Рішення

від 06.06.2024 по справі 915/218/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року Справа № 915/218/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,

за участі представників учасників справи:

від позивача (представник позивача) - в судове засідання не з`явився,

від 1-го відповідача (представник 1-го відповідача) - в судове засідання не з`явився,

від 2-го відповідача (представник 2-го відповідача) - в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства "Укрсиббанк", вул. Андріївська 2/12, м. Київ, 04070;

адреса для листування: вул. Ореста Васкула, 21, каб.313, м. Київ, 03115

електронна пошта: info@ukrsibbank.com

представник позивача: Останкова Валентина Олександрівна:

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - Карго - Сервіс", вул. Троїцька, б.238/4 офіс 428, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54031

до 2-го відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;

АДРЕСА_2

про: стягнення 675 421, 87 грн.

Акціонерне товариство "Укрсиббанк" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 01.03.2024 (вх. №2482/24 від 04.03.2024) в якій просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - Карго - Сервіс" та ОСОБА_1 заборгованості за індивідуальною угодою № 11529740000 від 31.01.2022 у розмірі 675 421,87 грн., з яких:

- 603 884,88 грн. - заборгованість за кредитом;

- 14683,94 грн. - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами;

- 56 853,05 грн. - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.03.2024 позовну заяву б/н від 01.03.2024 (вх.№2482/24 від 04.03.2024) Акціонерного товариства "Укрсиббанк" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказана ухвала була направлена позивачу та представнику позивачу - адвокату Останкова В.О. в електронний кабінет в системі "Електронний суд" та отримана позивачем та представником позивача 08.03..2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Представник позивач через систему "Електронний суд" 13.03.2024 надав заяву про усунення недоліків (вх.№2938/24 від 13.03.2024) з доказами направлення позовної заяви 2-му відповідачу.

Ухвалою суду від 14.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.04.2024. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті спору.

Ухвалою суду від 15.04.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177 ГПК України продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 14.05.2024.

Представник позивача через систему «Електронний суд» надала заяву в якій просить суд слухати справу без участі представника позивача, у зв`язку з перебуванням представника в іншому судовому засіданні. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.05.2024, яку занесено до протоколу судового, у відповідності до ст..177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.06.2024.

Представник позивача через систему «Електронний суд» надав заяву в якій просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача, у зв`язку з перебуванням представника позивача в іншому судовому засіданні. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач-1 в судове засідання 06.06.2024 не з`явився, причини неявки не повідомив. Ухвала суду від 14.03.2024 про відкриття провадження у справі, ухвала суду від 15.04.2024, ухвала суду від 14.05.2024 були направлені до електронного кабінету системи «Електронний суд» та отримані останнім, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, які наявні в матеріалах справи (а.с.60, 74, 100).

Відповідно до ч.11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ЄСІТС) затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 37 Положення про ЄСІТС внормовано, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Згідно з пунктом 42 Положення про ЄСІТС у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищевикладене, відповідач-1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідач -2 в судове засідання 06.06.2024 не з`явився, причини неявки не повідомив. Ухвала суду від 14.03.2024 про відкриття провадження у справі, ухвала суду від 15.04.2024, ухвала суду від 14.05.2024 були направлені на поштову адресу відповідача-2, яка зазначена в Єдиному державному демографічному реєстрі та на адресу зазначену позивачем у позовній заяві.

Поштові відправлення з ухвалою суду від 14.03.2024, від 15.04.2024, від 14.05.2024 повернулись до суду з зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до ч.7 ст.120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов до висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

В суду відсутня інформація щодо зміни місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, ухвали суду надсилалась судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві та у Єдиному державному демографічному реєстрі

Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2024, від 15.04.2024, від 14.05.2024 були оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача-2 та її повернення із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Відповідач-1 та відповідач-2 своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідач-1 та відповідач -2 не скористались.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в судовому засіданні в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

25 січня 2021 року між Акціонерним товариством "Укрсиббанк" (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс - Карго - Сервіс" (далі - позичальник) укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №11519977000 (далі - Генеральний договір), у відповідності до умов якого банк надає позичальнику кредит в національній валюті України в рамках ліміту кредитування, що дорівнює 668 000,00 грн., у порядку і на умовах, зазначених у Договорі (п.1.1 Генерального договору) (а.с.23-27).

У відповідності до п.1.2 Генерального договору, кредит в рамках цього Договору надається позичальнику шляхом: - надання кредитних траншів/кредитного траншу; - встановлення ліміту овердрафту на рахунку позичальника, відкритому в банку. Умови, порядок, спосіб надання кредиту, сума , строк і порядок виконання зобов`язань, розмір і порядок внесення плати за кредит визначаються Генеральним договором та відповідною Індивідуальною угодою.

Згідно п.2.1 Генерального договору, банк надає позичальнику кредит в національній валюті України в рамках ліміту кредитування, що дорівнює 668 000,00 грн., у порядку і на умовах, зазначених у Договорі. Загальна сума наданих кредитних коштів за Договором розраховується шляхом складання сум наданих кредитних коштів за всіма діючими Індивідуальними угодами у валюті кредитування. Загальна сума наданих кредитних коштів за всіма Індивідуальними угодами не може перевищувати ліміту кредитування.

Відповідно до п.2.3 Генерального договору, надання кредиту здійснюється відповідно до термінів, передбачених Індивідуальними угодами, але не раніше 25 січня 2021 року.

Пунктом 2.4 Генерального договору визначено, що позичальник повинен виконати всі свої зобов`язання за Договором, в тому числі зобов`язання по поверненню в повному обсязі суми використаного ліміту кредитування за цим Договором в термін не пізніше 24 січня 2031 року, якщо тільки не застосовується інший термін виконання зобов`язань, встановлений Договором та/або згідно умов відповідної додаткової угоди сторін.

У відповідності до п.2.6 Генерального договору, розмір процентної ставки за користування кредитними коштами понад встановлений Індивідуальною угодою строк визначається відповідною Індивідуальною угодою та застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за відповідною Індивідуальною угодою з дня виникнення простроченої суми основного боргу (для сплати ануїтетного платежу).

Згідно п.2.7 Генерального договору, проценти нараховуються на суму кредиту, що надана банком позичальнику, і ще не повернута останнім у власність банку відповідно до умов Договору. При цьому, якщо останній день строку сплати процентів, день сплати ануїтетного платежу або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів, ануїтетного платежу або повернення кредиту вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Відповідно до п.2.8 Генерального договору, сторони погодили наступну черговість погашення грошових зобов`язань позичальника за Договором / Індивідуальними угодами, а саме: - прострочені комісії (якщо буде мати місце прострочення); - строкові платежі; - прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення); - строкові проценти; - прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення); - строкова сума основного боргу; - штрафні санкції за Договором.

Пунктом 6.1 Генерального договору визначено, що у забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим Договором і зобов`язань за Індивідуальними угодами в день укладення цього Договору банком приймається: - застава нерухомості (будівлі/споруди/приміщення), а саме: трикімнатна квартира, загальною площею 65,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та є власністю ОСОБА_1 ; - порука, а саме: порука ОСОБА_1 .

У відповідності до п.10.1 Генерального договору, відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що банк має право визнати термін повернення кредиту, таким, що настав у випадку передбачених п.7.1.4 цього Договору. При цьому, термін виконання зобов`язань по поверненню суми використаного ліміту кредитування вважається таким, що настав, а сума заборгованості - обов`язковою до повернення на 14-й день з дня відправлення банком відповідної письмової вимоги позичальнику. В цьому випадку позичальник зобов`язується повернути отриманий кредит та плату за кредит за цим Договором і Індивідуальними угодами у встановлений термін в повному обсязі. В разі порушення позичальником нового терміну повернення кредиту та/або сплати плати за кредит за Договором, вважається, що такий позичальник користується кредитними коштами понад строк, встановлений цим Генеральним договором та Індивідуальними угодами, при цьому, починаючи з наступного робочого дня, сума таких кредитних коштів вважається простроченою сумою основного боргу, а сума плати за користування кредитом - відповідно простроченими процентами та/або простроченими комісіями. Така вимога направляється на адресу позичальника листом або доставляється кур`єром (п.10.2 Генерального договору).

Згідно п.12.2 Генерального договору, строк дії Договору встановлюється з дня укладання Генерального договору і до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Генеральним договором та Індивідуальними угодами.

31 січня 2022 року між Акціонерним товариством "Укрсиббанк" (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс - Карго - Сервіс" (далі - позичальник) укладено Індивідуальну угоду №11529740000 (в рамках Генерального Договору про надання кредитних послуг №11519977000) (далі - Індивідуальна угода) (за.б. а.с.27 - 30), у відповідності до умов якої, банк зобов`язується в рамках програми надати позичальнику кредит, в національній валюті, гривня України в сумі 668 000,00 грн., а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит та сплатити плату за користування кредитом у порядку та на умовах, зазначених у цій Індивідуальній угоді та Програмі (п.1 Індивідуальної угоди).

У відповідності до п.1.1 Індивідуальної угоди, сторони домовилися, що банк надає позичальнику кредит у формі кредитної лінії, ліміт якої встановлюється у розмірі суми кредиту, зазначеному в пункті 1 даної Індивідуальної угоди, при цьому надані в межах загальної суми кредиту транші після їх повернення до Банку поновлюють загальну суму кредиту.

Згідно п.2 Індивідуальної угоди, кредит надається шляхом зарахування банком коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 у банку або на поточний рахунок позичальника зазначений в заяві на видачу траншу (за формою у Додатку 2), яка за умови її акцептування згідно умов цієї Індивідуальної угоди визначається як Угода про надання траншу, для подальшого використання за цільовим призначенням.

У відповідності до п.2.1 Індивідуальної угоди, транші надаються на підставі поданих позичальником заяв на видачу траншу (за формою Додаток №2) в порядку, визначеному цією Індивідуальною угодою.

Відповідно до п.3 Індивідуальної угоди, строк кредитування, що передбачає компенсація 12 місяців. Надання кредиту здійснюється у термін, зазначений в заяві на видачу траншу (за формою Додатку 2), але в будь-якому випадку не раніше 31 січня 2022 року (п.3.2 Індивідуальної угоди).

Згідно п.3.2 Індивідуальної угоди, позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком зниження ліміту кредитної лінії (Додаток №1 до цієї Індивідуальної угоди), але в будь - якому випадку не пізніше 30 січня 2023 року.

Пунктом 3.3 Індивідуальної угоди визначено, що позичальник зобов`язується повернути суму кредиту та сплатити плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафи та інші грошові платежі згідно умов цієї Індивідуальної угоди на рахунок UA153510050000003739911529740, відкритий в Банку. Якщо реквізити для погашення відповідного траншу зазначені в угоді про надання траншу, то погашення здійснюється на рахунок зазначений в угоді про надання траншу.

У відповідності до п.4.1 Індивідуальної угоди, процентна ставка за цією Індивідуальною угодою є змінюваною. Позичальник погоджується, що застосування відповідного розміру процентної ставки за індивідуальною угодою визначено умовами цієї індивідуальної угоди та не потребує будь-яких додаткових письмових погоджень зі сторони позичальника та внесення змін до індивідуальної угоди.

Відповідно до п.4.3.2 Індивідуальної угоди, на дату підписання цієї індивідуальної угоди базова ставка за користування кредитом з урахуванням індексу UIRD (3 міс.) та із застосуванням передбаченої у п.4.3.1 формули становить 11,9% річних, яка підлягає застосуванню для визначення зобов`язань позичальника із сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої базової процентної ставки у відповідності до умов програми. Максимальний розмір базової процентної ставки, що може бути застосований за кредитом, не може бути вищим ніж 30% річних. При цьому сторони домовились, що у випадках, коли розмір розрахованих процентів згідно наведеної у п.4.31 індивідуальної угоди формули перевищує 30%; річних, базова процентна ставки буде становити 30% річних.

Позивач та відповідач - 1 уклали Додаток №1 «Графік зниження ліміту кредитної лінії» до Індивідуальної угоди №11529740000 від 31.01.2022 до Генерального Договору про надання кредитних послуг №11519977000 від 25.01.2021 (зв.б. а.с.30).

Також, 25 січня 2021 року між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір поруки №282725 (основний борг) (Далі - Договір поруки №282725) (а.с.32,33), у відповідності до п.1.1 якого, поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов`язань боржника перед кредитором, що виникли з Основного договору, а саме щодо сплати суми основного боргу за Основним договором, а саме 668 000,00 грн. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язань боржника за основним договором. Згідно з цим договором поручитель також поручається за виконання боржником його обов`язку щодо повернення суми в розмірі основного зобов`язання згідно з відповідним рішенням суду, якщо основний договір буде визнаний недійсним у судовому порядку.

У відповідності до п.1.2 Договору поруки №282725, поручителю добре відомі всі умови основного договору, зокрема сума основного боргу (наданих кредитних коштів, фінансування), процентна ставка та/або інша плата за основним договором, терміни та строки виконання зобов`язань за основним договором, інші умови основного договору.

Згідно п.1.3 Договору поруки №282725, поручитель відповідає перед кредитором за основним договором частково, а саме за порушення основного зобов`язання боржником в межах суми, що становить 668 000,00 грн. Поручитель відповідає перед кредитором у зазначеному в цьому пункті розмірі протягом строку дії поруки, зазначеного у п.3.1 цього Договору, незалежно від суми будь-яких погашених зобов`язань за основним договором.

Пунктом 1.4 Договору поруки №282725 визначено, що відповідальність поручителя і боржника щодо виконання основного зобов`язання є солідарною.

Відповідно до п.3.1 Договору поруки №282725, сторони домовились, що строк дії поруки, а саме строк протягом якого кредитор має право пред`являти вимоги до поручителя , становить 20 років з дати укладення цього Договору. Договір набирає чинності з дати його укладення та діє протягом строку дії поруки, що зазначений у п.3.1 цього Договору (п.4.1 Договору поруки №282725).

25 січня 2021 року між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір поруки №282726 (проценти та інші платежі) (Далі - Договір поруки №282726) (а.с.34, 35), у відповідності до п.1.1 якого, поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов`язань боржника перед кредитором, що виникли з Основного договору, а саме щодо сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору, існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому, в тому числі на підставі окремих угод, що можуть бути укладені в рамках Основного договору. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язань боржника за основним договором.

У відповідності до п.1.2 Договору поруки №282726, поручителю добре відомі всі умови основного договору, зокрема сума основного боргу (наданих кредитних коштів, фінансування), процентна ставка та/або інша плата за основним договором, терміни та строки виконання зобов`язань за основним договором, інші умови основного договору.

Згідно п.1.3 Договору поруки №282726, поручитель відповідає перед кредитором за основним договором частково, а саме за порушення основного зобов`язання боржником в межах суми, що становить 334 000,00 грн. Поручитель відповідає перед кредитором у зазначеному в цьому пункті розмірі протягом строку дії поруки, зазначеного у п.3.1 цього Договору, незалежно від суми будь-яких погашених зобов`язань за основним договором.

Пунктом 1.4 Договору поруки №282726 визначено, що відповідальність поручителя і боржника щодо виконання основного зобов`язання є солідарною.

Відповідно до п.3.1 Договору поруки №282726, сторони домовились, що строк дії поруки, а саме строк протягом якого кредитор має право пред`являти вимоги до поручителя , становить 20 років з дати укладення цього Договору. Договір набирає чинності з дати його укладення та діє протягом строку дії поруки, що зазначений у п.3.1 цього Договору (п.4.1 Договору поруки №282726).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс - Карго - Сервіс" надало АТ «Укрсиббанк» заяву на видачу траншу №1 від 03.02.2022 згідно якої та на підставі Індивідуальної угоди просило надати транш на наступних умовах: сума траншу 668 000,00 грн., процентна ставка згідно умов Договору - 11,9%, дата надання траншу 03.02.2022, дата погашення траншу 30.01.2023 (зв.б.а.с.31).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем зобов`язання за Індивідуальною угодою виконано належним чином, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Транс - Карго - Сервіс" грошові кошти у розмірі 668 000,00 грн., що підтверджується випискою за кредитним договором за період з 31.01.2022 по 21.02.2024 (а.с.36, 37).

Однак свої зобов`язання за Індивідуальною угодою відповідач-1 виконав частково.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості за Індивідуальною угодою №11529740000 від 31.01.2022 (а.с.38,39) сума заборгованості відповідача-1 за кредитом становить 603 884,88 грн., сума заборгованості за процентами за користування грошовими коштами становить 14 683,94 грн., сума заборгованості за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін становить 56 853,05 грн.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання Відповідачем-1 умов Індивідуальної угоди, а також неналежне виконання Відповідачем-2 умов Договору поруки, за яким він поручився за виконання Відповідачем-1 зобов`язань за Кредитним договором.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані позивачем та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського Кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 6 і 627 Цивільного Кодексу України передбачено свободу договору, що полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст.345 Господарського Кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1054 Цивільного Кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, позивач взяті на себе зобов`язання на підставі укладеної між позивачем та відповідачем - 1 Індивідуальної угоди виконав належним чином, надавши відповідачу - 1 кредит у розмірі 668 000,00 грн., що підтверджується випискою за кредитним договором (а.с.36,37).

Згідно зі ст. 1049 Цивільного Кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до умов Індивідуальної угоди, позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни встановлені графіком знаження ліміту кредитної лінії, але в будь-якому випадку не пізніше 30 січня 2023 року. Отже, строк для виконання відповідачем -1 свого грошового зобов`язання є таким, що настав.

Однак, відповідач-1 свої зобов`язання за Індивідуальною угодою належним чином не виконав, згідно наданої позивачем виписки за кредитним договором за період з 31.01.2022 по 21.02.2024 заборгованість відповідача - 1 за кредитом становить 603 884,88 грн., повернуто кредит лише в сумі 64 115,12 грн.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 23.09.2019 року у справі № 910/10254/18.

Відповідно до вимог ст.193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи викладене, вимога позивача щодо стягнення заборгованості за Індивідуальною угодою у розмірі 603 884,881 грн. є обґрунтованою.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно розрахунку заборгованості та виписки за кредитним договором позичальника за період з 31.01.2022 по 21.02.2024 заборгованість відповідача - 1 за відсотками становить 71 536,99 грн. (а.с.36-39).

У відповідності до ч.1, 2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного Кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання передбачені в статті 625 Цивільного Кодексу України, згідно з частиною другою якої боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (пункти 80-87), за змістом яких "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (постанови від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54), від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 6.19), від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (пункт 91)).

У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором (п.141 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16).

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновок, що після спливу строку кредитування (з 31.01.2023), у позикодавця відсутні правові підстави для нарахування відсотків за користування кредитними коштами у розмірі визначеному договором (11,9%). За таких обставин позивач не позбавлений можливості захистити свої права щодо прострочення відповідачем -1 виконання грошового зобов`язання із застосуванням положень статті 625 Цивільного Кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, необґрунтованим є нарахування процентів у сумі 56 853,05 грн. на підставі ст.1048 Цивільного Кодексу України після закінчення строку кредитування. Відтак, обґрунтованою є заборгованість за процентами за коритування кредитом у сумі 14 683,94 грн., яка підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.553 Цивільного Кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного Кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручителя перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи положення договору поруки (основний борг) №282725 від 25.01.2021, договору поруки (проценти та інші платежі) №282726 від 25.01.2021 підписання його відповідачем-2, суд зазначає про наявність у відповідача-2, обов`язку щодо виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - Карго - Сервіс" за Генеральним договором про надання кредитних послуг №11519977000 від 25.01.2021.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За умовами ч.ч.1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачами наявність вказаної заборгованості не спростовано, доказів її погашення не надано.

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - Карго - Сервіс" (вул.Троїцька, б.238/4 офіс 428, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54031, код ЄДРПОУ 36270804) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2) на користь Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (вул. Андріївська 2/12, м. Київ, 04070; адреса для листування: вул. Ореста Васкула, 21, каб.313, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за індивідуальною угодою № 11529740000 від 31.01.2022 у розмірі 603 884,88 грн., заборгованість за процентами за користування грошовими коштами у розмірі 14 683,94 грн. та судовий збір у розмірі 9 278,27 грн.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК

Повний текст рішення складено та підписано суддею 17.06.2024.

Суддя Н.О. Семенчук