Рішення

від 20.06.2024 по справі 904/1713/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1713/24

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "ЮЖКОКС", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Южкокс" про стягнення штрафу у розмірі 48 945 грн.

Ухвалою суду від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.

Через систему "Електронний суд" 02.05.2024 від Приватного акціонерного товариства "Южкокс" надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження з повідомленням та викликом сторін.

Через систему "Електронний суд" 08.05.2024 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшли заперечення на клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Через систему "Електронний суд" 09.05.2024 від Приватного акціонерного товариства "Южкокс" надійшов відзив на позовну заяву.

Через систему "Електронний суд" 10.05.2024 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла відповідь на відзив.

Через систему "Електронний суд" 14.05.2024 від Приватного акціонерного товариства "Южкокс" надійшли заперечення.

Ухвалою суду від 20.06.2024 у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Южкокс" про клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження з повідомленням та викликом сторін відмовлено.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем ваги відправленого вантажу за накладною № 47203682, що підтверджується комерційним актом № 450003/272 від 14.11.2023 та стало підставою для нарахування позивачем штрафу в розмірі 48 945 грн.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву та запереченнях

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.

ПП «Южкокс» зазначає. що в Комерційному Акті № 450003/272/639 від 14.11.2023 зважування відбувалось у статичному режимі при повній зупинці з розчепленням вагонів, проте, як зазначено у накладній від 11.11.2023 вагони відповідача зважувались на вагонних вагах в русі Мах Заводський № NWDK-02038150 т на станції Запоріжжя - Кам`янське Придніпровської залізниці, що належать саме позивачу.

Отже, на думку відповідача, ПАТ «Южкокс» у даному випадку вказав у залізничній накладній та іншій документації масу вантажу на підставі інформації, наданої саме позивачем, що в свою чергу підтверджує вину позивача у зазначенні невірної інформації у залізничній накладній.

Оскільки саме позивачем було зважено вантаж і записано вагу у свою книгу проведення зважування, а відповідач на підставі даних залізниці вніс в пункт 24 накладної відомості щодо маси вантажу, то відповідальність за достовірність визначення маси вантажу повинна покладатися саме на позивача.

Крім того, відповідно до результатів зважування вантажів Вантажоотримувача, вагон № 66765405 у момент прибуття мав вагу 57550 кг, тобто нестача складала 1650 кг. При цьому Вантажоотримувач не мас претензій до Вантажовідправника.

ПРАТ «ЮЖКОКС» звертає увагу, що на різних вагах відслідковується різна маса вантажу, що також: дає підстави стверджувати про застосування не однакового підходу до зважування вантажу, що теж: є порушенням та не забезпечує стовідсоткової гарантії правильності результату.

Також, відповідач заявив клопотання клопотання про зменшення судом суми штрафу до однієї провізної плати.

Позиція позивача викладена у відповіді на відзив

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" зазначає, що в накладній № 47203682, правильність внесених відомостей підтвердив своїм підписом представник відправника - Шульженко Марина Олександрівна.

Крім того, порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Наведені вище норми права свідчать про те, що підставою застосування щодо відправника санкції є невірне зазначення маси у залізничній накладній.

Так, у накладній 47203682 відправником-відповідачем зазначена 59200 кг, при перевірці маси встановлено маса вантажу, вказана відправником в залізничній накладній не відповідає масі вантажу встановленій при проведенні контрольного зважування вантажу а саме 57350 кг, що меньше на 1850 кг.

Також, позивач стверджує, що доводи відповідача щодо визначення маси вантажу за спірним перевезенням у різний спосіб, що суперечить п. 22 Правил видачі вантажів, є безпідставним, оскільки як було зазначено вище - існує декілька нормативно-вичерпних способів визначення маси вантажів, а саме: шляхом зважування на вагах, підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом, розрахунковим методом, за обміром та умовно.

