Рішення

від 17.06.2024 по справі 905/563/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.06.2024 Справа №905/563/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу №905/563/23

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» м. Лиман, Донецька область

до відповідача Управління праці та захисту населення Краматорської міської ради, м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення 1 130 525, 81 грн

без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Управління праці та захисту населення Краматорської міської ради про стягнення збитків за пільгове перевезення окремих категорій громадян у сумі 1 130 525, 81 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог ст.9 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.ст.89, 91, 102 Бюджетного кодексу України, Порядку, затвердженого постановою №1359 від 16.12.2009р. Кабінету Міністрів України. Зазначив, що відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, не провів розрахунків за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, які мають право пільгового проїзду зі станції та зупиночних пунктів Краматорської міської ради, у період з січня по грудень 2020 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2023 для розгляду даної справи визначено суддю Кучеряву О.О.

Ухвалою суду від 16.05.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 29.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд зазначає, що 16.05.2023 судом було здійснено підписку позивача на отримання процесуальних документів електронною поштою по справі №905/563/23, зокрема: за електронною адресою lina_eremich@ukr.net (вказана електронна пошта зазначена позивачем на титульному аркуші позовної заяви).

Суд вбачає за необхідне зазначити, що після підписання електронним цифровим підписом судді процесуальних документів по справі, програма «Діловодство спеціалізованого суду» направляє автоматично всім учасникам справи всі процесуальні рішення на їх електронні пошти. При цьому, відомості у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» містяться щодо дати доставки.

Одночасно, ухвала суду від 29.05.23 про відкриття провадження у справі направлена судом на адресу відповідача за допомогою органів поштового зв`язку та отримана останнім, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

06.07.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування відзиву, відповідач зазначив, що на 2020 рік кошти на компенсацію виплат за пільговий проїзд окремим категоріям громадян на залізничному транспорті у місцевий бюджет не закладались, внаслідок чого відшкодування будь-яких компенсаційних сум було неможливим. Зазначив, що Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідні пільги встановлені безпосередньо законами України, а не на рівні органів місцевого врядування.

Відповідь на відзив позивач суду не надав. Згідно із ч.4 ст.161 Господарського процесуального кодексу України подання відповіді на відзив є правом позивача.

22.01.2024 представником позивача через підсистему «Електронний суд» надано клопотання про долучення доказів, одночасно в даному клопотанні останній пояснив, що протягом 2020 року до УПСЗН Краматорської міської ради щомісячно укрпоштою направлялись облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів. Крім того, у квітні, вересні та грудні, відповідно до умов договору, надавались розрахунки 2-га пільга, на підставі яких у травні, вересні та грудні 2020 року було компенсовано залізниці за перевезення пільговиків у приміському сполученні по 50 тисяч гривень, оскільки на компенсацію пільгових перевезень у бюджеті Краматорської міської ради на 2020 рік було передбачено лише 200 тисяч гривень. Ще 50 тисяч гривень УПСЗН Краматорської міської ради компенсувало за перевезення пільговиків у міжміському сполученні, тому що було укладено спільний договір (на приміське та міжміське сполучення).

Позивач зазначив, що до облікової форми, яка направлялась до відповідача, включалася звітність лише по станції Краматорськ.

В якості додатків, до клопотання позивачем додані віповідь Краматорської міської ради від 03.02.2020, виписки по особовому рахунку за 08.05.2020, 30.09.2020, 16.12.2020.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Положеннями частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Повне рішення складено 17.06.2024 у зв`язку із веденням на території України воєнного стану та об`єктивною неможливістю розгляду справи у строк, встановлений ст.248 ГПК України, з урахуванням роботи суду в умовах воєнного стану.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

В С Т А Н О В И В

02.01.2020 між Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (далі - замовник) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (далі - виконавець) укладено договір №8 на надання та фінансування послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування міжміського та приміському сполученні Бахмутської міської об`єднаної територіальної громади залізничним транспортом приміського сполучення (зареєстрований № ДОН/НРП-20055/НЮ-і 21.02.2020) (далі - договір).

Предметом договору є відносини сторін щодо надання та фінансування пільг населенню пов`язаних із споживанням населенням таких видів послуг як приміське залізничне перевезення та міжміське залізничне перевезення окремих категорій громадян, які відповідно до чинного законодавства України мають право на пільговий проїзд (надалі - пільгові категорії громадян) за рахунок бюджету м. Краматорськ, повний перелік яких визначений у пункті 1.1 договору.

Згідно з умовами договору замовник здійснює фінансування виплати компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян згідно п.1.1 договору, залізничним транспортом приміського сполучення, на підставі наданої виконавцем форми №2-пільга, виконавець здійснює постачання цих послуг населенню, що має відповідні пільги (п.1.3 договору).

Відповідно до пп.2.1.1, 2.2.2 п.2.1 договору виконавець зобов`язується реалізувати в 2020 році послуги населенню, що має право на пільги згідно чинного законодавства та відповідно до п.1.1 договору та готувати розрахунки (перерахунки) фактично нарахованих витрат при наданні пільг громадянам, які мають таке право згідно чинного законодавства та зареєстровані в Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги міста Краматорськ.

Згідно із п. 3.1 договору виконавець щомісячно, згідно з графіком, затвердженим Замовником, подає в електронному вигляді та на паперових носіях звіт за формою №2-пільга та акти звіряння за надані послуги.

Розрахунки проводяться після автоматизованої звірки інформації, яка надходить від виконавця з інформацією, що міститься в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, відповідно до Постанови Кабінету міністрів україни «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» від 29.01.2003 №117, за умови повного збігу інформації щодо пільговиків (п. 3.2 договору).

Замовник здійснює компенсаційні виплати на підставі актів звіряння, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця виключно у межах отриманого фінансування (п.3.3 договору).

Договір набуває чинності з 01.01.2020 року і діє в частині надання послуг до 31.12.2020 року, а в частині проведення розрахунків в межах кошторисних призначень на 2020 рік (п. 8.1 договору).

Матеріали справи свідчать, що вказаний договір підписаний обома сторонами без заперечень та розбіжностей, скріплений печатками обох сторін. Додаткові угоди до цього договору не укладались, до справи не надавались.

Відповідно до рішення Краматорської міської ради від 23.12.2019 №64/VII-651 «Про міський бюджет на 2020 рік» (посилання: https://krm.gov.ua/byudzhet-mista-na-2020-rik/, додаток №3 до рішення) передбачено надання УПСЗН Краматорської міської ради в тому числі за рахунок субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам надання інших пільг окремим категоріям громадян відповідно до законодавства, зокрема, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті в розмірі 200 000 грн.

Матеріали справи містять Облікові форми (без номеру та дати складання) про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів на загальну суму 1 280 525, 81 грн, за період з січня 2020 по березень 2020 року та з червня 2020 року по грудень 2020 року.

Згідно наданих банківських виписок по рахунку за періоди: 08.05.2020, 30.09.2020 та 16.12.2020 Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради перераховано позивачу компенсації пільгового проїзду за 2020 рік на загальну суму 150 000 грн.

Листом від 03.02.2020 №22.01-16-03/66 фінансовим управлінням Краматорської міської ради на запит від 26.12.2019 №05/2415 повідомлено позивача про те, що в рамках Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 №273/96-ВР зі змінами та інших законодавчих актів, згідно рішення міської ради від 23.12.2019 №64/VII-651 «Про міський бюджет на 2020 рік» за компенсацію за пільгове перевезення окремих категорій громадян в міському бюджеті передбачено 200 000 грн.

Відповідачем не оспорюється, що позивач надсилав відповідачу листи від 22.06.2020, від 09.07.2020 та від 26.11.2020 стосовно компенсації наданих перевізником послуг по пільговому перевезенню пасажирів за підсумками 2020 року.

У відповідь на лист позивача від 09.07.2020 Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, посилаючись на рішення міської ради від 23.12.2019 №64/VII-651 «Про міський бюджет на 2020 рік» у листі від 23.07.2020 №01-25/4470, зазначило, що в міському бюджеті передбачено 200 000 грн за компенсацію за пільгове перевезення окремих категорій громадян. Станом на 01.07.2020 профінансовано компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян у залізничному транспорті у сумі 100 000 грн. Зазначило про неможливість виділення додаткових бюджетних коштів для відшкодування витрат за послуги по пільговому перевезенню окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування у приміському сполученні з огляду на обмежені фінансові можливості міського бюджету м. Краматорська.

Вважаючи свої права порушеними, АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до суду з цим позовом та просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради 1 130 525, 81 грн збитків за пільгове перевезення пасажирів за 2020 рік.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

Частиною 1 ст.144 Господарського кодексу України передбачено, що майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено низкою законодавчих актів України. Так, соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, Міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12.03.1993р., законами України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «;Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про охорону дитинства», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Відповідно до ч.6 ст.9 Закону України «Про залізничний транспорт» для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Пунктом 6 «Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом», затвердженого постановою №252 від 19.03.1997р. Кабінету Міністрів України, встановлено, що суб`єкти господарської діяльності, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно із законодавством України.

В силу норм абз.3 ст.4 Закону України «Про залізничний транспорт» управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученнях здійснюється централізовано і належить до виключної компетенції Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Норми вище вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок Держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Відтак, обслуговуючи категорії громадян, які мають право на пільговий проїзд залізничним транспортом, залізниця не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення визначених категорій громадян.

Отже, забезпечуючи пільгове перевезення окремих категорій громадян, Держава поклала на себе обов`язок відшкодовувати збитки, понесені залізничним транспортом, за рахунок державного або місцевого бюджетів у залежності від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі, встановлено Порядком №1359, пунктом 2 якого визначено, що до пільгових перевезень залізничним транспортом належать безоплатні перевезення або перевезення окремих категорій громадян зі знижкою, встановленою законодавством.

Облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки). Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг. Інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності. Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира. На підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми (пункти 3, 4, 5, 7,9,10 Порядку №1359).

Матеріали справи містять складені позивачем облікові форми про недоотриманні кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, відповідачем не заперечується факт отримання відповідних станційних звітів щомісячно, а саме загальної зведеної відомості по типам пільг та квитків у приміському сполученні.

Згідно із умовами договору відповідач в межах кошторисних призначень на 2020 рік зобов`язався сплатити позивачу компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян згідно п.1.1 договору, залізничним транспортом приміського сполучення. Як встановлено судом рішенням Краматорської міської ради від 23.12.2019 №64/VII-651 «Про міський бюджет на 2020 рік» (додаток №3) передбачено надання УПСЗН Краматорської міської ради в тому числі за рахунок субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам надання інших пільг окремим категоріям громадян відповідно до законодавства, зокрема компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті в розмірі 200 000 грн.

На виконання умов договору відповідачем сплачено позивачу 150 000 грн, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. Відтак, відповідно до матеріалів справи, відповідачем частково не виконано умови договору, а саме не сплачено перевізнику компенсацію у розмірі 50 000 грн.

Разом з цим, позивач зазначає, що відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу не тільки суму компенсації погоджену між сторонами в договорі, а суму збитків, які позивач поніс у 2020 році виконуючи вимоги закону щодо надання послуг з перевезення пасажирів на пільгових умовах.

Відповідно до ст.4 Бюджетного кодексу України якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу.

Господарський суд наголошує, що приписами ст.7 Бюджетного кодексу України закріплено, що місцеві бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.

Статтею 89 Бюджетного кодексу України передбачені видатки, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, які створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Так, до 2017 року, до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належали видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, які включають в себе державні програми соціального захисту, серед яких було передбачено компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян (абзац 5 підпункту «б» п.4 ч.1 ст.89 Бюджетного кодексу України).

Однак, вказана норма була виключена на підставі Закону України від 20.12.2016р. №1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного Кодексу України», який набрав чинності 01.01.2017р.

Крім того, господарський суд зазначає, що до 2017 року у Державному бюджеті України передбачались видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян, визначених законодавством. Вказане було відображено у ст.102 Бюджетного кодексу України.

Проте, ст.102 Бюджетного кодексу України також була виключена на підставі Закону України №1789-VIII, у зв`язку з чим, компенсаційні витрати перевізникам за перевезення окремих категорій громадян здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, а не за рахунок субвенції з державного бюджету.

Так, підпунктом «ґ» п.3 ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України передбачено, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать, зокрема, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі - компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Як вже зазначалось вище, ч.6 ст.9 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачає, що збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Крім того, ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України було доповнено п.20-4 на підставі Закону України від 20.12.2016р. №1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України».

Так, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів, належать й, зокрема, пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються особам, визначеним п.20-4 ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України.

Тобто, ст.91 Бюджетного кодексу України передбачає видатки, які можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів, але не в обов`язковому порядку.

Отже, кожен орган місцевого самоврядування самостійно вирішує, на що саме будуть витрачатись кошти місцевого бюджету з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України, зокрема його ст.91.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, у постанові від 20.01.2022р. у справі №904/138/21.

В матеріалах справи відсутнє рішення Краматорської міської ради Донецької області щодо виділення коштів на компенсацію витрат на пільгове перевезення громадян залізницею на суму, яка б перевищувала обумовлену сторонами у договорі.

З огляду на викладене, за відсутністю в матеріалах справи відповідного рішення, суд виходить тільки з умов договору № 8 від 02.01.2020 (зареєстрований № ДОН/НРП-20055/НЮ -і 21.02.2020), що укладений між сторонами та рішення Краматорської міської ради від 23.12.2019 №64/VII-651 «Про міський бюджет на 2020 рік» щодо погодження суми компенсації у розмірі 200 000 грн.

Як зазначалося вище, позивач просить стягнути з відповідача збитки за пільгові перевезення громадян за період з січня 2020 року по березень 2020 року та з червня 2020 року по грудень 2020 року. Отже, спірні правовідносини виникли у 2020 році. При цьому, позивач просить суд застосувати висновки Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2020р. у справі №904/94/19.

Разом з цим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2020р. у справі №904/94/19 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Управління соціальної політики Нікопольської міської ради про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів за 2016 рік, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків про те, що відшкодування витрат на пільгове перевезення пасажирів здійснюється управлінням соціальної політики міської ради за рахунок державних субвенцій на підставі, у тому числі, норм статей 89, 102 Бюджетного кодексу України, положень Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256, а уповноважений на те державою орган у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені витрати позивачу.

Отже, вищенаведена постанова Великої Палати Верховного Суду ухвалена відповідно до законодавства, яке було чинним на момент існування спірних правовідносин, яке є відмінним від правового регулювання спірних правовідносин у справі, що розглядається.

За таких обставин, у зв`язку із внесеними змінами до законодавства, суд не застосовує висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2020р. у справі №904/94/19.

Враховуючи приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що задоволення позову за рахунок видатків місцевих бюджетів можливо лише за наявності субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а оскільки судом не встановлено наявність відповідної державної програми на суму більшу, ніж та, що погоджена сторонами в договорі, як і не встановлено, що мали місце субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення таких державних програм соціального захисту на суму більшу, ніж та, що погоджена сторонами в договорі - 200 000 грн, правові підстави для задоволення позову саме про стягнення збитків, відсутні.

Разом з цим, відшкодування витрат на перевезення пільговиків залізничним транспортом у даних спірних відносинах можливо за рахунок місцевих бюджетів на договірній основі. Це узгоджується із вимогами ч.1 ст.7 Закону України «Про залізничний транспорт», відповідно до якої відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.

Як встановлено судом відповідач виконав свої зобов`язання за договором частково, здійснивши оплату в розмірі 150 000 грн.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов?язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частин 1,2 статті 193 ГК України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов?язковим до виконання сторонами.Зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно із п.1 ст.628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено вище судом, заборгованість за договором з урахуванням часткових оплат, становить 50 000 грн. Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування наявності заборгованості. З огляду на що, позов підлягає задоволенню частково на суму 50 000 грн, оскільки саме у такому розмірі відповідач має заборгованість по договору перед позивачем. В іншій частині суд відмовляє у задоволенні позову про стягнення збитків з підстав, які викладені вище.

Посилання відповідача на правову позицію, яка викладена у постанові від 09.06.2023р. у справі №916/3938/21 Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, як на таку що зумовлює повну відмову у розглядуваному позові, не приймається судом до уваги. Зокрема, висновки у справі №905/563/23 не суперечать доводам касаційного суду, що наведені у справі №916/3938/21, а лише підтверджують висновки місцевого суду у тій частині, в якій позовні вимоги залишені без задоволення.

Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як наслідок, судовий збір стягується з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 750, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 91, 123, 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Управління праці та захисту населення Краматорської міської ради про стягнення 1 130 525, 81 грн задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області (84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул. ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ, буд.23 код ЄДРПОУ 25953617) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84404, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ ВП 40150216) заборгованість у розмірі 50 000, 00 грн, судовий збір в сумі 750, 00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення

Повне рішення складено та підписано 17.06.2024.

Суддя О.О. Кучерява