Постанова

від 16.10.2024 по справі 920/65/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2024 р. Справа№ 920/65/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Котовська Т.О. в режимі відеоконфернції

від відповідача: Трощинська С.М. (посвідчення адвоката № 001396 від 30.11.2023)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду Сумської області від 22.05.2024 (повний текст рішення складено та підписано 20.06.2024)

у справі № 920/65/24 (суддя Котельницька В.Л.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр промислових рішень"

про стягнення 500 688,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (позивач) звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр промислових рішень" (відповідача) про стягнення 500 688,00 грн, з яких: штраф у розмірі 395 280,00 грн та пеня у розмірі 105 408,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором закупівлі № ОД/НХ-23-431НЮ від 29.06.2023 в частині своєчасної поставки товару у визначений строк.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.05.2024 у справі № 920/65/24 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр промислових рішень" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 39 528,00 грн штрафу, 10 540,80 грн пені, а також 6008,25 грн судового збору. В іншому відмовлено.

Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення 395 280,00 грн штрафу та 105 408,00 грн пені.

Водночас, з урахуванням наведених обставин що зменшення неустойки, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в межах стягнення 39 528,00 грн штрафу та 10 540,80 грн пені.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Сумської області від 22.05.2024 у справі № 920/65/24 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга мотивована непогодженням позивача зі зменшенням розміру позовних вимог на 90 %.

Зокрема, на думку позивача, при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не врахував того, що відповідач не надав до матеріалів справи належних доказів на підтвердження повідомлення позивача про настання обставин, які б свідчили про утруднення виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань з 01.09.2023 по 17.11.2023.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач наголошує на тому, що позивач до матеріалів справи не надав жодних доказів завдання йому збитків, внаслідок настання у відповідача форс-мажорних обставин.

При цьому, відповідач зазначає, що ним було виконано договірне зобов`язання у повному обсязі щойно як було усунено форс-мажорні обставини.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2024, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Сумської області від 22.05.2024 у справі № 920/65/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/65/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Сумської області від 22.05.2024 у справі № 920/65/24 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено оригінал платіжної інструкції про сплату судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Сумської області від 22.05.2024 у справі № 920/65/24; розгляд апеляційної скарги призначено на 25.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 задоволено заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/65/24; вирішено проводити судове засідання в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

У зв`язку з перебування головуючого судді Іоннікової І.А. у відпустці, розгляд справи 25.09.2024 не відбувся, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 призначено справу № 920/65/24 до розгляду в судовому засіданні на 16.10.2024.

В судове засідання, яке відбулося 16.10.2024, з`явився представник позивача в режимі відеоконференції. Представник відповідача з`явився до приміщення суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

29.06.2023 за результатом проведеної закупівлі UA-2023-05-29-010931-a №20346539 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (покупцем, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр промислових рішень" (постачальником, відповідачем) укладено договір закупівлі № ОД/НХ-23-431НЮ (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до специфікації № 1 (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.

За п. 1.4 договору кількість, асортимент, марка товару визначаються у специфікації № 1 (додаток № 1) до цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору постачальник здійснює поставку товару на склад покупця (Одеський Головний матеріально-технічний склад, 65098, м. Одеса, вул. Степна, 2; Знам`янський територіальний відділ матеріально-технічного забезпечення, 27400 м. Знам`янка, Кіровоградська обл. вул. Віктора Голого, 152) на умовах DDP відповідно до "ІНКОТЕРМС" у редакції 2020 року. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього договору та Правилами "ІНКОТЕРМС" у редакції 2020 року, умови цього договору матимуть перевагу.

За змістом п. 4.2 договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.

Пунктом 4.6 договору визначено, що датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.

Згідно з п. 8.1.1 та п. 8.3.1 договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за отриманий товар, кількість, якість, комплектність та асортимент якого відповідає умовам цього договору, а постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що встановлені цим договором.

Відповідно до п. 9.3.1 договору при порушенні строків постачання постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього договору, а за прострочення понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань допоставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.

За пунктом 10.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин або подій непереборної сили, які виникли після укладання цього договору та виникли поза волею сторін, зокрема: надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, антитерористичними операціями, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, воєнний стан, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсія, піратство, безлад, вторгнення, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, інші стихійні лиха та інші випадки передбачені законодавством України.

Сторони можуть додатково домовитися про обставини, що визнаються ними як обставини непереборної сили, шляхом підписання додаткової угоди до договору, яка має бути виконана у письмовій формі та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками.