Відповідачем безпідставно ототожнюється спосіб визначення/перевірки маси вантажу (регламентований ст.37 Статуту залізниць України) зі способом зважування на вагах, тоді як п.22 Правил видачі вантажів встановлює, по-перше, не суворе правило відповідності визначення маси вантажу на станції призначення, способу визначення маси вантажу на станції відправлення (в путі слідування) («...як правило...»), а, по-друге, мова йде саме про спосіб визначення маси вантажу, який кореспондується зі ст.37 Статуту залізниць України та в означеному випадку є вірним як на при відправленні так й на шляху прямування.

Відповідач вказує про недотримання порядку зважування тобто процедури в межах одного способу визначення маси вантажу, проте з п.10 Правил приймання вантажів до перевезення вбачається, що порядок зважування (із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розщеплення для даного типу вантажу) залежить від типу використаних вагонних ваг, при цьому, вимог щодо використання однотипних ваг та ідентичного порядку зважування при визначенні/перевірки маси вантажу на станції відправки та станції призначення (на шляху прямування) нормативні документи не містять.

Також позивач заперечує проти клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу (яке останнім не подано до суду станом на 30.11.2021) через відсутність правових підстав, виходячи з того, що в цьому випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу (ст.118 Статуту).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

У листопаді 2023 року ПрАТ «Южкокс» по накладній № 4720 Кам`янське Придніпровська залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці було прийнято до перевезення вагони з вантажем «Мелочь коксовая».

14.11.2023 при проходженні вагону по ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на підставі акту загальної форми № 729 від 14.11.2023 було проведено контрольне зважування вагону № 66765405 на справних 150-ти тонних електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський номер № 032, держ. повірка 14.03.2023, прийнятих до обліку СП «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» AT «Укрзалізниця» під № 14.

В результаті перевірки встановлено, що маса вантажу, вказана відправником в залізничній накладній № 47203682 у графі маса вантажу не відповідає масі вантажу, встановленій на станції Запоріжжя-Кам`янське Придніпровської залізниці, про що складено комерційний акт № 450003/272 від 14.11.2023.

Із зазначеного акту вбачається, що на підставі акту загальної форми № 729 від 14.11.2023 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено контрольне зважування вагона № 66765405 за накладною, вказаною на звороті цього акту.

За документом значиться вантаж «Дріб`язок коксовий», навалом, в вологому стані, марковано вапном, вага брутто не вказана, тара перевірена 22900 кг, вага нетто 59200 кг. При зважуванні вагона в статистичному режимі, з повною зупинкою та розчепленням, у присутності ДСЗ Опанасюка, агента комерційного Плітченко, агента комерційного Плітченко, агента комерційного Рогозіної, на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол, заводський № 032, що пройшли держповірку 14.03.2023, виявилося: вага брутто 80250 кг, тара за документом 22900 кг, вага нетто 57350 кг, що менше вказаної в документі на 1850 кг. Навантаження вантажу бортів на 20 см трапецієвидне, марковано вапном. Поглиблень немає, маркування порушено. Вагон бездверний, розвантажувальні люки закриті. Просипання вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.

Комерційний акт № 450003/272 від 14.11.2023 складено та підписано ДСЗ Опанасюком О.М., агентом комерційним Рогозіним А.Л., агентом комерційним Плітченком І.П.

В зв`язку з вищезазначеним у відповідності з ст. 129 Статуту залізниць України та п. 4 «Правил складання актів», затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002 року № 334, було складено комерційний акт № 450003/272 від 14.11.2023.

Станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці повідомлено на станцію відправлення Запоріжжя-Кам`янське Придніпровська залізниці, що підтверджується телеграмою № 869 від 14.11.2023.

По прибуттю вагону № 66765405 на станцію призначення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці, за результатами перевірки вантажу у вагоні, котрий прибув з комерційним актом попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці № 450003/272 від 14.11.2023, не було виявлено різниці між даними акту, складеного на попутній станції і фактичною наявністю та станом вантажу, про що зроблена відмітка в розділі «Є» комерційного акту №450003/272 від 14.11.2023року, як то передбачено п.12 „Правил складання актів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334.

Комерційний акт попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці № 450003/272 від 14.11.2023 був зареєстрований на станції призначення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці під № 450003/272/639 від 14.11.2023, відповідно до п. 62 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 №147-Ц.

Неправильне зазначення у накладній маси вантажу стало підставою для нарахування штрафу та звернення позивача до суду з позовом про його стягнення з відповідача.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов`язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 6 Статуту залізниць України (далі - статут) визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у Додатку 1 до цих Правил.

Згідно з п. 1.2 Правил, накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення.

Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ.

У відповідності до статті 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Згідно п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.

Відповідно до п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

У графі 55 накладної № 47203682 зазначений представник відправника Шульженко М.О. , яка підтвердила правильність внесених відомостей.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Таким чином, при прийнятті вантажу до перевезення у позивача був відсутній обов`язок перевіряти його масу.

Відповідно до матеріалів справи, 14.11.2023 на проміжній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено зважування вагону № 66765405.

В результаті перевірки встановлено, що маса вантажу, вказана відправником в залізничній накладній № 47203682 у графі маса вантажу не відповідає масі вантажу, встановленій на станції Запоріжжя-Кам`янське Придніпровської залізниці, про що складено комерційний акт № 450003/272 від 14.11.2023.

Із зазначеного акту вбачається, що на підставі акту загальної форми № 729 від 14.11.2023 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено контрольне зважування вагона № 66765405 за накладною, вказаною на звороті цього акту.

За документом значиться вантаж «Дріб`язок коксовий», навалом, в вологому стані, марковано вапном, вага брутто не вказана, тара перевірена 22900 кг, вага нетто 59200 кг. При зважуванні вагона в статистичному режимі, з повною зупинкою та розчепленням, у присутності ДСЗ Опанасюка, агента комерційного Плітченко, агента комерційного Плітченко, агента комерційного Рогозіної, на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол, заводський № 032, що пройшли держповірку 14.03.2023, вияволся: вага брутто 80250 кг, тара за документом 22900 кг, вага нетто 57350 кг, що менше вказаної в документі на 1850 кг. Навантаження вантажу бортів на 20 см трапецієвидне, марковано вапном. Поглиблень немає, маркування порушено. Вагон бездверний, розвантажувальні люки закриті. Просипання вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.

Комерційний акт № 450003/272 від 14.11.2023 складено та підписано ДСЗ Опанасюком О.М., агентом комерційним ОСОБА_1 , агентом комерційним Плітченком І.П.

Повноваження зазначених осіб на підписання комерційних актів підтверджується наказом начальника станції «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів» № 425 від 01.09.2023, робочими та посадовими інструкціями відповідних робітників.

Доказів того, що комерційний акт з боку залізниці підписано не належними особами, суду не представлено.

Зважування маси вантажу у вагоні на станції Нижньодніпровськ -Вузол здійснювалось на 150-тонних електронно-тензометричних вагах № У2270-06 повірених 14.03.2023.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) станції Нижньодніпровськ Вузол, заводський № 032, власник Дніпровська дирекція залізничних перевезень, міжповірочний інтервал ЗВВТ 12 місяців; інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, ваги придатні для зважування. Тобто ваги, на яких проводилось контрольне переважування вантажу, проходили своєчасну перевірку та повірку.

Представником відповідача не надано доказів, які б викликали сумніви у достовірності показів зазначеного засобу ваговимірювальної техніки.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що станом на дату складання спірного комерційного акту засіб вимірювальної техніки був повірений як того вимагають норми чинного законодавства.

Пунктом 12 Правил складання актів встановлено, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі Є комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено. Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Комерційний акт попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці № 450003/272/639 від 14.11.2023 було зареєстровано на станції призначення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці під № 450003/272/639 від 14.11.2023.

