Рішення

від 19.06.2024 по справі 910/4052/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.06.2024Справа № 910/4052/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Соната фінанс»

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про стягнення 35700,00 грн,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Соната фінанс» до Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення 35700,00 грн.

Позовні мотивовані такими обставинами.

Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки винесло постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.06.2021 № 244278 та № 244279, згідно з якими до товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Соната фінанс» застосовані штрафні санкції у розмірі 34000,00 грн та 1700,00 грн.

Товариство з обмежено відповідальністю «ФК Cоната фінанс» оскаржило ці постанови.

Під час судового розгляду відповідач скерував оспорювані постанови до відділу державної виконавчої служби у місті Києва Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Позивач добровільно сплатив кошти за відкритими виконавчими провадження (платіжні доручення № 410 на суму 37700 грн та № 411 на суму 2170 грн).

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення від 09.08.2022 у справі № 640/20654/21 про задоволення адміністративного позову, визнання протиправними та скасування постанов Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 22.06.2021 №244278 та №244279 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Рішення набрало законної сили.

За таких обставин сплачені позивачем кошти підлягають поверненню на підставі 1212 ЦК України.

Суд своєю ухвалою від 04.04.2024 відкрив провадження у справі № 910/4052/24, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відхилив позовні вимоги у повному обсязі, зазначивши, що він є неналежним відповідачем, оскільки спірні кошти надійшли до Державного бюджету України.

Відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділу державної виконавчої служби у місті Києва Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Суд своєю ухвалою від 19.06.2024 відмовив у залученні до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділу державної виконавчої служби у місті Києва Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки винесло постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.06.2021 № 244278 та № 244279, згідно з якими до товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Соната фінанс» застосовані штрафні санкції у розмірі 34000,00 грн та 1700,00 грн.

У липні 2021 року товариство з обмежено відповідальністю «ФК Соната фінанс» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті Укртрансбезпеки в особі Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві (далі - Укртрансбезпека) про визнання протиправними та скасування постанов від 22.06.2021 244278 та №244279 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

09 серпня 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва у справі № 640/20654/21 задовольнив адміністративний позов, визнав протиправними та скасував постанови Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 22.06.2021 №244278 та №244279 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Шостий апеляційний адміністративний суд (постанова від 12.01.2023) залишив без задоволення апеляційну скаргу Укртрансбезпеки та без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року.

Під час судового розгляду відповідач скерував оспорювані постанови до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києва Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Орган виконання рішень відкрив виконавчі провадження № 66650282 та № 66650237.

01 вересня 2021 року позивач добровільно сплатив 35700,00 грн (платіжні доручення № 410 та № 411).

Відповідно до ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 по справі № 910/9823/17.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Тобто, саме обставини, встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили, мають преюдиційне значення та повторного доведення не потребують.

Отже, встановлена судовим рішенням незаконність постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.06.2021 № 244278 та № 244279, згідно з якими до товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Соната фінанс» застосовані штрафні санкції у розмірі 34000,00 грн та 1700,00 грн, є преюдицією, що не потребує доказування.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16 зазначено, що відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З огляду на це, сплата позивачем 35700,00 грн (платіжні доручення № 410 та № 411) на виконання постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.06.2021 № 244278 та № 244279, що в подальшому судом визнанні протиправними та скасовані, поширює на спірні правовідносини регуляторні механізми, передбачені ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Одночасно, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/23967/16, суд зазначає, що відповідачами у справах про зобов`язання зі сплати коштів державного бюджету є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади.

Механізм виконання судових рішень, боржником за яким є державний орган, встановлений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок). ї

Виконання рішень суду про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ на підставі виконавчих документів, зокрема наказів суду, здійснюється виключного органами Державної казначейські служби України (далі - Казначейство).

Нормами, закріпленими у пунктах Порядку, розмежовано порядки виконання рішень судів про стягнення коштів: державного та місцевого бюджетів (пункти 16-23), про безспірне списання коштів з рахунків боржника (пункти 24-34), про безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним, та юридичним особам (пункти 35 - 40), про безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам (пункти 41- 46) та про безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів (пункти 47-52).

Відповідно до абзацу першого пункту 19 Порядку безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані.

Таким чином, оскільки кошти в сумі 35700,00 грн перераховано до державного бюджету, безспірне списання коштів у розмірі 35700,00 грн має здійснюватися з Державного бюджету України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду № 242/4741/16-ц від 27.11.2019 зазначено, що Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейські служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.

Порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу визначений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI, яким встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Державна казначейська служба України та її територіальний орган можуть бути залучені до участі у справі з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, однак їх незалучення не може бути підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Соната фінанс» до Державної служби України з безпеки на транспорті.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Соната фінанс» (Вознесенський узвіз, 10-А, кім. 205, м. Київ, 04053, код 41733894) 35700,00 грн.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, код 39816845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Соната фінанс» (Вознесенський узвіз, 10-А, кім. 205, м. Київ, 04053, код 41733894) 3028,00 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун