Рішення

від 22.05.2024 по справі 920/65/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.05.2024м. СумиСправа № 920/65/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи № 920/65/24 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, код за ЄДРПОУ 40075815),

в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Пантелеймонівська, буд. 19, м. Одеса, 65012, код за ЄДРПОУ ВП 40081200),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр промислових рішень» (вул. Петропавлівська, буд. 86, офіс 159, м. Суми, 40030, код за ЄДРПОУ 41977762),

про стягнення 500688,00 грн

за участі представників сторін:

від позивача: Котовська Т.О. (адвокат, ордер серії ВН №1310952 від 11.12.2023),

від відповідача: Трощицька С.М. (ордер серії АМ №108554 від 22.04.2024)

установив:

25.01.2024 через систему "Електронний суд", використавши норму ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 395280,00 грн штрафу та 105408,00 грн пені, а також 6008,25 грн судового збору.

29.01.2024 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - ТОВ "Центр промислових рішень", зареєстрований як юридична особа з місцезнаходженням: вул. Петропавлівська, буд. 86, оф. 159, м. Суми, Сумська обл., 40030.

Ухвалою від 29.01.2024 у справі №920/65/24 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/65/24; постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

23.02.2023 відповідач надіслав наступні документи:

1)відзив на позовну заяву (вх №995/24 від 23.02.2024), за яким відповідач просить відмовити у задоволенні позову;

2)заяву проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (вх №1011 від 23.02.2024), в якій відповідач просить проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити дату підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 27.02.2024 у справі №920/65/24 задоволено заяву відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (вх №1011 від 23.02.2024); постановлено подальший розгляд справи №920/65/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; призначено підготовче судове засідання у справі на 25.03.2024, 11:00.

05.03.2024 позивач надіслав відповідь на відзив (вх №646), за яким позов підтримав та просить позовну заяву задовольнити.

Ухвалою від 07.03.2024 у справі №920/65/24 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (вх №1229 від 05.03.2024); постановлено провести судове засідання у справі №920/65/24, призначене на 25.03.2024, 11:00, за участі представника регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Котовської Тетяни Олександрівни (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 18.03.2024 у справі №920/65/24 задоволено заяви представників відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №1419,1420 від 15.03.2024); постановлено провести судове засідання у справі №920/65/24, призначене на 25.03.2024, 11:00 та усі наступні судові засідання за участі представників відповідача: адвоката Марченко Поліни Вікторівни (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та адвоката Рибалко Наталії Юріївни (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

У підготовчому судовому засіданні 25.03.2024 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні до 29.04.2024, 10:30, в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 26.03.2024 у справі №920/65/24 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (вх №1583 від 26.03.2024) у справі №920/65/24; постановлено провести судове засідання у справі №920/65/24, призначене на 29.04.2024, 10:30, за участю представника регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - Котовської Тетяни Олександрівни (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

26.04.2024 представник відповідача надіслав додаткові пояснення (вх №1238), в яких проти позову заперечує та просить відмовити.

У підготовчому судовому засіданні 25.03.2024 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено наступні протокольні ухвали:

1) задоволено заяву представника відповідача про вступ адвоката у справу та участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції (вх №2113 від 25.04.2024) представника відповідача - адвоката Трощицької С.М.;

2) закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 22.05.2024,11:00, в режимі відеоконференції за участі представника позивача та представників відповідача.

22.05.2024 представник відповідача - адвокат Марченко П.В., подав заяву про розгляд справи без участі зазначеного представника (вх №1515).

У судовому засіданні 22.05.2024 встановлено:

Представники сторін у судове засідання прибули, додаткових клопотань та/або заяв не подали.

Судом розпочато розгляд справи по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, а у разі задоволення позову - зменшити штрафні санкції на 90%.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України судом з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджені всі докази наявні в матеріалах справи.

Згідно зі статтею 233 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 22.05.2024 на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

29.06.2023 за результатом проведеної закупівлі UA-2023-05-29-010931-a №20346539 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр промислових рішень» (далі - постачальник, відповідач) укладено договір закупівлі №ОД/НХ-23-431НЮ (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.