Враховуючи положення п.12 Правил складання актів, на станції призначення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці, при перевірці вантажу у вагоні № 66765405 який прибув з комерційним актом попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці № 450003/272 від 14.11.2023, було здійснено повторне зважування партії вантажу для підтвердження виявленого порушення, та різниці між даними вказаного акта, і фактичною наявністю та станом вантажу, не виявлено, про що станцією призначення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці у розділі Є зроблено відповідну відмітку, яку засвідчено штемпелем станції та підписом повноважних осіб.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно приписів ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах.

Тобто підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним указаних відомостей є також акт загальної форми, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні частини першої статті 77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею, або акти загальної форми.

Зі змісту додатку 1 до п. 1 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334, п. 8 зазначених Правил, комерційний акт може бути складений як на станції призначення, так і на станції відправлення або попутній станції.

Враховуючи викладене, проведення контрольного зважування та складання комерційного акту за результатами такого зважування не суперечить діючому законодавству.

Як вже зазначалося, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що саме позивачем було зважено вантаж і записано вагу у свою книгу проведення зважування ГУ № 36, а відповідач на підставі даних залізниці вніс в пункт 24 накладної відомості щодо маси вантажу.

Разом із тим, суд відхиляє вказані доводи відповідача з огляду на те, що відповідно до п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Відповідно до п. 2.1. Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, у тому числі графу №24. Згідно відомостей, зазначених у графі 24 залізничної накладної № 47203682 від 14.11.2023, маса вантажу визначена саме відправником, тобто Приватним акціонерним товариством "Южкокс", а не залізницею.

Судом встановлено, що у графі 55 накладної № 47203682 зазначений представник відправника Шульженко М.О., яка своїм підписом підтвердила правильність внесених відомостей. Крім того, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що ваги залізниці, якими було здійснено зважування на станції відправлення, були несправними.

У випадку, коли б маса вантажу була визначена залізницею, мала б бути заповнена графа "25" накладної "Маса вантажу, визначена залізницею", а не "24"- "Маса вантажу, визначена відправником". Оскільки у графі 24 накладної зазначено, що маса вантажу визначена саме відправником, правильність внесених в накладну відомостей підтвердила своїм ЕЦП уповноважена особа відправника, суд дійшов до висновку, що маса вантажу визначалась відправником, а не залізницею.

Сам по собі факт заповнення графи 26 накладної "Спосіб визначення маси" не підтверджує того, що маса вантажу в накладній була зазначена вірно.

Суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, вагон № 66765405 дійсно зважувався на станції Покровськ Донецької залізниці, що підтверджується п. 26 залізничної накладної та копією книги зважування вантажів на вагонних вагах станції Покровськ форми ГУ-26, але, таке зважування не є контрольним, яке б проводилось залізницею на підставі статті 24 Статуту залізниць України в якості контрольного переважування або перевірки відповідності маси вантажу і результати якого заносяться до книги форми ГУ-78, фактично зважування проводилось за заявкою відправника в порядку надання залізницею додаткових послуг, результати якого заносяться в книгу форми ГУ-36, а отже відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладних, несе саме вантажовідправник.

Верховним Судом у постанові № 914/2339/17 від 05.02.2019 зазначено, що відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача). Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків.

На підставі вищевикладеного, критерії обґрунтованості будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача) визначаються спеціальним нормативним актом - Статутом залізниць України.

Згідно із п. 8 Правил складання актів, у тих випадках, коли різниця у масі вантажу, визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення його маси нетто, комерційний акт не складається, а оформлення видачі вантажу провадиться у порядку, передбаченому Правилами видачі вантажів.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Відповідно до ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно з абз. 2 п. 2.6 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила № 644), маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0, 2 %.

Пунктом 5.5. Правил № 644 закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Частиною 1 статті 118 Статуту встановлено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Позивачем за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній № 47203682 нараховано штраф в розмірі 48 945 із розрахунку: 9 789 *5 = 48 945 грн.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично правильним та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.

Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими.

Щодо зменшення розміру штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Тому недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена статтями 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому зазначений штраф стягується з вантажовідправника за самий факт порушення. Сума штрафу не пов`язана зі збитками залізниці та їх наслідками.

Разом з тим за приписами частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За частиною першою статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов й на розсуд суду.

Зі змісту зазначених правових норм також вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи: з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; терміну прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання та невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду. За відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 76, частини 1 статті 78, частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінка доказів у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторони у справі є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується з обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести на підставі належних і допустимих доказів та згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту.

При цьому винятковими є такі обставини, які дозволяють суду, а не зобов`язують його зменшити нараховані в силу закону чи договору штрафні санкції. Інакше нівелюється юридичне значення винятковості обставин та право суду на зменшення таких штрафних санкцій.

Також слід зауважити, що штрафні санкції за своєю правовою природою є засобами стимулювання боржника належним чином виконати свій обов`язок, а не покласти на нього додатковий. Тому, передбачені законодавством санкції повинні застосовуватися у разі порушення зобов`язання, а їх зменшення допустиме лише за наявності виняткових обставин.

З огляду на викладене, доводи, покладені відповідачем в основу заявленого ним клопотання, суд оцінює критично, тим більше, що вони не підтверджені жодним доказом.

Так, кризові явища у сфері його діяльності жодним чином не впливають на добросовісність відповідача щодо необхідності належного оформлення залізничних накладних, а відтак не можуть бути виправданням неналежного виконання ним зазначеного обов`язку й допущеного порушення.

Надаючи оцінку характеру допущенного відповідачем порушення, суд також враховує нормативні положення статей 2, 11 Закону України "Про залізничний транспорт" згідно з якими залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв`язки і потреби населення у перевезеннях; діяльність залізничного транспорту, як частини єдиної транспортної системи країни, сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України; залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров`я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України; безпека руху - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв.

Завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, загрожує безпеці руху поїздів, а відтак створює умови для виникнення аварійних ситуацій на залізниці.

За змістом статті 6 Господарського кодексу України одними із загальних принципів господарювання є рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання та заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

У цілому взаємозв`язок стратегічного значення відповідача, про що він зауважує, судом не виключається, однак сам по собі, а також як підстава для зменшення передбаченого законодавством штрафу, відповідачем не доведений.

Посилання відповідача на завищений розмір штрафу є оцінкою розміру штрафу, встановленого чинним законодавством, у порівнянні з його фінансовим становищем як підприємницького товариства.

Заявлена позивачем до стягнення сума штрафу не є занадто великою; можливість цього штрафу негативно вплинути на підприємницьку діяльність відповідача останнім не доведена.

Щодо посилання відповідача на відсутність у позивача збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення, то суд звертає увагу на те, що відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 14.09.2016 у справі № 6-473цс16, за змістом частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України під розміром збитків слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків.

У спірних правовідносинах між сторонами неустойка - штраф передбачений законодавством та нарахований позивачем за сам факт порушення, а не із суми понесених збитків (втрат).

Висновок суду щодо оцінки аргументів, покладених відповідачем в основу заявленого ним клопотання про зменшення суми штрафу, збігається з правовою позицією з аналогічного питання Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.02.2019 по справі № 910/9765/18.

Інших заслуговуючих на увагу доводів, обґрунтованих належними та допустимими доказами на підтвердження можливості зменшення суми штрафу, відповідач суду не навів.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення штрафу за неправильно зазначену у залізничних накладних масу вантажу у загальному розмірі 48 945 грн визнаються судом обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЮЖКОКС" (51909, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Чорновола, буд. 1; ідентифікаційний код 05393079) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи ґедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) штраф в розмірі 48 945 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко