Рішення

від 20.06.2024 по справі 910/3965/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.06.2024Справа № 910/3965/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОЕР-СІСТЕМ ГРУП» (04052, м. Київ, Шевченківський район, вул. Глибочицька, 17, нежиле приміщення 417, ідентифікаційний код 42787736)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН КЛІМАТ ІНЖИНІРИНГ» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, інше приміщення 4, ідентифікаційний код 44231953)

про стягнення 252 644,10 грн.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «НОЕР-СІСТЕМ ГРУП» (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН КЛІМАТ ІНЖИНІРИНГ» (далі - відповідач) про стягнення 252 644,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання укладеного, між сторонами умов договору №23/11 Розроблення та експертиза проектно-кошторисної документації з «Капітальний ремонт системи вентиляції і кондиціонування терапевтичного корпусу, хірургічного корпусу КНП «Хмільницька центральна лікарня» Хмільницької міської ради, за адресою: вул. Монастирська 71, м. Хмільник, Вінницька область» від 11.11.2023, позивачем сплачено на користь відповідача 249 000,00 грн авансу, втім останній свої зобов`язання з надання послуг по договору не виконав, у зв`язку з чим і виникла вказана заборгованість, а також обов`язок сплатити на користь позивача 1 898,11 грн 3% річних та 1 745,99 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НОЕР-СІСТЕМ ГРУП» було залишено без руху.

15.04.2024 загальним відділом діловодства суду було зареєстровано клопотання про сплату судового збору, відповідно до якого позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 08.04.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/3965/24, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Вказана ухвала суду була доставлена до електронного кабінету відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН КЛІМАТ ІНЖИНІРИНГ» 16.04.2024 о 17:05 год., що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

За приписами п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі № 910/3965/24 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІН КЛІМАТ ІНЖИНІРИНГ» строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, відповідач вправі був подати відзив на позов у строк до 02.05.2024 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Інших заяв по суті та/або клопотань сторонами не подано.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

11.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НОЕР-СІСТЕМ ГРУП» (надалі - замовник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІН КЛІМАТ ІНЖИНІРИНГ» (надалі - виконавець/відповідач) було укладено договір №23/11 Розроблення та експертиза проектно-кошторисної документації з «Капітальний ремонт системи вентиляції і кондиціонування терапевтичного корпусу, хірургічного корпусу КНП «Хмільницька центральна лікарня» Хмільницької міської ради, за адресою: вул. Монастирська 71, м. Хмільник, Вінницька область» (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору Виконавець бере на себе зобов`язання у 2023 році за завданням замовника надати у встановлений строк послуги за кодом СРУ за код ДК 021:2015: 71310000-4 - Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва. Розроблення та експертиза проектно-кошторисної документації з «Капітальний ремонт системи вентиляції І кондиціювання терапевтичного корпусу КНП «Хмільницька центральна лікарня» Хмільницької міської ради, за адресою: аул. Монастирська 71, м. Хмільник, Вінницька область». Відповідно до тендерної та кошторисної документації з дотриманням існуючих Державних норм та правил безпеки і здати замовнику виконані роботи, відповідно до затвердженої документації і в обумовлений договором строк, а замовник зобов`язується забезпечити виконавцю своєчасне фінансування робіт, прийняти виконані роботи згідно акту виконаних робіт і повністю сплатити вартість робіт.

Згідно з п. 2.1. договору договірна ціна робіт, що доручені для виконання тю цьому договору складає 396 000 грн. в тому числі ПДВ 66 000 грн. (Триста дев`яносто шість тисяч грн. 00 коп. в тому числі ПДВ шістдесят шість тисяч гра 00 коп.).

Розрахунки за виконані роботи проводяться Замовником на підставі акта виконаних робіт форми КБ-2 )п. 2.4. договору).

У розділі 3 договору сторонами узгоджено строки виконання робіт, зокрема: датою початку надання послуг/виконання робіт є дата підписання договору (п.3.1.); датою закінчення надання послуг/робіт вважається дата їх прийняття замовником (п. 3.2.).

За умовами п. 4.1. договору сторонами встановлено авансування оплати робі, яка складає 25%.

Після виконання та передачі замовнику виконаних робіт виконавець надає замовнику підписані зі своєї сторони Акт приймання викопаних робіт, Довідку про вартість робіт та витрати згідно з діючим законодавством. Замовник перераховує виконавцю залишок 75% від вартості робіт протягом 5 банківських днів (п.п. 4.2.,4.3 договору).

Відповідно до п.п., 5.2.1 та 5.2.2 замовник має право на належне виконані робота виконавцем, відповідно до умов цього договору та на достроково розірвання договору та/або вимагати відшкодування збитків у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань виконавцем, повідомивши його про це у строк -10 (десять) календарних днів.

Виконавець відповідно до умов п. 5.3 зобов`язався, зокрема: виконувати роботи в погоджені з замовником; забезпечити виконання роботи у строки, встановлені цим договором

Цей договір відповідно до п. 10.1. набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по 31 грудня 2023, а в частині розрахунків - до повного розрахунку між сторонами.

За доводами позивача, на виконання умов п. 4.1. договору Товариство з обмеженою відповідальністю «НОЕР-СІСТЕМ ГРУП» сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН КЛІМАТ ШЖИШРШГ» авансовий платіж у сумі 249 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 129 від 17.11.2023 та № 131 від 29.11.2023.

Однак, як вказує позивача, станом на 15 грудня 2023 року умови договору не були виконані відповідачем, в наслідок чого позивач звернувся до відповідача з претензією № 01/15/ від 15.12.2023 з проханням надати роз`яснення та повернутися до виконання своїх обов`язків за Договором № 23/11 від 11.11.2023. Претензія отримана відповідачем 27.12.2023, що підтверджується роздруківкою з сайту АТ «Укрпошта», однак залишена без відповіді.

Позивач вдруге направи відповідачу претензію № 01/26/ від 26.12.2023 у зв`язку з невиконанням умов договору та наявною заборгованістю перед позивачем, в якій просив надати роз`яснення та повернутися до виконання своїх обов`язків за договором № 23/11 від 11.11.2023. Вказана претензія. За доводами позивача, повернулась останньому 24.01.2024, що підтверджується роздруківкою з сайту АТ «Укрпошта».

В подальшому, позивач направив третю претензію від 07.02.2024 на адресу відповідача, в якій повідомив про закінчення строку дії договору № 23/11 від 11.11.2023 та просив повернути сплачені грошові суми, які були сплачені у розмірі 99 000,00 грн та 150 000, 00 грн, згідно з платіжними інструкціями №129 від 17.11.2023 року та №131 від 29.11.2023 відповідно. Вказана претензія, як вказує позивач, була отримана відповідачем 14.02.2024, що підтверджується роздруківкою з сайту АТ «Укрпошта», однак залишена без реагування, грошові кошти не були повернуті, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості у судовому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (стаття 905 ЦК України).

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У пунктах 3.1., 3.2. договору сторони дійшли згоди, що датою початку надання послуг/виконання робіт є дата підписання договору, а датою закінчення надання послуг/робіт вважається дата їх прийняття замовником.

У п. 10.1. договору сторонами узгоджено що даний договір діє по 31 грудня 2023.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем перераховано на рахунок відповідача авансовий платіж, у сумі 249 000,00 грн, згідно з платіжними дорученнями № 129 від 17.11.2023 та № 131 від 29.11.2023

Докази виконання робіт/надання послуг за договром з боку відповідача в тому числі на суму 249 000,00 грн на момент вирішення спору по суті суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, за час дії договору, відповідач так і не приступив до виконання умов договору, у зв`язку з чим позивач неодноразово звертався до відповідача з відповідними претензіями, та після закінчення терміну дії договору позивач направив вимогу відповідачу про повернення авансового платежу у сумі 249 000,00 грн, яка залишена без задоволення.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року № 6-88цс13 предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Оскільки, відповідач так і не приступив до виконання умов договору, термін дії якого закінчився, у зв`язку з чим позивач направив вимогу відповідачу про повернення авансового платежу у сумі 249 000,00 грн, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 249 000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення відповідача 1 898,11 грн - 3% річних та 1 745,99 грн - інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Також судом враховано, що Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Суд перевіривши розрахунок 3 % річних встановив, що останній є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не спростований відповідачем, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом здійснено розрахунок розміру інфляційних втрат та встановлено, що за розрахунком суду сума інфляційних втрат становить суму більше, ніж заявлено позивачем, однак, приймаючи до уваги, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про належне виконання свого обов`язку чи відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН КЛІМАТ ІНЖИНІРИНГ» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, інше приміщення 4, ідентифікаційний код 44231953) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОЕР-СІСТЕМ ГРУП» (04052, м. Київ, Шевченківський район, вул. Глибочицька, 17, нежиле приміщення 417, ідентифікаційний код 42787736) заборгованість у розмірі 249 000 грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 745 грн 99 коп., 3% річних у розмірі 1 898 грн 11 коп., та витрати зі сплати судового збору у сумі 3 798 грн 66 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.06.2024.

Суддя Л.Г. Пукшин