За пунктом 1.4 договору кількість, асортимент, марка товару визначаються у Специфікації № 1 (Додаток №1) до цього Договору.

Згідно з п. 4.1 договору постачальник здійснює поставку товару на склад покупця (Одеський Головний матеріально-технічний склад, 65098, м. Одеса, вул. Степна, 2; Знам`янський територіальний відділ матеріально-технічного забезпечення, 27400 м. Знам`янка, Кіровоградська обл. вул. Віктора Голого, 152) на умовах DDP відповідно до «ІНКОТЕРМС» у редакції 2020 року. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього договору та Правилами «ІНКОТЕРМС» у редакції 2020 року, умови цього договору матимуть перевагу.

Відповідно до п. 4.2 договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.

Пунктом 4.6 договору визначено, що датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.

Згідно з п. 8.1.1 та п. 8.3.1 договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за отриманий товар, кількість, якість, комплектність та асортимент якого відповідає умовам цього договору, а постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що встановлені цим договором.

Відповідно до п. 9.3.1. договору при порушенні строків постачання постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього договору, а за прострочення понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань допоставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.

За пунктом 10.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин або подій непереборної сили, які виникли після укладання цього договору та виникли поза волею сторін, зокрема: надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, антитерористичними операціями, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, воєнний стан, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсія, піратство, безлад, вторгнення, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, інші стихійні лиха та інші випадки передбачені законодавством України.

Сторони можуть додатково домовитися про обставини, що визнаються ними як обставини непереборної сили, шляхом підписання додаткової угоди до Договору, яка має бути виконана у письмовій формі та підписана уповноваженими представниками Сторін і скріплена печатками.

Згідно з п. 10.2 договору сторона, що не може виконати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцяти) робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

Пунктом 10.3. договору встановлено, що якщо будь-які обставини непереборної сили, що підтверджені у порядку, встановленому цим Договором, прямо спричинять несвоєчасність виконання договору, то умови договору можуть бути подовжені на строк, рівний тривалості цих обставин, про що сторони укладають додаткову угоду.

Відповідно до п. 10.4 договору якщо сторона без поважних причин не повідомила іншу сторону у строки, визначені п. 10.2 цього договору, про виникнення (наявність) обставин непереборної сили та/або не надала підтверджуючі ці обставини документи, така сторона у подальшому не має права вимагати подовження умов цього договору та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором.

Згідно з п. 15.1 та п. 15.2 договору строк дії цього Договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2023. На період дії воєнного стану строк дії договору визначається з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим договором зобов`язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов`язань на товар, у межах строків, визначених умовами цього договору.

29.06.2023 між позивачем та відповідачем підписано Специфікацію №1 до договору, відповідно до якої відповідач має поставити позивачу товар - установка компресорна повітряна гвинтова ISC-110D в кількості 3 шт. загальною вартістю 2635200,00 грн.

Як зазначено позивачем 17.10.2023 покупець направив на електронну адресу постачальника письмову рознарядку №НХ08/3731 на поставку товару на суму 878400,00 грн., та письмову рознарядку №НХ08/3733 на поставку товару на суму 1756800,00 грн.

За пунктом 4.2 договору строк виконання постачальником письмових рознарядок №НХ08/3731, №НХ08/3733 від 17.10.2023 - до 31.10.2023 включно.

17.11.2023 відповідач надіслав позивачу листа №855/23 в якому, повідомив, що 01.09.2023 ТОВ «Центро промислових рішень» виконав платіж на суму 31917 дол. США на користь отримувача GUANGZHOU AIRHOUSE COPMPRESSOR CO., LTD, для закупівлі комплектуючих для виготовлення установок компресорних гвинтових повітряних ISC-110 D у кількості 3шт. Платіж був направлений на виконання до кореспондентського Банку DEUTSHE BANK TRUST COMPANY AMERICAS. 01.09.2023, зазначений платіж був зупинений Банком - кореспондентом для проведення додаткового розслідування, яке було завершене 19.10.2023. Дана ситуація призвела до затримки комплектуючих, які необхідні для виготовлення компресорних установок, що мали бути поставлені позивачу за договором, на термін 50 календарних днів. Додатково відповідач повідомив також, що 09.11.2023 польські перевізники розпочали страйк, перекрили усі пункти пропуску на українському кордоні. На пунктах пропуску "Ягодин", "Краківець" та "Рава-Руська" через страйк польських перевізників було заблоковано рух близько 1700 транспортних засобів. Вищезазначена ситуація стала підставою затримки поставки іноземних комплектуючих, для виготовлення установок компресорних гвинтових повітряних ISC-110 D у кількості 3 шт. Відповідач наголосив на тому, що згідно з договором термін поставки складає 10 робочих днів з моменту надання покупцем письмової рознарядки. Виконання поставки обладнання у встановлений термін стало неможливим, внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Таким чином, ТОВ «Центр промислових рішень» просив позивача продовжити термін поставки обладнання до 28.12.2023 шляхом підписання додаткової угоди для внесення змін до договору.

Враховуючи той факт, що відповідач не повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин у встановлений договором строк та не надав відповідний підтверджуючий сертифікат, 20.11.2023 позивач направив постачальнику претензію №НХ08/4617 з вимогами поставити товар та сплатити штрафні санкції за не поставку товару в строк.

Як зазначає позивач, відповідач претензію залишив без відповіді.

26.12.2023 за видатковими накладними №483 та №484 відповідач поставив позивачу відповідно товар на суму 1756800,00 грн та 878400,00 грн.

У зв`язку із неналежним виконання відповідачем умов договору щодо строків поставки товару позивач нарахував відповідачу 395280,00 грн штрафу та 105408,00 грн пені і звернувся до суду з позовом щодо стягнення зазначених штрафних санкцій.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України обумовлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено поставка відповідачем позивачу товару з порушенням десятиденного строку, визначеного пунктом 4.2. договору (дві письмові рознарядки надіслано позивачем відповідачу 17.10.2023, в той час як за видатковими накладними №483 та №484 відповідач постави товар позивачу лише 26.12.2023).

Поряд з цим, відповідач у своєму відзиві заперечує правомірність підстав для нарахування пені та штрафу за неналежне виконанян умов договору щодо своєчасності поставки товару. Відповідач звернув увагу, що 01.09.2023 ТОВ «Центро промислових рішень» виконав платіж на суму 31917 дол. США на користь отримувача GUANGZHOU AIRHOUSE COPMPRESSOR CO., LTD, для закупівлі комплектуючих для виготовлення установок компресорних гвинтових повітряних ISC-110 D у кількості 3шт. Платіж був направлений на виконання до кореспондентського Банку DEUTSHE BANK TRUST COMPANY AMERICAS. 01.09.2023, зазначений платіж був зупинений Банком - кореспондентом для проведення додаткового розслідування, яке було завершене 19.10.2023. Дана ситуація призвела до затримки комплектуючих, які необхідні для виготовлення компресорних установок, що мали бути поставлені позивачу за договором, на термін 50 календарних днів. Додатково відповідач повідомив також, що 09.11.2023 польські перевізники розпочали страйк, перекрили усі пункти пропуску на українському кордоні. На пунктах пропуску "Ягодин", "Краківець" та "Рава-Руська" через страйк польських перевізників було заблоковано рух близько 1700 транспортних засобів. Вищезазначена ситуація стала підставою затримки поставки іноземних комплектуючих, для виготовлення установок компресорних гвинтових повітряних ISC-110 D у кількості 3 шт.

Відповідач зауважує, що з огляду на зазначені обставини у ТОВ «Центр промислових рішень», як постачальника за договором, з`явились ускладнення під час виконання своїх обов`язків та обставини, що впливають на строки поставки товару. Як наслідок ТОВ «Центр промислових рішень» звернулось до Сумської Торгово-промислової палати для отримання Сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), на підтвердження існування вищезазначених фактів.

17.11.2023 року через затримку в отриманні Сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) ТОВ «Центр промислових рішень» звернулись до Регіональна філія «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» з листом №855/23 із проханням розглянути можливість подовження строку поставки товару до 28.12.2023 та внести зміни до договору шляхом укладання додаткової угоди в частині продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань. Зазначивши в листі обставини, що сталі підставою порушення строків поставки за договором.

29.12.2023 за вих №557 ТОВ «Центр промислових рішень» отримало Сертифікат №5900-23-4920 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Сумською Торгово-промисловою палатою на засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), а саме: тривале додаткове розслідування (сорок дев`ять календарних днів) Банком-кореспондентом (DEUTSCHE BANK TRUST COMPANY AMERICAS), щодо платежу на користь отримувача "GUANGZHOU AIRHORSE COMPRESSOR CO., LTD", що призвело до затримки у виробництві товару згідно з договором №03ЛРМ-05/23 від 16.05.2023 та поставці замовлених машино комплектів товару згідно з договором закупівлі №ОД/НХ-23-431НЮ від 29.06.2023; період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 01.09.2023 року - дата закінчення 19.10.2023 (надалі - Сертифікат).

Як зазначає відповідач, 02.01.2024 постачальником надіслано Сертифікат на номер телефону заступника начальника служби організації та проведення закупівель філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» Вітушкіна Олега Володимировича, який є представником та уповноваженою особою покупця за договором, з метою повідомлення щодо наявності законної підстави затримки поставки товару за договором.

Таким чином, відповідач, посилаючись на форс-мажорні обставини, що стали підставою порушення ним виконання умов договору в частині вчасної поставки товару, вважає неправомірними вимоги позивача щодо стягнення пені та штрафу, нарахованих за пунктом 9.3.1 договору.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю (ч.1 ст.141 вказаного Закону).

Тобто, сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися.

За умовами п. 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов`язань/обов`язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 Регламенту).

Контекстний зміст ст. 14-1 Закону, а також вимоги Регламенту, дають підстави дійти висновку, що сертифікат, про який йдеться у зазначеному Законі, є індивідуальним актом, який стосується конкретних учасників договірних відносин, конкретного договору та конкретних договірних зобов`язань.

В межах розгляду цієї справи, суд зауважує, що обставини непереборної сили, які впливають на виконання зобов`язань за договором звільняють сторін від відповідальності, якщо зобов`язання порушено внаслідок випадку або непереборної сили (ст. 617 ЦК України). У цих випадках достатньо дослідити факт існування обставин непереборної сили та залежність виконання договірних зобов`язань від цих обставин.

Проте, коли мова іде про інші наслідки пов`язані з настанням форс-мажорних обставин про які сторони домовилися у договорі, необхідно виходити саме з цих умов та реалізовувати їх у тому порядку, який погоджений в договорі.

Як зазначалося вище, документом, передбаченим діючим законодавством, який підтверджує настання форс-мажорних обставин у договірних відносинах є сертифікат ТПП.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що відповідач не виконав вимоги договору щодо своєчасного повідомлення про настання форс-мажорних обставин.

Пунктом з п. 10.2 договору передбачено, що сторона яка не може виконати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцяти) робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

З огляду на дату виникнення форс-мажорних обставин, позначену відповідачем у листі за вих. №855/23 від 17.11.2023 як « 01.09.2023», ТОВ «Центр промислових рішень» мало повідомити позивача про такі обставини протягом 5 робочих днів, тобто, до 07.09.2023 та надати відповідний сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України, на підтвердження вказаних обставин, не пізніше 12.10.2023.

Відповідно до п. 10.4 договору якщо сторона без поважних причин не повідомила іншу сторону у строки, визначені п. 10.2 цього договору, про виникнення (наявність) обставин непереборної сили та/або не надала підтверджуючі ці обставини документи, така сторона у подальшому не має права вимагати подовження умов цього договору та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором.

Ураховуючи той факт, що відповідач не повідомив позивача про настання форс- мажорних обставин у встановлений договором строк та не надав у строк відповідний підтверджуючий сертифікат, матеріалами справи доведено, що обставини, що стали підставою неналежного виконання відповідачем обов`язку зі своєчасної поставки товару, не можуть вважатися обставинами непереборної сили, у розумінні умов визначених сторонами у пунктах 10.2 і 10.4 договору.

Відповідно до п. 9.3.1. договору при порушенні строків постачання постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього договору, а за прострочення понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості непоставленого в строк ТОВАРУ за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань допоставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до розрахунку, доданого до позову, позивач просить стягнути з відповідача 105408,00 грн пені та 395280,00 грн штрафу.

Перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку штрафу та пені за допомогою «Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної поставки товару за договором та порушенням відповідачем строків повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, що стали підставою неналежного виконання умов договору, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 395280,00 грн штрафу та 105408,00 грн пені.

Разом з тим, представником відповідача у судовому засіданні 22.05.2024 заявлене клопотання про зменшення штрафних санкцій на 90%.

Суд зауважує, що частиною 1 статті 233 ГК України передбачено право суду зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналогічне положення міститься в ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, і відповідно питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Таким чином, розмір штрафних санкцій (неустойки) може бути зменшений за рішенням господарського суду. При цьому, статті 551 ЦК України, 233 ГК України та положення ГПК України не містять норм, які б ставили можливість суду використати право на зменшення заявлених до стягнення з боржника штрафних санкцій в залежність від наявності відповідного клопотання з цього приводу сторони у справі. Тобто суд може реалізувати своє право та прийняти рішення про зменшення розміру неустойки за власною ініціативою.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі № 927/184/13-г.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Загальновідомим та нормативно врегульованим є питання щодо існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на час розгляду справи не скасований.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Суд приймає до уваги те, що зменшення розміру пені та штрафу є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

З огляду на викладене, а також встановлені у цій справі обставини, оскільки зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши матеріали справи, враховуючи співмірність негативних наслідків для відповідача з інтересом позивача, зменшує розмір неустойки на 90%, а саме: пені зі 105408,00 грн до 10540,80 грн та штрафу з 395280,00 грн до 39528,00 грн, задовольнивши заявлене представником відповідача клопотання про зменшення розміру неустойки.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до матеріалів справи позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення 395280,00 грн штрафу та 105408,00 грн пені. Водночас, з урахуванням наведених вище обставин зменшення неустойки, суд задовольняє позовні вимоги в межах стягнення 39528,00 грн штрафу та 10540,80 грн пені. В іншому суд відмовляє.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Використавши норму ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивач звернувся з позовом до якого як доказ сплати судового збору додав платіжні інструкції на суму 6969,00 грн, а саме: від 09.01.2024 №149 в сумі 1857,00 грн, від 15.12.2023 №10763 в сумі 3717,00 грн та від 09.01.2024 №148 в сумі 1395,00 грн.

Разом з тим, враховуючи суму позову в розмірі 500688,00 грн підп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач мав сплатити 6008,25 грн судового збору.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 6008,25 грн судового збору в межах ставки судового збору за майнову вимогу у даному позові.

Керуючись статтями 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр промислових рішень» (вул. Петропавлівська, буд. 86, офіс 159, м. Суми, 40030, код за ЄДРПОУ 41977762) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, код за ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Пантелеймонівська, буд. 19, м. Одеса, 65012, код за ЄДРПОУ ВП 40081200) 39528,00 грн (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять вісім грн 00 коп.) штрафу, 10540,80 грн (десять тисяч п`ятсот сорок грн 80 коп.) пені, а також 6008,25 грн (шість тисяч вісім грн 25 коп.) судового збору.

3. В іншому відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення в зв`язку з відпусткою судді Котельницької В.Л. складено та підписано 20.06.2024.

Суддя В.Л. Котельницька