Згідно з п. 10.2 договору сторона, що не може виконати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцяти) робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

Пунктом 10.3 договору встановлено, що якщо будь-які обставини непереборної сили, що підтверджені у порядку, встановленому цим договором, прямо спричинять несвоєчасність виконання договору, то умови договору можуть бути подовжені на строк, рівний тривалості цих обставин, про що сторони укладають додаткову угоду.

Відповідно до п. 10.4 договору якщо сторона без поважних причин не повідомила іншу сторону у строки, визначені п. 10.2 цього договору, про виникнення (наявність) обставин непереборної сили та/або не надала підтверджуючі ці обставини документи, така сторона у подальшому не має права вимагати подовження умов цього договору та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором.

Згідно з п. 15.1 та п. 15.2 договору строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2023. На період дії воєнного стану строк дії договору визначається з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим договором зобов`язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов`язань на товар, у межах строків, визначених умовами цього договору.

29.06.2023 між позивачем та відповідачем було підписано специфікацію № 1 до договору, відповідно до якої відповідач має поставити позивачу товар - установка компресорна повітряна гвинтова ISC-110D в кількості 3 шт. загальною вартістю 2 635 200,00 грн.

Як зазначено позивачем у позові, 17.10.2023 він направив на електронну адресу відповідача письмову рознарядку № НХ08/3731 на поставку товару на суму 878 400,00 грн, та письмову рознарядку № НХ08/3733 на поставку товару на суму 1 756 800,00 грн.

За п. 4.2 договору строк виконання постачальником письмових рознарядок № НХ08/3731, № НХ08/3733 від 17.10.2023 - до 31.10.2023 включно.

17.11.2023 відповідач надіслав позивачу листа № 855/23 в якому, повідомив, що 01.09.2023 відповідач виконав платіж на суму 31917 дол. США на користь отримувача GUANGZHOU AIRHOUSE COPMPRESSOR CO., LTD, для закупівлі комплектуючих для виготовлення установок компресорних гвинтових повітряних ISC-110 D у кількості 3шт. Платіж був направлений на виконання до кореспондентського банку - DEUTSHE BANK TRUST COMPANY AMERICAS. 01.09.2023, зазначений платіж був зупинений вказаним банком - кореспондентом для проведення додаткового розслідування, яке було завершене 19.10.2023. Дана ситуація призвела до затримки комплектуючих, які необхідні для виготовлення компресорних установок, що мали бути поставлені позивачу за договором, на термін 50 календарних днів.

Додатково у вказаному вище листі відповідач повідомив також, що 09.11.2023 польські перевізники розпочали страйк, перекрили усі пункти пропуску на українському кордоні. На пунктах пропуску "Ягодин", "Краківець" та "Рава-Руська" через страйк польських перевізників було заблоковано рух близько 1700 транспортних засобів. Вищезазначена ситуація стала підставою затримки поставки іноземних комплектуючих, для виготовлення установок компресорних гвинтових повітряних ISC-110 D у кількості 3 шт.

При цьому, у листі відповідач наголосив на тому, що згідно з договором термін поставки складає 10 робочих днів з моменту надання покупцем письмової рознарядки. Виконання поставки обладнання у встановлений термін стало неможливим, внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З огляду викладені обставини, відповідач у листі просив позивача продовжити термін поставки обладнання до 28.12.2023 шляхом підписання додаткової угоди для внесення змін до договору.

Враховуючи той факт, що відповідач не повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин у встановлений договором строк та не надав відповідний підтверджуючий сертифікат, 20.11.2023 позивач направив постачальнику претензію № НХ08/4617 з вимогами поставити товар та сплатити штрафні санкції за не поставку товару в строк. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Як встановлено судом першої інстанції, 26.12.2023 за видатковими накладними № 483 та № 484 відповідач поставив позивачу відповідно товар на суму 1 756 800,00 грн та 878 400,00 грн.

Однак, у зв`язку із неналежним виконання відповідачем умов договору щодо строків поставки товару, позивачем було нараховано відповідачу 395 280,00 грн штрафу та 105 408,00 грн пені, що і стало причиною виникнення даного спору.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.05.2024 у справі № 920/65/24 позов задоволено частково. Присуджено до стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр промислових рішень" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 39 528,00 грн штрафу, 10 540,80 грн пені, а також 6008,25 грн судового збору. В іншому відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинні бути взяті до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, штрафу які підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені або штрафу, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконати основне зобов`язання, неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

При цьому слід звернути увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора (ст. 616 Цивільного кодексу України) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

До таких висновків дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, в якій зауважила, що при вирішенні спорів про стягнення неустойки судам належить відмежовувати вирішення питання про зменшення розміру неустойки від вирішення питання про її необґрунтованість (повністю або в частині) внаслідок невідповідності розміру неустойки вимогам закону, зокрема якщо за порушення умов зобов`язання застосовується неустойка, розмір якої має імперативний характер (встановлений законом, зокрема ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено поставка відповідачем позивачу товару з порушенням десятиденного строку, визначеного п. 4.2 договору (дві письмові рознарядки надіслано позивачем відповідачу 17.10.2023, в той час як за видатковими накладними № 483 та № 484 відповідач поставив товар позивачу лише 26.12.2023).

Поряд з цим, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу звернув увагу, що 01.09.2023 він виконав платіж на суму 31917 дол. США на користь отримувача GUANGZHOU AIRHOUSE COPMPRESSOR CO., LTD, для закупівлі комплектуючих для виготовлення установок компресорних гвинтових повітряних ISC-110 D у кількості 3шт. Платіж був направлений на виконання до кореспондентського Банку DEUTSHE BANK TRUST COMPANY AMERICAS. 01.09.2023, зазначений платіж був зупинений Банком - кореспондентом для проведення додаткового розслідування, яке було завершене 19.10.2023.

Тобто вказана вище ситуація призвела до затримки комплектуючих, які необхідні для виготовлення компресорних установок, що мали бути поставлені позивачу за договором, на термін 50 календарних днів.

Додатково відповідач повідомив також, що 09.11.2023 польські перевізники розпочали страйк, перекрили усі пункти пропуску на українському кордоні. На пунктах пропуску "Ягодин", "Краківець" та "Рава-Руська" через страйк польських перевізників було заблоковано рух близько 1700 транспортних засобів. Вищезазначена ситуація стала підставою затримки поставки іноземних комплектуючих, для виготовлення установок компресорних гвинтових повітряних ISC-110 D у кількості 3 шт.

З огляду на зазначені обставини у відповідача, як постачальника за договором, з`явились ускладнення під час виконання своїх обов`язків та обставини, що впливають на строки поставки товару.

Як наслідок відповідач звернувся до Сумської Торгово-промислової палати для отримання сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), на підтвердження існування вищезазначених фактів.

17.11.2023 через затримку в отриманні сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відповідач звернувся до позивача з листом №855/23 із проханням розглянути можливість подовження строку поставки товару до 28.12.2023 та внести зміни до договору шляхом укладання додаткової угоди в частині продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань. Зазначивши в листі обставини, що сталі підставою порушення строків поставки за договором.

29.12.2023 за вих № 557 відповідач отримав сертифікат № 5900-23-4920 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Сумською Торгово-промисловою палатою на засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), а саме: тривале додаткове розслідування (сорок дев`ять календарних днів) банком-кореспондентом (DEUTSCHE BANK TRUST COMPANY AMERICAS), щодо платежу на користь отримувача "GUANGZHOU AIRHORSE COMPRESSOR CO., LTD", що призвело до затримки у виробництві товару згідно з договором № 03ЛРМ-05/23 від 16.05.2023 та поставці замовлених машино комплектів товару згідно з договором закупівлі № ОД/НХ-23-431НЮ від 29.06.2023; період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 01.09.2023 - дата закінчення 19.10.2023 (надалі - сертифікат).

Колегія суддів додатково звертає увагу, що визначення розміру, на який зменшуються нараховані штрафні санкції, є суб`єктивним правом суду, і в даному випадку погоджується, що при прийнятті оскаржуваного рішення про зменшення розміру штрафних санкцій було дотримано принцип розумного балансу між інтересами сторін.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що такий підхід до застосування вищевказаних норм чинного законодавства України відповідає сформованій та сталій судовій практиці у подібних правовідносинах.

При цьому, судова колегія зазначає, що висновки місцевого господарського суду у даній справі не суперечать і правовим висновкам суду касаційної інстанції, на які посилається позивач як на підстави апеляційного оскарження.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що відповідач надав суду належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності у нього виключних обставин та поважності причин неналежного виконання ним зобов`язань перед позивачем та їх причинних наслідків.

Інші наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги позивача.

В свою чергу, викладені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру позовних вимог - залишити без змін.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі в частині зменшення штрафних санкцій відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Сумської області від 22.05.2024 у справі № 920/65/24 - без змін.

Матеріали справи № 920/65/24 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.10.2024 після повернення суддів: Іоннікової І.А., Тищенко А.І. з відпусток, та після повернення судді Михальської Ю.Б. з відрядження.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко