Ухвала

від 18.06.2024 по справі 918/245/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" червня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/245/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Торчинюк В.Г. розглянувши заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про розстрочення виконання рішення у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш"

до відповідача: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

про стягнення в сумі 4 262 355 грн. 64 коп.

В засіданні приймали участь:

Представник позивача - не з`явився;

Представник відповідача - Костючик К.О. (поза межами залу суду).

ВСТАНОВИВ:

В січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна втомна енергогенеруюча компанія "Енегоатом" про стягнення в сумі 4 262 355 грн 64 коп., з яких: 4 000 648 грн. 77 коп. сума основного боргу, 195 076 грн. 02 коп. пеня, 47 587 грн. 13 коп. інфляційні збитки та 3% річних в сумі 19 043 грн. 72 коп.

Ухвалою суду від 04 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/245/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна втомна енергогенеруюча компанія "Енегоатом" про стягнення в сумі 4 262 355 грн 64 коп. та визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 02 квітня 2024 року.

23 квітня 2024 року рішенням Господарського суду Рівненської області позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" 4 000 648 грн 77 коп. сума основного боргу, 46 847 грн 13 коп. - інфляційні збитки, 19 043 грн 72 коп. - 3% річних та 30 984 грн 21 коп. витрат по сплаті судового збору. Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 195 076 грн 02 коп. пені та 1 340 грн 00 коп. інфляційних збитків.

28 травня 2024 року на виконання рішення суду було видано відповідні накази.

05 червня 2024 року через відділ канцелярії Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" подало заяву в якій просить суд розстрочити виконання рішення суду.

В обґрунтування вимог заяви відповідач наголошує на введенні в Україні воєнного стану, наявність дебіторської заборгованості, а також специфіку роботи, пов`язану із наявністю у власності та користуванні об`єктів підвищеної небезпеки, включення підприємства в перелік об`єктів критичної інфраструктури. Також посилається на несення значного фінансового навантаження, виконуючи спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів в процесі функціонування ринку електричної енергії, а також недоотримання прибутків через захоплення відповідних об`єктів вс рф.

З огляду на викладене, відповідач просить розстрочити виконання рішення суду у даній справі згідно наступного графіку: червень 2024 року 666 774,80 грн.; липень 2024 року - 666 774,80 грн.; серпень 2024 року - 666 774,80 грн.; вересень 2024 року - 666 774,80 грн.; жовтень 2024 року - 666 774,80 грн.; листопад 2024 року - 666 774,77 грн.

Ухвалою суду від 06.06.2024 прийнято заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду до розгляду та призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 18.06.2024.

10.06.2024 року через систему Електронний суд від позивача надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення в яких позивач зазначає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які б вказували про необхідність розстрочити виконання рішення суду в межах справи №918/245/24.

13.06.2024 року через систему Електронний суд від відповідача надійшли заперечення на подані позивачем пояснення щодо заяви про розстрочення виконання рішення суду, в яких останній вказує на обґрунтованість заяви, просить суд розстрочити виконання рішення суду.

17.06.2024 року через систему Електронний суд від позивача надійшла заява, в якій останній просить суд розгляд заяви про розстрочення рішення суду проводити без уповноваженого представника ТОВ "Завод Укрбудмаш".

У судове засідання 18.06.2024 року з`явився представник заявника (відповідача), який вимоги заяви підтримав та наполягав на їх задоволенні. Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 ГПК України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3)стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Таким чином, відстрочити або розстрочити виконання судового рішення суд може лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим. При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Стаття 42 ГК України передбачає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто юридична особа самостійно, на власний ризик здійснює свою господарську діяльність, в тому числі укладає господарські договори і відповідає за наслідки їх невиконання.

Відповідно до ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України, практики Європейського суду з прав людини (справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші) відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань та не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Також суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, а ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Необхідність відстрочення виконання рішення суду повинно обґрунтовуватися належними та допустимими доказами, що подаються стороною. Однак відповідач не надав до суду належних доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності.

Належність відповідача до підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, не підтверджує наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, що є необхідним для відстрочення виконання рішення та підлягає доказуванню з урахуванням положень ст.ст. 73-80 ГПК України.

Крім того, відповідачем не обґрунтовано доцільності розстрочення рішення суду на 6 місяців рівними платежами по 666 774,77 грн. до листопада 2024 року та не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості в майбутньому (або ж вказання на подію при якій така можливість з`явиться) виконати рішення у цій справі.

Також суд зауважує, що розтермінування боргу до листопада 2024 року порушуватиме інтереси позивача, оскільки надаватиме перевагу боржнику у порівнянні зі стягувачем, який протягом одного року не може домогтися оплати поставленого у жовтні 2023 року товару.

Заявник не надав доказів узгодження з позивачем умов кредитування чи кредитних канікул на такий тривалий час з дня виникнення зобов`язання.

Воєнний стан та військова агресія Російської Федерації проти України має негативний влив не лише на діяльність відповідача, а й на діяльність позивача, який являється також суб`єктом підприємницької діяльності.

Крім того, суд приймає до уваги, що основна частина коштів, заявлених позивачем до стягнення у даній справі, є основним боргом. Позивач розраховує на отримання даних коштів в своїй господарській діяльності та з їх врахуванням планує свої видатки. Тому розстрочення виконання рішення може призвести до значного негативного наслідку в фінансовому становищі позивача.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "ІммобільяреСаффі" проти Італії", № 22774/93).

Враховуючи те, що існування заборгованості підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів чи наявність інших обставин. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Водночас, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Водночас, у даному разі, розтермінування оплати має ознаки незаконного втручання у мирне володіння майном.

Слід наголосити, що відповідач не довів належними докази наявність обставин, які зумовлювали б необхідність розстрочення виконання рішення суду, зокрема подаючи фінансовий звіт, у судовому засіданні суд намагався з`ясувати, чи з`явиться можливість у відповідача оплачувати заборгованість згідно запропонованого графіка, також суд намагався з`ясувати, чому саме на 6 місяців слід розтермінувати виконання рішення і саме в такому розмірі (суми оплати), однак представник заявника не надав жодних пояснень, вказавши що це пропозиція відповідача.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне зазначити, що наряду з невиконанням договірних зобов`язань, відповідач вдається до перекладення на суд і органи державної виконавчої служби подальше вирішення питань врегулювання спірних відносин, без добросовісної взаємодії з кредитором (-ами), а крім того несе ДОДАТКОВІ ВИТРАТИ грошових коштів - судовий збір, витрати на участь в судових засіданнях, витрати виконавчого провадження, що не співвідноситься з твердженнями про зниження дохідності безпосередньо АТ "НАЕК Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція".

Відтак, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та недоведеність заяви, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду у справі № 918/245/24.

Керуючись статтями 234, 235, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви № 22-10516/001-юр від 03.06.2024 року Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 23.04.2024 року у справі № 918/245/24 - відмовити.

Ухвала набрала законної сили 18.06.2024 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.06.2024.

Суддя Вадим Торчинюк