Ухвала

від 20.06.2024 по справі 738/840/24

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/840/24

№ провадження 2/738/347/2024

УХВАЛА

20 червня 2024 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi судді Парфененко О. Я., з участю секpетаpя судового засідання Зубкович Н. Ф., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Березнянський» про розірвання договору оренди землі,

встановив:

1.Короткий зміст позовних вимог.

15 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ТОВ «Березнянський» про розірвання договору оренди землі. Позов мотивований тим, що 08 червня 2011 року між попереднім власником ОСОБА_2 та ТОВ «Березнянський» укладений договір оренди землі та 21 серпня 2015 року укладена додаткова угода № 1 до договору оренди земельної ділянки (паю), за умовами яких ОСОБА_2 передала земельну ділянку в оренду відповідачу, орендна плата на момент укладення договору становила 3% від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки та вносилася в термін не пізніше 1-31 жовтня, остаточний розрахунок до 01 грудня поточного року. В подальшому між позивачем, який являється власником земельної ділянки на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом та відповідачем укладена додаткова угода № 2 до Договору оренди земельної ділянки (паю) та Додаткової угоди № 1 від 21 серпня 2015 року. Відповідач порушив умови договору, орендну плату за 2022-2023 роки не сплачував, що відповідно до умов договору оренди, положень Закону України «Про оренду землі», ЦК України, є підставою для розірвання договору оренди землі. Позивач, посилаючись на статті 16, 328, 392, 526, 599, 610, 651, 782 ЦК України, статті 2, 21, 24-25, 31-32, 36 Закону України «Про оренду землі», статті 4, 174-175, 184 ЦПК України, просить розірвати договір оренди землі, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

13 червня 2024 року до суду від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження по справі, яка мотивована тим, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11 березня 2024 року відкрите провадження у справі № 927/209/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Березнянський», введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника ОСОБА_3 . Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07 травня 2024 року у справі № 927/209/24, припинено повноваження керівника ТОВ «Березнянський» ОСОБА_4 та виконання обов`язків керівника покладено на розпорядника майна арбітражного керуючого Лукашука В. В., тому дана справа не може розглядатися в порядку цивільного судочинства та належить до виключної підсудності господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

2.Суть питання, що вирішується ухвалою.

Даною ухвалою вирішується заява представника відповідача ОСОБА_3 про закриття провадження у справі, яка надійшла до суду 13 червня 2024 року.

3.Мотиви, з яких суд дійшов висновків, норми закону, якими керується суд, постановляючи ухвалу.

Підстави для закриття провадження у справі, визначені у статті 255 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII(далі - Кодекс № 2597-VIII).

Відповідно до статті 7 Кодексу № 2597-VIII спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя вказаної статті).

У постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року (справа № 910/1065/21) викладені такі правові висновки щодо тлумачення змісту вимог до боржника, який перебуває у стадії банкрутства: «Тлумачення статті 7 КУзПБ, пункту 8 частини першої статті 20, частини тринадцятої статті 30ГПК України приводить до висновку про закріплення законодавцем принципу концентрації в межах справи про банкрутство всіх майнових спорів, стороною яких є боржник, який є універсальним та не містить винятків залежно від суб`єктного складу сторін спору.

У частині третій статті 7КУзПБ законодавець не встановлює інших правил підсудності, а лише конкретизує механізм реалізації приписів пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, частини першої, абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ, визначивши, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Наведені правила застосовні до випадків розгляду майнового спору судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, оскільки суддя відповідного суду, який розглядає справу про банкрутство одноособово, діє як суд.

Вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не лише з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог в аспекті порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано.

Якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.»

Суд встановив, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, який є боржником у справі про банкрутство, з вимогою про розірвання договору оренди землі, вимоги майнового характеру, тобто такі вимоги, які підлягають вартісній оцінці, до відповідача не заявлені.

Суд дійшов висновку, що спір у даній справі не стосується питання щодо формування активу відповідача, який є боржником у справі про банкрутство, вирішення спору у даній справі ніяким чином не вплине на розмір та склад ліквідаційної маси відповідача, тому підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, заява представника відповідача ОСОБА_3 про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, кеpуючись статтями 260, 261 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала не оскаржується.

Суддя О.Я. Парфененко