7. Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надмірно сплачений судовий збір у сумі 3 089, 81 гривень, що був перерахований на користь ГУК у Дніпропетровській області, рахунок №UA528999980313111206000004523, код отримувача 37988155, згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №24 від 23.05.2023.

Позиція відповідача, викладена у відзиві

Відповідач заперечував проти задоволення позову у повному обсязі. Відповідач стверджує, що ОСОБА_1 про майбутнє звільнення за пунктом 1статті 40 КЗпП України належним чином був попереджений 27.02.2023. Інспектором з кадрів ОСОБА_3 . Позивачу було вручено для ознайомлення та підпису наказ та попередження, про виведення зі штатного розклад) посади заступника начальника підприємства та майбутнє звільнення. Даний наказ та попередження ОСОБА_1 підписувати відмовився, про що складені відповідні Акти № №1,2 від 27.02.2023 за підписом інспектора з кадрів ОСОБА_3 , енергетика ОСОБА_4 , в.о. головного інженера ОСОБА_5 та юрисконсульта ОСОБА_6 . Окрім того, Відповідачем надано відповідь (від 25.04.2023 №б/н) на запит (від 17.04.2023 №б/н) гр. ОСОБА_1 , якою повідомлено, що станом, на 25.04.2023 на підприємстві КП «ВВУВКГ» ДОР» відсутні вакансії, що відповідають займаній посаді та кваліфікації ОСОБА_1 Додатково, повідомлено, інформацію, про всі вакантні посади, які існували на день попередження про звільнення (27.02.2023) та які з`явилися на підприємстві протягом місяців станом на 25.04.2023. Отже, на дату попередження про звільнення 07.02.2023 та на дату звільнення 27.04.2023 - відсутні вакантні посади згідно спеціальності або професії, що відповідають спеціалізації/кваліфікації ОСОБА_1 , про що власником було повідомлено про це працівника. Отже, Відповідачем не порушено вимоги статті 49-2 КЗпП України, якою передбачено, що про майбутнє звільнення працівники мають бути попереджені персонально під розписку не пізніше, ніж за два місяці до дня такого звільнення. Одночасно з таким попередженням власник (уповноважений ним орган) пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації. У разі відсутності вакантних місць по відповідній спеціальності або професії, власник (уповноважений ним орган) повідомляє про це працівника. Щодо позовних вимог позивача - ОСОБА_1 про зобов`язання сплатити внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2017 по 28.04.2023 в сумі 337 519, 86 грн, Відповідач вказує на те, що за даний період сам позивач перебуваючи на посаді керівника КП «ВВУВКГ» ДОР» не здійснив перерахування на погашення вимог зі сплати ЄСВ. В той же час позивачем гр. ОСОБА_1 , - здійснено виплату заробітної плати з каси підприємства, не проводячи оплати обов`язкових податків і зборів - 20 672 668, 91 грн. Не зважаючи на обвинувачення ОСОБА_1 , Відповідач повідомляє, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2022 у справі №904/645/22 порушено провадження про банкрутство КП «ВВУВКГ» ДОР». - погашення вимог відбувається відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства, в тому числі відповідно до статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства. Вимоги ДПС у Дніпропетровській області, зі сплати ЄСВ включені до 2 черги реєстру вимог кредиторів КП «ВВУВКГ» ДОР». Отже, дані вимоги зі сплати ЄСВ будуть погашені відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. Стосовно стягнення моральної шкоди, Відповідач вважає, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності (наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана; вини останнього в її заподіянні) - відсутні підстави для стягнення з відповідача відповідної моральної шкоди, оскільки відповідач не завдав шкоди позивачеві, відповідач не здійснив протиправних дій. відсутня вина відповідача, відсутній причинний зв`язок між шкодою і протиправним діянням.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач зазначає, що Відповідач не довів, які саме процеси були здійснені ним на підприємстві - скорочення чисельності чи скорочення штату працівників. Відповідачем наданий Наказ від 27.02.2023 №44 «Про скорочення штату» (не витяг з наказу щодо особи Позивача, а загальний наказ по підприємству про скорочення штату). Даний наказ став підставою для наказу від 28.04.2023 №95-к про звільнення ОСОБА_1 (Позивача) у зв`язку зі скорочення штату. Відповідно до наказу від 27.02.2023 №44 у зв`язку з тяжким фінансовим становищем та збитковою діяльністю підприємства, відкриття провадження про банкрутство, з метою ефективного використання коштів, оптимізації чисельності штату, та відсутності необхідності виконання функціональних обов`язків заступника начальника підприємства, Відповідач з 28.02.2023 р. виводить зі штату посаду-заступника начальника підприємства. При цьому наголошуємо, що здійснюється вивід зі штату тільки однієї посади. Як вбачається зі змісту пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, а також зазначено в листі Мінпраці від 07.04.2011 №114/06/187-11, скорочення чисельності та скорочення штату - поняття не тотожні. У разі скорочення штату звільняються працівники певної професії, адже її виключають зі штатного розпису (наприклад, скорочують посаду інженера, водія, програміста), а в разі скорочення чисельності звільняються працівники різних професій або зменшують кількість працівників певної професії. Отже, наказом від 28.04.2023 №95-к Позивач звільнений у зв`язку зі скороченням штату, в той час, коли наказ, що виступав підставою для його винесення, а саме, від 27.02.2023 №44 «Про скорочення штату», не містить формулювання про скорочення посади, яку займав Позивач (в тексті мотивувальної частини зазначено про оптимізацію чисельності, а в резолютивній - виведення зі штату посади). Позивач вважає, що у такий спосіб, Відповідач, звільняючи Позивача за пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, не обґрунтував та не довів, які саме процеси відбувались на підприємстві, що виступили підставою для звільнення Позивача - скорочення чисельності чи скорочення штату. На думку Позивача, Відповідач не довів скорочення штату чи чисельності достовірними доказами. Позивач вважає, що наказ від 20.02.2023 №6/1-П з`явився пізніше, тобто винесений та вписаний у журнал реєстрації наказів попередньою датою вже після відкриття провадження по справі за позовом Позивача. Також, Позивач стверджує, що Відповідач не довів належними доказами, що має повноваження на самостійне прийняття рішення про скорочення штату або чисельності працівників, без погодження власника - Дніпровської обласної ради.

Позиція відповідача, викладена у запереченнях на відповідь на відзив та в письмових поясненнях

Відповідач зазначає, що статтею 64 Господарського кодексу України передбачено, що підприємству, установі, організації надано право самостійно визначати чисельність працівників і штатний розпис. Тобто підприємство може змінювати чисельність або штат працівників шляхом скорочення. У зв`язку з проведенням заходів направлених на раціональне поліпшення господарсько-економічної та ефективної діяльності підприємства, для оптимізації організаційної структури та штатної чисельності підприємства з метою скорочення витрат, враховуючи фінансовий стан та збиткову діяльність, керівництвом підприємства було прийнято рішення вивести зі штатного розпису посаду заступника начальника, та інших посад, про що був винесений відповідний наказ та проведена процедура скорочення з дотримуванням певної послідовності дій, як того вимагає чинне законодавство. Окрім того, Позивачу, був вручений під підпис даний наказ та за відсутності відповідної тотожної вакантної посади та кваліфікації, була запропонована посада машиніста насосних установок. Даний наказ ОСОБА_1 , підписувати відмовився, про що складений відповідний акт. Твердження позивача, що скорочення штату має ознаки фіктивності та здійснено з метою звільнення з посади Позивача, є хибними оскільки позивачу пропонувалася інша вакантна посада. А саме посада заступника керівника - скорчена, та станом на дату складання даного заперечення такої посади у штатному розписі не існує. Також, як вже зазначалось під звільнення потрапив не лише Позивач, а й відповідно до наказу від 20.02.2023 «Про внесення змін до штатного розкладу», виведено із штатного розпису КП «ВВУВКГ» ДОР» наступні штатні одиниці: Дільниця водопостачання -23 штатні одиниці; Дільниця водовідведення - 7 штатних одиниць; Дільниця збуту - 1 штатна одиниця. Скорочення штату на 32 одиниць призвело до зменшення навантаженості та зменшення поточної заборгованості з заробітної плати, що в свою чергу впливає на стан розрахунків. На спростування тверджень Позивача щодо не надання належних доказів повноваження на самостійне прийняття рішення про скорочення штату або чисельності працівників, без погодження власника - Дніпровської обласної ради, Позивач посилаюсь на пункт 6.2 Статуту зазначив, що управління Підприємством здійснює керівник. Керівник - Підприємства самостійно вирішує питання діяльності Підприємства винятком тих, що віднесені до компетенції Органу управління майном. Керівник самостійно визначає організаційну структуру підприємства, встановлює чисельність працівників і штатний розпис (п. 6.4 Статуту). Відповідно до пункту 6.5 Статуту заступники керівника Підприємства, керівники й фахівці підрозділів апарату та управління, відокремлених структурних підрозділів призначається на посаду та звільняються з посади керівником Підприємства.

Позиція третьої особи, викладена в письмових поясненнях

Третя особа вважає позов безпідставним, оскільки відповідно до наказу від 28.04.2023 «Про внесення змін до штатного розкладу», виведено із штатного розпису КП «ВВУВКГ» ДОР» посаду заступника начальника підприємства. Скорочення штату, - це зменшення кількості посад або ліквідація певних посад, спеціальностей, професій, тощо. На підприємстві КП «ВВУВКГ» ДОР» здійснено скорочення штату, за рахунок зменшення кількості посад та ліквідацій певних посад. Згідно п. 6.4 Статуту Керівник Підприємства самостійно вирішує питання діяльності Підприємства за винятком тих, що віднесені до компетенції Органу управління майном. Керівник самостійно визначає організаційну структуру підприємства, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Твердження представника Позивача, що крім того цей наказ підтверджує зміни у штатному розписі станом на 20.02.2023, тобто стосується звільнення працівників (чи тільки вакантних посад) до 20.02.2023, що ніяким чином не стосується скорочення штату тільки однієї посади Позивача, яке відбулось 28.04.2023 (наказ від 28.04.2023 №10-П, що доданий Відповідачем до заперечень), є хибним. Третя особа пояснює, що Керівник самостійно визначає організаційну структуру підприємства, встановлює чисельність працівників і штатний розпис, і той факт що скорочення штату відбулось двічі 20.02.2023 та 28.04.2023, - це стосуються скорочення штату по підприємству, в тому числі посади Позивача. Право визначати чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому ним органу, тому доцільність скорочення чисельності або штату працівників судом не може обговорюватися, оскільки вирішення даного питання стосується внутрішньогосподарської діяльності підприємства і не є предметом доказування у судових спорах, така позиція висловлена Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду в ухвалі від 28.01.2009 у справі № 6-14292св08.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ВИСНОВОК СУДУ.

Щодо позовних вимог про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, суд зазначає наступне.

Згідно з Статуту Комунального підприємства Верхньодніпровського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпропетровської обласної ради», затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради від 28.04.2023 №289-16/VIII, підприємство створене для здійснення підприємницької діяльності з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення населенню та іншим споживачам з метою отримання прибутку (п.2.1 Статуту).

Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції органу управління майном. Керівник самостійно визначає організаційну структуру Підприємства, встановлює чисельність працівників і штатних розпис (п. 6.4 Статуту) (том-1, арк.с. 221-225).

Як слідує з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 із 2011 по 2016 роки обіймав посаду начальника Комунального підприємства Верхньодніпровського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпропетровської обласної ради» (далі - Відповідач/КП «ВВУВКГ» «ДОР»).

В подальшому, із 2016 року обіймав посаду заступника начальника КП «ВВУВКГ» «ДОР», що підтверджується записами у трудовій книжці (том-1, арк.с. 16-36).

Наказом Комунального підприємства Верхньодніпровського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпропетровської обласної ради» №44 від 27.02.2023 «Про скорочення штату» (том-1, арк.с. 109) визначено наступне:

- з 28.04.2023 вивести з штатного розкладу посаду заступника начальника підприємства.

- Головному економісту ОСОБА_7 з 28.04.2023 внести відповідні зміни до штатного розкладу.

- інспектору з кадрів ОСОБА_3 ознайомити з даним наказом заступника начальника підприємства ОСОБА_1 з 27.02.2023 відповідно п. 3 персонально під підпис про майбутнє звільнення через два місяці після попередження з пропозицією виходячи з можливостей підприємства працевлаштування на іншу посаду.

- Бухгалтеру Кривохатько Наталії Миронівні провести нарахування виплати вихідної допомоги і компенсаційних виплат за невикористану щорічну відпустку відповідно до чинного законодавства України.

Підставою винесення даного наказу стало тяжке фінансове становище та збиткова діяльність підприємства, відкриттям провадження банкрутства, з метою ефективного використання коштів, оптимізації чисельності штату, відсутності необхідності виконання функціональних обов`язків заступника начальника підприємства, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.

ОСОБА_1 (Позивач) відмовився від підпису та ознайомлення з наказом про звільнення за скороченням підписувати відмовився, що підтверджується складеним актом №2 від 27.02.2023 (том-1, арк.с. 112).

Згідно письмового повідомлення Комунального підприємства Верхньодніпровського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпропетровської обласної ради» від 27.02.2023, ОСОБА_1 повідомлено про те, що у зв`язку з скороченням штату, посаду заступника начальника підприємства буде скорочено, та запропоновано посаду для працевлаштування вакансію машиніста насосних установок 2 р. дільниці водовідведення з 28.04.2023 (том-1, арк.с. 110).

ОСОБА_1 (Позивач) від підпису та отримання попередження про наступне вивільнення відмовився, що підтверджується складеним актом №1 від 27.02.2023 (том-1, арк.с. 111).

Також, як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2023 Відповідачем надано відповідь на запит Позивача, за змістом якого повідомлено, що на підприємстві відсутні вакансії, що відповідають займаній посаді та кваліфікації Позивача (том-1, арк.с. 113).

Додатково повідомлено інформацію, про всі вакантні посади, які існували на день попередження про звільнення (27.02.2023), та які з`явились на підприємстві протягом двох місяців, а саме перелік вакансій на день попередження про звільнення: Технолог; електромонтер з ремонту і обслуговування ел.устаткування; Машиніст насосних установок (2 вакансії), Прибиральник; Електрогазозварник; Підсобний робітник; Токар; Електрогазозварник: Електромонтер з ремонту та обслуговування; Водій автотранспортного засобу (аварійно-ремонтний, від 3-т до 5-т, ГАЗ -52), Водій автотранспортного засобу (самоскид, від 3-т до 5-т. САЗ -3507); Машиніст екскаватора 1-ковшового (ківш від 0.15мЗ до 0.4мЗ) (2 вакансії), Слюсар ремонтник (2 вакансії), Юрисконсульт, Контролер водопровідного господарства (6 вакансій); Бухгалтер.

Наказом виконуючого обов`язки начальника КП «ВВУВКГ» «ДОР» від 28.04.2023 Позивача було звільнено з посади у зв`язку з скороченням штату, на підставі пункту 1 статті 140 КЗпП України (том-1, арк.с. 15).

Надаючи правову оцінку доводам позовної заяви (з урахуванням додаткових пояснень), господарський суд виходить з того, що наведені правовідносини врегульовано чинним законодавством наступним чином.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені часиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 Кодексу законів про працю України (далі-КЗпП України), правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частиною 2 статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, на визначений строк, встановлений за погодженням сторін та таким, що укладається на час виконання певної роботи.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП самостійними підставами, серед інших, змін в організації виробництва та праці визначено, зокрема, скорочення чисельності працівників і окремо скорочення штату працівників.

Так, чисельність працівників - це списковий склад працівників, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 7 квітня 2011 року №114/06/187-11).

Штат працівників - це сукупність посад, установлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами. Факторами, якими може бути зумовлена потреба скорочення чисельності або штату працівників є, зокрема: наміри роботодавця матеріально стимулювати працівників для здійснення потрібного обсягу робіт меншою кількістю персоналу через суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваної роботи, для чого працівникам встановлюються відповідні доплати за рахунок утвореної економії фонду заробітної плати; вдосконалення виробництва за допомогою автоматизації виробничих процесів, упровадження яких зумовлює зменшення кількості працівників певних професій і спеціальностей, потрібних для виконання роботи; перепрофілювання підприємства; зменшення обсягу виробництва продукції; інші несприятливі фактори та кризові явища у соціально-економічному розвитку суспільства.

Зміни в організації виробництва і праці не можуть бути підставою зловживань та незаконного звільнення працівників, а незначні розширення в діяльності відповідача не є змінами в організації виробництва та праці. Тобто, скорочення чисельності або штату працівників, безумовно, є правом роботодавця, однак це не має бути підставою для зловживань та незаконного звільнення працівника. (Постанова Верховного Суду №824/3229/14а від 31 січня 2018 року).

Звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 статті 40 КЗпП України, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Згідно частин 1-3 статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці та одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Отже обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору.

Таким чином, однією з гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №800/538/17.

При цьому, господарський суд звертається також до положень Господарського кодексу України (далі - ГК України), а також відповідні правові позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Так, відповідно до частини 1 статті 62 ГК України, підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Право визначити чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому їм органу.

Згідно з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц (провадження № 61-312св17), від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц (провадження № 61-1214св18), від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18 (провадження № 61-393св19), від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17 (провадження № 61-8393св20), від 27 травня 2021 року у справі № 201/6689/19, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників.

Згідно з позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 січня 2018 року у справі №519/160/16-ц (провадження № 61-312св17), від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц (провадження № 61-1214св18), від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18 (провадження № 61-393св19), від 28 квітня 2021 року у справі №373/2133/17 (провадження № 61-8393св20), суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

В постановах від 28 березня 2019 року у справі №755/3495/16-ц (провадження №61-1350св17) та від 22 січня 2020 року у справі №451/706/18 (провадження №61-17296св19) Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 64 ГК України визначено, що підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Частиною другою статті 65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства. При цьому саме втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України. Отже, не є належним способом захисту оскарження працівником рішення про визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою. Правом працівника залишається оспорювати власне саме правомірність його звільнення.

В постановах від 28 березня 2019 року у справі №755/3495/16-ц (провадження №61-1350св17) та від 22 січня 2020 року у справі №451/706/18 (провадження №61-17296св19) Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 64 ГК України визначено, що підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Частиною другою статті 65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства. При цьому саме втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

Позивач в обґрунтування позову стверджував, що у наказі №44 від 27.02.2023 КП «ВВУВКГ» «ДОР» від 27.02.2023 щодо скорочення штатних одиниць відсутні посилання на те, які саме зміни виникли в організації виробництва і праці комунального підприємства. Крім того, роботодавець не ознайомив з наказом "Про внесення змін до штатного розпису КП «ВВУВКГ» «ДОР», тому Позивач не був обізнаний про виведення зі штатного розкладу займаної мною посади заступника начальника КП «ВВУВКГ» «ДОР».

Отже, враховуючи вищевказані норми чинного законодавства та судової практики, визначення структури підприємства чи установи, зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою.

Правом працівника залишається оспорювати власне саме неправомірність його звільнення.

Таким чином доводи позивача в цій частині не можуть бути підставою для висновку про неправомірність його звільнення.

Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

За положеннями частини першої та третьої статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівника персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Згоду на переведення на іншу роботу працівник підтверджує письмово заявою про таке переведення.

Відтак, власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Таким чином, саме на підставі дослідження обставин дотримання або недотримання роботодавцем наведених умов, встановлюється незаконність звільнення та поновлюється відповідне право.

Отже господарський суд звертається до аналізу дій відповідача в контексті дотримання вимог наведених норм права при звільнення позивача - ОСОБА_1 .

Натомість, Відповідач вживав заходи спрямовані на реальне працевлаштування Позивача, запропонувавши йому вакансію машиніста насосних установок 2 р. дільниці водовідведення, за відсутності вакантних посад за його кваліфікацією, та додатково повідомив про всі наявні вакантні посади на підприємстві, хоча і нижчої кваліфікації.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи у справі докази в цілому, так і кожний доказ, який міститься у справі, суд приходить до висновку, що при звільненні позивача - ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України підприємством дотримано вимоги чинного трудового законодавства України, а відтак підстав вважати його звільнення неправомірним немає.

Беручи до уваги, що відповідачем при звільненні позивача не було допущено порушення норм трудового права, в задоволенні позовних вимог про скасування наказу про звільнення від 28.04.2023 №95-К, виданий КП «ВВУВКГ» «ДОР» та поновлення посаді заступника начальника КП «ВВУВКГ» «ДОР», слід відмовити з підстав недоведеності та необґрунтованості вимог позивача.

Оскільки позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 28.04.2023 до дня поновлення на роботі, виходячи із розрахунку середньої заробітної плати 985,03 грн, є похідними від позовних вимог про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді заступника начальника КП «ВВУВКГ» «ДОР», у задоволенні яких відмовлено, то вони також задоволенню не підлягають.

Суд також приймає до уваги, що на даний час відносно відповідача - КП «ВВУВКГ» «ДОР» відкрито провадження у справі про банкрутство (справа №904/645/22).

З моменту відкриття провадження у справі про банкрутство, боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів. Після введення мораторію у справі про банкрутство усі дії щодо індивідуального задоволення вимог кредитора, які вчиняються поза межами процедур банкрутства, мають припинятись негайно і на будь-якій стадії такого процесу з метою передання майна боржника під контроль суду у справі про банкрутство.

Кодексом України з процедур банкрутства передбачено проведення заходів направлених на раціональне поліпшення господарсько-економічної та ефективної діяльності підприємства, а тому для оптимізації організаційної структури та штатної чисельності підприємства з метою скорочення витрат, враховуючи фінансовий стан та збиткову діяльність, керівництвом підприємства і було прийнято рішення вивести зі штатного розпису посаду заступника начальника, та інших посад, про що був винесений відповідний наказ та проведена процедура скорочення з дотримуванням певної послідовності дій, як того вимагає чинне законодавство.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язати КП «ВВУВКГ» «ДОР» сплатити внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2017 по 28.04.2023 в сумі 337 519, 86 грн, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось вище, відносно відповідача - КП «ВВУВКГ» «ДОР» відкрито провадження у справі про банкрутство (справа №904/645/22). На даний час справа №904/645/22 перебуває на стадії санації.

Кодексом України з процедур банкрутства визначено порядок погашення вимог відбувається відповідно до норм Кодексу, а саме відповідно до вимог статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства. Вимоги ДПС у Дніпропетровській області, зі сплати ЄСВ визнані судом та включені до 2 черги реєстру вимог кредиторів КП «ВВУВКГ» ДОР».

А тому, вимоги зі сплати ЄСВ повинні погашатись відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Відтак, позовні вимоги в даній частині задоволення не підлягають, оскільки Позивачем обрано невірний спосіб захисту.

Щодо позовної вимоги Позивача про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 200 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За змістом частини четвертої статті 23 Цивільного кодексу України при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З огляду на те, що «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями, суди, насамперед першої та апеляційної інстанцій, які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широкий діапазон розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Обов`язковими підставами відшкодування моральної шкоди є наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

У той же час, Позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами завдання відповідачем моральної шкоди, яка призвела до погіршення або позбавлення можливості реалізації позивачем своїх звичок і бажань, висновку лікарів про погіршення стану здоров`я позивача, а також значних фізичних та душевних страждань, тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації (як позивач вказує в позовній заяві), інших негативних наслідків морального характеру.

Враховуючи те, що позовні вимоги в цій частині не обґрунтовані належним чином та не доведені жодними доказами, суд дійшов висновку в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 200 000,00 грн. моральної шкоди - відмовити.

Щодо судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

22.04.2024 представник Позивача звернувся до суду із заявою, в якій просив повернути надміру сплачену суму судового збору при подачі позовної заяви у сумі 3 089,81 грн та стягнути з відповідача судовий збір у сумі 3 285, 38 грн.

Суд дослідивши матеріали справи та заяву Позивача, дійшов висновку, що Позивачем невірно визначено суму судового збору яка підлягає поверненню з державного бюджету, з огляду на наступне.

Дана позовна заява подана у 2023 році до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області.

Відповідно до пп. 1, 4-3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні з 01 січня 2023 року становить 2 684,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 073,60 грн., відшкодування моральної шкоди 1,5 % ціни позову, однак не менше 2 684,00 грн.

Згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №24 від 23.05.2023, про сплату судового збору доданої до позовної заяви, яка міститься у матеріалах справи, ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 6 375, 20 грн (том-1, арк.с. 12).

В подальшому дану справу передано до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №904/645/22 про банкрутство Комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Дніпропетровської обласної ради".

Під час розгляду справи в Господарському суді Дніпропетровської області представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог (остаточна редакція) та з урахуванням заяви про уточнення позовна заява має одночасно немайновий (скасування наказу про звільнення - 1073,60 грн, зобов`язання сплатити внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - 1073,60 грн) та майновий характер (стягнення моральної шкоди 3000,00 грн (200 000,00 грн - ставка судового збору становить 1,5%).

Згідно з абзацу 1 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Отже, за подання до суду даної позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 5 147,20 грн.

Відтак, сума надміру сплаченого судового збору становить 1228,00 грн (6375,20грн - 5 147,20 грн ) та саме ця сума підлягає поверненню Позивачу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір, сума судового збору підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи викладене, суд вважає наявними підстави для повернення з Державного бюджету України, згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", судового збору в сумі 1228,00 грн (6375,20грн - 5 147,20грн), сплаченого на підставі платіжної інструкції на переказ готівки №24 від 23.05.2023 (оригінал міститься в матеріалах справи). В іншій частині заява не підлягає задоволенню.

Крім того, згідно з частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки у позові відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до відповідача: Комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Дніпропетровської обласної ради" (51600, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, місто Верхньодніпровськ, вулиця Котляревського, будинок 4, код ЄДРПОУ 02128201), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: розпорядник майна - арбітражний керуючий Гольчановський Григорій Сергійович про поновлення на роботі, стягнення заборгованості невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку, вихідної допомоги, моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) надмірно сплачений судовий збір у сумі 1 228 грн. 00 коп., на підставі квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №24 від 23.05.2023 (оригінал міститься в матеріалах справи).

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2024.

Суддя Ю.Ю. Первушин